Справа № 236/1710/21
29 квітня 2021 року Краснолиманський міський суд Донецької області в складі:
головуючого судді Бєлоусова А.Є.,
за участю:
секретаря судового засідання Теліуса С.С.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 , про забезпечення позову в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фін Пром Маркет", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача: Приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича, державного виконавця Лиманського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
В провадження Краснолиманського міського суду Донецької області надійшла заява ОСОБА_1 , про забезпечення позову в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фін Пром Маркет", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача: Приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича, державного виконавця Лиманського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, в якій просить суд зупинити стягнення у виконавчому провадженні № 64773988 на підставі виконавчого напису, виданого 21.10.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, зареєстрованого в реєстрі за №22222.
Суд, вивчивши заяву ОСОБА_1 та матеріали додані до заяви, встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.
В порядку ч. 1ст. 153 ЦПК України,заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи у встановлений законом строк.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною першою ст. 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Право на ефективний судовий захист закріплено у ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Першому протоколі та протоколах № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції, яку ратифіковано Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції».
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Тобто метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Положеннями ст. 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову. Одним із видів такого забезпечення є зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 4 постанови від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Встановлено, що 11.03.2021 року державним виконавцем Лиманського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) відкрито виконавче провадження ВП № 64773988 з примусового виконання виконавчого напису № 22222, вчиненого 21.10.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФінПромМаркет" заборгованості в розмірі 7933,62 грн., плату за вчинення виконавчого напису в розмірі 50,00 грн. та виконавчого збору в розмірі 793,36 грн..
При цьому предметом судового спору (позову, що забезпечується) є визнання вказаного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, оскільки заявник вважає, що такий напис вчинено з порушенням норм чинного законодавства через порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису та неправомірність вимог стягувача в частині заборгованості.
Тобто в даному випадку ОСОБА_1 на підставі п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України просила зупинити примусове стягнення, яке вже відбувається на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Звертаючись з відповідною заявою про забезпечення позову, ОСОБА_1 обґрунтувала її можливістю передчасного стягнення грошових коштів на підставі вказаного виконавчого напису.
Отже, невжиття заходів для забезпечення позову, а саме: не зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса у виконавчому провадженні на час розгляду позову про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, може призвести до незаконного стягнення при примусовому виконанні оскаржуваного виконавчого напису грошових коштів у ОСОБА_1 ..
Зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку, є видом забезпечення позову, який є співмірним із заявленими позовними вимогами про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню; має тимчасовий характер і діє до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
Згідно з пунктом 2 частини першої ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Враховуючи викладене, суд вважає, що заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову слід задовольнити та зупинити стягнення на підставі виконавчого напису № 22222, вчиненого 21.10.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М..
Керуючись ст.149-153, 157, 260-261, 353, 354 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 , про забезпечення позову в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фін Пром Маркет", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача: Приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича, державного виконавця Лиманського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Зупинити стягнення на підставі виконавчого напису № 22222, вчиненого 21.10.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФінПромМаркет" заборгованості в розмірі 7933,62 грн., плату за вчинення виконавчого напису в розмірі 50,00 грн. та виконавчого збору в розмірі 793,36 грн..
Копію ухвали суду направити заявнику ОСОБА_1 , до відома та державному виконавцю Лиманського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), до виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Згідно із п/п. 15.5) п.15 розд. XIII «Перехідні положення» ЦПК України (в редакції Закону України від 03.10.2017 року № 2147-VIII) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Згідно із п.3 розд. XII «Прикінцеві положення» ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Суддя -