Справа №761/6213/21
Провадження №2-а/760/925/21
про залишення позовної заяви без руху
19 квітня 2021 року м. Київ
Суддя Солом'янського районного суду міста Києва Аксьонова Н.М.,
розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до поліцейського УПП в м. Києві ДПП молодшого лейтенанта поліції Дєдух Олександра Володимировича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
16 лютого 2021 року до Шевченківського районного суду м. Києві надійшла позовна заява ОСОБА_1 до поліцейського УПП в м. Києві ДПП молодшого лейтенанта поліції Дєдух О.В. у якому просить скасувати постанову серії ДП 18 №282224 від 10 лютого 2021 року та протокол серії ААБ №123182 від 10 лютого 2021 року.
15 березня 2021 року ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва справу передано за підсудністю до Солом'янського районного суду м. Києва.
13 квітня 2021 року вищезазначена справа надійшла за підсудністю до Солом'янського районного суду м. Києва.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 квітня 2021 року справу розподілено судді Аксьоновій Н.М.
Після одержання позовної заяви суддею з'ясовано, що вона не відповідає вимогам ст.161 КАС України з огляду на таке.
Відповідно до ч.1 ст.161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Однак, позивачем до позовної заяви не долучено копій усіх доданих до неї документів для відповідача.
Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
За статтями 1, 2 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Частина друга статті 3 Закону України «Про судовий збір» містить перелік об'єктів, за які не справляється судовий збір, а стаття 5 цього Закону - перелік суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання до суду позовів, заяв, скарг тощо, а також підстави звільнення від сплати судового збору осіб, які звертаються із заявами про захист не власних прав, а охоронюваних законом прав та інтересів інших осіб.
Відповідно до статті 4 цього ж Закону за подання, зокрема, до адміністративного суду позовних заяв розміри ставок судового збору диференційовано за характером спору (майновий/немайновий), а також за правовим статусом платника судового збору (фізична особа/фізична особа - підприємець/юридична особа/суб'єкт владних повноважень).
Відповідно до положень статей 3, 5 Закону України «Про судовий збір» серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об'єктів оплати судовим збором.
Відповідно до постанови Верховного Суду України від 13 грудня 2016 року (провадження № 21-1410а16) у справах про оскарження постанов у справах про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, статей 2-4 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнявся від сплати судового збору.
Однак, у постанові від 18 березня 2020 року у справі №543/775/17 Велика Палата Верховного Суду відступила від такого висновку, вказавши, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення. За системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов'язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч.5 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2021 року у розмірі 2270 гривні.
Тобто за подання позовної заяви з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності сплачується судовий збір у сумі 454 грн (2270 грн х 0,2).
Проте позивачем не додано до позовної заяви документа про сплату судового збору у сумі 454 грн або документів, які підтверджують підстави звільнення його від сплати судового збору відповідно до закону.
Крім того, як убачається з позовної заяви позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до поліцейського УПП в м. Києві ДПП молодшого лейтенанта поліції Дєдух О.В., у якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до положень ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені ч.3 ст.140 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Отже, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, за вказаними статтями посадові особи відповідного орану діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені органу Національної поліції.
Таким чином, працівник органів і підрозділів Національної поліції, який має спеціальне звання, не може виступати самостійним відповідачем у справах даної категорії, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, оскільки таким відповідачем є саме орган державної влади - суб'єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Така позиція суду в повній мірі узгоджується з позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладена у постанові від 17.09.2020 року (справа № 742/2298/17).
Підстави та порядок заміни неналежної сторони у адміністративному процесі встановлено приписами статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України.
За правилами частини 3 статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції (частина 7 статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України).
Що стосується вимоги позивача про скасування протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №123182 від 10 лютого 2021 року, суд звертає увагу позивача на таке.
Згідно ст.221 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.139 КУпАП, розглядають судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів.
Протокол про адміністративне правопорушення не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, а складається уповноваженою особою за наслідками вчинення адміністративного правопорушення у порядку та випадках, встановлених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, в розумінні статті 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення, є доказом по справі про адміністративне правопорушення. Питання щодо правильності складання протоколу про адміністративне правопорушення, встановлення наявності чи відсутності в діяннях особи складу адміністративного правопорушення, тощо, належить розглядати в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення. Тобто, питання розгляду та надання оцінки всім доказам, в тому числі і самому протоколу про адміністративне правопорушення здійснюється під час розгляду питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Протокол про адміністративне правопорушення встановлює лише виявлення порушення, однак, не породжує будь-яких правових наслідків для позивача, не встановлює його прав і обов'язків позивача, а тому не може бути предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства.
У відповідності до ч.1 та ч.2 ст.169 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин позовна заява повинна бути залишена без руху, а позивачу наданий строк для усунення недоліків позовної заяви.
На підставі наведеного та керуючись ст. 80, 94, 123,133, 160, 161, 169, 248, 256, 286 КАС України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до поліцейського УПП в м. Києві ДПП молодшого лейтенанта поліції Дєдух Олександра Володимировича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
Судовий збір необхідно сплатити на рахунок № UA388999980313181206000026010, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38050812, код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030101, отримувач коштів: УК у Солом'янському районі м. Києва.
Роз'яснити позивачу, що якщо у встановлений цією ухвалою строк недоліки позовної заяви будуть усунуті, позовна заява вважатиметься поданою у день первинного її подання до адміністративного суду. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде повернута позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Солом'янського районного
суду міста Києва Н.М. Аксьонова