Справа № 265/1730/21
Провадження № 3/265/949/21
28 квітня 2021 року місто Маріуполь
Суддя Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області Мельник І.Г., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який згідно із даними протоколу мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
16 березня 2021 року до Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області з Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції надійшов адміністративний протокол серії № ДПР18 № 030395 із додатками відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП України.
З наданого протоколу вбачається, що 03 березня 2021 року о 00-50 годині водій ОСОБА_1 за адресою бульвар Морський, будинок 34 в Лівобережному районі міста Маріуполя Донецької області, керував транспортним засобом ВАЗ 21070, державний номер НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння рук, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження огляду для визначення стану сп'яніння за допомогою технічного засобу «Drager Alkotest» на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі в установленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків.
Вказані дії ОСОБА_1 працівниками поліції кваліфіковані за ч.1 ст. 130 КУпАП як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження у встановленому законом порядку пройти медичний огляд на стан сп'яніння.
Особа, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дати судових засідань призначені на 18.03.2021 року о 10-00 год., на 13.04.2021 року о 09-00 год., на 28.04.2021 року о 08-30 год., однак із будь-якими заявами, клопотаннями на адресу суду не звертався.
Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Також Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» (заява N 3236/03) наголошував, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Суд розцінює неявки в судові засідання, виключно, як спробу ОСОБА_1 уникнути відповідальності за правопорушення шляхом затягування розгляду справи та спливу строків притягнення до адміністративної відповідальності, судом всіляко забезпечувалась змагальність судового процесу та право ОСОБА_1 на справедливий судовий розгляд, що свідчить про дотримання основного принципу Європейського суду з прав людини особа повинна бути почутою.
У справі «Mirovni Institut v. Slovenia» Європейський суд з прав людини відзначив, що судові розгляди мають гарантувати право на публічне слухання в розумінні §1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Винятки повинні бути виправдані особливими обставинами. Як підкреслив Суд, суспільний характер слухань захищає сторони від здійснення правосуддя таємно, без публічного контролю. Це також є одним зі способів підтримки довіри до судів.
У даному випадку суд забезпечив ОСОБА_1 гарантію щодо публічного розгляду справи проти нього і виняток зроблений судом щодо можливості подальшого розгляду справи без його участі із-за зловживання ним своїми процесуальними правами повністю захищає ОСОБА_1 від здійснення правосуддя таємно, без публічного контролю.
Приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 своєчасно сповіщений про місце і час розгляду справи, вважаючи причини неявки особи до суду неповажною та, відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, а також беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 на підставі наявних матеріалів.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Відповідно до вимог ст. ст.245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Відповідно до ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.
Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення серія ДПР18 № 030395 від 03.03.2021 року, ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проведення огляду для визначення стану сп'яніння за допомогою технічного засобу Drager Alcotest на місці зупинки ТЗ та від проходження медичного огляду у закладі охорони здоров'я в установленому закон порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР України.
Також обставини викладені в протоколі, підтверджуються рапортом працівника поліції, поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в присутності яких ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду у медичному закладу для визначення стану сп'яніння, диском з відеозаписом.
З переглянутого судом відеозапису, доданого до протоколу про адміністративне правопорушення слідує, що ОСОБА_1 було правомірно зупинено за порушення ПДР, за наявності обґрунтованої підозри вважати, що останній перебуває у стані алкогольного сп'яніння (відеофайл під № 20210303064142001205 на 00:53 годині спостерігається поведінка порушника, що явно не відповідає обстановці) йому запропоновано пройти огляд в медичному закладі, в присутності двох свідків зафіксовано факт відмови останнього від проходження такого огляду (відеофайл під № 2021030364353001214 на 01:21 годині), оголошено про розгляд справи, про склад адміністративного правопорушення, оголошені права та обов'язки, оголошено протокол про адміністративне правопорушення, складений за ч. 1ст. 130 КУпАП.
Твердження ОСОБА_1 під час складання протоколу, що він не перебував за кермом автомобіля та не керував ним, спростовуються відеозаписом під № файлу 2021030364122001201 на 00-55 годині, де на запитання поліцейського ОСОБА_1 відповідає, що порушив правила дорожнього руху, допустив проїзд без зупинки, законні вимоги працівників поліції виконав та зупинив транспортний засіб. А на 00:56:01 годині цього ж файлу вбачається, що стороння людина кладе на заднє сидіння автомобілю чоловічу сумочку, в якій в подальшому працівники поліції вилучили посвідчення водія на ім'я ОСОБА_1 , тобто речі порушника на пасажирське сидіння поклали вже після того, які всі пасажири вийшли з автомобілю.
Окремо суд зауважує, під час складання протоколу, що підтверджується наданим відеозаписом, на питання працівників поліції ніхто з пасажирів автомобілю ВАЗ 21070 не мав при собі документів, які б надавали право на керування транспортним засобом, що також підтверджує факт керування автомобілем саме одним водієм - ОСОБА_1 .
Факт перебування у стані алкогольного сп'яніння підтверджує і сам ОСОБА_1 , а саме з відео файлу під № 202103036415500 на 01:16 годині останній на питання працівників поліції відповів, що вживав спиртні напої, приблизно 7 літрів пива.
Таким чином, вищенаведеними доказами, які не містять сумнівів щодо їх достовірності та допустимості, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку, підтверджується факт керування транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння та відмова від проходження медичного огляду у медичному закладі в присутності двох свідків, що є порушенням п. 2.5 ПДР України, а як наслідок утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП.
Згідно положень ст. 23 КУпАП України, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
У рішенні по справі "О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Визначаючи міру адміністративного стягнення, яку необхідно призначити правопорушнику, суд виходить із того, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, при цьому повинен був усвідомлювати всю відповідальність та настання можливих наслідків та дій, тому суд вважає доцільним призначити адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1ст. 130 КУпАП, з позбавленням права керування транспортним засобом та із стягненням судового збору (в редакції санкції статті, яка діяла на момент вчинення правопорушення).
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.23,36,40-1,130,221,251,252,280,283,284 КУпАП, суд,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП та покласти на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в дохід держави судовий збір у розмірі 454 грн.
На постанову може бути подана апеляційна скарга в Донецькій апеляційний суд через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області, протягом десяти днів з моменту її винесення.
Суддя І.Г. Мельник