справа №936/216/21
Провадження № 2/936/99/2021
29.04.2021 смт. Воловець
Воловецький районний суд Закарпатської області
в складі: головуючого-судді Павлюк С.С.
з участю секретаря- Собран Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Воловець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконкому Воловецької селищної ради Мукачівського району Закарпатської області та ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,
Позивач звернувся до суду з позовом у якому просить визнати за ним право власності на спадкове майно житловий будинок АДРЕСА_1 . Позов мотивує тим, що його родич ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 за життя володів житловим будинком АДРЕСА_1 . 30.05.2006 року ОСОБА_3 склав заповіт згідно якого все своє майно, де б воно не було і з чого б не складалось заповів позивачу. За життя спадкодавець ОСОБА_3 не виготовив реєстраційні документи права власності на спадкове майно, що перешкоджає позивачу в оформленні спадкування у нотаріуса, за таких обставин позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх прав та просить суд визнати за ним право власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом, після смерті ОСОБА_3 .
Позивач в судове засідання не прибув, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує повністю.
Представник відповідача Воловецької селищної ради Мукачівського району в судове засідання також не з?явився, надав суду заяву про розгляд справи без участі представника сільської ради, зазначивши в заяві, що Воловецька селищна рада щодо задоволення позову не заперечує.
Співвідповідач ОСОБА_2 , який залучений в справі ухвалою суду від 25.03.2021 року, на розгляд справи також не з?явився, подав заяву про слухання справи без його участі, щодо задоволення позовних вимог не заперечує.
У відповідності до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до положень, викладених у ст. ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з вимогами ст.55 Конституції України та ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист судом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 21.09.2006 року.
За життя ОСОБА_3 володів житловим будинком АДРЕСА_1 , підтвердженням чого є будівельний паспорт земельної ділянки від 1980 року, свідоцтво № НОМЕР_2 на забудову садиби та витяг з рішення Воловецької районної ради народних депутатів №147 від 02.07.1980 року.
Після смерті спадкодавця відкрилася спадщина на спадкове майно, а саме: житловий будинок АДРЕСА_1 .
Заповітом, посвідченим державним нотаріусом Воловецької державної нотаріальної контори 30.05.2006 року зареєстрованого в реєстрі за номером 957, спадкодавець ОСОБА_3 все своє майно, де б воно не було і з чого б не складалось заповів позивачу по справі ОСОБА_1 .
Таким чином позивач є єдиним спадкоємцем за заповітом.
Крім позивача спадкоємцем ОСОБА_3 за законом є ОСОБА_2 , яий щодо визнання права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 не заперечив, що стверджується відповідною заявою.
В п.3.1 Узагальнення проведеного ВССУ від 16.05.2013 року відмічено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК), а в п.3.3 що у випадках відсутності правовстановлюючих документів та відсутності реєстрації об'єкта нерухомості за спадкодавцем (на ім'я спадкодавця) суди в основному задовольняють вимоги спадкоємців про визнання права власності на нерухоме майно.
Отже, застосуванню підлягає ст. 392 ЦК, відповідно до якої позов про визнання права власності може бути пред'явлений, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати власником документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати Свідоцтво про право на спадщину. Статтею 1297 зазначеного Кодексу встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Верховний Суд України в п. 23 Постанови Пленуму «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року за № 7 роз'яснив, що Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Позивач звернувся до державного нотаріуса, щоб видала свідоцтво про право на спадщину на житловий будинок за заповітом, однак згідно постанови державного нотаріуса Воловецької державної нотаріальної контори Дідренцел В.Т. від 02.12.2020 року позивачу було відмовлено в оформленні спадщини, оскільки серед необхідних для вчинення цієї нотаріальної дії документів, відсутній правовстановлюючий документ на право власності та спадкодавцем на спадкове майно та реєстрацію права власності на 1/2 частки житлового будинку за АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 .
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи.
Крім того, відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК відсутність Свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Відповідно до ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
У відповідності до ч. 1 ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Виходячи з вимог ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч.1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до "Тимчасового положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно", рішення суду є правовстановлюючим документом, на основі якого може бути проведена реєстрація права власності на нерухоме майно.
Відповідно до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703 (в редакції від 01.01.2013 року), рішення суду є правовстановлюючим документом, на основі якого може бути проведена реєстрація права власності на нерухоме майно.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
В той же час, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, власник майна може пред?явити позов про визнання його права власності, зокрема, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою (ст.382 ч.2, ст.392 ЦК України).
Проаналізувавши встановлені обставини суд прийшов до висновку, що умови для отримання позивачем свідоцтва про право на спадщину за заповітом у нотаріальному порядку відсутні. Відтак, невизнане право позивача, набуте шляхом переходу права власності в порядку спадкування, підлягає судовому захисту у обраний спосіб, передбачений законом.
Таким чином, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за заповітом є обгрунтованим, підтвердженим належними та допустимими доказами, тому підлягає до задоволення.
Вирішуючи питання судових витрат, суд бере до уваги, що позивач не ставить перед судом вимоги про його розгляд і вимог до відповідачів у цій частині немає.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст.10, 12, 13, 81, 223, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позов задоволити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , успадкований за померлим ОСОБА_3 .
Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду через Воловецький районний суд Закарпатської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повне найменування сторін:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаціний номер НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ;
відповідач: Воловецька селищна рада, місце знаходження: вул. Пушкіна, №7 смт. Воловець Закарпатська область, код: 04350240;
співвідповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя: Павлюк С.С.