Справа № 307/503/21
Провадження № 3/307/277/21
28 квітня 2021 року м. Тячів
Суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Стецюк М.Д., розглянувши матеріали, які надійшли від Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої та жительки АДРЕСА_1 ,
за вчинене правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
На адресу Тячівського районного суду Закарпатської області надійшли матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , 03.02.2021 року о 11 год. 30 хв., в с. Вільхівці, по вул. Вільхівчик, в магазині № 449, дійснювала торгівлю одягом, без засобів індивідуального захисту, а саме захисної маски, чим порушила п.2.1 Постанови КМУ №1236 від 09.12.2020 року та вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 44- 3 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
01.03.2021 року, 30.03.2021 року, 13.04.2021 року ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.
15.03.2021 року розгляд справи не відбувся, у зв'язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному.
В судове засідання призначене на 28.04.2021 року ОСОБА_1 , не з'явилася, хоча про день, час та місце розгляду справи була повідомдлена належним чином.
Клопотань про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 , не надходило. За таких обставин, суд визнав можливим розглянути справу за її відсутності в судовому засіданні на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 151953 від 03 лютого 2021 року вбачається, що ОСОБА_1 , порушила п.2.1 Постанови КМУ №1236 від 09.12.2020 року, а саме здійснювала торгівлю в приміщенні магазину без захисної маски, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
Так, відповідно до диспозиції частини 1 статті 44-3 КУпАП, передбачено відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
П.2.1 Постанови КМУ №1236 від 09.12.2020 року передбачено, що на території України на період дії карантину запроваджуються обмежувальні протиепідемічні заходи, а саме забороняється: перебування в громадських будинках і спорудах, громадському транспорті без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно.
Відповідно до ст. 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.
В той же час, 21 листопада 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню короновірусної хвороби (COVID-19)» №1000-ІХ від 06.11.2020 року, відповідно до якого статтю 44-3 КУпАП доповнено частиною другою, за диспозицією якої передбачена відповідальність за перебування в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно.
Тобто діяння, що ставиться в провину ОСОБА_1 , зокрема перебування у громадському місці без вдягнутих засобів індивідуального захисту (респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот), має ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 44-3 КУпАП.
Оскільки вказане порушення, передбачає окрему відповідальність саме за ч. 2 ст. 44-3 КУпАП, а тому вона є імперативною нормою і підлягає застосуванню у даному випадку.
З урахуванням змін, внесених відповідно до ЗУ №1000-ІХ від 06.11.2020 року до ст. ст. 221, 222 КУпАП, підсудними суду є лише справи за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, та вирішення питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 44-3 КУпАП виходить за межі повноважень суду.
Крім цього, у протоколі не вказано місце роботи, посада ОСОБА_1 , та не додано доказів того, що магазин, який розташований в с. Вільхівці знаходиться у власності, оренді чи користуванні останньої, а також доказів того, що вона є підприємцем і надає відповідні послуги та може бути суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
Відповідно до чинного законодавства України протокол про адміністративне правопорушення (ст. 256) є офіційним документом і основним джерелом доказів у справі, оскільки саме він має містити повні та точні відомості про вчинення правопорушення, йогокваліфікацію, дані про потерпілих, свідків, якщо вони є. Саме протокол про адміністративне правопорушення є документом, в якому формулюється суть правопорушення.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження і на провадження у справах про адміністративні правопорушення.
При цьому, у справі "Малофєєва проти Росії" (рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04) ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Суд наголошує, що у разі самостійного визначення кваліфікації дій особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушеннямст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ст. 284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.
Згідно п. 1 ч.1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Враховуючи встановлені судом обставини, суд прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, що у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП є підставою для закриття провадження у справі.
Таким чином, справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 44-3 КУпАП підлягає закриттю відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
З огляду на закриття провадження у справі без накладення на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, адміністративного стягнення, судовий збір, в порядку ст.40-1 КУпАП, стягненню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 7-9,40-1, 245, 247, 251,252,256, 280, 283-284 КУпАП, -
Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю у її діях події і складу адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду через Тячівський районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: М.Д.Стецюк