29 квітня 2021 року
Київ
справа №320/2504/19
адміністративне провадження №К/9901/14911/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Желєзного І.В.,
суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2020 року
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2021 року
у справі № 320/2504/19
за позовом ОСОБА_1
до Білоцерківської міської ради Київської області, Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради
про скасування рішення та висновку та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Білоцерківської міської ради Київської області, Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради, в якому просив:
- скасувати рішення Білоцерківської міської ради за №319-18-VII від 03 листопада 2016 року "Про затвердження Генерального плану міста Біла Церква" в частині збільшення провулку Селищний в місті Біла Церква, з 9,0 метрів до 12,0 метрів;
- скасувати висновок Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради про наявні обмеження на використання земельної ділянки по АДРЕСА_1 від 14 грудня 2018 року №216;
- зобов'язати Білоцерківську міську раду затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі на місцевості для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 , площею 0,0370 га.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2021 року, у задоволенні позову відмовлено.
22 квітня 2021 року позивачем направлено до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2021 року у справі № 320/2504/19.
Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимозі ст. 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) колегія суддів приходить до висновку, що вказана скарга підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Приписами ч. 4 ст. 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
У разі подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 4 ст. 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі п. 2 ч. 4 ст. 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у ч. ч. 2, 3 ст. 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Із системного аналізу наведених норм законодавства можна зробити висновок, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у ч. 1 ст. 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) ч. 4 ст. 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.
Однак у касаційній скарзі не обґрунтовано наявність підстав касаційного оскарження передбачених ч. 4 ст. 328 КАС України.
Враховуючи вищевикладене колегія суддів зазначає, що касаційна скарга не відповідає вимогам, встановленим п. 4 ч. 2 ст. 330 КАС України, оскільки заявник у касаційній скарзі не обґрунтував наявність підстав касаційного оскарження передбачених ч. 4 ст. 328 КАС України.
Відповідно до ч. 2 ст. 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 330 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 цього Кодексу, а саме така касаційна скарга залишається без руху.
Виходячи з наведеного, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення недоліків касаційної скарги особі, яка її подала, шляхом надання до суду обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження згідно з ч. 4 ст. 328 КАС України.
У випадку неусунення недоліків касаційної скарги, така буде повернута особі, яка її подала, відповідно до п.1 ч. 4 ст. 169 та ч. 2 ст. 332 КАС України.
Керуючись ст.ст. 169, 328, 330, 332 КАС України,
Залишити без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2021 року у справі № 320/2504/19 за позовом ОСОБА_1 до Білоцерківської міської ради Київської області, Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради про скасування рішення та висновку та зобов'язання вчинити дії.
Надати скаржнику строк десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. В. Желєзний
Судді Я. О. Берназюк
Н. В. Коваленко