Справа № 638/16907/19
29.04.2021 року Дзержинський районний суд м. Харкова
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретарів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
з участю прокурора - ОСОБА_4
з участю обвинуваченого - ОСОБА_5
з участю законного представника - ОСОБА_6
з участю потерпілого - ОСОБА_7
з участю законного представника - ОСОБА_8
з участю захисника обвинуваченого - ОСОБА_9
з участю представника служби у справах дітей - ОСОБА_10
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дзержинського районного суду м. Харкова кримінальне провадження за №12019220480003751 від 18.09.2019 року за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, українця, освіта повна середня, студента 1 курсу Харківського національного університету радіоелектроніки, неодруженого, малолітніх дітей на утриманні немає, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною 1 статті 122 Кримінального кодексу України,-
02.09.2019 року, приблизно о 21:00 год., неповнолітній ОСОБА_5 перебував на лавочці у Центральному парку культури та відпочинку ім. М. Горького, який розташований за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 81. В цей час до нього підійшов раніше йому знайомий неповнолітній ОСОБА_7 разом із компанією друзів. Під час спілкування у неповнолітнього ОСОБА_5 , на ґрунті особистих неприязних стосунків, виник злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень неповнолітньому ОСОБА_7 . Реалізуючи свій злочинний умисел, тримаючи у правій руці газовий балончик, неповнолітній ОСОБА_5 , без пояснення будь - яких причин, розпилив його в обличчя неповнолітнього ОСОБА_11 , від чого останній, закривши обличчя руками, вимушений був присісти наприсядки. Далі, неповнолітній ОСОБА_5 , користуючись тим, що неповнолітній ОСОБА_11 не може чинити опір його злочинним діям, наніс один удар коліном лівої ноги в обличчя останнього, а саме в ділянку правого ока.
В результаті умисних дій неповнолітнього ОСОБА_5 , неповнолітньому ОСОБА_7 були спричинені наступні тілесні ушкодження: закрита травма кісток лицьового черепу у вигляді уламкового перелому зовнішньої стінки правої очниці і передньо-зовнішньої стінки правої верхнє-щелепної пазухи з крововиливом під з'єднувальну оболонку правого ока, які відповідно до висновку судово - медичної експертизи ХОБСМЕ №09-1449/2019 від 30.10.2019 року відноситься до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, які спричинили за собою тривалий розлад здоров'я (п. 2.2.1 а,б,в, і 2.2.2. Наказу МОЗ України від 17.01.95 року №6, Правил судово - медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень)
Допитаний обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною 1 статті 122 Кримінального кодексу України у повному обсязі, підтвердив обставини, викладені у обвинувальному акті, у вчиненому щиро розкаявся, пояснивши, що доповнити йому нічого.
Суд зі згоди прокурора, потерпілого, його законного представника, обвинуваченого, законного представника обвинуваченого, захисника, відповідно до частини 3 статті 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому, суд з'ясував, чи правильно розуміє обвинувачений зміст цих обставин, не оспорює їх, і не наполягає на дослідженні всіх доказів у справі, у суду відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, а також роз'яснив, що у такому випадку обвинувачений буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Аналізуючи представлені докази в їх сукупності, суд дійшов висновку щодо доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_5 та кваліфікує його дії за частиною 1 статті 122 Кримінального кодексу України, тобто умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисному ушкодженні, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розпад здоров'я.
При вирішенні питання про покарання обвинуваченого ОСОБА_5 суд враховує характер і ступінь важкості вчиненого кримінального правопорушення-злочину, який у відповідності до статті 12 Кримінального кодексу України відноситься до нетяжкого злочину, дані про особу обвинуваченого, досудову доповідь Центру ювенальної пробації в Харківській області, обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.
Так, ОСОБА_5 раніше не судимий, на обліку в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, є студентом 1 курсу Харківського національного університету радіоелектроніки, неодружений, малолітніх дітей на утриманні немає, офіційно не працевлаштований, спокійний, врівноважений, ввічливий, має непогані трудові навики, шкідливих звичок немає, ризик вчинення повторного правопорушення середній.
Відповідно до статті 66 Кримінального кодексу України, обставиною, що пом'якшує відповідальність ОСОБА_5 суд визнає щире каяття, вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім.
Відповідно статті 67 Кримінального кодексу України, обставин, що обтяжує відповідальність ОСОБА_5 судом не виявлено.
Згідно частини 2 статті 50 Кримінального кодексу України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів.
Тобто, виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, це покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Пленум Верховного Суду України в Постанові №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», звертає увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визначається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержуватись вимог статті 65 Кримінального кодексу України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Відповідно до вимог статті 65 Кримінального кодексу України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_5 повинно бути призначене покарання, необхідне та достатнє для виправлення та попередження нових злочинів у межах санкції кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною 1 статті 122 Кримінального кодексу України у вигляді позбавлення волі із застосуванням ст.ст.75, 76 Кримінального кодексу України, оскільки цей вид покарання буде мати вплив на його виправлення та попередження нових злочинів, і саме в такому випадку буде досягнута передбачена частиною 2 статті 50 Кримінального кодексу України мета покарання як обвинуваченим, так і іншими особами.
Потерпілий ОСОБА_7 претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не заявляв.
Витрати, пов'язані із проведенням експертиз у кримінальному провадженні відсутні.
Речові докази і документи у кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст.ст. 373,374 КПК України суд,-
Визнати ОСОБА_5 винним у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною 1 статті 122 Кримінального кодексу України та призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.
На підставі статті 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.
На підставі пунктів 1, 2 частини 1, пункту 2 частини 3 статті 76 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_5 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Головуючий: