Справа № 420/4471/19
29 квітня 2021 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бжассо Н.В.,
розглянув в порядку письмового провадження в м. Одеса за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення № 0039885407 від 18.05.2019 року
До Одеського окружного адміністративного надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області, за результатом розгляду якого, позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС в Одеській області № 0039885407 від 18.05.2019 року про застосування щодо ОСОБА_1 штрафних санкцій у сумі 1109 грн. 64 коп. та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в сумі 233 грн. 63 коп., а взагалі в сумі 1343 грн. 27 коп., за період з 20 січня 2018 року по 15 квітня 2019 року.
Ухвалою суду від 30.07.2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 16.09.2019 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 13.07.2019 року він отримав рішення Головного управління ДФС в Одеській області № 0039885407 від 18.05.2019 року про застосування щодо ОСОБА_1 штрафних санкцій у сумі 1109 грн. 64 коп. та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в сумі 233 грн. 63 коп., а взагалі в сумі 1343 грн. 27 коп., за період з 20 січня 2018 року по 15 квітня 2019 року. Позивач не погоджується з вказаним рішенням та зазначає, що він своєчасно та у повному обсязі сплачує єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Позивач в судовому поярку оскаржив вимогу ГУ ДФС в Одеській області про сплату боргу (недоїмки) від 04.02.2019 року № Ф-7823-51 на підставі якої прийнято оскаржуване рішення № 0039885407 від 18.05.2019 року.
15.08.2019 року від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, з огляду який відповідач не визнає позов та зазначає, що з огляду на здійснення позивачем несвоєчасної сплати боргу з нарахованого єдиного внеску, контролюючим органом, на підставі облікових даних платника, було винесено рішення № 0039885407 від 18.05.2019 року про застосування 20% штрафної санкції за несвоєчасну сплату вищенаведених зобов'язань. Аналогічно за даними облікової картки платника податку розраховано суму пені за несвоєчасну сплату зобов'язань.
20.08.2019 року від позивача надійшла відповідь на відзив на адміністративний позов.
Ухвалою суду від 16.09.2019 року провадження у справі зупинено до набрання законної сили рішенням у справі № 420/1885/19.
Ухвалою суду 18.03.2021 року, яка занесена до протоколу підготовчого засідання, суд поновив провадження у справі.
Ухвалою суду 18.03.2021 року, яка занесена до протоколу підготовчого засідання, суд замінив відповідача з Головного управління ДФС в Одеській області на Головне управління ДПС в Одеській області.
Ухвалою суду 18.03.2021 року, яка занесена до протоколу підготовчого засідання, суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті на 01.04.2021 року.
18.03.2021 року від позивача надійшло клопотання про розгляду справи в порядку письмового провадження.
Сторони у судове засідання не з'явилися, у зв'язку із чим справу розглянуто в порядку письмового провадження, що відповідає приписам ч. 9 ст. 205 КАС України.
Суд розглянув матеріали справи, всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінив надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності та робить наступні висновки.
Згідно з витягом з реєстру платників єдиного податку Роздільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області №1715243400506 від 11 грудня 2017 року, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з 11 листопада 2017 року, перебуває на спрощеній системі оподаткування, 3 група, ставка 5% до доходу без реєстрації ПДВ, здійснює діяльність у сфері права (код згідно КВЕД 69.10), взятий на облік як платник єдиного внеску.
11 січня 2018 року, позивач взятий на облік як адвокат, що підтверджується довідкою Роздільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру, № 1815241400002.
Адвокатська діяльність позивача підтверджується, поміж іншим, наявною у матеріалах справи копією Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та копією витягу з Єдиного реєстру адвокатів України.
Головне управління ДФС в Одеській області 04 лютого 2019 року виставило ОСОБА_1 вимогу №Ф-7823-54 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, який станом на 31.01.2019 року, складає 2510,27 грн.
В подальшому, 18.05.2019 року, ГУ ДФС в Одеській області прийнято рішення № 0039885407 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату єдиного внеску у сумі 1343,27 грн. за період з 20.01.2018 року по 15.04.2019 року.
