Суддя ОСОБА_1 .
Справа № 644/1720/21
Провадження № 1-кп/644/527/21
29.04.2021
29 квітня 2021 року Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі : головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю: секретаря судових засідань - ОСОБА_2 , прокурора Немишлянської окружної прокуратури міста Харкова - ОСОБА_3 , захисника неповнолітньої обвинуваченої ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 , захисника обвинуваченої ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , обвинувачених - ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , потерпілої - ОСОБА_8 , представника потерпілої ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12020220530000795 від 18.04.2020 року відносно неповнолітньої обвинуваченої за ч.1 ст. 125 КК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та обвинуваченої за ч.1 ст. 125 КК України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , -
23.02. 2021 року від Харківської місцевої прокуратури № 3 вийшов, а 02.03.2021 року надійшов до Орджонікідзевського районного суду м.Харкова ( згідно інформації, що міститься в обліково-статистичній картці на кримінальне провадження справи № 644/1720/21-1-кп) обвинувальний акт, складений дізнавачем СД відділу поліції № 1 Харківського районного управління поліції № 2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_10 , затверджений прокурором Харківської місцевої прокуратури № 3 Харківської області ОСОБА_3 та реєстр матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12020220530000795 від 18.04.2020 року відносно неповнолітньої обвинуваченої за ч.1 ст. 125 КК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та обвинуваченої за ч.1 ст. 125 КК України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Підготовче судове засідання призначене на 10.03. 2021 року об 11-30 год.
У підготовчому судовому засіданні 28.04.2021 року захисник неповнолітньої обвинуваченої ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 заявила суду, що відсутній учасник кримінального провадження - законний представник неповнолітньої обвинуваченої за ч.1 ст. 125 КК України ОСОБА_4 , який був залучений до кримінального провадження № 12020220530000795 від 18.04.2020 року Постановою про залучення законного представника неповнолітнього підозрюваного, винесеною 29.05.2020 року старшим слідчим СВ Індустріального ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_11 в рамках досудового розслідування за вказаним кримінальним провадженням, а саме ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , надавши в підтвердження цієї обставини оригінал зазначеної Постанови від 29.05.2020 року. Адвокат ОСОБА_5 , зробивши таку заяву, висловила суду свою думку щодо неможливості призначення судового розгляду за обвинувальним актом у кримінальному провадженні № 12020220530000795 від 18.04.2020 року відносно неповнолітньої обвинуваченої за ч.1 ст. 125 КК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та обвинуваченої за ч.1 ст. 125 КК України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , пояснюючи свою думку тими обставинами, що обвинувальний акт, затверджений прокурором ОСОБА_3 не містить навіть посилання на наявність у кримінальному провадженні такого учасника, досудове слідство проведено неправильно через те, що всі процесуальні дії дізнавачем проведено й завершено без участі законного представника неповнолітньої підозрюваної ОСОБА_4 , про що свідчить розписка про отримання обвинувального акту, цивільного позову та реєстру матеріалів досудового розслідування, розписка про отримання доступу до відкритих матеріалів кримінального провадження для ознайомлення, де відсутні підписи законного представника неповнолітньої підозрюваної ОСОБА_4 , чим порушено право на захист, тобто під час досудового розслідування стосовно особи, якій інкримінується вчинення кримінального правопорушення у віці від 14 до 18 років, не забезпечено гарантовані Конституцією України та Кримінальним Процесуальним Кодексом України право на захист, всі слідчі дії проводились без належної процедури , за відсутністю законного представника неповнолітньої підозрюваної, в той час як до законного представника пред'явлено цивільний позов як до співвідповідача, зі скаргою до слідчого судді не зверталися, бо дізналися про такі суттєві порушення КПК України лише 22.02.2021 року, під час відкриття матеріалів досудового розслідування, що й не спростовано прокурором у підготовчому засіданні й перевірено ним за матеріалами кримінального провадження. Прокурор пояснив суду, що так сталося через ті обставини, що зазначений обвинувальний акт направлявся до суду вдруге, й на цей час ОСОБА_4 вже стала повнолітньою, будь-яких інших постанов дізнавача або слідчого з вказаного питання суду не надано.
