308/3493/21
29 квітня 2021 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Логойда І.В., розглянувши матеріали справи, які надійшли від Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області, про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово непрацюючого, ідентифікаційний номер платника податків суду невідомий, за ч. 1 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 16.03.2021 близько 21 год. 00 хв. в м. Ужгороді, по вулиці Мукачівській, 83, перебував без документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус, без посвідчення про взяття на облік бездомної особи, довідки про звернення за захистом в Україні, чим порушив п.п. 2 п. 3 Постанови КМУ №1236 від 09.12.2020. Вказаним діянням ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
Факт вчинення адміністративного правопорушення стверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії АПР18 №746642 від 16.03.2021, письмовими поясненнями правопорушника від 16.03.2021 та рапортом працівника поліції від 16.03.2021.
В судове засідання правопорушник повторно не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, буд-яких заяв/клопотань з приводу розгляду справи на адресу суду від останнього не надходило.
Згідно ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у скорочений строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
З огляду на те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, будучи обізнаною про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, не вжила заходів для явки до суду, не подала письмових заперечень проти протоколу, тому суд вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Частиною 1 статті 44-3 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Об'єктивною стороною складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є здійснення винною особою діянь, які прямо заборонені Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та деталізовані у постанові КМУ «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 9 грудня 2020 р. № 1236.
Відповідно п. 2-1 постанови КМУ «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 9 грудня 2020 р. № 1236, зелений, жовтий та помаранчевий рівні епідемічної небезпеки визначаються керівником робіт з ліквідації наслідків медико-біологічної надзвичайної ситуації природного характеру державного рівня, пов'язаної із поширенням на території України COVID-19, за результатами щоденної оцінки відповідних ознак епідемічної небезпеки. Інформація про зазначені рівні розміщується на офіційному інформаційному порталі Кабінету Міністрів України (за посиланням http://covid19.gov.ua) та веб-сайті Міністерства охорони здоров'я (за посиланням https://moz.gov.ua).
Відповідно до п.п. 2 п. 3 Постанови КМУ №1236 від 09.12.2020 року, (в редакції чинній станом на момент вчинення правопорушення) з 24 лютого 2021 р. на території України встановлюється “жовтий” рівень епідемічної небезпеки, відповідно до якого забороняється перебування на вулицях без документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус, без посвідчення про взяття на облік бездомної особи, довідки про звернення за захистом в Україні. Вказана заборона відповідно положень п. 3-5 Постанови КМУ №1236 від 09.12.2020 року, (в редакції чинній станом на момент вчинення правопорушення) поширює свою дію також на території регіонів, на яких установлений “червоний” рівень епідемічної небезпеки.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно положень ст. 23 КУпАП України адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Відповідно до положень ст. 284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову про закриття справи, зокрема, при оголошенні усного зауваження.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 в скоєні адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП. В той же час, дотримуючись принципу співвідношення між суспільною шкідливістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу, за умов відсутності негативних наслідків скоєного адміністративного правопорушення, враховуючи особу, яка вчинила правопорушення, ступінь вини, обставини, що пом'якшують відповідальність, а також те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у зв'язку з незначним характером правопорушення, беручи до уваги відсутність шкідливих наслідків, тобто малозначність вчиненого правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_1 можливо звільнити від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням, а провадження у справі закрити.
Враховуючи, що п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому враховуючи той факт, що усне зауваження, виходячи з норм ст.ст. 22, ч. 3 ст. 284 КУпАП, не відноситься до видів адміністративних стягнень, тому немає підстав для стягнення судового збору.
Керуючись ст.ст. 9, 22, 33, 40-1, 44-3, 283, 284, 285 КУпАП, суд
Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, за малозначністю та обмежитись усним зауваженням.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду Закарпатської області І.В.Логойда