Провадження № 2/760/6646/21
В справі № 760/6807/21
24 березня 2021 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Букіна О.М., розглянувши клопотання позивача ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Містер Мані» про визнання недійсним кредитного договору, -
Позивач звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Містер Мані» про визнання недійсним кредитного договору.
Разом з позовною заявою до суду було подано клопотання про звільнення від сплати судового збору у зв'язку із тим, що майновий стан позивача не дозволяє йому сплатити судовий збір через те, що він знаходиться у скрутному матеріальному становищі.
У зв'язку з відсутністю коштів, просить задовольнити клопотання.
Підстави для задоволення клопотання відсутні, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Такий документ позивачем при зверненні до суду не додано, а заявлено клопотання про звільнення сплати судового збору.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
В пункті 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз'яснено, що відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» та статті 81 (136) ЦПК України єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Таким чином, єдиною підставою для відстрочення позивачу строку сплати судового збору є врахування його майнового стану.
Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, згідно зі статтями 12, 81 ЦПК України покладається, на заінтересовану сторону, тобто в даному випадку на позивача.
Звертаючись з зазначеним клопотанням до суду, позивач будь-яких доказів у його обґрунтування не надає.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Тобто, підставою для вчинення судом дій, зазначених у статті 8 цього Закону, є врахування ним майнового стану сторін та лише за наявності умов визначених у частині 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір".
Однак, позивачем не доведено наявності передбачених чинним законодавством України умов, необхідних для вирішення судом питання про звільнення від сплати судового збору.
Крім того, відповідно до ст. 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом.
Тобто, самі лише посилання на скрутний матеріальний стан особи, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати, враховуючи, що позивачем не додано належних доказів, які б підтверджували неможливість сплати судовий збір у визначеному законом розмірі.
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі 28249/95 від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
У даному випадку необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, яке визначено ЦПК України, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином, будь-яких доказів, як це зазначено вище, які б свідчили про неможливість сплатити судовий збір при зверненні до суду, позивач суду не надав.
Враховуючи викладене вище, підстави для задоволення заяви відсутні.
Керуючись ст. 136 ЦПК України, суддя
У задоволені клопотання позивача ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Містер Мані» про визнання недійсним кредитного договору - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: О.М. Букіна