Справа № 464/570/21
пр.№ 2/464/699/21
(заочне)
22.04.2021 року Сихівський районний суд м. Львова в складі:
головуючого - судді Теслюка Д.Ю.,
за участі секретаря судового засідання Чуби Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Львові в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,
позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Огоновський О.Р. 21.01.2021 р., звернувся в суд із позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 заборгованість за договором позики від 03.10.2020 року у загальній сумі 64 698, 38 грн., з яких: основна сума заборгованості - 42 875 грн., інфляційні нарахування - 385,88 грн., штрафні санкції (пеня) - 21 437,50 грн. Окрім цього, просить стягнути в його користь судові витрати, які складаються із судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 03 жовтня 2020 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір позики, відповідно до якого позивач надав відповідачу безвідсоткову позику в сумі 42 875 грн. із строком повернення - не пізніше 30.11.2020 р. На підтвердження передачі коштів у вказаному розмірі, була складена відповідна розписка, написана власноручно позичальником. Станом на день подання позову, борг відповідач не повернув, незважаючи на неодноразові усні вимоги позичальника. Із покликанням на ст.ст.1047 та 1049 ЦК України вважає, що сума заборгованості підлягає стягненню на користь позивача з відповідача у примусовому порядку. Окрім цього, з покликанням на ст. 625 ЦК України просить стягнути інфляційні збитки та пеню, нарахування якої передбачено п.1.3. договору позики від 03.10.2020 р.
Ухвалою від 12.02.2021 року прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судовий розгляд справи.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, 22.04.2021 р. від його представника - адвоката Огоновського О.Р. надійшла заява про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти ухвалення у справі заочного рішення. Окрім цього, у вказаній заяві адвокат зазначив, що ним буде подано до суду докази понесення витрат на правову допомогу відповідно до ч. 8 ст.141 ЦПК України.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з'явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, відзив на позовну заяву не подав.
Зі згоди представника позивача, який у заяві від 22.04.2021 р. вказав, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення по справі, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів або таку ж кількість речей того ж роду або такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
У відповідності до статей 526, 530 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору і в установлений договором строк.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, відповідно до письмового договору позики від 03.10.2020 р., відповідач ОСОБА_2 отримав від позивача ОСОБА_1 у борг грошові кошти у розмірі 42 875 грн. та зобов'язувався повернути такі до 30 листопада 2020 року. Факт отримання вказаної позики підтверджується розпискою, на якій наявний підпис ОСОБА_2 .
Беручи до уваги те, що відповідач ОСОБА_2 доказів належного виконання умов договору не надав, а також не надав доказів того, що невиконання зобов'язань за договором сталося не з його вини, а відтак, заборгованість у розмірі 42 875 грн., підлягає стягненню на користь позивача ОСОБА_1 з відповідача ОСОБА_2 , як позичальника.
Згідно з ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Окрім цього, у відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч.1 ст.611 ЦК України).
Відповідно до положень ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У даному випадку сторони договору позики встановили не проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами, у розумінні ст. 1048 ЦК України, а саме проценти за неправомірне користування чужими грошовими коштами, які визначені у ст.625 ЦК України.
Це слідує з того, що у п.1.3. договору позики вказано, що у випадку неповернення позичальником суми в строк, визначений договором, позивальник зобов'язаний сплатити позикодавцю пеню в розмірі 5% від залишку заборгованості за кожен день прострочки.
Отже, в даному випадку, на підставі ст.625 ЦК України підлягає стягненню з відповідача в користь позивача пеня в розмірі, визначеному договором позики - 5% від залишку заборгованості за кожен день прострочки.
Також суд вважає підставними доводи позивача про стягнення з відповідача на підставі ст.625 ЦК України інфляційних втрат у зв'язку з невиконанням грошового зобов'язання, оскільки зобов'язання було визначено в національній валюті, а отже в цих правовідносинах допускається стягнення інфляційних втрат.
Із розрахунків, наданих представником позивача, вбачається, що розмір інфляційних нарахувань становить 385,88 грн., а розмір пені - 21 437,50 грн. Оскільки наведені розрахунки представника позивача не спростовані відповідачем та здійснені у відповідності до умов договору позики та вимог чинного законодавства, позовні вимоги у частині стягнення з відповідача пені та суми заборгованості з врахуванням індексу інфляції підлягають задоволенню.
Окрім цього, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд приходить до висновку, що на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача в користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в розмірі 908 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 263, 265, 280-282 ЦПК України.
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 03.10.2020 р. у розмірі 64 698 (шістдесят чотири тисячі шістсот дев'яносто вісім) грн. 38 коп., з яких: основна сума заборгованості - 42 875 грн., інфляційні нарахування - 385,88 грн., штрафні санкції (пеня) - 21 437,50 грн.
Стягнути із із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 908 грн. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Сихівський районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .
Представник позивача: ОСОБА_3 , адвокат, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЛВ №001770, АДРЕСА_2
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 .
Суддя Д.Ю. Теслюк