Справа № 301/733/21
"29" квітня 2021 р. м. Іршава
Іршавський районний суд Закарпатської області в особі головуючої Пітерських М.О., при секретарі Халак Л.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Іршава в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання дитини,
ОСОБА_1 звернулася в Іршавський районний суд Закарпатської області з позовом до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання дитини.
Позовні вимоги мотивовано тим, що сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюб між сторонами розірвано рішенням Іршавського районного суду від 03.11.2010 року. Дитина проживає з позивачкою та знаходиться на її утриманні. Крім сина ОСОБА_4 , позивачка має ще двох прийомних синів: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Згідно рішення Іршавського районного суду від 02.10.2012 року з відповідача стягуються аліменти на утримання сина ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі в розмірі 500 грн. щомісячно, починаючи з 25.07.2012 року до досягнення дитиною повноліття, яких їй не вистачає. Відповідач присуджений розмір аліментів сплачує не регулярно і вказаної суми не вистачає для придбання дитині продуктів харчування, одягу, здійснення лікування, оздоровлення, навчання тощо. Крім того, син ОСОБА_4 додатково відвідує додаткові уроки з математики вартістю близько 300 грн. в місяць. Відповідач є працездатним та займається реалізацією транспортних засобів, тому має постійний дохід і спроможний нести сплачувати аліменти на утримання дитини у більшому розмірі. Наразі матеріальний стан позивачки погіршився, тому вона не може забезпечити для сина необхідні умови для життя, виховання, розвитку та навчання, а відповідач добровільно жодних коштів, окрім як присудженого розміру аліментів, не надає.
Враховуючи вищевикладене, просила збільшити розмір стягуваних із відповідача аліментів на утримання сина з 500 грн. до 4000 грн. щомісяця, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою Іршавського районного суду від 02.04.2021 року відкрито провадження у даній справі та справу призначено до судового розгляду на 29.04.2021 року.
28 квітня 2021 року до суду надійшов відзив на позов, згідно якого відповідач ОСОБА_2 вважав позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне. Твердження позивачки про те, що відповідач не бере участі в утриманні дитини не відповідає дійсності. Як зазначено у позові з відповідача стягуються аліменти на утримання сина в розмірі 500 грн., яких не вистачає позивачці. Згідно з розрахунком заборгованості по виплаті аліментів ОСОБА_2 від 15.04.2021 року, аліменти на користь ОСОБА_7 стягуються з липня 2012 року відповідно до виконавчого листа №2/705/1986/12, виданого 05.12.2012 року. Відповідного до даного розрахунку з вересня 2018 року державним виконавцем ВДВС Томашпільського районного управління юстиції на виконання вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» від 17.05.2017 року №2037-VIII, нараховуються аліменти на користь ОСОБА_7 на утримання сина ОСОБА_4 у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що в 2019 році в середньому становило 1050,00 грн. в місяць, в 2020 році - 1150,00 грн. в місяць, а в 2021 році - 1197,50 грн. в місяць. Окрім того, згідно вже зазначеного розрахунку заборгованості, за період стягнення аліментів було нараховано в сумі 70311,00 грн., з яких відповідачем сплачено 63130,00 грн. Тому доводи позивачки про сплату відповідачем аліментів в розмірі 500 грн. в місяць не відповідають дійсності. Також ІНФОРМАЦІЯ_4 у відповідача народився син ОСОБА_8 , на утримання якого із відповідача щомісячно на користь ОСОБА_9 стягуються аліменти у розмірі ј частки його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Отже, на утриманні відповідача знаходяться двоє дітей. Також відповідач має незадовільний стан здоров'я, оскільки згідно проведених у 2016 році медичних досліджень, було зроблено комп'ютерну томографію поперекового відділу хребта та встановлено наступний висновок: КТ картина дегенеративних змін поперекового відділу хребта. Остеохондроз. Ретролістез тіла L5 I ступеня. Кили дисків L3-L4, L4-L5, L5-S1. Ультразвукове обстеження лівого колінного суглобу від 12.11.2013 року встановлено виражену кістозну дегенерацію медіального меніску - помірний ескудативний синовіїт верхнього звороту. Будь-яке нерухоме майно у власності відповідача також відсутнє. В свою чергу позивачкою не подано жодних належних та достатніх доказів, які б свідчили про значне покращення матеріального стану та платіжної спроможності платника аліментів, погіршення її матеріального становища, а також докази погіршення стану здоров'я дитини та фактичну наявність інших обставин для збільшення розміру аліментів. Разом з тим збільшення мінімального розміру аліментів не є підставою для ухвалення нового рішення про збільшення аліментів. Виходячи з встановленого Законом України «Про державний бюджет на 2021 рік» прожиткового мінімум для дитини віком від 6 до 18 років, який з 01.01.2021 року становить 2395 грн., розмір стягуваних з відповідача аліментів за рішенням суду від 05.12.2012 року не є меншим, ніж гарантований законодавством мінімальний розмір аліментів, і надає можливість забезпечити інтереси дитини, не ставить відповідача у скрутне матеріальне становище та відповідатиме критерію щодо рівності батьків у понесенні витрат на утримання дитини, а також загальним засадам сімейних відносин - справедливості, розумності та моральності.
У судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена, подала заяву, в якій позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити у повному обсязі та розглянути справу по суті без її участі.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, подав до суду відзив на позов. Разом з відзивом на позов 28.04.2021 року відповідач подав заяву про проведення судового засідання, призначеного на 29.04.2021 року на 13.30 годин, в режимі відеоконференції із Томашпільським районним судом Вінницької області. Ухвалою Іршавського районного суду від 28.04.2021 року у задоволенні даної заяви згідно ст.212 ч.2 та ч.8 ЦПК України відмовлено.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилалася як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги задовольнити частково, виходячи з наступного.
Частиною першою статті 8 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Згідно зі статтями 150, 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Відповідно до ч.1 ст.192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 22.04.2009 року (а.с.5).
Дитина проживає з позивачкою. Вказана обставина підтверджується копією довідки №226 від 19.03.2021 року про склад сім'ї позивачки ОСОБА_1 (а.с.8).
Шлюб між сторонами розірвано згідно рішення Іршавського районного суду від 03.11.2010 року (а.с.6).
15 вересня 2018 року позивачка зареєструвала шлюб із ОСОБА_10 , у зв'язку з чим змінила прізвище із « ОСОБА_11 » на « ОСОБА_12 » (а.с.14).
Рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 05.12.2012 року присуджено до стягнення із ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 500 грн. щомісячно, починаючи з 25.07.2012 року до досягення дитиною повноліття. На виконання вказаного рішення суду видано 05.12.2012 року виконавчий лист (а.с.7).
Позивачка посилається на те, що з часу присудження аліментів її матеріальний стан погіршився, а окрім сина ОСОБА_4 , в неї є ще двоє прийомних дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в підтвердження чого надала вищезазначену довідку про склад сім'ї №226 від 19.03.2021 року (а.с.8). Аліментів у розмірі 500 грн. не вистачає для забезпечення дитині повноцінного харчування, належних умов для життя та духовного розвитку, придбання одягу, шкільного приладдя, оплати додаткових уроків з математики вартістю близько 300 грн. в місяць. Крім того, з часу призначення аліментів значно зріс прожитковий мінімум для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч.1 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження», порядок стягнення аліментів визначається законом. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України.
Розмір аліментів, що стягуються з відповідача у твердій грошовій сумі, відповідно до вимог ст. 182 СК України, у грудні 2018 року виконавчою службою був збільшений до мінімального - тобто 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку - 1013 грн., у липні 2019 року - 1059 грн., у грудні 2019 року - 1109 грн., у липні 2020 року - 1159 грн., у грудні 2020 року - 1197,50 грн. З 01.01.2021 року такий розмір аліментів також становить 1197,50 грн. За період з 25.07.2012 року по березень 2021 року включно відповідачу ОСОБА_2 нараховано 70311,00 грн. аліментів, з яких сплачено 63130,00 грн. Дана обставина підтверджується наданим відповідачем розрахунком заборгованості по виплаті аліментів від 15.04.2021 року (а.с.35).
Так, попри рівність обов'язків обох батьків по утриманню дитини, вони не зводяться лише до суми стягуваних аліментів із платника. Це поняття є набагато ширшим, як у матеріальному аспекті (крім сплати аліментів) так і в моральному аспекті (виховання дитини, навчання, її дозвілля тощо), тому суд вважає, що вимога про збільшення розміру стягуваних аліментів є підставною.
Суд враховує, що дитина проживає з матір'ю, тому обов'язок по її утриманню лежить переважно на позивачці.
Позивачка посилається на те, що у зв'язку з інфляцією знизилася купівельна спроможність, збільшився розмір прожиткового мінімуму для дитини, тому з часу призначення аліментів матеріальний стан позивачки погіршився. Отримуваних аліментів не вистачає для забезпечення дитині повноцінного харчування, створення належних умов для життя, відпочинку, оздоровлення та духовного розвитку, придбання шкільного приладдя, підручників та одягу.
Оскільки з часу присудження аліментів істотно зріс прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, у зв'язку з інфляційними процесами зменшилася і купівельна спроможність позивачки, економічна ситуація у країні змінилася кардинально в бік погіршення матеріального стану всіх верств населення і звичайно розмір аліментів у сумі 50% прожиткового мінімуму не є достатнім навіть для мінімального забезпечення дитини першочерговими необхідними речами, тому суд вважає, що вимога про збільшення розміру стягуваних аліментів є підставною.
Що стосується суми, на яку слід збільшити розмір аліментів, згідно ч.1 ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна
Позивачка посилається на те, що відповідач є працездатним та займається реалізацією транспортних засобів, тому має постійний дохід і спроможний сплачувати аліменти на утримання дитини у більшому розмірі. На підтвердження даних обставин позивачка надала роздруківку з веб-сайту соціальної мережі Facebook (а.с.9-13). Однак, суд не приймає дану роздруківку як належний і допустимий доказ, оскільки зазначені відомості належно не засвідчені і не містять відомостей на підтвердження обставин справи.
Доказів про працевлаштування відповідача та розмір отримуваного ним доходу позивачка не надала.
Натомість відповідач подав докази на спростування вказаних доводів позивачки. Так, згідно довідки Томашпільської районної філії Вінницького центру зайнятості №14 від 15.04.2021 року, ОСОБА_2 на обліку в Томашпільській районній філії Вінницького центру зайнятості станом на 15.04.2021 року не перебуває (а.с.39). Відповідно до довідки виконавчого комітету Томашпільської селищної рали №272 від 15.04.2021 року та трудової книжки серії НОМЕР_2 ОСОБА_2 ніде не працює з 21 лютого 2014 року (а.с.40), що підтверджується і копією даної трудової книжки (а.с.37-38).
Відсутнє у відповідача і належне йому нерухоме майно, що підтверджується копією Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №252858961 від 15.04.2021 року (а.с.46).
Відповідач також посилається на незадовільний стан свого здоров'я, в підтвердження чого надав копію документації за результатом проведеного медичного обстеження станом на 01.08.2016 року та 12.11.2013 року (а.с. 43, 44). Однак, актуальних відомостей про незадовільний стан здоров'я на день подачі позову чи розгляду справи не подав.
Разом з тим відповідач ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 26.01.2011 року (а.с.41). Як вбачається з копії постанови про відкриття виконавчого провадження №40207950 від 26.03.2018 року (а.с.42), з відповідача на користь ОСОБА_13 стягуються аліменти на утримання сина ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у сумі ј частини заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 09.09.2013 року і до досягнення ним повноліття.
Тобто на утриманні відповідача ОСОБА_2 перебуває 2 малолітніх дітей.
Частиною третьою статті 70 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що розмір відрахувань із заробітної плати у разі стягнення аліментів на неповнолітніх дітей за кількома виконавчими провадженнями не може перевищувати 70 відсотків заробітної плати, що була виплачена працівнику.
Мінімальний розмір заробітної плати з 01.01.2021 року становить 6000 грн. Доводи відповідача про те, що він ніде не працює та має на утриманні ще одну дитину, не знімає з нього обов'язку піклуватися про сина, його фізичний та духовний розвиток. Відповідач є молодим за віком, має задовільний стан здоров'я, тому спроможний працювати і отримувати достатній дохід.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Частиною 2 ст. 182 СК України передбачено, що мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
При визначенні розміру аліментів судом враховуються положення ст. 141 та ч.2 ст.182 СК України стосовно рівності прав та обов'язків батьків, у тому числі, щодо утримання дітей.
Враховуючи наведене, з урахуванням положень ст.182 СК України щодо мінімального розміру аліментів на одну дитину, який не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (з 01.01.2021 року для дітей віком від 6 до 18 років - 2395 грн., з 01.07.2021 року 2510 грн.), а також положення щодо рекомендованого розміру аліментів та розміру аліментів, який має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини та рівність обов'язку батьків щодо утримання дитини, конкретних обставин справи та поданих сторонами доказів, суд вважає, що розмір аліментів визначений у розмірі 500 грн. (який фактично сплачується у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку) слід збільшити і стягувати з відповідача ОСОБА_2 по 2000 грн. щомісяця на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На думку суду, вказаний розмір аліментів є максимально справедливим по відношенню до всіх сторін спірних правовідносин.
Оскільки п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивачку звільнено від сплати судового збору, суд вважає, відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України, стягнути такий з відповідача в сумі 908 грн.
Керуючись ст.ст. 182, 184, 192 Сімейного кодексу України, ст. ст. 12, 13, 76-81, 263-265, 279 ЦПК України,
Позов задовольнити частково.
Збільшити розмір аліментів, встановлених рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 05 грудня 2012 року, та стягувати із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , мешканця АДРЕСА_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , мешканки АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в твердій грошовій сумі по 2000 (дві тисячі) грн. щомісяця, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути із ОСОБА_2 в користь держави 908 (дев'ятсот вісім) грн. судового збору на рахунок: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду через Іршавський районний суд.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено 29 квітня 2021 року.
Головуюча : М. О. Пітерських