Справа № 576/252/21
Провадження 2/576/127/21
29 квітня 2021 року м. Глухів
Глухівський міськрайонний суд Сумської області
суддяУсенко Л.М.
секретар судового засіданняБірюк О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу№ 576/252/21
за позовомАКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК»
відповідачОСОБА_1
простягнення заборгованості
учасники справи та представники:не з'явились
АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (далі - позивач), діючи через свого представника Дашка В.М. звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 18.06.2010 року у розмірі 14 834 грн. 53 коп. та 2270 грн. 00 коп. в повернення судового збору.
Вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, підписала заяву б/н від 18.06.2010 року.
Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана нею заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами», які викладені на банківському сайті, складають між нею та банком договір про надання банківських послуг, про що свідчить її підпис у заяві. Заявою відповідача підтверджується той факт, що вона була повністю проінформована про умови кредитування, які надані їй для ознайомлення в письмовій формі.
18.06.2010 року відповідачем також була підписана довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду». В цій же довідці відповідач власним підписом підтвердила, що з фінансовими умовами надання кредитки ознайомлена.
Відповідачу був відкритий кредитний рахунок та видана кредитна картка, встановлений початковий кредитний ліміт в розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. В подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 10 000 грн.
АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Відповідач зобов'язалась повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов договору щомісячними платежами у розмірі мінімального платежу від суми заборгованості. Але не надавала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості.
Станом на 28.12.2020 року відповідач має заборгованість у розмірі 14 834,53 грн., яка складається з наступного:
13 257,93 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту
1 576,60 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
Ухвалою судді від 10.02.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі. Відповідачу запропоновано протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження подати відзив на позовну заяву та заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою від 06.02.2021 визнано поважними причини пропуску відповідачем строку на подання відзиву, повторно запропоновано сторонам надати відповідь на відзив та заперечення.
Так, відповідач зазначила, що позов визнає частково, сума заборгованості занадто велика для її бюджету. Просила максимально зменшити розмір заборгованості , врахувавши карантин та відсутність роботи (а.с. 77-78).
Відповідь на відзив до суду не надійшла.
Сторони в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили, про відкладення розгляду справи не клопотали.
Представник позивача направив клопотання, в якому просить розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Безпосередньо дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
В силу ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи, 18.06.2010 відповідач з метою отримання банківських послуг підписала анкету - заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПРИВАТБАНКУ, у якій не зазначено розміру кредитного ліміту, відсоткової ставки, умов нарахування пені та типу банківської платіжної картки (а.с. 14).
У зазначеній заяві наявний пункт про те, що підписавши 18.06.2010 року заяву, відповідач погодилась, що дана заява разом з пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також тарифами складають між нею та банком договір про надання банківських послуг, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді . Умови та Правила надання банківських послуг розміщені на сайті банку.
Також 18.06.2010 року відповідач підписала довідку про умови кредитування з використанням платіжної картки «Кредитка універсальна, 55 днів пільгового періоду» (а.с. 15). У довідці вказані тип кредитної картки та кредитної лінії, пільговий період, валюта карткового рахунку гривня, розмір та терміни внесення щомісячних платежів, базова відсоткова ставка на місяць 2,5% на залишок заборгованості із розрахунку 365 днів на рік та інші умови.
Інших документів щодо отримання спірного кредиту з підписом клієнта позивач не надав.
Згідно довідки ПРИВАТБАНК у період з 18.06.2010 по 26.02.2018 ОСОБА_1 отримала три картки, строк дії останньої до січня 2022 року (а.с. 12).
За довідкою про зміну умов кредитування відповідачу встановлений кредитний ліміт від 2 900 грн. до 10 000 грн. (а.с. 13).
Згідно з розрахунками заборгованості за договором б/н від 18.06.2010 року та виписки про рух коштів ОСОБА_1 активно користувалась карткою, в неї періодично виникала поточна заборгованість за наданим кредитом, яка змінювалась, частково погашалась та періодично зростала, що дає підстави для висновку про те, що вона дійсно отримала кредитні кошти (а.с. 4-11, 49-54).
Також в розрахунках заборгованості за договором б/н від 18.06.2010 року зазначено, що з процентна ставка поточна та прострочена складала - 30,0%, з 01.09.2014 року - 34,8%, з 01.04.2015 року склала 43,20%, а з 01.03.2020 року - змінювалась від 2,5 до 3,6 (а.с. 4-11).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048).
За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у згаданому випадку - АТ КБ «ПРИВАТБАНК»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі розмір і порядок нарахування відсотків, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 18.06.2010 року, посилався на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт, Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПРИВАТБАНКУ як невід'ємні частини спірного договору.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме з цим Витягом з Тарифів та Витягом з Умов позичальник ознайомилась і погодилась з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПРИВАТБАНКУ, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
В анкеті-заяві процентна ставка не вказана.
В довідці про умови кредитування від 18.06.2010, яка відповідачем підписана, вказана базова процентна ставка - 2,5% на місяць.
У розрахунках заборгованості за договором б/н від 18.06.2010 року зазначено, що з процентна ставка поточна та прострочена складала - 30,0%, з 01.09.2014 року - 34,8%, з 01.04.2015 року склала 43,20%, а з 01.03.2020 року - змінювалась від 2,5 до 3,6.
Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що буде відповідати встановленому ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принципу справедливості розгляду справи судом.
Надані позивачем Правила надання банківських послуг ПРИВАТБАНКУ, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім, і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
У анкеті-заяві, наданій позивачем, зазначені лише дані про особу позичальника, і у ній не зазначено банківського продукту, який надається позичальнику.
Отже, анкета-заява в частині, що підписана відповідачем, не містить домовленості сторін про сплату процентів за користування кредитними коштами, штрафів за несвоєчасне погашення кредиту. При цьому в умовах кредитування вказана процентна ставка 2,5%, що суперечить вказаному в розрахунку заборгованості.
Відтак, позивач не довів факту прийняття відповідачем запропонованих йому умов щодо розміру відсотків, пені.
Отже, відсутні підстави вважати, що кредитор і боржник обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами.
Відповідний правовий висновок наданий Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 року, справа №342/180/17.
Як зазначає Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові, якщо фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку банку не повернуті, то відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
З огляду на зазначене, відсутні правові підстави для стягнення на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованості за простроченими відсотками.
Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані надані позивачем грошові кошти в добровільному порядку відповідачем не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, можливим стягнути з відповідача фактично отриману суму грошових коштів у розмірі 13 257,93 грн.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором б/н від 18.06.2010 року в сумі 13 257,93 грн., що складається із заборгованості за тілом кредиту.
Частиною 1 статті 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, а згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при зверненні до суду з позовом сплачено 2270 грн. судового збору. Зважаючи на те, що позовні вимоги задоволено частково (13 257,93х100 : 14 834,53 = 89,37), то з відповідача необхідно стягнути на користь позивача 2 028,70 грн. судових витрат по оплаті судового збору (2270 х 89,37 : 100 = 2028,70).
Керуючись статтями 4, 12-13,19, 81, 141, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 279, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (код ЄДРПОУ 14360570, рахунок НОМЕР_2 , МФО 305299, юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1 Д, поштова адреса: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50) заборгованість за кредитним договором від 18.06.2010 року в розмірі 13 257,93 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» 2028,70 грн. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду черезГлухівський міськрайонний суд Сумської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складене 29 квітня 2021 року.
Суддя Л.М. Усенко