Спарва№ 308/2516/21
27.04.2021 м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бедьо В.І., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
19 лютого 2021 року, о 11 годині 05 хвилин ОСОБА_2 в с. Сторожниця, вул. Тарнівецька керував транспортним засобом «Volkswagen Sharan», д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився за допомогою приладу «Драгер» в присутності двох свідків.
Вказані дії ОСОБА_2 працівниками поліції кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Правопорушник повторно не скористався правом на участь у судовому засіданні, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, заперечень на адміністративний матеріал та заяв про відкладення судового розгляду до суду не подавав.
Слід зазначити, що рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Наразі вжито всі необхідні заходи для забезпечення участі у судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Таким чином, відповідно до вимог статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, суд вважає за можливе провести розгляд справи у його відсутності на підставі наявних матеріалів.
Дослідивши матеріали справи, доходжу наступного висновку.
За ч. 1 статтею 130 КУпАП відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вина правопорушника стверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 №089066 від 19.02.2021, результатом тесту на стан сп'яніння( 0, 70 %), актом огляду на стан сп'яніння, письмовими поясненнями ОСОБА_1 , що містяться в матеріалах справи, поясненнями свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , рапортом працівника поліції, а також дослідженим у судовому засіданні відеозаписом події, який міститься на DVD-диску, що долучений до матеріалів справи про адміністративне правопорушення.
Наведені докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими, підстави ставити під сумнів їх достовірність відсутні, а тому в своїй сукупності підтверджують обставини, встановлені в суді.
За таких обставин, враховуючи вище викладене, суд у відповідності до положень статей 251 та 252 КУпАП, вважає, що у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки в судовому засіданні сукупністю зібраних та наданих Ужгородським ВП № 1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області доказів підтверджується факт того, що ОСОБА_1 , керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.
Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.
При накладенні адміністративного стягнення на особу, що притягається до адміністративної відповідальності, суд враховує характер вчиненого правопорушення та ступінь його суспільної небезпеки, та вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме у виді штрафу та позбавлення права керування транспортним засобом.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладання адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір за ставкою 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що складає 454 грн.
На підставі наведеного, керуючись ч.1 ст.130, ст.ст.251, 283-285, 287-294 КУпАП, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн (десять тисяч двісті гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, зі сплатою судового збору в розмірі 454,00 грн.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, потерпілим, прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Строк звернення постанови для виконання - три місяці з моменту її винесення, якщо інше не встановлено КУпАП та іншими законами України.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду Бедьо В.І.