Справа № 464/3060/21
пр.№ 1-кс/464/877/21
про скасування арешту майна
28 квітня 2021 року м.Львів
Слідчий суддя Сихівського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , з участю заявника ОСОБА_3 , представника заявника ОСОБА_4 , слідчого ДФС у Львівській області ОСОБА_5 , розглянувши клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна, який накладено в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42020141090000069 від 14.12.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204 КК України, -
27.04.2021 ОСОБА_3 звернувся із клопотанням про скасування арешту майна - автомобіля марки «Mercedes Benz» білого кольору, номерний знак НОМЕР_1 , який перебуває у його фактичному володінні, накладений ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м.Львова від 17.12.2020 по справі № 462/8003/20 у межах кримінального №42020141090000069 від 14.12.2020.
Клопотання обґрунтоване наступним.
17 грудня 2020 року слідчий суддя Залізничного районного суду м. Львова розглянув клопотання прокурора Залізничного відділу Львівської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_6 про арешт майна, подане в межах кримінального провадження № 42020141090000069, та наклав арешт на наступне майно, вилучене в ході проведення огляду місця події 14 грудня 2020 p., а саме: автомобіль марки «Mersedes-Benz» білого кольору, номерний знак НОМЕР_1 , який перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_7 , шляхом заборони користування, розпорядження цим майном та проведення з таким обліково-реєстраційних операцій. На даний час органом досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42020141090000069 є слідче управління Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (79026, м. Львів, вул. Стрийська, 35). Зазначає, що автомобіль марки «Mersedes-Benz» білого кольору, номерний знак НОМЕР_1 належить ОСОБА_8 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 . Вказаний автомобіль перебував у його фактичному володінні на підставі довіреності серії ННО № 179899, посвідченої 18.02.2019 р. ОСОБА_9 , приватним нотаріусом Кременецького районного нотаріального округу. На даний час потреба в подальшому застосуванні арешту вказаного автомобіля відпала, оскільки у кримінальному провадженні №42020141090000069 проведені всі необхідні слідчі дії, а тому подальший арешт вказаного транспортного засобу призводить до порушення його законних прав та інтересів як володільця майна. Просить скасувати арешт накладений на автомобіль у вказаному кримінальному провадженні.
В судовому засіданні ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 клопотання підтримали, просили його задоволити.
Слідчий з ОВС СУ ГУ ДФС у Львівській області ОСОБА_5 в судовому засіданні не заперечив проти задоволення вказаного клопотання, крім цього повідомив, що в даному кримінальному провадженні завершені у сі необхідні слідчі дії, потреби в подальшому арешті даного автомобіля не має потреби, тому враховуючи наведене, не заперечує проти скасування арешту на вказаний автомобіль.
Слідчий суддя, заслухавши пояснення заявника, його представника та слідчого, ознайомившись із матеріалами справи № 464/3060/21, приходить до висновку про задоволення клопотання з таких підстав.
Слідчим з ОВС СУ ГУ ДФС у Львівській області ОСОБА_5 здійснювється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 14.12.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42020141090000069за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, що підтверджується витягом з ЄРДР від 14.12.2020.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 17.12.2020 у справі № 462\8003\20 накладено арешт на автомобіль марки «Mersedes-Benz» білого кольору, номерний знак НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_8 та перебуває у законному володінні ОСОБА_3 , та заборонено користування та розпорядження вказаним майном.
На підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 власником автомобіля марки «Mersedes-Benz» білого кольору, номерний знак НОМЕР_1 являється ОСОБА_8 .
ОСОБА_3 користується вказаним автомобілем на підставі довіреності серії ННО № 179899, посвідченої 18.02.2019 р. ОСОБА_9 , приватним нотаріусом Кременецького районного нотаріального округу.
Постановою прокурора Залізничного відділу Львівської місцевої прокуратури № 2 автомобіля марки «Mersedes-Benz» білого кольору, номерний знак НОМЕР_1 визнано речовим доказом.
Проведено комплексно-комісійну інженерно-транспортну та транспортно-товарознавчу експертизу автомобіля марки «Mersedes-Benz» білого кольору, номерний знак НОМЕР_1 , що підтверджується висновком експертизи № 397/432/433/434 від 19.04.2021.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст.170 КПК, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Як визначено в ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
В ч. 1 ст. 131 КПК України передбачено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.
Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Статтею 2 КПК України визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, які визначеним у ч. 1 ст. 7 КПК України.
Заходи забезпечення у вигляді арешту майна мають бути пропорційними щодо мети їх застосування, повинен бути встановлений справедливий баланс між завданнями кримінального провадження та вимогою захисту основних прав особи.
В силу ст. 41 Конституції України, ст. 1 протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, ніж на користь суспільства і на умовах, передбачених Законом або загальними принципами міжнародного права.
Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції гарантує право на вільне володіння своїм майном, яке звичайно називається правом на власність.
Крім того, відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі АГОСІ проти Об'єднаного Королівства). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
У справі Раймондо проти Італії (Raimondo v. Italy, рішення 24.01.1994), заявник скаржився на контроль за використанням власності в зв'язку з провадженням кримінального розслідування, не знайшовши у цьому випадку порушення ст.1 протоколу № 1. Суд відзначив порушення в тому, що уряд не вжив швидких заходів для того, щоб знову надати в повноправне користування власність після закінчення відповідних розслідувань (п.35).
Відповідно до постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 3 червня 2016 року №5 «Про судову практику у справах про зняття арешту з майна» передбачено, що особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов'язків чи законних інтересів, у порядку передбаченому ст. 174 КПК України до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.
Відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання
Оскільки під час досудового розслідування у кримінальному провадженні за №42020141090000069за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України проведено усі необхідні слідчі дії, потреба в подальшому арешті на автомобіль відпала.
Виходячи з викладених обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання заявника ОСОБА_3 про скасування арешту майна підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 174, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
клопотання задовольнити.
Скасувати арешт майна - автомобіля марки «Mercedes Benz» білого кольору, номерний знак НОМЕР_1 , власником якого являється на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 є ОСОБА_8 , та який перебуває у користуванні ОСОБА_3 , накладений ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м.Львова від 17.12.2020 по справі № 462/8003/20 у межах кримінального №42020141090000069 від 14.12.2020.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду області протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1