29 квітня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/2640/21
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костенко Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту охорони здоров'я та реабілітації Міністерства Внутрішніх справ України, третя особа: Державна установа "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Полтавській області" про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
25.03.2021 ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Департаменту охорони здоров'я та реабілітації Міністерства Внутрішніх справ України, третя особа: Державна установа "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Полтавській області" про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, а саме просить:
- визнати протиправною бездiяльнiсть Департаменту охорони здоров'я та реабілітації Міністерства Внутрішніх справ України щодо неналежного розгляду звернення ОСОБА_1 вiд 25.01.2021 реєстраційний номер КН-11959239;
- визнати протиправною бездiяльнiсть Державної установи "Територiальне медичне об'єднання МВС України по Полтавськiй областi" щодо невжиття вiдповiдних заходiв реагування по обставинам викладеним у зверненнi ОСОБА_1 вiд 25.01.2020 реєстраційний номер КН-11959239;
- зобов'язати Департамент охорони здоров'я та реабілітації Міністерства Внутрішніх справ України повторно розглянути звернення ОСОБА_1 вiд 25.01.2021 реєстраційний номер КН-11959239 та вжити заходiв реагування, з урахуванням обставин встановленим судом.
Підставою для звернення до суду вважає порушення своїх прав у сфері публічно-правових відносин бездіяльністю Департаменту охорони здоров'я та реабілітації Міністерства Внутрішніх справ України щодо не належного розгляду звернення позивача №КН-11959239 від 25.01.2021.
Ухвалою суду від 30.03.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цій справі, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників.
Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву, що надійшов до суду 28.04.2021 зазначив, що 25.01.2021 на Урядовий контактний центр надійшло звернення ОСОБА_1 до Департаменту охорони здоров'я та реабілітації Міністерства Внутрішніх справ України щодо проведення службової перевірки з притягненням до відповідальності начальника ДУ "ТМО МВС України по Полтавській області" ОСОБА_2 та його керівника за відсутність відомчого контролю за діями підлеглого з надання позивачу копій матеріалів перевірки для направлення ЄСПЛ. Зі зміст поданого до відповідача звернення вбачається, що ОСОБА_1 посилається на те, що звернувшись 02.11.2020 до ДУ "ТМО МВС України по Полтавській області" з проханням скласти постанову про отримання травми під час виконання службових обов'язків в зоні АТО, він отримав відповідь за підписом начальника ДУ "ТМО МВС України по Полтавській області" Глушко О.О., яка на думку заявника не відповідає вимогам законодавства, просив провести службову перевірку діяльності начальника ДУ "ТМО МВС України по Полтавській області" ОСОБА_2 у зв'язку із незаконними діями зазначеної особи, які встановлені рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 21.01.2021 у справі № 440/6175/20. Отже, предметом оскарження у зверненні позивача були дії посадової особи ДУ "ТМО МВС України по Полтавській області", які безпосередньо пов'язані з необхідністю на думку позивача виконання судового рішення від 21.01.2021 у справі 440/6715/20, у якій начальник ДУ "ТМО МВС України по Полтавській області" був відповідачем, та є діями, які прямо витікають зі змісту рішення суду. Про результати розгляду звернення ОСОБА_1 було повідомлено відповіддю Департаменту охорони здоров'я та реабілітації Міністерства Внутрішніх справ України від 26.01.2021 № К-1753/33. Отже, Департамент охорони здоров'я та реабілітації Міністерства Внутрішніх справ України діяв в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством України, а тому права позивача не були порушені.
Третя особа письмових пояснень щодо позовних вимог не надала.
Відповідно до приписів статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію.
Cправи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
У справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.