Захисник обвинуваченої ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 , з приводу можливості призначення судового розгляду, висловив свою думку, яка є тотожною думці захисника обвинуваченої ОСОБА_4 й вважав, що при таких обставинах неможливо призначити судовий розгляд через порушення законних прав сторони захисту під час проведення досудового розслідування/дізнання, обвинувачення ОСОБА_6 та ОСОБА_4 є пов'язаним, за одними фактичними обставинами, викладеними в обвинувальному акті, матеріали даного кримінального провадження є матеріалами досудового розслідування щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, доцільність та необхідність виділення матеріалів обвинувачення щодо ОСОБА_6 відсутня.
Обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_4 висловили свою думку з приводу поставленого питання аналогічну думкам своїх захисників, іншої позиції з вказаного питання не мали.
Таким чином, стороною захисту повідомлено суд, що обвинувачені отримали копію обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування та обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України, з матеріалами досудового слідства не ознайомились, не заперечують, що підписали розписку про отримання копій матеріалів кримінального провадження, обвинувального акту, а ОСОБА_4 підписала у відсутність законного представника.
Прокурор, потерпіла та її представник вважали за можливе призначення судового розгляду на підставі вказаного обвинувального акту. Крім того, потерпіла та її представник повідомили суд про те, що до справи надали позовну заяву, де співвідповідачами визначили ОСОБА_6 , ОСОБА_4 та законного представника ОСОБА_4 - ОСОБА_12 прокурором повідомлено суду, що у зв'язку з повторним направленням акту до суду, коли ОСОБА_4 вже стала повнолітньою, то її законного представника й не було залучено до провадження, доказів намагання вручення законному представнику обвинуваченої ОСОБА_4 обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування самим прокурором або за його дорученням слідчим/дізнавачем, суду не надано, крім того не надано письмового доручення прокурора, яким він уповноважує слідчого/ дізнавача на вручення обвинувального акту, цивільного позову та реєстру матеріалів досудового розслідування законному представнику обвинуваченої ОСОБА_4 - ОСОБА_12 .
Суд, вислухавши думки учасників судового провадження на виконання вимог ст. 314 ч.2 КПК України, дослідивши матеріали судової справи, Постанову від 29.05.2020 року з матеріалів кримінального провадження № 12020220530000795 від 18.04.2020 року , приходить до наступного.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України, яка, в свою чергу, містить вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт і вони є обов'язковими для їх виконання слідчим і прокурором.
Зокрема , згідно з п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт наряду з іншими реквізитами обов'язково має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
При цьому, під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.
Формулювання обвинувачення має містити дані щодо події кримінального правопорушення із зазначенням часу, місця, форми вини і мотивів, способу вчинення, наслідків та інших даних, на підставі яких, відповідно до диспозиції певної статті Кримінального кодексу України, можна встановити в діях обвинуваченого склад кримінального правопорушення, з урахуванням, у тому числі, кваліфікуючих ознак.
Таким чином, хоча й формулювання обвинувачення у даному випадку відповідає вимогам кримінального процесу, але виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, - відсутній, тобто виклад фактичних обставин є лише копією формулювання обвинувачення, що є неприпустимим та унеможливлює призначення вказаного обвинувального акту до судового розгляду.
Європейський суд з прав людини у справі "Абрамян проти Росії" від 9 жовтня 2008 року зазначив, що у тексті пп. "а" п. 3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз'ясненню "обвинувачення" особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення. Крім того, Суд нагадує, що положення підпункту "а" п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду.
Справедливість під час провадження у справі необхідно оцінювати, беручи до уваги розгляд справи в цілому (див. рішення від 1 березня 2001 р. у справі "Даллос проти Угорщини", п. 47). Крім того, право бути поінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом "b" п. 3 ст. 6 Конвенції (див. зазначені рішення у справі "Пелісьє та Сассі проти Франції").
Таким чином, неконкретне обвинувачення, пред'явлене обвинуваченому, призведе до порушення його прав на захист та позбавляє суд можливості роз'яснити йому суть обвинувачення, що гарантує обвинуваченому право захиститися від чітко сформованих інкримінованих обставин вчинення злочину та залежно від цього обрати певну лінію захисту.
