справа №619/1824/21
провадження №2-а/619/164/21
27 квітня 2021 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Калиновської Л.В., за участю секретаря судового засідання Булах С.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції в особі інспектора поліції 3 батальйону 6 роти УПП в Харківській області лейтенанта поліції Підченко Миколи Володимировича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі ЕАН №4040164 від 09.04.2021, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в особі представника адвоката Кузнецова Анатолія Ігоровича, у якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення від 09.04.2021, серія ЕАН №4040164, щодо вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб?єкта владних повноважень сплачений судовий збір в розмірі 454 грн. 00коп.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 09.04.2021 інспектором поліції 3 батальйону 6 роти Управління патрульної поліції в Харківській області лейтенантом поліції Підченко М.В. складено постанову серії ЕАН №4040164 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП за непристебнутий ремінь безпеки та накладено адміністративне стягнення у розмірі 510,00 гривень.З даною постановою позивач не погоджується і вважає її незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки у встановлений час він керував транспортним засобом з пристебнутим ременем безпеки і тільки після зупинки його т/з (при спілкуванні з працівниками поліції те перевірки документів) його відстебнув.Так, позивачу належить автомобіль Богдан «211010» д/н НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію т/з НОМЕР_2 від 23.11.2018.09.04.2021 року, приблизно о 06 год. 30 хв. ОСОБА_1 керуючи своїм автомобілем їхав на роботу по вул. Бєлгородське Шосе у м. Харкові. В той час він помітив, що позаду нього рухається автомобіль працівників поліції.Не порушуючи жодних правил дорожнього руху, біля будинку №3/2 по Бєлгородському Шосе, автомобіль працівників патрульної поліції, який їхав позаду нього, увімкнув проблискові маячки, зупинивши транспортний засіб.Підійшовши до автомобіля працівник поліції, порушивши вимоги ЗУ «Про національну поліцію», не представившись і не повідомивши водія про причину зупинки транспортного засобу і перевірки документів, формально мотивував цю подію якимось внутрішнім переконанням і що з ранку вони зупиняють кожен автомобіль. Також не роз'яснивши водію його права і обов'язки, одразу почав вимагати вийти його з авто, надати документи і відкрити багажник автомобіля.На що позивач відчинив багажник авто, де працівники патрульної поліції перевірили його зміст і не виявили жодних заборонених предметів.Перевіривши документи і не виявивши жодних порушень з боку водія, один із працівників поліції повідомив його, що він «нібито» був не пристебнутий ременями безпеки при русі автомобіля і вони будуть складати постанову.Таким чином, позивач вважає, що підстав для складення постанови у працівників поліції не було, оскільки він не порушував п.2.3.в ПДР України, бо у встановлений час був пристебнутий ременями безпеки і жодних доказів (відео-фіксації або показання свідків) з боку працівників патрульної поліції водію надано не було. Позивач вважає зазначену постанову такою, що винесена безпідставно та з істотним порушеннями прав, яка не відповідає обставинам справи та вимогам закону, а тому підлягає скасуванню.
Представник позивача ОСОБА_1 - Кузнецов А.І. надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції в особі та інспектор поліції 3 батальйону 6 роти УПП в Харківській області лейтенанта поліції Підченко М.В. в судове засідання не з?явилися, повідомлялися своєчасно та належним чином.
Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного:
Судом встановлено, що 09.04.2021 інспектором поліції 3 батальйону 6 роти Управління патрульної поліції в Харківській області лейтенантом поліції Підченко М.В. складено постанову серії ЕАН №4040164 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП за непристебнутий ремінь безпеки та накладено адміністративне стягнення у розмірі 510,00 гривень.
За змістом положень статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (частинами першою-третьою, п'ятою-шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою-третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтями 124-1-126) тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно зі ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом (ч.1 ст.7 КУпАП).
Частина 1 ст.9 КУпАП, визначає поняття адміністративного правопорушення, яким визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ч. 2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі ст.ст. 73, 74 КАС України належними та допустимими є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобамидоказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.ст. 75, 76 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень в порушення зазначених вимог закону щодо обов'язку доказування правомірності своїх дій з приводу складання постанови у справі про адміністративне правопорушення, не було надано суду будь-яких доказів на підтвердження законності складеної постанови, не доведено факту наявності в діях позивача складу правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.5 ст.121 КУпАП, не було надано суду доказів, які стали підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП.
Таким чином, судом встановлено, що при винесені постанови не було наведено доказів, на яких ґрунтується висновок про скоєння позивачем адміністративного правопорушення.
Статтею 280 КУпАП, передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Тобто, з урахуванням наведених обставин, суд вважає, що доводи позивача не були спростовані, про факт вчинення адміністративного правопорушення свідчить лише постанова, яка фактично не містить в собі опису вчиненого правопорушення, а лише констатує факт порушення.
Відповідно до ч.1 ст.293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; скасовує постанову і закриває справу; змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно до положень п.3 ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема і скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Стаття 55 Конституції України передбачає, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАН №4040164 від 09.04.2021 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП.
Розподіл судових витрат здійснити відповідно до вимог ч.1 ст.139 КАС України.
На підставі наведеного, керуючись статтями 73-77, 90, 205, 241-246, 255, 268, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції в особі інспектора поліції 3 батальйону 6 роти УПП в Харківській області лейтенанта поліції Підченко Миколи Володимировича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі ЕАН №4040164 від 09.04.2021 - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серія ЕАН №4040164 від 09.04.2021, щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП, та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Стягнути з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні.
Відповідно до ч.4 ст.286 КАС України рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Дергачівський районний суд Харківської області протягом 10 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч. 2 ст. 299 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л. В. Калиновська