Справа № 464/7387/20
пр.№ 2/464/195/21
(заочне)
29.04.2021 року м.Львів
Сихівський районний суд м.Львова
в складі: головуючої-судді Сабари Л.В.
секретар судового засідання Мерза Д.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № б/н від 14.08.2018 у розмірі 14256,77 грн. станом на 28.10.2020 року та понесені судові витрати в сумі 2102 грн. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що з метою отримання банківських послуг, ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «Приватбанк» у зв'язку із чим підписав Заяву-анкету № бн від 14.08.2018 року, тим самим погодився, що заява разом із Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами банку складає Договір про надання банківських послуг. У зв'язку із цим, банком на підставі Договору відкрито карткові рахунки із початковим кредитним лімітом у розмірі зазначеному у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. Тим самим банк свої зобов'язання за договором виконав, одночасно, у відповідності до даного договору відповідач зобов'язався погашати заборгованість за кредитом, відсотки за його користування згідно умов та пеню. Однак, відповідач взяті на себе зобов'язання за кредитним договором не виконав, отримані кошти не повернув, не сплатив нараховані відсотки на прострочений кредит та пеню.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, в якій позов підтримав в повному обсязі, просить справу розглядати у його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явилась, правом на надання відзиву не скористався, хоча згідно ст.130 ЦПК України належним чином повідомлялась про час та місце розгляду справи, а тому відповідно до ст.280 ЦПК України суд вважає за можливе розглядати справу заочно у її відсутності на підставі наявних у справі доказів.
У зв'язку з неявкою сторін та з врахуванням поданої заяви представником позивача, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.
З'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного висновку.
ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк», з метою отримання банківських послуг, в зв'язку з чим 14.08.2018 року підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПраватБанку, та згоден з тим, що ця заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг.
Згідно розрахунку заборгованості за договором №бн від 14.08.2018, укладеного між ПриватБанком та клієнтом ОСОБА_1 станом на 28.10.2020, останній допустив загальний залишок заборгованості на наданим кредитом в розмірі 14256,77 грн., в тому числі 10060 грн. за тілом кредиту, заборгованість за відсотками у розмірі 4196,77 грн.
Згідно довідки долученої до позову вбачається, що між позивачем та ОСОБА_1 був підписаний кредитний договір №бн за яким було надано кредитну картку з номером НОМЕР_1 від 14.08.2018 з терміном дії до 05\22.
Доказів, які б свідчили про інший строк дії картки відповідачем на обґрунтування своїх заперечень не надано, так само, як не надано доказів позивачем про отримання ОСОБА_1 карток, зазначених у довідці.
Позивачем та відповідачем банківські картки для огляду в судовому засіданні не представлено.
При цьому позивач згідно доводів позову ствердив, що підписанням заяви між сторонами, у відповідності до ст. 634 ЦК України був укладений Договір про надання банківських послуг, який за своєю правовою природою є змішаним договором і містить в собі зокрема умови договору банківського рахунку (ст. 1066 ЦК України) та кредитного договору (ст. 1054 ЦК України).
Дослідивши та оцінивши всі здобуті й перевірені у судовому засіданні докази в їх сукупності, беручи до уваги матеріали позовної заяви та відсутність відзиву на позов, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з такого:
згідно з положеннями ч. 1 ст. 16 ЦК України та ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
положеннями ст.ст. 12, 81 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цих Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Статтею 1066 ЦК України передбачено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.
Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У даному випадку застосування конструкції договору приєднання його умови розробляло АТ КБ «ПриватБанк».
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, то повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Згідно зі ст. 1056-1 ЦК України в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ч. 1 ст. 1046 ЦК України).
Згідно зі змістом ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Згідно копії Анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку вбачається, що 14.08.2018 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПраватБанку, в якій вказав особисті дані та згоден з тим, що ця заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг (а.с.11).
Згідно до витягу з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», вказані умови банку, базова процентна ставка в місяць складає 3,0 %. Розмір щомісячних платежів складає 7% від заборгованості, але не менше 50 грн. і не більше залишку заборгованості та пеня ; кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», у якій вказані умови банку, базова процентна ставка в місяць складає 2,5 %. Розмір щомісячних платежів складає 7% від заборгованості, але не менше 50 грн. і не більше залишку заборгованості та пеня; кредитки «Універсальна сontract», у якій вказані умови банку, базова процентна ставка в місяць складає 1,7 %. Розмір щомісячних платежів складає 7% від заборгованості, але не менше 50 грн. і не більше залишку заборгованості та пеня; кредитки «Універсальна голд», у якій вказані умови банку, базова процентна ставка в місяць складає 2,5 %. Розмір щомісячних платежів складає 7% від заборгованості, але не менше 50 грн. і не більше залишку заборгованості та пеня. Вказаний витяг відповідачем не підписано (а.с.12).
Копією довідки без номеру та дати складання встановлено, що ОСОБА_1 як клієнт АТ КБ «ПриватБанк», згідно з кредитним договором б/н від 14.08.2018, отримав картку НОМЕР_1 з терміном дії до 05\22. (а.с.9).
