Справа № 643/14814/19
Провадження № 8/643/8/21
29.04.2021 Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого Поліщук Т.В.,
за участю секретаря судового засідання Новакової Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи цивільну справу за заявою ОСОБА_1 в особі представника Литвиненко Анни Сергіївни , про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Московського районного суду м. Харкова від 31.10.2019 у справі № 643/14814/19 за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1 про виселення з самоправно зайнятого житлового приміщення без надання іншого житла, -
До суду надійшла вищезазначена заява, яка обґрунтована тим, що рішенням Московського районного суду м. Харкова від 21.10.2019 задоволено позов Харківської міської ради про виселення ОСОБА_1 з самоправно зайнятого житлового приміщення - квартири АДРЕСА_1 , без надання іншого житла. Як на підставу позовних вимог позивач Харківська міська рада посилався на те, що рішенням Московського районного суду м. Харкова від 08.12.2016 по справі № 643/6125/16-ц задоволено позов Харківської міської ради, визнано відумерлою спадщиною квартиру АДРЕСА_1 , що належала на праві власності в рівних частинах ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_4 ; передано відумерлу спадщину - квартиру АДРЕСА_1 у комунальну власність територіальної громади м. Харкова в особі Харківської міської ради. Проте, рішення Московського районного суду м. Харкова від 08.12.2016 у справі № 643/6125/16-ц скасовано постановою Харківського апеляційного суду від 22.12.2020. ОСОБА_1 зазначає, що він є онуком померлих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , і з 2000 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , але фактично з 2006 року проживає у спірній квартирі. Спірна квартира належала на праві власності його бабці і діду, та у зазначеній квартирі вони були зареєстровані та фактично проживали з 1994 року до смерті. На час ухвалення рішення про визнання спадщини відумерлою ОСОБА_1 не було відомо про те, що право власності на спірну квартиру не оформлено належним чином, оскільки на час смерті бабусі його не виповнилось 18 років та був живим його дід та його мати, донька померлої, які є спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_3 .. Після смерті бабусі він участі у справах щодо оформлення спадщини не приймав, підстав, чому його дід та мама не оформили належним чином спадщину, йому не відомо. Його мати ОСОБА_5 (дошлюбне прізвище ОСОБА_5 ) після смерті бабусі проживала разом з дідом у спірній квартирі, ІНФОРМАЦІЯ_5 його мати померла.
Ухвалою суду від 18.02.2021 прийнято заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Московського районного суду м. Харкова від 31.10.2019 у справі № 643/14814/19 за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1 про виселення з самоправно зайнятого житлового приміщення без надання іншого житла, та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
До суду надійшов відзив Харківської міської ради на заяву ОСОБА_1 , в якому позивач просить залишити заяву ОСОБА_1 без задоволення, а рішення Московського районного суду м. Харкова від 31.10.2019 - без змін.
Відзив обґрунтований тим, що Харківська міська рада, як власник квартири АДРЕСА_1 , на підставі рішення Московського районного суду м. Харкова від 08.12.2016 у справі № 643/6125/16-ц мала всі підстави для подання позовної заяви до ОСОБА_1 про виселення з самоправно зайнятого житлового приміщення без надання іншого житла. ОСОБА_1 проживав в квартирі АДРЕСА_1 без будь-яких правовстановлюючих документів на дане житлове приміщення, при цьому зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . Приписи дільниці № 39 КП «Жилкомсервіс» про звільнення самовільно зайнятої квартири ігнорував. На постанову Харківського апеляційного суду від 22.12.2020 у справі № 643/6125/16-ц, якою скасовано рішення Московського районного суду м. Харкова від 08.12.2016 про визнання спадщини відумерлою Харківською міською радою подана касаційна скарга. Також, ОСОБА_1 до суду не надані докази родинного зв'язку того, що він є онуком ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а також щодо прийняття ним спадщини, що він є власником квартири та зареєстрований за місцем проживання у спірній квартирі.
Ухвалою суду від 29.04.2021 відмовлено Харківській міській раді у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.
Учасники справи в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином і вчасно.
Представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Литвиненко А.С. підтримала заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду, просила провести розгляд справи без її участі та без участі заявника, про що зазначила у письмовій заяві.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
П ідставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 30.03.2012 року «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами», нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
Відповідно до п. 33 рішення Європейського суду з прав людини від 19.02.2009 року у справі "Христов проти України", суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.
У справі Bellet v. France Суд зазначив, що "стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".
Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, рішенням Московського районного суду м. Харкова від 31.10.2019 № 643/14814/19, яке набрало законної сили 02.12.2019, за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1 про виселення з самоправно зайнятого житлового приміщення без надання іншого житла, виселено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 з самоправно зайнятого жилого приміщення у квартирі АДРЕСА_1 , без надання іншого жилого приміщення.
