621/908/21
1-кс/621/319/21
іменем України
29 квітня 2021 року м. Зміїв
Слідчий суддя Зміївського районного суду Харківської області ОСОБА_1
за участі: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчого - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ відділу поліції №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Зміївського відділу Чугуївської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою у відношенні:
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт Костянтівка Краснокутського району Харківської області, є громадянином України, має середню спеціальну освіту, не має зареєстрованого місця проживання, фактично проживає в АДРЕСА_1 , має судимість за вироком Дергачівського районного суду Харківської області від 04 квітня 2018 року, зміненим ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Харківського апеляційного суду від 17 грудня 2019 року, за частиною 1 статті 187 Кримінального кодексу України, до позбавлення волі на строк 3 роки, 21.08.2020 звільнений за відбуттям строку покарання,
якому вручено письмове повідомлення про підозру у кримінальному правопорушенні, передбаченому частиною 3 статті 15, частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України,
29.04.2021 слідчий СВ відділу поліції №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 , у провадженні якого знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021221260000032 від 03.04.2021за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 15, частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України, звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою у відношенні підозрюваного ОСОБА_5 .
На обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що ОСОБА_5 підозрюється у кримінальному правопорушенні, передбаченому частиною 3 статті 15, частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України за наступних обставин: 01.04.2021 близько 16:00 години ОСОБА_5 перебував поблизу домоволодіння АДРЕСА_2 , де у нього виник злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна з житлового будинку зазначеного домоволодіння.
Того ж дня та часу, реалізуючи зазначений умисел, ОСОБА_5 , переконавшись, що його протиправні дії ніким помічені не будуть, шляхом пошкодження вікна житлового будинку, розташованого на території домоволодіння АДРЕСА_2 , проник до нього, де вчинив замах на повторне, таємне, протиправне, з корисливих мотивів, з метою наживи, викрадення наступного майна: кабель довжиною 30 м марки АПВ, в коричневій ізоляції, перерізом 1x10 мм2, вартістю 262 грн 50 коп.; кабель довжиною 40 м марки АПР, в синій ізоляції, перерізом 1x10 мм2, вартістю 924 грн 00 коп.; кабель довжиною 30 м марки АПВ, в коричневій ізоляції, перерізом 1x16 мм2, вартістю 455 грн 40 коп., глибинний електричний водяний насос "Струмок", виробництва СРСР, 1991 року випуску, глибиною занурення 40 м, б/в, вартістю 540 грн 00 коп.; вироби з алюмінію, загальною вагою 6,170 кг, вартістю 234 грн 46 коп., що належить ОСОБА_7 .
В подальшому, ОСОБА_5 покинув житловий будинок з переліченим майном, яке складав у мішки. Однак, ОСОБА_5 перебував на території зазначеного домоволодіння, коли до домоволодіння прибув потерпілий ОСОБА_7 , який зробив йому зауваження з приводу цих дії. Після чого, ОСОБА_5 не вчинивши усіх дій, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, з причин, що не залежали від його волі, покинув територію вищезазначеного домоволодіння у невідомому напрямку.
Таким чином, на думку слідчого, ОСОБА_5 своїми діями вчинив не закінчений замах на таємне викрадення майна потерпілого ОСОБА_7 , на загальну суму, відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи №1234/21 від 14.04.2021, - 2 416 грн 36 коп.
На підтвердження обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_5 вказаного кримінального правопорушення слідчий у клопотанні посилався на відомості протоколів слідчих дій, а саме допиту свідків, потерпілого, пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участі потерпілого.
Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 тяжкого кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави вважати, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та свідків, слідчий вважав, що є підстави для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу.
З урахуванням вимог статті 178 Кримінального процесуального кодексу України, а саме вагомих доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкості покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, репутації підозрюваного, який не працює, раніше судимий за злочин проти власності, що свідчить про неможливість застосування до нього більш м'яких запобіжних заходів, стверджував, що запобіжний захід стосовно ОСОБА_5 необхідно обрати у виді тримання під вартою.
У судовому засіданні слідчий ОСОБА_4 та прокурор ОСОБА_3 наполягали на задоволенні клопотання з підстав, викладених у ньому.
Захисник ОСОБА_6 проти клопотання заперечував мотивуючи його необґрунтованістю. Вважав, що відсутні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися, оскільки з часу вчинення злочину пройшов значний час, протягом якого Підозрюваний не намагався переховуватися чи будь-яким іншим чином перешкоджати розслідуванню. Також, просив врахувати, що підозрюваний має постійне місце проживання, де може перебувати під домашнім арештом. Що стосується джерел доходів підозрюваного, захисник послався на показання свідка ОСОБА_8 , якого просив допитати з цього питання. Просив відмовити у застосуванні запобіжного заходу - тримання під вартою та обрати запобіжний захід - домашній арешт.
Підозрюваний ОСОБА_5 під час судового розгляду клопотання підтримав позицію, висловлену захисником. При цьому, він не заперечував своєї причетності до злочину, у якому він підозрюється. Також підтвердив, що до досягнення повноліття проживав з матір'ю та братом у Російській Федерації. А коли досяг повноліття був видворений до України,оскільки є громадянином України та не мав можливості оформити документи на проживання в Росії. В Україні проживає його батько, однак до нього він не поїхав, оскільки хотів розпочати власне життя.
