Справа № 419/357/21
Провадження № 2/419/145/2021
28 квітня 2021 року Новоайдарський районний суд Луганської області у складі: головуючого судді Глазкової Ю. О.,
за участю секретаря судового засідання Шапка О. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Новоайдар Луганської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей Щастинської районної державної адміністрації,
встановив:
У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Новоайдарського районного суду Луганської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей Щастинської районної державної адміністрації.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідачі є знайомими позивача та зареєстровані у вищевказаній квартирі, однак з жовтня 2018 року за місцем реєстрації не проживають, а мешкають на території Російської Федерації. Відповідач здійснює догляд за квартирою, сплачує всі комунальні послуги, здійснює експлуатаційні витрати по її збереженню. У добровільному порядку відповідачі не знімаються з реєстрації за вказаною адресою, внаслідок чого позивач позбавлений можливості в повній мірі володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном.
На підставі вищевикладеного позивач вимушений звернутися до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання їх такими, що втратили право користування житловим приміщенням, за захистом своїх прав.
Позивач - ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, у судове засідання не з'явився, надав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити (а.с.43).
Відповідачі в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені у відповідності до Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції".
Також в матеріалах справи міститься копія нотаріально засвідченої заяви відповідача ОСОБА_2 , яка також є законним представником малолітньої ОСОБА_4 та неповнолітньої ОСОБА_3 , з якої вбачається, що вона дає свою згоду та просить зняти її та її дітей: ОСОБА_3 , 2005 р.н., та ОСОБА_4 , 2011 р.н., з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1 , зазначає, що фактичне місце реєстрації за місцем мешкання та проживання за адресою: АДРЕСА_2 , а також у разі ухвалення рішення в судовому порядку просить розглянути питання без її присутності (а.с.14).
Згідно з ч. 2 ст. 47 ЦПК України неповнолітні особи віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також особи, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді у справах, що виникають з відносин, у яких вони особисто беруть участь, якщо інше не встановлено законом.
В матеріалах справи міститься копія нотаріально посвідченої заяви відповідача ОСОБА_3 , яка діє зі згоди своєї матері ОСОБА_2 , з якої вбачається, що вона дає свою згоду та просить зняти її з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1 , зазначає, що фактичне місце реєстрації за місцем мешкання та проживання за адресою: АДРЕСА_2 , а також у разі ухвалення рішення в судовому порядку просить розглянути питання без її присутності (а.с.37).
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служби у справах дітей Щастинської районної державної адміністрації - Кригіна Т.М. в судове засідання не з'явилась, надала до суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, позов підтримала, просила його задовольнити (а.с.52).
Згідно положень ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
У відповідності до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що заявлені вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Положеннями ст. ст. 319 ЦК України, 150 ЖК України передбачено, що громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Відповідно до ст. 383 ЦК України будинок використовується власником для власного проживання та проживання членів його сім'ї.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією свідоцтва на право особистої власності на житло, виданого 28.05.1993 року Луганською ДРЕС (а.с.6); копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 08.11.2015 року, бланк серії НАС 159419 (а.с.7); копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 08.11.2015 року, бланк серії НАС 159418 (а.с.8); копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №47173344 від 08.11.2015 року (а.с.9).
З довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку, осіб АДРЕСА_3 , яка видана 09.02.2021 року КП «Жилбудсервіс», вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.12).
Факт реєстрації місця проживання відповідачів за вищевказаною адресою також підтверджується відповідями на запит суду щодо надання відомостей про реєстрацію місця проживання відповідачів, які надані 11.03.2021 року ВЦА м. Щастя (а.с.25-27).
Разом з тим, з акту, складеного 09.02.2021 року, засвідченого співробітниками ВЗ КП ЖП «Жилбудсервіс» ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , комендантом ОСОБА_8 , та затвердженого заст. директора КП «Жилбудсервіс» ОСОБА_11, встановлено, що ОСОБА_2 , 1980 р.н., ОСОБА_3 , 2005 р.н., ОСОБА_4 , 2011 р.н., з 08.10.2018 року не мешкають за місцем своєї реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , їх особисті речі у квартирі відсутні, що підтверджують сусіди-свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 (а.с.13).
З пояснень позивача вбачається, що у добровільному порядку відповідачі не знімаються з реєстрації за вказаною адресою, внаслідок чого він позбавлений можливості в повній мірі володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном.
Відповідно до п. 1 ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого житла. Втручання у це право здійснюється виключно з підстав, передбачених п. 2 ст. 8 Конвенції.
Зазначене покладає на Україну в особі її державних органів зобов'язання «вживати розумних і адекватних заходів для захисту прав» (рішення ЄСПЛ у справі «Пауел і Райнер проти Сполученого Королівства» від 21.02.1990 р.). Такий захист поширюється як на власника квартири (рішення ЄСПЛ у справі «Джілоу проти Сполученого Королівства» від 24.11.1986 р.), так і наймача (рішення ЄСПЛ у справі «Ларкос проти Кіпру» від 18.02.1999 р.).
Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності; право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
Судом встановлено, що малолітня ОСОБА_4 та неповнолітня ОСОБА_3 разом зі своєю матір'ю ОСОБА_2 зареєстровані та мешкають за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується матеріалами справи.
Згідно ст. 317 ЦК України власникові належить право володіти, користуватися та розпоряджатися своїх майном.
Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (ч.ч. 1,2 ст. 319 ЦК України).
Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Відповідно до ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Судом достовірно встановлено, що відповідачі не користуються житлом за місцем реєстрації з жовтня 2018 року, що дає суду законні підстави для задоволення позову та визнання осіб такими, що втратили право на користування житловим приміщенням.
Висновки суду підтверджуються письмовими доказами, дослідженими у судовому засіданні.
На підставі ст. ст. 15, 317, 319, 321, 355, 369, 383 ЦК України, ст. ст. 71, 72, 150 ЖК України, керуючись ст. ст. 12, 13, 141, 259, 263, 264, 265, 354 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей Щастинської районної державної адміністрації - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , такими, що втратили право на користування житловим приміщенням - квартирою, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
В разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Новоайдарський районний суд Луганської області.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 30 днів з дня його проголошення до Луганського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 28 квітня 2021 року.
Суддя Ю.О. Глазкова