Справа № 420/1200/21
28 квітня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови,
Позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову від 20.07.2020 № 209294 про накладення адміністративно-господарського штрафу в розмірі 8500 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 02.06.2020 уповноваженими особами Управління Укртрансбезпеки в Одеській області складено акт про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, на підставі якого складено постанову від 20.07.2020 № 209294 про накладення адміністративно-господарського штрафу в розмірі 8500 грн. Позивач вважає притягнення його до відповідальності безпідставним, оскільки його представником - адвокатом Осадчим А.Ю. не отримано належної інформації за адвокатськими запитами. Зокрема, стороні позивача не надано інформації стосовно відповідності майданчика для здійснення габаритно-вагового контролю встановленим вимогам; щодо наявності зовнішнього освітлення майданчика для здійснення габаритно-вагового контролю. Позивач не може встановити з чеку зважування та довідки будь-які характеристики зважувального обладнання, яке було використано при проведенні габаритно-вагового контролю. У зв'язку з цим неможливо встановити технічні характеристики зважувального обладнання, яке було використане при проведенні габаритно-вагового контролю, зокрема, найбільшу границю зважування, відсоток похибки та підтвердження проходження зважувальним обладнанням періодичної повірки (метрологічної атестації).
Ухвалою судді від 01.02.21 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
16.04.21 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що спірну постанову винесено на підставі акту перевірки від 02.06.20 № 224915, згідно з яким вантажному автомобілю, що належить позивачу, проведено ГВК (габаритно-ваговий контроль), яким виявлено порушення вимог ст. ст. 30, 34 Закону України «Про автомобільний транспорт». Крім акту перевірки, посадовими особами складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 041192 від 02.06.2020. При проведенні зважування встановлено перевищення допустимого навантаження на строєну вісь на 1.68 т, що є підставою для застосування штрафу згідно з абз. 14 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». При цьому, незалежно від розміру процента, який менше 10, санкціє є незмінною. На підтвердження відповідності зважувальної техніки технічним вимогам відповідач надав свідоцтво про повірку законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки.
Ухвалою суду від 28.04.21 замінено відповідача по справі з Управління Укртрансбезпеки в Одеській області на його правонаступника - Південне міжрегіональне Управління Укртрансбезпеки.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 02.06.2020 працівниками Управління Укртрансбезпеки в Одеській області проведено перевірку транспортного засобу DAF, модель FT XF 95.430, державний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом марки KRONE, модель SD, державний номер НОМЕР_2 , що належать ФОП ОСОБА_1 та здійснено ваговий контроль вищезазначеного транспортного засобу.
За результатами перевірки співробітниками Управління Укртрансбезпеки в Одеській області 02.06.2020 складено акт № 224915 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, відповідно до якого встановлені наступні порушення: перевезення вантажу з перевищенням вагових норм на строєну вісь без відповідного дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України, чим порушено пп.22.5 п.22 постанови КМУ від 10.10.2001 року № 1306 «Про Правила дорожнього руху».
20.07.2020 постановою в.о. начальника управління Укртрансбезпеки в Одеській області про застосування адміністративно-господарського штрафу № 209294 на позивача накладено штраф в загальній сумі 8500 грн. за правопорушення передбачене абз. 14 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд не вбачає підстав для скасування зазначеної постанови за наведених позивачем обставин, у зв'язку з наступним.
Відповідно до п. 1 Положення Державна служба України з безпеки на транспорті є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
Згідно п.п.1 п. 4 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 103, основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.
Підпунктами 15 та 27 п. 5 вказаного Положення визначено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.
Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567.
Відповідно до п. 2 Порядку № 1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи.
Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю в тому числі, шляхом проведення рейдових перевірок.
Відповідно до п. 14 Порядку № 1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.
Габаритно-ваговий контроль проводиться однією посадовою особою Укртрансбезпеки у разі залучення до рейдової перевірки посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Укртрансбезпеки та власника (балансоутримувача) пункту габаритно-вагового контролю, а також посадових осіб органу місцевого самоврядування та/або місцевої держадміністрації. (абз. 2 п.16 Порядку № 1567).
Під час проведення рейдової перевірки перевіряється, серед іншого, наявність визначених ст. 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом, виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів. (п. 15 Порядку № 1567).
Отже, проведення габаритно-вагового контролю належить до повноважень управління Укртрансбезпеки під час здійснення рейдової перевірки, а тому посилання позивача на те, що перевірка була проведена відповідачем поза межами його компетенції, є безпідставним та не приймається судом до уваги.
Водночас, оформлення результатів перевірки та застосування адміністративно-господарських штрафів передбачені п. 20-30 Порядку № 1567.
Так, виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму. У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).
У разі відмови уповноваженої особи суб'єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб'єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис. (п. 20-22 Порядку № 1567).
Відповідно до п. 25 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Пунктами 26-27 Порядку № 1567 передбачено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, оскаржувана постанова № 209294 від 20.07.2020 про застосування адміністративно-господарського штрафу в загальній сумі 8500 грн прийнята органом державного контролю за вчинення позивачем правопорушення, відповідальність за яке передбачена абз. 14 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу (штраф у розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).
При цьому, підставою прийняття оскаржуваної постанови є матеріали здійснених посадовими особами Управління Укртрансбезпеки в Одеській області заходів державного контролю на автомобільному транспорті шляхом проведення 02.06.2020 габаритно-вагового контролю транспортного засобу DAF, модель FT XF 95.430, державний номер НОМЕР_3 , з напівпричепом марки KRONE, модель SD, державний номер НОМЕР_2 . В ході зважування встановлено перевищення вказаним транспортним засобом нормативних вагових параметрів.
Як встановлено зі змісту акту перевірки від 224915 від 02.06.2020, посадовими особами Управління Укртрансбезпеки в Одеській області встановлено порушення позивачем абз. 14 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Так, відповідно до абз. 14 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажив на території України, у тому числі - габаритно-ваговий контроль транспортних засобів.
Згідно із положеннями ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
Відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.
Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Як стверджує позивач, акти перевірки не містять характеристик в частині вимірювального та зважувального обладнання при проведенні габаритно-вагового контролю.
Суд вважає таке твердження необґрунтованим, оскільки форма акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом затверджено Постановою КМУ №1567 від 08.11.2006 року (додаток №3). При цьому акт не передбачає внесення таких даних.
В той же час, відповідачем надано до суду свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № П 40 М. 059049 20, чинне до 20.05.21, видане ДП Київський обласний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації ДП «Київоблстандартметрологія» на «Ваги автомобільні електронні AR-WIM» зав. № 011094, виробник фірма «ESIT», Турція. За результатами повірки встановлено, що засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам ДСТУ OIML R 134-1:2010 «Прилади автоматичні для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантажень на вісь».
Крім того, відповідно до приписів Правил дорожнього руху України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: а) перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу; б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатись від керування цим засобом в дорозі (2.3). Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться (12.1).
Також згідно з п. 12.5 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом України, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997, для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватись під час руху.
За обставин розглядуваного спору, зокрема згідно чеку зважування від 02.06.2020 б/н, осьове навантаження на строєну ось склало 25,69 т (8,73 т + 8,53 т + 8,43 т), при нормативно допустимому навантаженні 24 т, тобто перевищення склало від 5% до 10% включно встановлених законодавством габаритно-вагових норм.
При цьому позивачем жодним чином не оспорюється виявлений факт перевищення нормативно допустимого навантаження та не спростовується результат здійснених вимірів. Натомість позивач просить скасувати постанову про накладення штрафної санкції виключно з тих підстав, що на запити його адвоката не було надано інформацію щодо технічних характеристик зважувального обладнання, яке було використано при проведенні габаритно-вагового контролю. Втім, в даному випадку судом не розглядається спір щодо ненадання розпорядниками інформації відповідей на адвокатські запити, а спір стосується ґрунтовності притягнення підприємця до відповідальності за перевищення вагових параметрів. При цьому згідно акту перевірки № 224905 від 02.06.2020, водій ОСОБА_2 від надання пояснень про причини порушення відмовився. В той же час, водій на місці проведення зважування мав змогу встановити, яким засобом вимірювальної техніки здійснювався ваговий контроль на а/д М.-05 Київ-Одеса 450 км + 500 км; зажадати експлуатаційні документи щодо технічних характеристик зважувального обладнання, а також стосовно проходження обладнанням періодичної повірки; оцінити наявність освітлення в місці вагового контролю тощо.
В той же час, неможливість представника позивача встановити технічні характеристики зважувального обладнання, яке було використано при проведенні габаритно-вагового контролю та ін. не може слугувати підставою для скасування постанови про застосування штрафної санкції за виявлене в ході державного контролю порушення перевізником вагових параметрів, особливо за відсутності будь-яких доказів з боку сторони позивача щодо невідповідності результатів зважування та аргументів щодо дотримання вимог законодавства під час перевезення вантажу.
Згідно з ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні та оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З урахуванням викладеного, за результатами з'ясування обставини у справі та їх правової оцінки суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.
Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 272, 287 КАС України, суд
В задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) до Південного міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки (65014, м. Одеса, вул. Успенська, 4) про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 272 КАС України.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його підписання.
Суддя І.В. Завальнюк