Справа № 420/14266/20
(додаткове)
28 квітня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді: Юхтенко Л.Р.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення по справі № 420/14266/20 за позовною заявою ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Одеської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43333459, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21а) про визнання протиправними та скасування карток відмови у митному оформленні (випуску) товарів № UA 500030/2020/00354 від 19.10.2020 року; № UA 500030/2020/00386 від 10.11.2020 року та № UA 500030/2020/00409 від 24.11.2020 року та зобов'язання вчинити певні дії,-
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходилась ця справа.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Одеської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43333459, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21а) про визнання протиправними та скасування карток відмови у митному оформленні (випуску) товарів № UA 500030/2020/00354 від 19.10.2020 року; № UA 500030/2020/00386 від 10.11.2020 року та № UA 500030/2020/00409 від 24.11.2020 року та зобов'язання вчинити певні дії, задоволено частково.
Визнано протиправною та скасовано картку відмови Одеської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43333459, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21а) відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 500030/2020/00354 від 19.10.2020 року.
Визнано протиправною та скасовано картку відмови Одеської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43333459, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21а) відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 500030/2020/00386 від 10.11.2020 року.
Визнано протиправною та скасовано картку відмови Одеської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43333459, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21а) відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 500030/2020/00409 від 24.11.2020 року.
В іншій частині позовних вимог, - відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Одеської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43333459, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, б. 21- А) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмір 2522, 40 грн. (дві тисячі п'ятсот двадцять дві гривні 40 копійок).
В прохальній частині позову позивач просив стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5500,00 грн. До позовної заяви додано договір про надання правової допомоги №21-02/2020БПТ від 21 лютого 2020 року.
До суду 22 квітня 2021 року (вхід. №20592/21) від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій представник позивача просив стягнути витрати на правничу допомогу у розмірі 8000 грн. На підтвердження понесених витрат надано акт прийому-передачі наданих юридичних послуг адвокатом Романюком В.І. щодо представництва інтересів ОСОБА_1 по адміністративній справі №420/14266/20 від 02 лютого 2021 року.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, в тому числі, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Розглянувши подану заяву з доданими до неї документами, дослідивши матеріали справи, суд доходить таких висновків.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Згідно з ч. 5 ст. 143 КАС України, у випадку, передбаченому частиною 3 цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному ст. 252 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з ч.1,2 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Пунктом 1 ч.3 ст.132 КАС України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 134 КАС України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 03 грудня 2020 року між Позивачем (Клієнт) та адвокатом Романюком В.І. (Адвокат) було укладено договір про надання правничої допомоги №03/12/2020 (а.с.7).
Відповідно до п. 2 Договору про надання правової допомоги, адвокат зобов'язується своєчасно надавати правову допомогу у повному обсязі та клієнт надає адвокату усі права, якими наділений клієнт відповідно до Митного кодексу України та КАС України та може використовувати на власний розсуд.
Пунктом 2.3. цього договору передбачено, що клієнт зобов'язаний сплатити гонорар в розмірі та на умовах, визначених Договором, надати повну та достовірну інформацію щодо об'єкту розмитнення, наявні документи та матеріали, що мають значення для справи та необхідні для виконання окремих доручень.
Пунктом 3.1. цього Договору встановлено, що за надання правової допомоги клієнт сплачує адвокату гонорар у фіксованому розмірі 8000 грн. за правову допомогу щодо представництва його інтересів по даній адміністративній справі.
Згідно з п. 3.4. договору, оплата гонорару здійснюється клієнтом після винесення судом рішення по справі, яке набрало законної сили, однак, може бути сплачений раніше.
З огляду на вищевикладені умови договору, суд доходить висновку, що відсутність доказів оплати наданих послуг не впливає на результат розгляду та вирішення цієї справи.
Такий висновок суду ґрунтується на правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 21.02.2021 року по справі № 280/2635/20.
Що обсягу наданих послуг суд зазначає таке.
На підтвердження наданих послуг 02 лютого 2021 року складено акт прийому-передачі наданих юридичних послуг адвокатом Романюком В.І. щодо представництва інтересів ОСОБА_1 по адміністративній справі №420/14266/20 щодо визнання протиправними та скасування рішень Одеської митниці Держмитслужби про відмову у митному оформленні транспортного засобу
Так, відповідно до даного акту надано наступні види юридичних робіт по справі №420/14266/20:
1. Консультація по справі - 2 год.