25.01.2021 ОСОБА_1 направив через Урядовий контактний центр звернення (реєстраційний номер КН-11959239 від 25.01.2021), адресоване Департамент охорони здоров'я та реабілітації Міністерства Внутрішніх справ України, в якому зазначив, щодо рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 21.01.2021 у справі № 440/6715/20 визнано протиправними дії Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Полтавській області» щодо повідомлення ОСОБА_1 , викладеному у листі від 13.11.2020 за вих. № 33/37-К-79, про необхідність надання ним оригіналів медичної карти амбулаторного хворого та витяг із неї, складений за період проходження служби в органах внутрішніх справ та Національної поліції України за період з 29.01.2007 по 24.03.2017 та іншу медичну документацію за вказаний період, за наслідками розгляду звернення ОСОБА_1 від 02.11.2020. У своєму зверненні позивач зазначав про необхідність проведення службових перевірок з притягненням до відповідальності начальника ДУ "ТМО МВС України по Полтавській області" ОСОБА_2 та його керівника за відсутність відомчого контролю за діями підлеглого з наданням позивачу копій матеріалів перевірок для направлення до ЄСПЛ. Також, позивач вимагав вирішити питання про перебування в займаній посаді начальника ДУ "ТМО МВС України по Полтавській області" ОСОБА_2 у зв'язку з встановленням незаконних дій вказаної особи у судовому порядку справа № 440/6715/20.
З відзиву на позовну заяву слідує, що відповідач своїм листом від 26.01.2021 № К-1753/33 надав відповідь на звернення позивача.
Разом з тим, як позивач стверджує, що жодної відповіді, за результатами його звернення він не отримував.
Вважаючи, що Департаментом охорони здоров'я та реабілітації Міністерства Внутрішніх справ України неналежно здійснено розгляд звернення номер КН-11959239 від 25.01.2021, не вжито необхідних заходів реагування по обставинам, викладеним у зверненні, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно зі статтею 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм статтею 40 Конституції України права на звернення урегульовано Законом України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 № 393/96 (далі - Закон № 393/96).
Частиною 1 статті 1 Закону № 393/96 визначено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
За змістом статті 3 Закону № 393/96 під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.
Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
Статтею 4 Закону № 393/96 передбачено, що до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.
Згідно із положеннями статті 5 Закону № 393/96 звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку (електронне звернення).
У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону № 393/96 звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.
Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення (частина 3 статті 7 Закону № 393/96) .
За змістом статті 14 Закону № 393/96 органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, посадові особи зобов'язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду.
Пропозиції (зауваження) Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, осіб з інвалідністю внаслідок війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій особисто.
Статтею 15 Закону № 393/96 визначено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Заяви (клопотання) Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, осіб з інвалідністю внаслідок війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій особисто.
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
В силу положень частин 1, 2 статті 16 Закону № 393/96 скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду. Скарги Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, осіб з інвалідністю внаслідок війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій особисто.
Згідно із статтею 19 Закону № 393/96 органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необгрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
Відповідно до частини 1 статті 20 Закону № 393/96 звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Єдиний порядок приймання, реєстрації, розгляду, узагальнення та аналізу звернень громадян в апараті МВС, закладах, установах і підприємствах, що належать до сфери управління МВС, а також порядок контролю за його дотриманням визначено Положенням про порядок роботи зі зверненнями громадян і організації їх особистого прийому в системі Міністерства внутрішніх справ України, затвердженим наказом МВС України від 10.10.2004 № 1177 (надалі - Положення № 1177).
Згідно із пунктом 5.2. Положення № 1177 щодо кожного звернення не пізніше ніж у п'ятиденний термін повинно бути прийняте одне з таких рішень: 5.2.1. Прийняти до свого провадження. 5.2.2. Передати на вирішення до підпорядкованого чи іншого апарату МВС, закладу, установи, підприємства, що належать до сфери управління МВС. 5.2.3. Надіслати за належністю до іншого органу виконавчої влади, якщо питання, порушені у зверненні, не входять до компетенції апарату МВС, закладів, установ, підприємств, що належать до сфери управління МВС, про що одночасно повідомити автора. 5.2.4. Залишити без розгляду за наявності підстав, визначених у статті 8 Закону України "Про звернення громадян".
