Справа № 464/1760/21
пр.№ 2/464/936/21
27.04.2021 м. Львів
Сихівський районний суд м. Львова
в складі:
головуючого судді Мички Б.Р.
секретар судового засідання Гернаги Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №464/1760/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
Позивач звернулася до суду із позовом, який в подальшому уточнила, в якому просить стягувати з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 2000,00 грн, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття. А також просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 2000 грн. щомісячно до досягнення дочкою 23 років. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 08.10.1998 уклала шлюб із відповідачем, в якому у них народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Діти потребують нормального харчування, придбання одягу, лікування, витрат на навчання, розвиток та оздоровлення. Вказує, що вона одна не має змоги забезпечити фінансове утримання дітей, а тому відповідач, який є працездатний і може працювати зобов'язаний сплачувати аліменти на утримання спільних дітей.
Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 13.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження.
Позивачка у судове засідання не з'явилася подала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги уточнила та просила стягувати на кожну дитину по 2000 грн. аліментів. Просить позов задовольнити у повному обсязі.
У судове засідання відповідач не з'явився, подав заяву про визнання уточненого позову, розгляд справи просив проводити у його відсутності.
У зв'язку із неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно із вимогами ч.2 ст.247 ЦПК України.
З'ясувавши обставини, на які посилаються учасники справи як на підставу своїх вимог і заперечень, та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд дійшов до наступного висновку з огляду на таке.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27.02.1991, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно із ч.2 ст. 150 Сімейного кодексу України (далі також - СК України) батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Вказаний обов'язок щодо утримання дитини покладений на обох батьків та є однаковим для них.
Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
З приписів зазначених правових норм вбачається, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини, отже і витрати на утримання дитини (забезпечення умов життя) також мають бути однаковими.
Згідно з ст. 181 Сімейного кодексу України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 08.10.1998 року. У шлюбі мають двох спільних дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
Відповідно до ст. 18 Конвенції про захист прав дитини, суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Вказане свідчить про те, що суть аліментних зобов'язань полягає не в покладенні обов'язку на одного з батьків брати участь в утриманні дитини, а в забезпеченні дитини мінімально необхідними благами, що необхідні для її розвитку та виховання.
Згідно зі ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
При цьому частиною другою зазначеної норми передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Відповідно до ч.2 ст. 182 СК України мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
При визначенні розміру аліментів суд виходить з розумності та достатності розміру стягуваних аліментів, необхідних для задоволення потреб позивача на утримання малолітньої дитини, встановленого прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, стану здоров'я сторін та їхніх малолітніх дітей, матеріального становища сторін, реальної можливості відповідача вказаний розмір аліментів сплачувати щомісячно, відсутності у відповідача на утриманні інших осіб, тієї обставини, що обов'язок утримувати дітей лежить на обох батьках. Крім того, суд виходить також із захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, збереження того рівня життя, який вона б мала тоді, коли утримувалася обома батьками.
Відповідно до приписів ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік» розмір прожиткового мінімуму на дітей віком від 6 до 18 років з 01 січня становить 2395 грн.
Як вбачається із матеріалів справи донька сторін - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 досягла повноліття, що вбачається із свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 01.07.2000.
Відповідно до струдентського квитка Львівського національного університету імені Івана Франка серії ВК №11837246 від 01.09.2017 ОСОБА_4 є студентом денної форми навчання економічного факультету. Закінчує навчання в червні 2021 року.
Відповідно до ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Ст. 200 СК України передбачає, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов'язань, обов'язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як вбачається із матеріалів справи повнолітня донька сторін у зв'язку з навчанням на денній формі потребує матеріальної допомоги батька, оскільки не працює, проживає з матір'ю та вона не в змозі забезпечити її всім необхідним.
Згідно зі ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України" прожитковий мінімум на одну особу працездатного віку з 1 січня 2021 року становить 2270 грн.
З врахуванням вищевикладеного, суд приходить до переконання, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача аліментів на утримання дітей підлягають до задоволення, а саме, слід визначити аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 2000,00грн на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 15.03.2021 і до досягнення дитиною повноліття. А також слід стягнути з відповідача аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі в розмірі 2000,00 грн, щомісячно, починаючи з 15 березня 2021 року на час навчання, але не довше ніж до досягнення нею двадцятитрьохрічного віку. Вказаний розмір аліментів, на думку суду, буде достатнім для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Відповідно до ч.1ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до п.1 ч.1ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
У відповідності дост. 141 ЦПК України слід стягнути з відповідача в дохід держави 908 грн судового збору.
Керуючись ст.ст.2,12,81,89,141, 247, 258,259,263-265,354, ч.1 ст.430 ЦПК України,
Позов задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 2000,00 грн, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 15 березня 2021 року і до досягнення дітьми повноліття.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі в розмірі 2000,00 грн, щомісячно, починаючи з 15 березня 2021 року на час навчання, але не довше ніж до досягнення нею двадцятитрьохрічного віку.
Розмір аліментів стягуваний у твердій грошовій сумі підлягає індексації відповідно до закону.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 908 грн 00 коп. судового збору в дохід держави.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається з урахуваннямПерехідних положень Цивільного процесуального кодексу України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття судом апеляційної інстанції постанови за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Повний текст судового рішення складено 27.04.2021.
Головуючий Б.Р. Мичка