2. Правовий аналіз документів щодо митного оформлення транспортного засобу - 4 год.
3. Вивчення законодавчої бази та судової практики, що регулює спірні правовідносини - 6 год.
4. Підготовка позовної заяви по справі - 9 год.
Загальна кількість годин - 21 год.
Як зазначалось вище, згідно п.3.1 договору про надання правової допомоги сторонами узгоджений фіксований розмір гонорару адвоката за представництво інтересів клієнтів по вказаній справі становить - 8000 грн.
Згідно з акту прийому-передачі наданих юридичних послуг, адвокат витратив на надані послуги 22 годину, отже вартість однієї години послуг складає 8000 грн. : 21 = 380, 95 грн.
Згідно з ч.9 ст. 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Суд зазначає, що вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд враховує складність справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг та ціну позову.
Також, суд звертає увагу, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 49 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Наталія Михайленко проти України», від 30 травня 2013 року, заява 49069/11).
Враховуючи зміст спірних правовідносин, суд доходить висновку, що вказана справа не відноситься до категорії складних, судова практика щодо розгляду та вирішення даної категорії справ вже сформована, вивчення законодавчої бази та формування правової позиції не потребували багато часу. Справа стосується оскарження трьох рішень, проте ці рішення є ідентичними. Також суд враховує, що ціна позову не є великою.
Суд наголошує на тому, що при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Оцінивши наведений акт прийому-передачі наданих юридичних послуг, з урахуванням категорії даної справи, конкретних обставин у цій справі, суд доходить висновку, що наведені у цьому опису витрати на проведену роботу не є неминучими та фактичними, з огляду на таке.
Відповідно до п.п. 1-2 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», видами адвокатської діяльності є надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.
Однак, суд звертає увагу, що надання таких послуг має бути необхідним.
Суд вважає, що витрачений адвокатом час на консультацію по справі 2 години, правовий аналіз документів щодо митного оформлення транспортного засобу 4 години, вивчення законодавчої бази та судової практики, що регулює спірні правовідносини 6 години є завищеним, оскільки такі види робіт мають виконуватись для досягнення кінцевого результату - написання позовної заяви, і відповідно, цим видом надання послуг мають бути охоплені.
Тому, суд доходить висновку, що не належать стягненню витрати понесені позивачем на консультацію по справі 2 години, правовий аналіз документів щодо митного оформлення транспортного засобу 4 години, вивчення законодавчої бази та судової практики, що регулює спірні правовідносини 6 години.
Щодо витрат на підготовку позовної заяви по справі суд доходить висновку, що такі витрати є неминучими, але зазначений час на підготовку позову - 9 годин є завищеним.
З урахуванням конкретних обставин у цій справі, категорії справи, наявності вже судової практики, об'єму складеного позову, суд вважає, що розумним часом на підготовку позову є 5 годин, отже фактичними та неминучими, та співмірними позовним вимогам, складності справи та ціни позову будуть витрати в сумі 380, 95 грн. х 5 годин= 1904, 75 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, керуючись приписами ч. 3 ст. 139 КАС України, з огляду на те, що позовні вимоги задоволено частково, судові витрати на правничу допомогу належать стягненню пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 1428,57 грн. (задоволено три вимоги з чотирьох).
Враховуючи вищевикладене, надані представником позивача докази, що підтверджують здійснення відповідних витрат за укладеним договором про надання правової (правничої) допомоги, опис наданих послуг та категорію даної справи, ціну позову, нескладність справи, кількість складених представником позивача процесуальних документів, та те, що позов задоволено частково, суд вважає, що фактичні витрати, які належать стягненню складають 1428,57 грн., а тому заява представника позивача належить задоволенню частково.
Керуючись ст. ст. 132,139, 243,252, 255, 295, 297 КАС України, суд, -
Заяву представника позивача про стягнення судових витрат у справі №420/14266/20 -задовольнити частково.
Стягнути з Одеської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43333459, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21а) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати у розмірі 1428,57 грн. (одна тисяча чотириста двадцять вісім гривень 57 копійок).
В іншій частині заяви, - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 295,297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5. п.15. ч. 1 Перехідних положень КАС України, п. 3 розділу УІ Прикінцеві положення КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Суддя Л.Р.Юхтенко