Справа № 464/7497/20
пр.№ 2/464/609/21
(заочне)
26.04.2021 року м.Львів
Сихівський районний суд м.Львова
у складі: головуючої-судді Сабари Л.В.,
секретар судового засідання Мерза Д.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житлом,
позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 , у якому просить визнати останнього таким, що втратив право користування житлом, а саме: квартирою АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позову покликається на те, що їй на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1 . Крім неї, у квартирі зареєстровані її син ОСОБА_3 , дочка ОСОБА_4 , син ОСОБА_5 , син ОСОБА_6 та відповідач ОСОБА_2 , який є колишнім її чоловіком. Вона перебувала в шлюбі з відповідачем з 20.02.1986 та такий розірвано рішенням Сихівського районного суду від 21.02.2019. Відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , однак відповідач не проживає за цією адресою протягом тривалого часу, що підтверджується актами від 06.04.2020 та 26.06.2020, а також комісією ОСББ 03.12.2020. Вказана квартира належить їй та синам на праві спільної сумісної власності. Відповідач добровільно не знімається з реєстрації, а вона не може отримати субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг та інші соціальні допомоги. Для призначення субсидії потрібно довідку про доходи відповідача, однак такої він не надає. У зв'язку з цим вона змушена сплачувати повну вартість житлово-комунальних послуг. Оскільки це порушує її права, просить позов задоволити.
Відповідач правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався.
Ухвалою судді від 11.01.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження.
Позивач у судове засідання не з'явився, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце проведення розгляду справи, представник позивача теж не з'явився в судове засідання, проте подала до суду заяву, в якій просить розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить такі задовольнити, щодо заочного розгляду справи та прийняття заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, хоча згідно із ст.130 ЦПК України належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, а тому відповідно до ст.280 ЦПК України суд вважає за можливе розглядати справу заочно за його відсутності на підставі наявних у справі доказів.
У зв'язку із неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно із вимогами ч.2 ст.247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1 .
У вказаній квартирі зареєстровано місце проживання відповідача ОСОБА_2 , котрий тривалий час там не проживає.
З огляду на наведене, між сторонами виникли цивільні правовідносини щодо права членів сім'ї власника житла на користування цим житлом.
Відповідно до вимог ст.72 Житлового Кодексу України визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Виходячи з положень ст.150 Житлового кодексу України та ст.383 Цивільного кодексу України власник житла має право використовувати його для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.
Статтею 41Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.2 ст.405 Цивільного кодексу України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ними і власником житла або законом.
Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Судом встановлено наступне.
З копії паспорта громадянина України НОМЕР_1 ОСОБА_1 встановлено, що остання народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Львів, та місце її проживання зареєстровано за адресою по АДРЕСА_2 (а.с.4-8).
З копії рішення Сихівського районного суду від 21.02.2019 вбачається, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано. В даному рішенні зазначено, що сторони не проживали разом з 2016 року, що і підтверджує позивач. (а.с.9).
Згідно копії свідоцтва про право власності на квартиру № НОМЕР_2 від 10.02.1997 вбачається, що ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_7 на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1 (а.с.10).
З копії довідки з місця проживання про склад сім'ї і прописки №1362 від 15.07.2020 виданої ЛКП «Житловик-С» встановлено, що у вказаній квартирі окрім позивача, зареєстровані також син ОСОБА_3 , дочка ОСОБА_4 , син ОСОБА_5 , син ОСОБА_6 та відповідач ОСОБА_2 , який є її колишнім чоловіком, що підтверджено (а.с.11).
Також, на підставі актів ЛКП «Житловик-С» від 06.04.2020 та 26.06.2020, а також акту ОСББ «Хоткевича16А» від 03.12.2020 суд встановив, що відповідач ОСОБА_2 фактично не проживає у спірній квартирі більше одного року (а.с.12, 13, 14).
Жодних поважних причин відсутності ОСОБА_2 за вказаною адресою суд не встановив, а відтак приходить до переконання, що такий не проживає у квартирі без поважних причин понад встановлені строки.
Із матеріалів справи суд також не встановив жодних домовленостей між сторонами щодо права на користування цим майном.
Таким чином, беручи до уваги зазначені вище висновки, суд прийшов до переконання, що відповідач добровільно залишив спірну квартиру, без поважних причин не проживає у вказаній квартирі понад встановлений строк збереження права користування такою, будь-яких інших домовленостей з цього питання між сторонами не встановлено. Тому, суд прийшов до висновку, що відповідача необхідно визнати таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 .
Таким чином, враховуючи наведене вище, суд прийшов до переконання, що порушене право позивача підлягає захисту шляхом задоволення позову повністю.
У відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір у сумі 840,80 грн, що підтверджено квитанцією, яка міститься у матеріалах справи, який необхідно стягнути з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст.7, 10, 12, 76, 81, 258, 259, 263-265, 280-289 Цивільного процесуального кодексу України,
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житлом задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 840,80 грн. витрат по сплаті судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Сихівський районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Повне судове рішення складено 26 квітня 2021 року.
Головуюча Л.Сабара