Справа №641/20/21 Провадження № 2/613/191/21
29 квітня 2021 року м. Богодухів
Богодухівський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Сеник О.С.,
за участю секретаря судового засідання Дегтяр А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богодухові за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу № 641/20/21 за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування,-
11.01.2021 Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі по тексту - МТСБУ, позивач) звернулось до Комінтернівського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , відповідач), в якому позивач просив: 1) стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України в порядку регресу витрати в розмірі 11 702,92 грн., з яких 10 902,92 грн. - сума страхового відшкодування та 800,00 грн. - сума витрат на проведення експертної оцінки; 2) стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2 102,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 20.01.2019 приблизно о 18:30 год. в місті Харкові на перехресті вул. Барикадна з пров. Барикадним, з вини ОСОБА_1 , який керував автомобілем марки «DACIA LOGAN» з державним номерним знаком НОМЕР_1 сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої було пошкоджено автомобіль марки «CHEVROLET AVEO» з державним номерним знаком НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_2 . Вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеної ДТП встановлена постановою Ленінського районного суду міста Харкова від 06.05.2019 по справі № 642/811/19. На дату скоєння дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. У зв'язку з вказаним МТСБУ здійснило виплату страхового відшкодування потерпілій особі - ОСОБА_2 у сумі 10 902 грн. 92 коп. Також МТСБУ понесло витрати на проведення експертної оцінки у розмірі 800,00 грн. МТСБУ повністю виконало покладений на нього п.п. «а» п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язок по відшкодуванню потерпілій особі шкоди, заподіяної з вини власника транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність. Відповідно до ст. 1191 ЦК України та п. 38.2.1 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивач набув права зворотної вимоги (регресу) до винної особи, у зв'язку з чим просить суд стягнути вказані кошти з відповідача.
Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 02.02.2021 цивільну справу № 641/20/21 за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, передано для розгляду за підсудністю до Богодухівського районного суду Харківської області.
Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 25.02.2021 позовну заяву Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, - прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 25.02.2021 позовну заяву МТСБУ України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Відповідачу запропоновано в установлений судом строк подати письмовий відзив на позов.
Засоби забезпечення позову не вживались.
У судове засідання представник позивача не з'явився, надав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив розглядати справу за його відсутності. Також зазначив, що не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідно до п. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином шляхом направлення судової повістки на адресу зареєстрованого місця проживання, та шляхом розміщення повідомлення про виклик в судове засідання на офіційному веб-порталі «Судова влада» причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав.
У відповідності до приписів ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи, жодного разу не повідомив про причини неявки в судове засідання, відзиву на позов не надав, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача та, зі згоди позивача, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.
20.01.2019 приблизно о 18:30 в м. Харкові по вул. Барикадній на перехресті з пров. Барикадним шосе за участі автомобіля «Dacia Logan», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «Chevrolet Aveo», належного ОСОБА_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 , сталась дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Внаслідок ДТП було завдано матеріальну шкоду (а.с. 7).
Відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , транспортний засіб «Chevrolet Aveo», реєстраційний номер НОМЕР_3 належить ОСОБА_2 (а.с. 23).
11.03.2019 Управлінням патрульної поліції в Харківській області було складено та направлено до МТСБУ довідку № 3019021558279279 про дорожньо-транспортну пригоду, що сталася 20.01.2019 о 18 год. 30 хв. за участю автомобілів Chevrolet Aveo», реєстраційний номер НОМЕР_3 (водій - ОСОБА_3 ) та Dacia Logan, реєстраційний номер НОМЕР_1 (водій - ОСОБА_1 ). Відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ № 213742 від 25.01.2019 (а.с.6).
Відповідно до Звіту № 074/М/2019 про оцінку вартості відновлювального ремонту автомобіля «Chevrolet Aveo» з реєстраційним номером НОМЕР_3 внаслідок пошкодження транспортного засобу у ДТП, складеного ТОВ «Незалежна експерта компанія» 28 березня 2019 року, вартість відновлювального ремонту вказаного транспортного засобу, з урахуванням фізичного зносу становить 10902,92 грн. (а.с. 9-21).
18.04.2019 власник автомобіля «Chevrolet Aveo», реєстраційний номер НОМЕР_3 ОСОБА_2 , звернувся до МТСБУ із заявою про здійснення оцінки шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, та її відшкодування (а.с. 22).
На момент ДТП цивільна-правова відповідальність водія транспортного засобу Chevrolet Aveo, реєстраційний номер НОМЕР_3 , була застрахована у ПрАТ «СК «ПЗУ Україна», про що свідчить наявна в матеріалах справи копія полісу № АМ/5661773 від 28.02.2018 (а.с.24).
Цивільна-правова відповідальність водія автомобіля «Dacia Logan», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в жодній страховій компанії застрахована не була.
Відповідно до заяви на виплату страхового відшкодування від 18.04.2019, наказу МТСБУ від 01.07.2019 № 6441 «Про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих ОСОБА_2 », згідно з платіжним дорученням № 967298 від 02.07.2019 МТСБУ сплачено ОСОБА_2 страхове відшкодування у розмірі 10902,92 грн. (а.с.26, 27).
Згідно з актом виконаних робіт від 28.03.2019, рахунком на оплату № 250 від 28.03.2019, розмір оплати за виконання робіт з оцінки вартості матеріального збитку - оцінки транспортного засобу Chevrolet Aveo» з реєстраційним номером НОМЕР_3 - становить 800,00 грн. Вказана сума була виплачена Моторним (транспортним) страховим бюро Товариству з обмеженою відповідальністю «Незалежна експертна компанія» відповідно до платіжного доручення № 937534 від 25.04.2021 (а.с.28, 29).