Згідно довідки без номеру та дати складення вбачається, що ОСОБА_1 14.08.2018 встановлено кредитний ліміт у розмірі 1700 грн., який періодично змінювався, а саме з 25.10.2018 по 26.12.2019 збільшувався до суми 10000 грн., а в подальшому з 01.01.2020 зменшився до 0.00 грн. (а.с. 10)
Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором б/н від 11.02.2013, станом на 28.10.2020, відповідач допустив загальний залишок заборгованості на наданим кредитом в розмірі 14256,77 грн., в тому числі 10060 грн. за тілом кредиту, заборгованість за відсотками у розмірі 4196,77 грн.. (а.с. 5-8)
З виписки по рахунку від 30.10.2020 вбачається активне використання ОСОБА_1 кредитного рахунку, починаючи із 14.08.2018 по 10.12.2019, з 30.12.2019 по 01.04.2020 по рахунку банк здійснював регулярне списання відсотків, простроченої заборгованості (а.с. 68-73)
З витягу з Умов та правил вбачається, що такими закріплені терміни і поняття, права та обов'язки банку та клієнта, відповідальність сторін, умови використання кредитних карток, котрі не підписані сторонами (а.с.13-58)
При огляді сторінки за посиланням https://privatbank.ua/terms, встановлено, що на сторінці 4 «архів договорів» знаходиться посилання на Повний договір (актуальний на 01.08.2018) на 1360 аркушах. П. 2.1.1.1. Загальні положення Дані Умови та Правила використання кредитних карт Банка (далі - Умови), Тарифи на випуск та обслуговування кредитних карт (Тарифи), а також Анкета заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг АТ КБ «ПРИВАТБАНК» встановлюють правила випуску, обслуговування і використання кредитних карт Банку (далі - Карт) та кредитний договір між Банком та Клієнтом. Банк випускає Клієнту Картку на підставі Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, належним чином заповненої та підписаної Клієнтом. Відкриття картрахунку та випуск Картки здійснюється в разі прийняття Банком позитивного рішення про можливість випуску Клієнту Картки. Згідно п. 2.1.1.2.1. 2.1.1.2.1. Для надання послуг Банк видає Клієнту Картку. Її тип визначено в Анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, яка є невідємною частиною договору між Банком та Клієнтом (далі - Анкета-заява). Датою укладення Договору є дата отримання Картки, зазначена в Анкеті-заяві. Договір укладається строком на двадцять років. При цьому Сторони узгодили, що строк договору спливає в останній день відповідного місяця останнього року дії строку договору.
З огляду на вищевикладене суд встановив, що 14.08.2018 ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк», з метою отримання банківських послуг, та підписавши анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПраватБанку, 14.08.2018 йому було відкрито картку із номером НОМЕР_1 , котрою активно користувався з 14.08.2018 по 10.11.2019, у зв'язку із чим за наслідками фінансових операцій, станом на 01.04.2020 прострочене тіло кредиту котрого складало 10060 грн. У зв'язку із цим, суд приходить до висновку, що саме кошти, в сумі 10060 грн., що є простроченим тілом кредиту фактично отримані та використані відповідачем, в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а тому кредитор має право вимоги на дану суму, а тому позов щодо стягнення вказаної суми підлягає до задоволення.
Крім цього, АТ КБ «ПриватБанк», пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просить крім, простроченого тіла кредиту, стягнути складові його повної вартості, зокрема, заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами, посилаючись на умови договору надання банківських послуг.
Згідно Анкети - заяви вбачається, що ця заява разом із пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг. З цього слідує, що ці документи в сукупності є договором надання банківських послуг, та визначають істотні умови договору.
Позивач, обґрунтовуючи право позовної вимоги, в тому числі виникнення простроченого тіла кредиту, розміру і порядку нарахування прострочених відсотків, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, виписки по рахунку, посилається на довідку про зміну умов кредитування, витяг з тарифів обслуговування кредитних карток «універсальна», витяг з «Умов та Правил надання банківських послуг», наказу банку щодо затвердження «Умов та правил надання банківських послуг» та «тарифів» у редакції що діяли на момент підписання договору.
Разом з тим, при огляді сторінки за посиланням https://privatbank.ua/terms, встановлено, що згідно п. 2.1.1.2.1. для надання послуг Банк видає Клієнту Картку, Її тип визначено в Анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, яка є невідємною частиною договору між Банком та Клієнтом (далі - Анкета-заява). Датою укладання Договору є дата отримання Карти, зазначена в Заяві.
Згідно копії Анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку вбачається, що 14.08.2018 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву, в якій відсутня інформація про тип картки яку отримав клієнт.
