22 березня 2021 року м. Рівне №460/5315/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., за участю секретаря судового засідання Юрчук А.М., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник Бурма О.В.,
відповідача та третьої особи: представник Прищепа О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника позивача про зупинення провадження в адміністративній справі за позовом
ОСОБА_1
доДругої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, Рівненської обласної прокуратури, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Офіс Генерального прокурора України,
про визнання протиправними та скасування рішення, наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
У провадженні суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, Рівненської обласної прокуратури, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Офіс Генерального прокурора України, про визнання протиправними та скасування рішення, наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення від 9 квітня 2020 року №192 "Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складення іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора" кадрової комісії №2;
- визнати протиправним та скасувати рішення другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, що зафіксоване у протоколі від 9 квітня 2020 року №5, та яким відмовлено у призначенні нового дня для проходження іспиту з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора та ухвалено рішення про неуспішне проходження атестації;
- визнати протиправним та скасувати наказ прокурора Рівненської області від 30 квітня 2020 року №351к "Про звільнення ОСОБА_1 " з посади начальника відділу інформаційних технологій прокуратури Рівненської області та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України "Про прокуратуру" з 4 травня 2020 року;
- поновити на посаді, рівнозначній посаді, яку він займав станом на 4 травня 2020 року;
- стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.
16 березня 2021 року від представника позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України у справі №3/116(20) за поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19.09.2019 №113-ІХ (зі змінами).
Клопотання обґрунтоване тим, що спірний наказ від 30 квітня 2020 року №351к "Про звільнення ОСОБА_1 " прокурор Рівненської області виніс, керуючись, зокрема, підпунктом 2 пункту 19 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури".
Наразі відповідність даного закону Конституції України перевіряється Конституційним Судом України у справі №3/116(20).
Сумніви у відповідності закону Конституції України фактично унеможливлюють розгляд справи із дотриманням основоположних і фундаментальних принципів адміністративного судочинства.
У судовому засіданні представник позивача підтримав подане клопотання.
Вказав, що зупинення провадження у справі буде спрямованим на забезпечення верховенства права та недопущення упередженості суду, а його наслідком буде прийняття законного та обґрунтованого рішення по суті справи, з урахуванням прийнятого Конституційним судом України рішення з приводу конституційності чи неконституційності закону, що фактично став підставою виникнення даного спору.
Представник відповідача та третьої особи заперечила проти зупинення провадження у справі.
Зазначила, що в матеріалах справи є достатньо доказів (якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, а відповідачі спростовують доводи позивача та доводять їх безпідставність) для розгляду даної справи та винесення судового рішення.
Тобто, відсутня об'єктивна неможливість розгляду справи до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України у справі №3/116(20).
Вказала, що зупинення провадження у справі може призвести до вирішення спору з порушенням розумного строку.
Вирішуючи заявлене клопотання, суд врахував наступне.
У силу вимог п.3 ч.1 ст.236 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається, зокрема, в порядку адміністративного судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Відповідно до своєї правової природи зупинення провадження у справі є тимчасовим зупиненням розгляду справи у зв'язку з обставинами, які перешкоджають розгляду справи, до їх усунення або виконання необхідних дій.
Обов'язок суду щодо зупинення провадження у справі виникає у разі неможливості розгляду справи до вирішення взаємопов'язаного спору іншим судом в іншій справі. При цьому, неможливість розгляду справи полягає в тому, що обставини, які підлягають з'ясуванню та мають значення при розгляді конкретної справи, не можуть бути встановлені судом самостійно у цій справі.
Згідно із вступною частиною наказу прокурора Рівненської області від 30 квітня 2020 року №351к "Про звільнення ОСОБА_1 ", зазначений наказ винесено, керуючись статтею 11, пунктом 2 частини другої статті 41 Закону України "Про прокуратуру", підпунктом 2 пункту 19 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури".
Судом встановлено, що у провадженні Конституційного Суду України перебуває справа №3/116(20) за поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19.09.2019 №113-ІХ (зі змінами).
24 грудня 2020 Велика палата Конституційного Суду України розпочала розгляд зазначеного подання народних депутатів України.
Відповідно до частини першої статті 152 Конституції України, закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення (частина перша статті 152 Конституції України).
Згідно зі статтею 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" від 13.07.2017 №2136-VIII, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Отже, у випадку визнання неконституційним Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19.09.2019 №113-ІХ, останній втратить чинність з дня ухвалення рішення Конституційним судом України.
Суд зазначає, що зупинення провадження з підстав, передбачених пунктом 3 частини 1 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України, допускається лише тоді, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
У сукупності викладеного суд дійшов висновку про відсутність підстав, які унеможливлюють продовження судового розгляду.
Відтак, клопотання про зупинення провадження у справі до задоволення не підлягає.
Керуючись статтями 236, 241, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя О.М. Дудар