Щодо джерел доходів пояснив, що має нерегулярні заробітки, в тому числі у господарстві ОСОБА_8 .
Проживає він в сел. Слобожанському в квартирі готельного типу, яку за усною домовленістю винаймає у своєї знайомої, що проживає в м. Харкові.
Вислухавши сторони, дослідивши надані письмові докази, допитавши свідка ОСОБА_8 , дійшов наступного:
На підтвердження доводів клопотання надано копії матеріалів кримінального провадження: витягу з ЄРДР № 12021221260000032 від 03.04.2021; повідомлення про підозру від 19.04.2021; зазначених у клопотанні доказів обґрунтованості підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 15, частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України, документів, що містять відомості про особу підозрюваного, який не має місця реєстрації та знятий з реєстраційного обліку 13.03.2001 у смт Костянтинівка.
Свідок ОСОБА_8 повідомив, що приблизно з листопада 2020 року ОСОБА_5 працює у нього вдома у теплицях по декілька днів на тиждень, за кожен день роботи він платить 300 грн. На запитання захисника свідок в цілому позитивно охарактеризував підозрюваного, однак не виявив готовності внести заставу та поручитися за його належну процесуальну поведінку.
Відповідно до статті 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Частиною 1 статті 12 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Статтею 178 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Частиною 1, пунктом 5 частини 2 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: 5) до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Згідно пункту 1"с" статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: - законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Відповідно до частини 1 статті 194 Кримінального процесуального кодексу України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Стороною обвинувачення надані вагомі докази того, що ОСОБА_5 звільнившись з місць позбавлення волі 21.08.2020, знову обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину проти власності, за який, у разі визнання винуватим, йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, що свідчить про можливість застосування у відношенні підозрюваного запобіжного заходу - тримання під вартою.
Відомості щодо суворості покарання, яке загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим, у сукупності з відомостями щодо судимості за попереднім вироком, за яким він відбував покарання в місцях позбавлення волі, наявними у матеріалах провадження відомостями про відсутність зареєстрованого місця проживання, відсутність міцних соціальних зв'язків за фактичним місцем проживання, вказують на існування високих ризиків переховування від органів досудового розслідування, суду, а також і вчинення іншого кримінального правопорушення.
Отже, у кримінальному провадженні є достатньо відомостей, які вказують на наявність зазначених ризиків, передбачених у статті 177 Кримінального процесуального кодексу України.
Сукупність обставин, на підставі яких встановлено наявність ризиків, передбачених у статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, вказує на недостатність, а також і на неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, а також встановленим та підтвердженим під час його судового розгляду.
Так, враховуючи, що ОСОБА_5 підозрюється у новому корисливому злочині менше ніж через рік після звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі за попереднім вироком, вказують на недостатність такого запобіжного заходу, як особисте зобов'язання.
Відсутні особи, які могли б письмово поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
За відсутності міцних соціальних зв'язків, зареєстрованого місця проживання та підтвердженого права підозрюваного на користування житлом, яке зазначене в якості фактичного місця проживання, відсутні підстави для застосування запобіжного заходу - домашнього арешту.
Стороною захисту не надавалися будь-які відомості щодо можливості застосування запобіжного заходу у вигляді застави.
Оцінивши обставини, визначені статтею 178 Кримінального процесуального кодексу України, дійшов висновку, що надані сторонами кримінального провадження докази доводять обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним вказаного кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України, і на які вказується у клопотанні; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
За таких обставин, клопотання про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою є обґрунтованим і підлягає задоволенню, незважаючи на виключний характер цього запобіжного заходу.
Відповідно до частини 3 статті 183, пункту 2 частини 5 статті 182 Кримінального процесуального кодексу України належить визначити розмір застави - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 45 400 грн 00 коп., який є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, та у разі внесення застави покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені частиною 5 статті 194 Кримінального процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 176-178, 182-184, 186, 193, 194, 196, 197 Кримінального процесуального кодексу України,
1. Клопотання - задовольнити.
2. Застосувати у відношенні підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід - тримання під вартою в ДУ "Харківський слідчий ізолятор".
3. Взяти під варту підозрюваного ОСОБА_5 із зали суду та строк тримання під вартою встановити з 29 квітня 2021 року до 27 червня 2021 року, але в межах строків досудового розслідування, передбачених статтею 219 КПК України.
4. Визначити розмір застави - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 45 400 (сорок п'ять тисяч чотириста) грн 00 коп., яка може бути внесена протягом строку тримання під вартою.
5. У разі внесення застави звільнити підозрюваного ОСОБА_5 з під варти та покласти на нього наступні обов'язки: не відлучатися за межі смт Слобожанське Чугуївського (кол. Зміївського) району Харківської області без дозволу слідчого, прокурора чи суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про своє фактичне місце проживання та засоби зв'язку; прибувати за кожним викликом до слідчого, прокурора чи суду.
6. У разі невиконання обов'язків ОСОБА_5 застава звертається в дохід Державного бюджету України та може бути застосовано інший запобіжний захід.
7. Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1