про залишення апеляційної скарги без руху
Справа № 120/8246/20-а
29 квітня 2021 року
м. Вінниця
Суддя-доповідач Сьомого апеляційного адміністративного суду Смілянець Е. С., перевіривши матеріали апеляційної скарги Управління праці та соціального захисту населення Могилів-Подільської міської ради на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15 березня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Могилів-Подільської міської ради про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії,
відповідно до рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15 березня 2021 року позов задоволено.
Не погодившись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Перевіривши додержання особою, яка подала апеляційну скаргу, вимог статей 295, 296 КАС України, суд дійшов висновку про залишення поданої апеляційної скарги без руху з таких підстав.
Відповідно до ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Аналогічна норма міститься й у статті 10 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справа “Креуз проти Польщі” “право на суд” не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З аналізу наведених положень слідує, що законодавцем чітко визначено умови за яких суд, враховуючи майновий стан сторони, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк.
Згідно статті 5 Закону України №3674-VI від 08.07.2011 "Про судовий збір" скаржник не віднесений до осіб, звільнених від сплати судового збору, а тому судовий збір повинен бути сплачений на загальних умовах.
Суд зазначає, що у разі задоволення клопотання відповідача, вказане може розцінюватися як надання певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов'язані сплачувати відповідний збір.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеного в ухвалах від 21.03.2018 (справа №813/2320/13-а), від 03.01.2018 (справа №826/18916/16), від 19.03.2018 (справа №804/4712/16), постанові від 27.03.2018 (справа №804/15691/15), обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, відстрочення або розстрочення сплати судового збору.
Наведене вище підтверджує, що обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору та не є підставою для відстрочення його сплати.
Оскільки за змістом статті 8 Закону України "Про судовий збір" не передбачено можливості за клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору юридичним особам, клопотання заявника про звільнення від сплати судового збору, зменшення або відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення у справі не підлягає задоволенню в силу закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються положеннями Закону України "Про судовий збір".
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" встановлено, що у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2020 року становить 2102 грн.
Частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою необхідно сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами необхідно сплатити 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги
З матеріалів справи встановлено, що позивач звернувся з позовною вимогою немайнового характеру.
Таким чином, за подання апеляційної скарги необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1261 грн. 20 коп. = 150%*(2102*0,4).
При цьому, слід зазначити, що судовий збір за подання апеляційної скарги сплачується за наступними реквізитами: ГУК у Він.обл/м. Вінниця, код платежу 22030101; код ЄДРПОУ: 37979858; банк: Казначейство України (ЕАП); рахунок №UA728999980313171206081002856.
Враховуючи відсутність доказів сплати апелянтом судового збору, вважаю за необхідне залишити апеляційну скаргу без руху.
Згідно з ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Оскільки вказані судом обставини щодо невідповідності апеляційної скарги вимогам статті 296 КАС України створюють перешкоди для відкриття апеляційного провадження, апеляційну скаргу необхідно залишити без руху з наданням особі, яка подала апеляційну скаргу, строку для усунення виявлених недоліків.
Керуючись ст.ст. 169, 295, 296, 298, 325, 328, 329 КАС України, суд
1. В задоволенні клопотання відповідача про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги відмовити.
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Могилів-Подільської міської ради на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15 березня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Могилів-Подільської міської ради про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
2. Запропонувати особі, яка подала апеляційну скаргу, у десятиденний строк з моменту отримання ухвали суду виконати вимоги цієї ухвали та усунути виявлені недоліки апеляційної скарги, а саме: надати оригінал документу про сплату судового збору.
3. Роз'яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у разі неусунення недоліків, зазначених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, апеляційна скарга буде повернута особі, яка подала апеляційну скаргу.
4. Копію цієї ухвали надіслати на адресу особі, яка подала апеляційну скаргу, рекомендованим листом.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Смілянець Е. С.