Справа №242/2333/21
Провадження № 3/242/1004/21
29 квітня 2021 року суддя Селидівського міського суду Донецької області Капітонов В.І., розглянувши матеріал, які надійшли від відділу поліції №3 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка працює продавцем у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 », проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП,-
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ №645647 від 04 квітня 2021 року, ОСОБА_1 04.04.2021 року приблизно о 13.10 год. знаходилась у магазині «Кристалл», розташованого за адресою: м.Селидове, вул. Маяковського, 37, без засобу індивідуального захисту, маски чи распіратора, який закриває ніс та рот, чим порушила вимоги п.п.1 п.2 Постанови КМУ від 09.12.2020 №1236.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП підлягає закриттю, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами є будь-які фактичні данні, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення та винність даної особи в його вчиненні та інші обставини що мають значення для вирішення справи. І ці данні встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими доказами, свідченнями та документами, які також повинні бути відносними і допустимими.
Відповідно вимог ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Частиною 1 статті 44-3 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Відповідно до ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Тобто, розглядаючи справу суддя повинен, зокрема, з'ясувати, чи правильно складено протокол про адміністративне правопорушення та чи можна за допомогою такого протоколу й доданих до нього матеріалів встановити наявність в діях відповідної особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП.
Норма частини 1 статті 44-3 КУпАП, носить бланкетний характер, а тому серед ознак суті такого адміністративного правопорушення, який визначено у ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, має бути зазначено диспозицію вказаної частини статті та обов'язково повинно бути зазначено, яку конкретно заборону відповідного пункту нормативно-правового акту, яким встановлюються правила карантину, порушила особа, щодо якої складено протокол.
Отже, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається суть адміністративного правопорушення, яка повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у частині 1 статті 44-3 КУпАП, за якою складено протокол (ст. 256 КУПАП, п. 9 Розділу ІІ Інструкції 1376) із зазначенням дій особи для вчинення адміністративного правопорушення.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ №645647 від 04 квітня 2021 року не зазначено, що громадянка ОСОБА_1 порушила правила щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами. У протоколі зазначено лише дії, які вчинила особа для вчинення адміністративного правопорушення.
Постановою КМУ від 09.12.2020 року №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», в редакції станом на 04.04.2021, установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 р. до 30 квітня 2021 р. на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061), від 20 травня 2020 р. № 392 “Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626) та від 22 липня 2020 р. № 641 “Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 63, ст. 2029).
У пункті 2 Постанови КМУ від 09.12.2020 року №1236 зазначено, що залежно від епідемічної ситуації на території України в цілому або на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) встановлюється “зелений”, “жовтий”, “помаранчевий” або “червоний” рівень епідемічної небезпеки поширення COVID-19 (далі - рівень епідемічної небезпеки).
Особою уповноваженою на складання протоколу, під час зазначення суті адміністративного правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 порушила п.п.1 п.2 Постанови КМУ від 09.12.2020 №1236.
При цьому, п. 2 Постанови КМУ від 09.12.2020 року №1236 не містить жодних заборонних дій, даний пункт визначає рівень епідемічної небезпеки поширення COVID-19 на території України.
Підпункт 1 пункту 3 вказаної Постанови передбачає, що з 24 лютого 2021 р. на території України встановлюється “жовтий” рівень епідемічної небезпеки, відповідно до якого забороняється, зокрема перебування в громадських будинках і спорудах, громадському транспорті без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно.
Разом з тим, з письмових пояснень ОСОБА_1 вбачається, що вона працює продавцем у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та 04.04.2021 року перебувала на робочому місці.
У підпункті 12 пункту 3 Постанови КМУ від 09.12.2020 року №1236 зазначено про заборону діяльності суб'єктів господарювання, які обслуговують відвідувачів, у яких: не забезпечено працівників засобами індивідуального захисту, зокрема захисними масками або респіраторами, що закривають ніс та рот, та не здійснюється належний контроль за їх використанням; обслуговуються покупці без одягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно.
Слід зазначити, п.п. 12 п. 3 даної Постанови зобов'язує суб'єктів господарювання, які обслуговують відвідувачів, забезпечити працівників засобами індивідуального захисту, зокрема захисними масками або респіраторами, що закривають ніс та рот, та здійснювати належний контроль за їх використанням. Також, забороняється суб'єктам господарювання, які обслуговують відвідувачів, обслуговувати покупців без одягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно.
Також, постанова містить додаткові обмежувальні заходи для “помаранчевого” або “червоного” рівня епідемічної небезпеки поширення COVID-19 на території України.
У даному випадку ОСОБА_1 не є пересічним громадянином, яка перебуває у приміщенні магазину як покупець, вона є особою, яка перебуває на робочому місці та обслуговує покупців у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 », а тому відповідальність за її дії покладається на суб'єкта господарювання.
До протоколу додано фотознімки приміщення магазину, на яких не зафіксовано а ні ОСОБА_1 , а ні відвідувачів, яких ОСОБА_1 мала обслуговувати у одягнутих засобах індивідуального захисту, зокрема респіраторі або захисній масці, що закриває ніс та рот, у тому числі виготовленої самостійно.
Також, у протоколі серії ВАБ №645647 від 04 квітня 2021 року взагалі не зазначено до якого рівня епідемічної небезпеки поширення COVID-19 відноситься м. Селидове Донецької області станом на час вчинення адміністративного правопорушення. Суть адміністративного правопорушення, зазначена у протоколі серії ВАБ №645647 від 04 квітня 2021 року, не відповідає адміністративно-правовій нормі, на яку поліцейський посилається у протоколі. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано без врахування змін внесених до Постанови КМУ від 09.12.2020 року №1236 станом на 04.04.2021.
Отже, належних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 04.04.2021 року адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП не надано.
Суд наголошує, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Підсумовуючі все вищевикладене слід також зазначити, що в своїх рішеннях у справі «Малофєєва проти Росії» та справі «Карелін проти Росії» Європейський суд з прав людини зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу, оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка, згідно зі ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується при розгляді справ як джерело права, зокрема справу «Пол і Одрі Едвардз проти Об'єднаного Королівства» (№46477/99), суд зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з'ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.
В аспекті ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є одним із основних доказів і має відповідати всім вимогам закону щодо його складання.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що спричиняють вчиненню адміністративний правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
У зв'язку з чим суд вважає, що провадження у даній справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, оскільки особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення не надано належних та допустимих доказів наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
Керуючись п. 1 ст. 247, ст.ст. 283, 285 КУпАП, суд, -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП - закрити, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного суду через Селидівський міський суд Донецької області.
Суддя