Справа № 626/781/21
Провадження № 2-а/626/10/2021
Іменем України
28.04.2021 року м.Красноград
Суддя Красноградського районного суду Харківської області Дудченко В.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського роти № 6 батальйону № 2 УПП у Харківській області рядового поліції Сердюк Дмитра Сергійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до суб'єкта владних повноважень поліцейського роти № 6 батальйону № 2 УПП у Харківській області рядового поліції Сердюка Дмитра Сергійовича, в якому просить скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН № 3933052 від 18.03.2021 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч 2 ст.126 КУпАП та накладення штрафу в сумі 3400 грн., а провадження по справі закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Підставою притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є те, що він 18.03.2021 року о 03:55 год., керуючи транспортним засобом КАМАЗ 5320, номерний знак НОМЕР_1 , рухався по автодорозі М-29 «Дніпро-Харків» із пошкодженням лобового скла, а також під час перевірки документів було виявлено, що водій керував транспортним засобом, не маючи посвідчення водія відповідної категорії, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ст. 126 ч.2 КУпАП.
З постановою у справі про адміністративне правопорушення та накладення на позивача адміністративного стягнення він не згоден, так оскаржувана постанова винесена поліцейським роти № 6 батальйону № 2 УПП у Харківській області рядовим поліції Сердюком Дмитром Сергійовичем без належних доказів та законних підстав.
Відповідачем не доведено, що позивач керував транспортним засобом з пошкодженням лобового скла, що є порушенням, передбаченим ст.121 КУпАП. В подальшому ні в процесі розгляду справи про адміністративне правопорушення, ні в самій постанові про накладення адміністративного стягнення, порушення передбачене ст.121 КУпАП не зазначалось, що свідчить про відсутність законних причин для зупинки.
Після зупинки відповідач перевірив документи позивача та зазначив, що посвідчення водія НОМЕР_2 від 31.05.2001 року на його ім'я має ознаки підробленості, конкретизувати які відповідач відмовився, натомість викликав слідчого СВ Красноградського районного ВП ГУНП в Харківській області. Не очікуючи прибуття слідчої групи, з грубим порушенням ст. 268 КУпАП, о 4 год 23 хв. відповідачем був здійснений розгляд справи та винесена постанова про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за порушення п 2.1 ПДР, за відсутність посвідчення водія відповідної категорії.
Приблизно о 04 год 40 хв. прибув слідчий СВ Красноградського районного ВП ГУНП в Харківській області старший лейтенант Редько Ю.М. , який провів огляд місяця події і вилучив посвідчення водія НОМЕР_2 з метою встановлення усіх обставин справи, що підтверджується оглядом місця події.
Відповідач ігнорував клопотання позивача про залучення та ознайомлення з екзаменаційною карткою водія, виданою Красноградським РВУМВС від 10.03.1999 року.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, від нього надійшла до суду письмова заява, в якій просить справу розглядати за його відсутності, позов підтримує в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду справи був повідомлений належним, відзив на позов не подав.
За таких обставин суд вирішив можливим розглянути справу у відсутності сторін, за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження, відповідно до ч.9 ст.205 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов ОСОБА_1 таким, що підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Судом встановлено, що відносно ОСОБА_1 18.03.2021 року було винесено постанову серії ЕАН № 3933052 від 18.03.2021 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладення штрафу в сумі 3400 грн.
Відповідно до постанови ОСОБА_1 18.03.2021 року о 03:55 год., керуючи транспортним засобом КАМАЗ 5320, номерний знак НОМЕР_1 , рухався по автодорозі М-29 «Дніпро-Харків» із пошкодженням лобового скла, а також під час перевірки документів було виявлено, що водій керував транспортним засобом не маючи посвідчення водія відповідної категорії, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ст. 126 ч.2 КУпАП.
Позивач не погоджується з винесеною щодо нього постановою та вказує, що жодного належного підтвердження допущення ним порушення вимог Правил дорожнього руху відповідачем у постанові не наведено. Вважає, що постанова складалася інспектором без врахування його зауважень та пояснень, не відображає дійсних обставин справи, є незаконною, а тому підлягає скасуванню.
Також на запит суду заступник т.в.о. начальника Красноградського РВП ГУНП в Харківській області надав інформацію, що 18.03.2021 року до чергової частини Красноградського РВП від екіпажу №1811 УПП в Харківській області надійшло повідомлення ЖЄО № 1409 від 18.03.2021 року, про те що ними було встановлено факт підробки посвідчення водія на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . При виїзді на місце події було встановлено, що факт підробки посвідчення водія не знайшов свого підтвердження. Посвідчення водія було повернуто власнику.
Позивачем надано копію екзаменаційної картки водія про те, що він пройшов навчання за програмою водій автомобіля кат. «С» в Красноградському міжшкільному навчально-виробничому комбінаті, отримав свідоцтво НОМЕР_3 від 23.05.2001 року та 31.05.2001 року отримав посвідчення водія НОМЕР_2 .
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України.
У відповідності до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з п.3 ч.1 ст.288 КУпАП, постанову про накладення адміністративного стягнення іншого органу (посадової особи) може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно зі ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно зі ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Підтвердженням вчинення адміністративного правопорушення є докази. Відповідно до вимог процесуального закону, докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, компетентними органами та в установленому порядку, а належними якщо вони підтверджують факт даного адміністративного проступку.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення у відповідності до ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст.62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
При вирішенні даного спору, суд також враховує, що відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто, у разі наявності заперечень щодо адміністративного позову, суб'єкт владних повноважень повинен шляхом надання належних та допустимих доказів довести правомірність своїх дій чи рішень.
Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Частиною 2 ст.126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Однак, жодних доказів, які б свідчили про те, що позивач вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.126 КУпАП, відповідачем суду не надано.
Натомість позивачем доведено, що він 18.03.2021 року о 03:55 год., керував транспортним засобом КАМАЗ 5320, номерний знак НОМЕР_1 , маючи право керування таким транспортним засобом.
Щодо керування позивачем транспортним засобом із пошкодженням лобового скла, відповідачем не надано жодних підтверджуючих доказів.
Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
За таких обставин, оскільки відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що позивач допустив правопорушення, передбачене ч.2 ст.126 КУпАП, а відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, та враховуючи, що позивачем доведено, що він 18.03.2021 року о 03:55 год., керував транспортним засобом КАМАЗ 5320, номерний знак НОМЕР_1 , маючи право керування таким транспортним засобом, суд дійшов висновку, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню із закриттям справи про адміністративне правопорушення.
Керуючись ст. ст.9, 211, 242-246, 286 КАС України, ст.121, п. 1 ст. 247, ст. 280, ст. 293 КУпАП,
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову серії ЕАН № 3933052 від 18.03.2021 року, винесену поліцейським роти № 6 батальйону № 2 УПП у Харківській області рядовим поліції Сердюком Дмитром Сергійовичем про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн., за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП - скасувати, а провадження по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017.
Суддя