28 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 580/934/20
адміністративне провадження № К/9901/13135/21
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Хохуляка В.В., перевіривши касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 24.12.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2021 у справі №580/934/20 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області, Державної податкової служби України про зобов'язання вчинити дії,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області, Державної податкової служби України про зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 24.12.2020 задоволено клопотання Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області щодо закриття провадження в частині позовних вимог.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2021 скасовано ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 24.12.2020, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій фізична особа-підприємець ОСОБА_1 13.04.2021 звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду.
При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.
Статтею 328 КАС України передбачено право на касаційне оскарження.
Частиною першою статті 328 КАС України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Так, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. При цьому недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов'язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на його думку, відповідна норма повинна застосовуватися.
У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
З аналізу вищевказаних положень суд дійшов висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 цього Кодексу, як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
У касаційній скарзі позивач визначає підставою касаційного оскарження пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України, тобто оскарження судових рішень з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Посилаючись пункт 2 частини третьої статті 353 КАС України, тобто на необхідність скасування судових рішень з направленням справи на новий судовий розгляд, якщо в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід і судом касаційної інстанції визнано підстави його відводу обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою, позивач не наводить жодних обґрунтувань.
Також, позивач зазначає, що підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.
Однак, позивач не враховує, що застосування зазначеної підстави можливе за умови обґрунтованості підстав передбачених пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Проте, жодних підстав касаційного оскарження судових рішень відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 КАС України в касаційній скарзі не визначено.
Крім того, позивач звертаючись з даною касаційною скаргою в прохальній частині просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 24.12.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2021. При цьому в тексті касаційної скарги мова йде про ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 24.12.2020, якою було закрито провадження в частині позовних вимог та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2021, якою скасовано ухвалу суду першої інстанції, а справу направлено для продовження розгляду до Черкаського окружного адміністративного суду.
Варто додати, що в касаційній скарзі ОСОБА_1 висловлює свою незгоду з позицією судів першої та апеляційної інстанцій щодо вирішення питання про відшкодування моральної шкоди та не враховує, що наразі можливо вирішення питання виключно щодо подальшого розгляду позовної вимоги про визнання протиправними дій службових осіб Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області щодо прийняття рішення від 04.02.2020 №19192 про віднесення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до категорії ризикових платників податків.
Питання щодо відшкодування моральної шкоди вирішувалося в рішенні Черкаського окружного адміністративного суду від 24.12.2020 та постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2021.
Таким, касаційна скарга не містить належного обґрунтування у чому саме полягає неправильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права та яку норму права судами застосовано неправильно.
Фактично доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з ухваленими рішеннями, переоцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, що виходить за межі касаційного перегляду, які визначені статтею 341 КАС України, при цьому відповідач не враховує, що суд касаційної інстанції лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Таким чином касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Враховуючи те, що скаржником у касаційній скарзі не зазначено передбачених Кодексом адміністративного судочинства України підстав для оскарження судових рішень в касаційному порядку, суд дійшов висновку, що така скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню особі, яка її подала.
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Варто додати, що позивач звертається втретє з ідентичною попередній касаційною скаргою та недоліків не усуває.
Керуючись пунктом 4 частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 24.12.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2021 у справі №580/934/20 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області, Державної податкової служби України про зобов'язання вчинити дії повернути особі, яка її подала.
Надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги учасникам справи, а касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами - скаржнику.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
СуддяВ.В. Хохуляк