Крім того, встановлено, що до позовної заяви долучено Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» за видами «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна contract» та «Універсальна gold» за користування якими встановлено пільговий період, базову %ставку, обов'язковий місячний платіж, пеню, штраф тощо. Вказаний витяг з Тарифів відповідачем не підписаний, доказів, про те, за яким видом ОСОБА_2 видано кредитну картку суду не надано. Єдиним документом підписаним відповідачем є Анкета-заява, згідно котрої відсутня інформація про тип картки котру отримав. Інших доказів з даного приводу до позову не додано, а з Довідки про умови кредитування і анкети-Заяви встановити вид картки «Універсальна» отриманої відповідачем встановити не представилося можливим. У зв'язку із цим, позивачем не доведено, підставу нарахування заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит.
При цьому, Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за відсотками у розмірі 4196 грн. 77 коп., які нараховані станом на 28 жовтня 2020 року. Однак, згідно розрахунку заборгованості, такі відсотки обраховані за період кредитування за різними процентними ставками.
Цей факт не заперечує позивач, вказавши у позовній заяві, що в редакції Умов та правил, що почала діяти з 01.03.2019 згідно до п.2.1.1.2.12. сторони дійшли згоди, що клієнт внаслідок порушення зобов'язання зобов'язується сплатити на користь банку заборгованість за кредитом, а також проценти в розмірі 86,4% для картки «Універсальна» та 84% для картки «Універсальна голд».
Отже, з вищевикладеного в межах кредитного договору укладеного з позивачем 14.08.2018, відсоткова ставка у спірних правовідносинах неодноразово змінювалася. Жодних доказів згоди відповідача чи його обізнаність про такий факт позивачем суду не надано, а судом не здобуто.
Одночасно, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку» від 12 грудня 2008 року, передбачено, що встановлений кредитним договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшений банком в односторонньому порядку, а також, що умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною. Цей закон набрав чинності з 10 січня 2009 року.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг» від 22 вересня 2011 року було зокрема визначено, що фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною. Цей закон набрав чинності з 16 жовтня 2011 року.
Беручи до уваги, що позивачем не надано доказів про зміну процентної ставки за кредитним договором узгодженої із відповідачем у довідці про умови кредитування з використанням кредиток, наявність законодавчого обмеження щодо збільшення в односторонньому порядку розміру такої відсоткової ставки, а тому суд вважає, необгрунтованою та недоведеною вимогу про стягнення заборгованості за відсотками, що розрахована відповідачем за вказаними процентними ставками.
Окремого розрахунку заборгованості за кожною з карток представником позивача не надано, що позбавляє суд можливості визначити суму боргу за кожними картками та ставками окремо.
Оскільки Умови та правила надання банківських послуг та витяг з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» не містять підпису відповідача ОСОБА_1 , а з Довідки про умови кредитування і Заяви встановити тип картки «Універсальна» отриманої відповідачем встановити не представилося можливим, то суд вважає, що відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами та за порушення термінів виконання договірних зобов'язань, в тому числі у зміненому виді, зокрема у збільшеному вимірі.
Крім того, у частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII«Про захист прав споживачів» (далі - Закон №1023-XII).
У Постанові від 03 липня 2019 року по справі №342/180/17 провадження №14-131цс19 Велика Палата Верховного Суду зауважила, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з ОСОБА_1 АТ КБ «ПриватБанк» дотримався вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відтак враховуючи вищенаведене, підстави для задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь банку нарахованої заборгованості за відсотками - 4196,77 грн. відсутні, а тому в цій частині позову слід відмовити.
За таких обставин, враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 не повернув позичені кошти, суд вважає, що заявлений позов підлягає до часткового задоволення і з нього на користь позивача слід стягнути заборгованість по тілу кредиту простроченому, що складає 10060 грн. по кредитному договору б/н від 14.08.2018, відмовивши в решті позову за недоведеністю вимог.
Питання судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.
Зокрема, у судові витрати, понесені позивачем, суд відносить витрати по сплаті судового збору в розмірі 2102 грн.
Враховуючи, що суд прийшов до висновку про задоволення позову частково і стягнення на користь позивача з відповідача суми заборгованості по кредиту в розмірі 10060 грн., та з урахуванням ч.ч. 1 та 2 ст. 141 ЦПК України, відповідно до яких судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому слід стягнути на користь позивача з відповідача 1483,23 грн (10060 грн. *2102/14256,77=1483,23) понесених позивачем судових витрат, зокрема на сплату судового збору.
На підставі вищевикладеного, ст.ст. 207, 526, 549, 551, 626, 628, 633, 634, 638, 1048-1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 141 ЦПК України та керуючись ст.ст. 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,-
Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" заборгованість по кредитному договору без номера від 14 серпня 2018 року в сумі 10060 (десять тисяч шістдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" понесені судові витрати в розмірі 1483,23 (одна тисяча чотириста вісімдесят три) гривні 23 копійки, відмовивши в решті позову за недоведеністю позовних вимог.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Сихівський районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Позивач: акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, код ЄДРПОУ 14360570.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає: АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Повний зміст рішення було складено 29 квітня 2021 року.
Головуюча Сабара Л.В.