З метою досудового врегулювання спору Моторне ( транспортне) страхове бюро України направило ОСОБА_1 претензію про відшкодування шкоди в порядку регресу від 03.07.2020 б/н, однак, ця претензія була проігнорована відповідачем, ніяких виплат останній не здійснив.
Згідно зі ст. 1187 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Відповідно до ст. 1188 ЦК шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Статтею 999 ЦК передбачено, що законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
Спеціальним законом, що встановлює обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є Закон «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 1 липня 2004 року № 1961-IV (далі по тексту - Закон № 1961).
Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 вказаного Закону).
Страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого ( ст.6 Закону № 1961).
За приписами ч.1 ст.22 Закону № 1961 (в редакції, чинній на час ДТП) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
За змістом Закону № 1961, настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи, у тому числі й шкода, пов'язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинне відповідати розміру оціненої шкоди, але, якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Відповідно до пп. «а» п. 41.1 ст. 41 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Згідно з пп.38.2.1 п. 38.2 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.
Відповідно до ч.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно з роз'ясненнями, наданими у постанові Пленуму Верховного суду України від 01.11.1996 року №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», Рішення Конституційного суду України від 30.01.2003 року № 3-рп/2003, визнання особи винуватою у вчиненні злочину може мати місце лише за умови доведеності її вини. При цьому слід мати на увазі, що згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпцій, в тому числі і закріпленої в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Така позиція Конституційного суду України відповідає правовим позиціям Європейського суду з прав людини, практика якого при розгляді справ судами є обов'язковою для вархування.
Крім того, в своєму рішенні «Маліга проти Франції» від 23.09.1998 року ЄСПЛ визнав кримінально-правовий зміст адміністративного правопорушення, за яке передбачена санкція у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом.
Крім цього, ЄСПЛ підкреслив, що обов'язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до скоєння порушення.
В рішенні від 21.07.2011 року у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ висловив позицію, що суд має право обгрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають з співіснуванням достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту, та такі які не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Тобто, для встановлення обов'язку відшкодування позивачу МТСБУ витрат, необхідна наявність вини та протиправність дій ОСОБА_1 .
Постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 06.05.2019 по справі № 642/811/19 провадження у справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 124 КУпАП закрито на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строку накладання адміністративного стягнення.
У вказаній постанові суду, на яку посилається позивач, зазначено, що з дня вчинення правопорушення пройшло більше трьох місяців, строк накладення адміністративного стягнення, встановлений КУпАП, сплинув, що перешкоджає подальшому провадженню по справі, а тому суд позбавлений можливості встановити винність чи невинуватість ОСОБА_1 у скоєнні зазначеного правопорушення.
Як вбачається зі змісту постанови Ленінського районного суду м. Харкова від 06.05.2019 по справі № 642/811/19, у справі 25.02.2019 була призначена судова авто технічна експертиза.
20.03.2019 експертом було складено висновок № 5085/5538, зміст якого було процитовано судом у постанові від 06.05.2019. Однак, зі змісту висновку, наведеного у постанові суду, неможливо встановити наявність вини саме ОСОБА_1 у дорожньо-транспортній пригоді.
Так, як було зазначено експертом, у варіанті згідно з поясненнями водія ОСОБА_1 , дії водія ОСОБА_3 не відповідали вимогам п. 14.6 «а» Правил дорожнього руху, і з технічної точки зору знаходилися у причинному зв'язку з настанням ДТП. У варіанті згідно з поясненнями водія ОСОБА_3 , дії водія ОСОБА_3 не відповідали вимогам п. 14.6 «а» Правил дорожнього руху, і з технічної точки зору знаходилися у причинному зв'язку з настанням ДТП, дії водія ОСОБА_1 не відповідали вимогам п.10.1 ПДР (а.с.7).
Отже, тими доказами, на які посилається позивач, не підтверджується вина саме водія ОСОБА_1 у вчиненні ДТП 20.01.2019 за участю водія ОСОБА_3 ..
Інших доказів вини ОСОБА_1 у скоєнні дій, що призвели до спричинення матеріальної шкоди майну ОСОБА_2 (автомобілю Chevrolet Aveo, реєстраційний номер НОМЕР_3 ), позивачем до суду надано не було.
Клопотань про витребування таких доказів позивачем не заявлено.
За правилами ст. 76, ч.1, 2 ст.77, ч.2 ст. 78 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини справи, які за законом можуть бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ст. 12, частин 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Всупереч вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК позивач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що саме ОСОБА_1 винен у скоєному ДТП.
Оскільки позивачем МТСБУ не надано доказів вини у вчинені ОСОБА_1 ДТП та заподіянні шкоди, відповідно до ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України позивачем не доведено виникнення у нього права зворотної вимог до відповідача ОСОБА_1 , тому у задоволенні позову слід відмовити.
Судові витрати по справі суд покладає на позивача у зв'язку з відмовою в позові повністю, відповідно положень п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 4, 10-13, 43, 76-81, 141, 223, 247, 259, 263-265, 274-279, 280-284, 289, 354, п. 3 Розділу ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України, пп.15.5 п.15 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, суд -
У задоволенні позову Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду через Богодухівський районний суд Харківської області, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п. 3 Розділу ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Моторне (транспортне) страхове бюро України (адреса місцезнаходження:02002, бул. Русанівський, 8, м. Київ, код ЄДРПОУ 21647131).
Відповідач: ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ).
Повний текст складено 29.04.2021.
Суддя О.С. Сеник