За змістом пункту 5.3. Положення № 1177 про надсилання звернення МВС до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, закладів, установ і підприємств, що належать до сфери управління МВС, за належністю необхідно обов'язково інформувати про це автора звернення.
Системний аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що звернення, яке відповідає вимогам Закону №393/96, повинно бути прийнято, всебічно та повно розглянуто у встановлені законом строки. За загальним правилом звернення громадян підлягають розгляду тим суб'єктом, якому вони адресовані. Водночас, звернення подається органу, до повноважень якого віднесено вирішення порушеного у зверненні питання. Якщо вирішення порушеного у зверненні питання не належить до повноважень відповідного органу, він повинен переслати його за належністю і повідомити про це громадянина, який подав звернення, для чого встановлено п'ятиденний строк.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 03.12.2018 у справі № 804/9185/15.
Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що позивача була надана належна відповідь від 26.01.2021 № К-1753/33, яка направлена позивачу 27.01.2021, в якості доказ надає реєстр кореспонденції, що надсилається через Укрпошту.
Суд, враховуючи доводи позивача про неотримання жодної відповіді за результатами його звернення, звертає увагу на те, що відповідач не надав будь-яких доказів щодо надсилання та/або вручення позивачу листа від 26.01.2021 за вих №К-1753/33.
Наданий відповідачем в якості доказу направлення ОСОБА_1 листа від 26.01.2021 за вих №К-1753/33, реєстр від 27.01.2021 на кореспонденцію, що передається на відділення зв'язку, суд оцінює критично, адже вказаний реєстр не містить відмітки поштового відділення про направлення кореспонденції (штемпеля), дати такого відправлення, та трек-номеру такого відправлення.
Інших належних та допустимих доказів направлення листа від 26.01.2021 за вих №К-1753/33 ОСОБА_1 відповідачем суду не надано.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Наведене є підставою для висновку про невиконання відповідачем вимог Закону №393/96-ВР, в силу статті 7 якого у відповідача наявний обов'язок з повідомлення ОСОБА_1 про розгляд його звернення.
За змістом частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зважаючи на встановленні вище фактичні обставин справи, суд дійшов висновку про те, що права позивача у цій справі мають бути захищені шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не повідомлення ОСОБА_1 про розгляд його звернення та зобов'язання відповідача повідомити ОСОБА_1 про результати розгляду його звернення.
Інші позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов'язання вчинити дії, задоволенню не підлягають, оскільки фактично звернення ОСОБА_1 відповідачем було розглянуто.
Таким чином, з урахуванням обставин встановлених судом, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов'язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Отже, за приписами вказаної норми покладення таких зобов'язань на суб'єкта владних повноважень є правом, а не обов'язком суду.
Суд не вбачає підстав для застосування зазначеної форми контролю за виконанням судового рішення, оскільки не вважає, що відповідачем після набрання рішенням суду законної сили не будуть добровільно вживатися заходи з метою виконання даного судового рішення.
Таким чином, у задоволенні клопотання про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов'язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення слід відмовити.
З огляду на те, що позивач звільнений від сплати судового збору, доказів понесення судових витрат відповідачем суду не надано, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Департаменту охорони здоров'я та реабілітації Міністерства Внутрішніх справ України (вул. Академіка Богомольця, 10, Київ, код ЄДРПОУ 00032684), третя особа: Державна установа "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Полтавській області" (вул.С.Петлюри, 64. м. Полтава, код ЄДРПОУ 08733966) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Департаменту охорони здоров'я та реабілітації Міністерства Внутрішніх справ України щодо не повідомлення ОСОБА_1 про розгляд його звернення від 25.01.2021 (реєстраційний номер КН-11959239).
Зобов'язати Департамент охорони здоров'я та реабілітації Міністерства Внутрішніх справ України повідомити ОСОБА_1 про розгляд його звернення від 25.01.2021 реєстраційний номер КН-11959239.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення з урахуванням положень п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Г.В. Костенко