Справа № 306/1637/20
Провадження № 2/306/130/21
26 квітня 2021 року м. Свалява
Свалявський районний суд Закарпатської області в особі :
головуючого - судді : Вінер Е.А.
з секретарем : Фалес Л.І.
з участю адвоката позивача : Новікової І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сваляві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ), в інтересах якої діє адвокат Новікова Інна Станіславівна ( аадреса: АДРЕСА_2 ) до Свалявської міської ради ( адреса: м. Свалява, вулиця Духновича,2 Закарпатської області )про встановлення факту спільного проживання та визнання права та обов"язку забудовника житлового будинку у порядку спадкування за заповітом
Адвокат Новікова І.С. ,яка представляє інтереси позивача ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Свалявської міської ради про встановлення факту спільного проживання та визнання права та обов"язку забудовника житлового будинку у порядку спадкування за заповітом. В основу заявлених вимог посилається на те, що ОСОБА_2 належить житловий будинок за адресою АДРЕСА_3 на праві власності, на підставі свідоцтва про право власності №1389/87 від 02 грудня 1987 року та свідоцтва №1390/87 про право власності на спадщину за законом від 02 грудня 1987 року. 29 грудня 2004 року ОСОБА_2 склала заповіт, за яким все своє майно на випадок смерті заповідала дочці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 померла. За життя ОСОБА_2 отримала дозвіл на знесення будинку за адресою АДРЕСА_3 та на будівництво нового житлового будинку на території власного дворогосподарства, відповідно до рішення виконавчого комітету Свалявської міської ради №105 від 14 квітня 2009 року. Було збудовано новий житловий будинок, згідно з робочим проектом від 15 лютого 2006 року, проте не прийнятий в експлуатацію ОСОБА_2 до моменту смерті. Позивач є дочкою померлої ОСОБА_2 , яка після одруження змінила прізвище на ОСОБА_3 . Позивач звернулася до нотаріальної контори після смерті матері, проте їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме заведенні спадкової справи та видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність правовстановлюючих документів на новий збудований житловий будинок, а також відсутність підтвердження спільного проживання спадкоємиці ОСОБА_1 разом з спадкодавицею ОСОБА_2 на момент смерті. В зв”язку з вищевикладеним просить встановити факт спільного проживання спадкоємиці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 зі спадкодавицею ОСОБА_2 на момент її смерті, а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 та визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) права та обов”язки забудовника житлового будинку в АДРЕСА_3 у порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями цивільну справу за № 306/1637/20 (провадження №2/306/686/20) передано на розгляд судді Вінер Е.А. (а.с. 31).
Ухвалою судді Свалявського районного суду Закарпатської області Вінер Е.А. позовну заяву відкрито провадження в справі в порядку загального позовного провадження (а.с. 32).
04 грудня 2020 року ухвалою Свалявського районного суду Закарпатської області закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду (а.с.34)
Адвокат позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Представник Свалявської міської ради в судове засідання не з”явився.
Заслухавши пояснення адвоката позивача, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного висновку.
Ч.1 статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Адвокатом позивача заявлено вимогу про встановлення факту спільного проживання спадкоємиці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 зі спадкодавицею ОСОБА_2 на момент її смерті для реалізації своїх спадкових прав, а саме спадкування нерухомого майна .
Довідкою Свалявської міської ради за №427/02-13 від 12 квітня 2021 року, яка видана ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканці АДРЕСА_1 на підставі акту громадської комісії з житлових питань №19 від 24.04.2019 року стверджується, що за свідченнями сусідів громадян ОСОБА_4 , мешк. АДРЕСА_4 та гр. ОСОБА_5 , що вона дійсно проживала та вела спільне господарство з ОСОБА_2 до дня її смерті за адресою АДРЕСА_1 (а.с.57).
Відповідно до п.23 постанови пленуму Верховного Суду України за №7 від 30 травня 2008 року “Про судову практику у справах про спадкування” якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами,у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини,
спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.