Вказане судове рішення ухвалено судом в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, та, як вбачається з матеріалів справи, поштова кореспонденція, що направлялась судом відповідачу, повернута через неотримання у зв'язку з закінченням строків зберігання.
Підставами для ухвалення вказаного судового рішення були встановлені судом такі обставини, що квартира АДРЕСА_1 приватизована за ОСОБА_4 , знятий з реєстраційного обліку 10.05.2012 в зв'язку зі смертю, та за ОСОБА_3 , знята з реєстраційного обліку 26.05.1999 в зв'язку зі смертю (а.с.9). На теперішній час у зазначеній квартирі зареєстровані особи відсутні (а.с.32). Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 08.12.2016 у справі № 643/6125/16-ц за заявою Харківської міської ради визнано відумерлою спадщину - квартиру АДРЕСА_1 , що належала в рівних частинах ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 . Передано відумерлу спадщину - квартиру АДРЕСА_1 у комунальну власність територіальної громади в особі Харківської міської ради (а.с.21-22). Рішенням 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 22.02.2017 № 573/17 «Про комунальну власність м. Харкова» квартиру АДРЕСА_1 прийнято до комунальної власності територіальної громади м. Харкова (а.с.23-26). Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 01.02.2018, відомості про зареєстроване право власності на квартиру АДРЕСА_1 відсутні.
Постановою Харківського апеляційного суду від 22.12.2020, яка набрала законної сили 22.12.2020, скасоване рішення Московського районного суду м. Харкова від 08.12.2016 у справі № 643/6125/16-ц про визнання відумерлою спадщину - квартиру АДРЕСА_1 , що належала на праві власності в рівних частинах ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_4 . Заяву Харківської міської ради про визнання спадщини відумерлою залишено без задоволення.
Таким чином, суд дійшов до висновку, що скасування судового рішення Московського районного суду м. Харкова від 08.12.2016 у справі № 643/6125/16-ц, та відмова у задоволенні позовних вимог Харківської міської ради про визнання спадщини відумерлою, є нововиявленими обставинами та є істотними для справи, судове рішення, яке просить переглянути заявник за нововиявленими обставинами, підлягає скасуванню за нововиявленими обставинами з ухваленням нового рішення, яким у задоволенні позову відмовити з наступних підстав.
Як зазначено у п. 33 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» № 5 від 07.02.2014, застосовуючи положення статті 391 ЦК, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, навіть якщо вони не пов'язані із позбавленням права володіння, суд має виходити із такого.
Відповідно до положень статей 391, 396 ЦК позов про усунення порушень права, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов'язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.
Відповідно до положень ч.ч.1,2 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.
Відповідно до положень ч.ч.1,2 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.
Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.
Отже, на теперішній час спадщина на квартиру АДРЕСА_1 , що належала на праві власності в рівних частинах ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_4 , не визнана відумерлою в установленому законом порядку, вказана квартира не перебуває у комунальній власності територіальної громади в особі Харківської міської ради.
Доказів на підтвердження протилежного суду не надано.
Відповідно до положень ст. 429 ЦПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення.
При зверненні до суду із заявою відповідач ОСОБА_1 поніс судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2881 грн. 50 коп.
Суд розподіляє судові витрати, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, та стягує з позивача на користь відповідача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2881 грн. 50 коп.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 7, 10-13, 18, 76-81, 247, 258, 259, 263-265, 268, 274-279, 423-429 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 в особі представника Литвиненко Анни Сергіївни , про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Московського районного суду м. Харкова від 31.10.2019 у справі № 643/14814/19 за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1 про виселення з самоправно зайнятого житлового приміщення без надання іншого житла, задовольнити.
Скасувати рішення Московського районного суду м. Харкова від 31.10.2019 у справі № 643/14814/19 за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1 про виселення з самоправно зайнятого житлового приміщення без надання іншого житла.
Відмовити у задоволенні позову Харківської міської ради до ОСОБА_1 про виселення з самоправно зайнятого житлового приміщення у квартирі АДРЕСА_1 , без надання іншого житла.
Стягнути з Харківської міської ради, код ЄДРПОУ 04059243, юридична адреса: 61003 м. Харків, майдан Конституції, 7, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 суму сплаченого судового збору у розмірі 2881 (дві тисячі вісімсот вісімдесят одну) грн. 50 коп.
З набранням законної сили новим судовим рішенням втрачають законну силу судові рішення інших судів у цій справі.
Судове рішення, ухвалене за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, може бути переглянуте на загальних підставах.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: Т. В. Поліщук