Незазначення в обвинувальному акті фактичних обставин кримінального правопорушення суперечить передбаченим ст.ст. 2, 7 КПК України завданням кримінального провадження та загальним засадам кримінального провадження, зокрема забезпеченню до кожного учасника кримінального провадження належної правової процедури, верховенству права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини.
Отже , обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України, що є підставою для його повернення прокурору.
За вимогами Статті 293 КПК України ( Надання копії обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру та реєстру матеріалів досудового розслідування):
1. Одночасно з переданням обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до суду прокурор зобов'язаний під розписку надати їх копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу), його захиснику, законному представнику, захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Якщо провадження здійснюється щодо юридичної особи, копії обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування надаються також представнику такої юридичної особи.
До обвинувального акту долучені розписки(бланки) підозрюваної ОСОБА_4 та її захисника - адвоката ОСОБА_5 «про отримання копій обвинувального акту, цивільного позову та реєстру матеріалів досудового розслідування , копій матеріалів кримінального провадження від 22.02.2021», у яких відсутній підпис законного представника обвинуваченої ОСОБА_4 , її матері ОСОБА_12 , є лише підпис обвинуваченої та її захисника( а.с. 23,24).
До обвинувального акту не долучено будь-якого іншого доказу ( можливо диску з відеозаписом), на якому б містилася фіксація здійснення процесуальної дії, а саме вручення законному представнику неповнолітньої підозрюваної копії обвинувального акту, цивільного позову та реєстру матеріалів досудового розслідування, не повідомлено про наявність такого доказу вручення й в підготовчому судовому засіданні, відсутні докази такого вручення обвинувального акту й дізнавачем на підставі доручення прокурора.
Вказані обставини не свідчать про виконання вимог ст. 293 КПК України.
Тому обвинувальний акт підлягає поверненню і з вказаних підстав.
Під час судового розгляду такі суттєві порушення КПК України усунути неможливо, усунути перешкоди призначення судового розгляду можливо лише в підготовчому судовому засіданні шляхом повернення обвинувального акту прокурору для виконання обов'язку, передбаченого ст. 293 КПК України.
Заслухавши доводи повноважних захисників, обвинувачених, прокурора, потерпілого, представника потерпілого, які не змогли переконати суд у тому, що незважаючи на повідомлені адвокатом ОСОБА_5 суттєві обставини та перешкоди для призначення судового розгляду, вказаний обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України. Суд вважає, що проведення досудового розслідування щодо особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, вчиненого у віці від 14 до 18 років без участі її законного представника, не вручення копій обвинувального акту, цивільного позову та реєстру матеріалів досудового розслідування , не відкриття матеріалів кримінального провадження законному представнику такого обвинуваченого, про що свідчить й обвинувальний акт, затверджений прокурором 22.02.2021 року, - є підставою для його повернення прокурору.
Крім того, перевіривши зміст обвинувального акту, якій не містить викладення фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, а лише повністю копіює формулювання обвинувачення, суд приходить до висновку про необхідність повернення обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування прокурору з сукупності наведених вище підстав.
Таким чином, виявлені недоліки направленого обвинувачення до суду без виконання обов'язків, передбачених КПК України, які є перешкодою для проведення справедливого судового розгляду, що може призвести як до порушення права підозрюваного, обвинуваченого на захист, так і до неможливості повною мірою реалізувати потерпілим свої законні права та захист інтересів у кримінальному провадженні, свідчать про неможливість призначення судового розгляду.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст.314, 315 КПК України,-
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020220530000795 від 18.04.2020 року відносно неповнолітньої обвинуваченої за ч.1 ст. 125 КК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та обвинуваченої за ч.1 ст. 125 КК України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - повернути прокурору Немишлянської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_3 ..
Копію ухвали негайно вручити обвинуваченим, законному представнику обвинуваченої ОСОБА_4 , захисникам та прокурору.
Ухвалу суду може бути оскаржено безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя