Рішення від 26.04.2021 по справі 428/2574/21

Справа №428/2574/21

Провадження №2/428/891/2021

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2021 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міськийК суд Луганської області у складі:

головуючого судді Кордюкової Ж.І.,

за участю секретаря Клименко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Власов Вадим Юрійович в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вона є власником житлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . У вищезазначеній квартирі зареєстрований відповідач ОСОБА_2 , який є її сином. Відповідач ОСОБА_2 у зазначеній квартирі не проживає з 2014 року і відсутній без поважних причин. Він виїхав до іншого місця проживання. За комунальні послуги відповідач не сплачує, чим змушує її нести додаткові витрати. Відповідач добровільно не бажає знятися з реєстрації. Наявність реєстрації відповідача у квартирі порушує її права та інтереси, як власника квартири, оскільки створює перешкоди у здійсненні нею права користування вказаною квартирою. Оскільки відповідач відсутній за місцем реєстрації більше ніж один рік, то втратив право користування вказаною квартирою.

Просив суд визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, у позовній заяві просила розглянути справу без її участі.

Представник позивача адвокат Власов В.Ю. в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, в якій підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, в якій не заперечував проти задоволення позовних вимог. Своїм правом на подачу відзиву не скористався.

02.04.2021 року судом постановлено ухвалу про прийняття до розгляду позовної заяви, відкрито провадження у справі і призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження.

Вивчивши позовну заяву та дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступне.

Квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на праві приватної власності належить ОСОБА_1 , що підтверджується копією договору довічного утримання (догляду) від 21.07.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Сєвєродонецького міського нотаріального округу Малаховим С.О., копією витягу з Державного реєстру правочинів від 21.07.2006 року та копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 02.12.2006 року №12735326.

Відповідно до довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 24.03.2021 року №5664, виданої Відділом адміністративних послуг Центру надання адміністративних послуг у м. Сєвєродонецьку, за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 24.03.2021 року зареєстрований ОСОБА_2 .

Згідно з копією домової книги для реєстрації громадян, що проживають за адресою: АДРЕСА_1 , за вказаною адресою зареєстрований ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод людини, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Частиною 1 статті 319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

В силу ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 405 ЦК України передбачено, що члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.

Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.

Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою, а також інших документів, які свідчать про припинення підстав на право користування житловим приміщенням.

Згідно з правовою позицією Постанови Верховного суду України від 16.01.2012 року по справі №6-57цс11 за позовом про усунення перешкод у користуванні власністю у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред'явивши разом з тим одну з таких вимог: про позбавлення права власності на житлове приміщення; про позбавлення права користування житловим приміщенням; про визнання особи безвісно відсутньою; про оголошення фізичної особи померлою.

Також суд враховує роз'яснення надані Пленумом Верховного Суду України у пункті 11 постанови «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» №2 від 12.04.1985 року. Зокрема, в тій частині, що на ствердження вибуття суд може брати до уваги будь-які фактичні дані, які свідчать про обрання стороною іншого постійного місця проживання (повідомлення про це в листах, розписка, переадресовка кореспонденції, утворення сім'ї в іншому місці, перевезення майна в інше жиле приміщення, виїзд в інший населений пункт, укладення трудового договору на невизначений строк тощо).

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 дійсно не проживає у спірній квартирі, оскільки має постійні місце проживання у м. Рязань Російської Федерації, що підтверджується заявою ОСОБА_2 від 12.03.2021 року, посвідченої тимчасово виконуючою обов'язки нотаріуса нотаріального округу м. Рязань Князєвою М.О.

У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що позивач перешкоджала проживанню відповідача в спірній квартирі.

Отже в судовому засіданні було встановлено, що відповідач ОСОБА_2 не проживає понад один рік у спірній квартирі, власником якої є ОСОБА_2 , а тому він втратив право користування цим житлом.

Враховуючи обставини, встановлені у судовому засіданні у сукупності з наданими доказами, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані та підлягають задоволенню, оскільки у зазначеному випадку саме такий спосіб захисту дає можливість реального усунення порушення права власності. При цьому суд враховує визнання позову відповідачем, яке не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Згідно із ч. 1, 3 ст. 141, ч. 1 ст. 142 ЦПК України та положеннями ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» з урахуванням визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне повернути позивачу з державного бюджету 50% судового збору у сумі 454 грн., сплаченого при поданні позову, та стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 50% у сумі 454 грн., у зв'язку з їх документальним підтвердженням.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 206, 247, 258 - 259, 263 - 265, 268, 272 - 273, 354-355, Перехідними положеннями ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн.

Головному управлінню Державної казначейської служби України у Луганській області повернути ОСОБА_1 з державного бюджету частину судового збору, сплаченого при поданні позову, в сумі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн. згідно з квитанцією від 23.03.2021 року №25824.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Представник позивача: адвокат Власов Вадим Юрійович, місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; серія і номер паспорта НОМЕР_3 .

Суддя Ж. І. Кордюкова

Попередній документ
96635287
Наступний документ
96635292
Інформація про рішення:
№ рішення: 96635291
№ справи: 428/2574/21
Дата рішення: 26.04.2021
Дата публікації: 05.05.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Сєвєродонецький міський суд Луганської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із житлових відносин, з них; про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (26.04.2021)
Результат розгляду: заяву задоволено повністю
Дата надходження: 25.03.2021
Предмет позову: про визнання особи такою. що втратила право користування житлом
Розклад засідань:
26.04.2021 08:15 Сєвєродонецький міський суд Луганської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
КОРДЮКОВА ЖАННА ІВАНІВНА
суддя-доповідач:
КОРДЮКОВА ЖАННА ІВАНІВНА
відповідач:
Лаптєв Сергій Віталійович
позивач:
Лаптєва Олена Володимирівна
представник позивача:
Власов Вадим Юрійович