Справа № 420/3275/21
26 квітня 2021 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Потоцької Н.В.
за участі секретаря Захарчук О.В.
сторін:
позивача ОСОБА_1
представника позивача Кашульського О.В.
представника відповідача
та третьої особи Тутейко А.В.
розглянувши за правилами загального позовного провадження (у підготовчому засіданні) клопотання відповідача за вхід. №13570/21 від 18.03.2021 р. та третьої особи за вхід.№13825/21 від 19.03.2021 р. про залишення позовної заяви без руху,
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції в Одеській області, третя особа: Державна екологічна інспекція Південно Західного округу (Миколаївська і Одеська область) в якому позивач просить:
визнати протиправним та скасувати наказ Державної екологічної інспекції в Одеській області від 22.01.2021 року №18-О «Про звільнення ОСОБА_1 »;
визнати протиправним та скасувати наказ Державної екологічної інспекції в Одеській області від 25.01.2021 року №19-О «Про внесення змін до наказу Державної екологічної інспекції в Одеській області від 22.01.2021 р. №18-О «Про звільнення ОСОБА_1 »;
визнати протиправним та скасувати наказ Державної екологічної інспекції в Одеській області від 01.02.2021 року №21-О «Про внесення змін до наказу Державної екологічної інспекції в Одеській області від 22.01.2021 р. №18-О «Про звільнення ОСОБА_1 »
поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Одеської області відділу державного екологічного нагляду (контролю) природно-заповідного фонду, лісів та рослинного світу Державної екологічної інспекції в Одеській області;
зобов'язати Державну екологічну інспекцію Південно-Західного округу (Миколаївська і Одеська області) запропонувати ОСОБА_1 наявну посаду в Державній екологічній інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська і Одеська області);
стягнути з Державної екологічної інспекції в Одеській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01.02.2021 року по день фактичного поновлення на посаді.
Ухвалою суду від 09.03.2021 року провадження у справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 05.04.2021 року.
18.03.2021 року за вхід.№13570/21 від представника Державної екологічної інспекції в Одеській області надійшло клопотання про залишення позовної заяви без руху.
19.03.2021 року за вхід.№13825/21 від представника Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська і Одеська області) надійшло клопотання про залишення позовної заяви без руху.
Клопотання вмотивовані наступним.
Великою Палатою Верховного Суду 30.01.2019 року прийнято постанову у справі №910/4518/16, якою встановлено, що середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця та не входить до структури заробітної плати.
Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільнюється позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду справ в усіх судових інстанціях.
У підготовчому засіданні 26.04.2021 року представник позивача заперечував проти задоволення цих клопотань, посилаючись на те, що висновок, який вказаний відповідачем та третьою особою відсутній у постанові Великої Палати Верховного Суду.
Крім того, вказана постанова взагалі не може бути застосована до спірних правовідносин, оскільки предметом розгляду справи №910/4518/16 є стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Розглядаючи клопотання відповідача за вхід. №13570/21 від 18.03.2021 р. та третьої особи за вхід.№13825/21 від 19.03.2021 р. про залишення позовної заяви без руху, суд виходить з наступного.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до статті 1 цього Закону судовим збором є збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Водночас статтею 5 Закону України «Про судовий збір» установлено пільги щодо сплати судового збору, згідно з пунктом 1 частини першої якої від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Як встановлено судом, предметом розгляду справи № 420/3275/21 є визнання протиправними та скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, отже на позивача розповсюджується пільга щодо сплати судового збору, передбачена п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Частиною 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Аналогічні приписи містить і ч. 5 ст. 242 КАС України.
Представник відповідача та третьої особи у клопотанні про залишення позову без руху просять застосувати до спірних правовідносин правовий висновок Великої Палати Верховного Суду по справі № 910/4518/16, як релевантний.
При цьому, мотивуючи свої клопотання наступним.
Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільнюється позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду справ в усіх судових інстанціях.
Разом з цим, у тексті постанови ВП ВС по справі №910/4518/16 встановлено:
«35. З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях».
Відтак, текст вказаної постанови не містить словосполучення «або за час вимушеного прогулу», а тому правовий висновок не є релевантним до спірних правовідносин та не може бути застосований у даній справі.
У справі "Федорченко та Лозенко проти України" (заява № 387/03, 20 вересня 2012 року, п.53) Європейський суд з прав людини висловив позицію, відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумними сумнівом", тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.
Керуючись ст. 2-9, 44, 169, 171, 240, 248, 256, 294 КАС України, суд,
У задоволенні клопотання відповідача за вхід.№13570/21 від 18.03.2021 р. та третьої особи за вхід.№13825/21 від 19.03.2021 р. про залишення позовної заяви без руху - відмовити.
Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 КАС України негайно після її проголошення.
Ухвала окремо від рішення по справі оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Потоцька Н.В.