Відповідно до підпункту 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою-підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Згідно п.65.1 ст.65 14 ПК України взяття на облік фізичних осіб - підприємців у контролюючих органах здійснюється за податковою адресою на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, наданих державним реєстратором згідно Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» № 755-IV від 15.05.2003 року.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою (ч.1 ст.13 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку встановлено нормами Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” від 08.07.2010р. №2464-VI.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно пункту 4, 5 статті 4 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.
Законодавець розмежовує фізичних осіб-підприємців, та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, при цьому порядок обліку та сплати єдиного внеску фізичними особами-підприємцями з ознакою провадження незалежної професійної діяльності Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” не передбачений.
Позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець згідно Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», отже до нього не можуть застосовуватись положення частини третьої статті 5 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”.
Це підтверджуються також положеннями пункту 2 частини першої статті 7 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, відповідно до яких єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
Разом з тим, пунктом 3 частини першої статті 7 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” передбачено, що єдиний внесок нараховується для фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, базою нарахування є сума, що визначається такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. Згідно з ч. ч. 1, 8,11 ст. 9 ЗУ “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, єдиний внесок обчислюється виключно у національній валюті, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з податковим органом за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.
Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до податкового органу (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.
У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Суд встановив, що відповідно до рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.03.2020 року у справі № 420/1885/19, яке набрало законної сили 29.09.2020 року, позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області, про визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління ДФС в Одеській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-7823-54 від 04 лютого 2019 року у розмірі 2510,27 гривень - задоволено.
Вимогу Головного управління ДФС в Одеській області №Ф-7823-54 від 04 лютого 2019 року про сплату боргу (недоїмки) у розмірі 2510,27 гривень - визнано протиправною та скасовано.
У рішенні суду зазначено: «Судом встановлено, наголошувалося позивачем та не заперечувалось відповідачем, що ОСОБА_1 , сплачується ЄСВ для ФОП у т.ч. спрощена система оподаткування, що підтверджується квитанціями про сплату зазначеного податку, які містяться в матеріалах справи (а.с.51-53,101).
Таким чином, позивач, перебуваючи на податковому обліку як фізична особа-підприємець на спрощеній системі оподаткування, повинен перебувати на податковому обліку як фізична особа-підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності, вести єдиний податковий облік та сплату податків саме як фізична особа-підприємець 3 групи єдиного податку із зареєстрованими видами діяльності.
Поміж іншим, облік позивача саме як фізичної особи-підприємця, які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність, підтверджується також роздруківкою з електронного кабінету платника податків ОСОБА_1 , згідно якого, заборгованість позивача по оплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, станом на 30.04.2019 року - відсутня (а.с.122-123).»
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Оскільки, рішення Головного управління ДФС в Одеській області № 0039885407 від 18.05.2019 року про застосування до позивача штрафних санкцій та пені за несплату єдиного внеску прийнято у зв'язку із несплатою позивачем боргу з єдиного внеску як само зайнятою особою, в той час як позивач був зареєстрованим, як фізична особа-підприємець та сплачував єдиний внесок своєчасно та у повному обсязі, та вказане рішення є похідним від податкової вимоги №Ф-7823-54 від 04 лютого 2019 року, яка скасована у судовому порядку, суд робить висновок про наявність підстав для задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 .
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, суд робить висновок, що адміністративний позов ОСОБА_1 належить до задоволення.
Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 94, 173-183, 192-228, 205, 243, 245, 246, 250, 262, 295 КАС України, суд
Задовольнити позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення № 0039885407 від 18.05.2019 року.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС в Одеській області № 0039885407 від 18.05.2019 року.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ).
Відповідач - Головне управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ: 43142370, адреса: вул. Семінарська, буд. 5, м. Одеса, 65007).
Повний текст рішення складений та підписаний судом 29 квітня 2021 року.
Суддя Н.В. Бжассо