21 квітня 2021 р. № 400/2661/20
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брагар В. С., розглянувши заяву про визнання протиправними дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання рішення суду
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача:Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2
про:заява про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень,
До Миколаївського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із заявою про заява про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень по справі 400/2661/20.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.09.2020 року задоволено позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якому суд вирішив:
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про зобов'язання нарахувати та виплатити середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні - задовольнити.
2. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні (невиплата індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року) за період з 20.10.2018 по день фактичного розрахунку - 28.04.2020.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 08.12.2020 року, рішення суду від 30.09.2020 року залишено без змін.
01.02.2021 року судом видано виконавчий лист у справі № 400/2661/18.
09.04.2021 року позивач подав заяву про визнання протиправними дій Військової частина НОМЕР_1 по справі 400/2661/20. В обгрунтування заяви позивач зазначає, що позивачем подано виконавчі листи до виконання до Вітовського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) за наслідками якого відкрито виконавче провадження 08.02.2021 року, проте станом на 08.04.2021 рік рішення від 30.09.2020 року по справі 400/2661/20 не виконано. Оскільки відповідачем по справі 400/2661/20 рішення так і не виконане та позивачу не зрозуміло було яким чином буде нараховуватися середній зарабіток, він 16.03.2021 року звернувся із відповідним запитом до відповідача.
Відповідач на вказаний запит надав відповідь за вих.№404 від 26.03.2021 року, та надав позивачу попередній розрахунок по виконанню рішення по справі 400/2661/20, також повідомив, що командування військової частини при здійсненні розрахунку керувалися іншими Рішеннями судів України в аналогічному питанні в яких було здійснено даний розрахунок з детальним обгрунтуванням всіх коефіцієнтів.
Позивач стверджує, що вказаний розрахунок командуванням зроблено без дотримання вимог Постанови КМУ №100 від 08.02.1995 року "Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати" тобто на свій розсуд, чим порушено права позивача.
Розглянувши заяву про визнання протиправними дій, вчинених Військовою частиною НОМЕР_1 на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.09.2020 року у справі №240/2661/20, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.
Згідно з частиною 2 статті 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Частиною 1 статті 383 КАС України, передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Правові норми статті 383 КАС України, мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є невиконання судового рішення, яке стало наслідком протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, на якого покладений обов'язок щодо його виконання.
Правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами ст. 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача, в свою чергу, що має бути підтверджено відповідними доказами.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 5 лютого 2020 року у справі № 640/10843/19, від 28.04.2020 у справі № 611/26/17.
Під час розгляду заяви судом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи №400/2661/20 документами, що на виконання рішення суду від 30.09.2020 року №400/2661/20 Військовою частиною НОМЕР_1 зроблено розрахунок середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні ОСОБА_1 за період з 20.10.2018 року по день фактичного розрахунку 28.04.2020 року, на надано відповідний розрахунок.
Дослідивши вищезазначений розрахунок суд встановив, наступне.
З розрахунку та наданої відповіді на запит позивача вбачається, що розрахунок, здійсненого Військовою частиною НОМЕР_1 на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.09.2020 у справі №400/2661/20, відповідно до аналогічних Рішень судів, а не на підставі та відповідно до вимог Постанови КМУ №100 від 08.02.1995 року "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати".
Надаючи оцінку діям Військової частини НОМЕР_1 щодо правомірності здійсненого розрахунку середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні позивача, суд виходить з наступного.
Враховуючи, що рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.09.2020 р. зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні (невиплата індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року) за період з 20.10.2018 по день фактичного розрахунку - 28.04.2020, а законодавчий акт який регулює дане питання є саме Постанова №100 від 08.02.1995 року, а тому нарахування відповідачем компенсації відповідно до аналогічних рішень суду, а не на підставі нормативно-правового правового акту, який регулює дане питання є протиправним. Таким чином рішення суду не є виконаним, а дії відповідача є протиправними.
З метою належного і повного відновлення прав позивача суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 при виконанні рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.09.2020 року, в частині не застосування під час здійснення розрахунку середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні позивача вимог Постанови КМУ №100 від 08.02.1995 року.
З огляду на наявність підстав для визнання протиправними дій відповідача щодо виконання рішення суду від 30.09.2020 року суд вважає за необхідне зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні (невиплата індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року) за період з 20.10.2018р. по день фактичного розрахунку - 28.04.2020р. з дотриманням вимог Постанови КМУ №100 від 08.02.1995 року "Про затвердження порядку обчислення середньої заробітньої плати", а не аналогічних рішень судів.
Суд заначає, що окрема ухвала постановлюється у разі виявлення під час розгляду справи порушення закону, оскільки позивач звернувся до суду з відповідною заявою на стадії виконання рішення суду, тому суд не вбачає підстав для постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст. 248, 249, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 при виконанні рішення суду задовольнити частково.
2. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 під час виконання рішення суду по справі 400/2661/20 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні (невиплата індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року) за період з 20.10.2018р. по день фактичного розрахунку - 28.04.2020р. з дотриманням вимог Постанови КМУ №100 від 08.02.1995 року "Про затвердження порядку обчислення середньої заробітньої плати".
3. У задоволенні вимоги про постановлення окремої ухвали по справі 400/2661/20 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд (пп.15.5 п.15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України).
Суддя В. С. Брагар