Враховуючи те, що позивач проживала та вела спільне господарство з ОСОБА_2 до дня її смерті за адресою АДРЕСА_1 , то необхідно встановити факт спільного проживання спадкоємиці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 зі спадкодавицею ОСОБА_2 на момент її смерті, а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право власності за № 1389/87 від 02 грудня 1987 року виданого державним нотаріусом Чопей М.М. ОСОБА_2 належить 1/2 частина житлового будинку за адресою АДРЕСА_3 та ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , набутого подружжям за час шлюбу (а.с.8).
Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 02 грудня 1987 року, зареєстрованого в реєстрі №390/87 та виданого державним нотаріусом державної нотаріальної контори Чопей М.М. на підставі статті 529 ЦК Української РСР спадкоємцем майна ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 є його дружина ОСОБА_2 , мешканка АДРЕСА_3 (а.с.9).
ОСОБА_2 29 грудня 2004 року склала заповіт, за яким все своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалось і взагалі все те, що буде їй належати і на що за законом матиме право заповідала дочці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Заповіт посвідчений приватним нотаріусом Свалявського районного нотаріального округу Ляшенко А.Г. та зареєстровано в реєстрі за №6465 (а.с.11).
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 19 березня 2019 року виданого Свалявським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.10).
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 15 листопада 1962 року матір”ю ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зазначена ОСОБА_2 (а.с.12). Після одруження ОСОБА_7 змінила прізвище після одруження на ОСОБА_3 (а.с.13).
Відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії державного нотаріуса Свалявської державної нотаріальної контори Дядюша О.О. від 22 жовтня 2019 року ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії - заведенні спадкової справи та видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на нерухоме майно після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.14).
Витягом з рішення виконавчого комітету Свалявської міської ради за №105 від 14 квітня 2009 року ОСОБА_2 , мешканці АДРЕСА_4 надано дозвіл на будівництво нового житлового будинку на території власного дворогосподарства з подальшим знесенням старого існуючого будинку по АДРЕСА_4 згідно плану(а.с.16). 19 листопада 2018 року виготовлено технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_4 (а.с.19-28).
Ч. 2 ст. 331 ЦК України передбачено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації
Відповідно до п. 11 ч. 1ст. 346 ЦК України однією із підстав припинення права власності є смерть власника.
Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Ч. 1 ст. 178 ЦК України передбачено, що об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід'ємними від фізичної чи юридичної особи.
Відповідно до вимог ст. 1268 ч. 5 ЦК України позивач є власником спадкового майна з часу відкриття спадщини.
Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, тобто, до спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належать спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема на житловий будинок, іншу споруду.
У листі Міністерства юстиції України від 21.02.2005 року N 19-32/319 "Щодо порядку оформлення документів у разі смерті власника нерухомого майна" визначено, що оскільки на нерухоме майно не було оформлено право власності, то таке право в разі відсутності правовстановлюючих документів вирішується в судовому порядку.
Будівництво житлового будинку спадкодавицею ОСОБА_2 проведено на законних підставах ( рішення виконавчого комітету Свалявської міської ради за №105 від 14 квітня 2009 року), однак житловий будинок не було здано в експлуатацію, тому на підставі викладеного, до позивача як до спадкоємця, переходить право забудовника на оформлення зазначеного будинку у встановленому законом порядку.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов є підставним та таким, що підлягає до задоволення.
За правилами статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.
На підставі наведеного та ст. ст. 15, 16, 178, 331,346,1218,1222 ЦК України, керуючись ст. ст. 4, 13, 81, 95, 141, 258, 259, 263-265, 354,355 ЦПК України , суд
Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ), в інтересах якої діє адвокат Новікова Інна Станіславівна ( аадреса: АДРЕСА_2 ) до Свалявської міської ради ( адреса: м. Свалява, вулиця Духновича,2 Закарпатської області )про встановлення факту спільного проживання та визнання права та обов"язку забудовника житлового будинку у порядку спадкування за заповітом задовольнити.
Встановити факт спільного проживання спадкоємиці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 зі спадкодавицею ОСОБА_2 на момент її смерті, а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) права та обов”язки забудовника житлового будинку в АДРЕСА_3 у порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Закарпатського апеляційного суду через Свалявський районний суд Закарпатської області.
Повний текст рішення складено 29 квітня 2021 року.
РАЙОННОГО СУДУ Е.А.Вінер