Справа № 576/632/21
Провадження № 2-о/576/31/21
27 квітня 2021 року м. Глухів
Глухівський міськрайонний суд Сумської області
суддяУсенко Л.М.
секретар судового засіданняБірюк О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами окремого провадження справу№ 576/632/21
за заявоюОСОБА_1
заінтересована особаЕсманська селищна рада Глухівського району Сумської області
провстановлення факту проживання однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу
учасники справи та представники: заявник представник заінтересованої особи ОСОБА_1 не з'явився
16 березня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаною заявою, мотивуючи її тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її дід ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилася спадщина у вигляді земельної ділянки, яку заявник має намір успадкувати. Заповіт від його імені не складався. З 1957 року по 1983 рік ОСОБА_2 та баба заявника ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі, але 17.06.1983 року розірвали шлюб. В подальшому проживали без реєстрації шлюбу як чоловік та дружина, вели спільне господарство, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла. Заявник прийняла її спадщину. Для отримання свідоцтва про право на спадщину після померлого ОСОБА_2 заявник просить суд встановити факт проживання ОСОБА_3 з ОСОБА_2 однією сім'єю без реєстрації шлюбу понад п'ять років, тобто з 1983 року до часу відкриття спадщини.
Ухвалою судді від 22 березня 2021 року заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі.
Заявник в судовому засіданні свою заяву підтримала з підстав викладених у заяві, просила її задовольнити.
Представник заінтересованої особи в судове засідання не з'явився. До суду надійшла заява селищного голови Есманської селищної ради про розгляд справи за відсутності представника селищної ради, позовні вимоги ОСОБА_1 визнає (а.с. 30).
Заслухавши заявника, свідка, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до наступного.
Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Частинами першою та другою статті 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадщину почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняттям ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
За вимогами статті 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини.
При вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 Сімейного кодексу України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки.
Для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів: а) проживання однією сім'єю із спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п'ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім'єю.
Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення зі спадкодавцем спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Таким чином, підлягають встановленню як факт проживання ОСОБА_3 однією сім'єю разом із спадкодавцем ОСОБА_2 на час відкриття спадщини, так і тривалість такого проживання - щонайменше п'ять років.
Для встановлення факту проживання однією сім'єю необхідні докази: ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, наявність взаємних прав та обов'язків.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Севск Брянської області, Російська Федерація, помер ОСОБА_2 (а.с. 4).
За життя ОСОБА_2 перебував з ОСОБА_3 у зареєстрованому шлюбі, який розірвано 17 червня 1983 року (а.с. 9).
В подальшому ні ОСОБА_2 , ні ОСОБА_4 у шлюбі не перебували, про що свідчить довідка відділу РАЦС (а.с. 26).
Також ОСОБА_2 на підставі Державного акту про право власності на земельну ділянку володів земельною ділянкою площею 7,8757 га, яка розташована на території Фотовизької сільської ради Глухівського району (а.с. 11).
Отже, після його смерті відкрилася спадщина на зазначену земельну ділянку. Заповіту ОСОБА_2 не залишив, спадкова справа не заведена. Вказане підтверджується витягами зі спадкових реєстрів (а.с. 14, 15).
ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Фотовиж Глухівського району Сумської області померла ОСОБА_3 (а.с. 5).
Заявник ОСОБА_1 , яка до реєстрації шлюбу мала прізвище „ ОСОБА_5 ” (а.с. 7), прийняла спадщину своєї бабусі ОСОБА_3 та отримала свідоцтва про право на спадщину за законом, що підтверджується матеріалами спадкової справи (а.с. 39-72). Спадкоємець ОСОБА_3 за заповітом спадщину не прийняла, наявності інших спадкоємців за законом, які прийняли спадщину, судом також не встановлено.
Разом з цим постановою приватного нотаріуса від 15.02.2021 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно після смерті ОСОБА_3 , що складається із земельної ділянки, яка за життя належала померлому ОСОБА_2 , з огляду на відсутність документів, що підтверджують родинні стосунки зі спадкодавцем (а.с. 13).
Наявних в матеріалах справи доказів недостатньо для встановлення факту проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 однією сім'єю після розірвання шлюбу та щонайменше п'ять років до смерті ОСОБА_2 .
Так, згідно довідки виконкому Фотовизької сільської ради Глухівського району Сумської області № 95 від 05.03.2015 року останнє постійне місце проживання ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , було в с. Фотовиж Глухівського району Сумської області. На день смерті разом з ним постійно проживала ОСОБА_3 (а.с. 8).
Однак, вказана в довідці сільської ради інформація в частині місця смерті ОСОБА_2 спростовується свідоцтвом про його смерть, де місцем смерті вказується м. Севськ Брянської області, РФ (а.с. 4).
Заявник в судовому засіданні пояснила, що з обставинами спільного проживання діда та баби достеменно не обізнана, але родичі розказували, що ОСОБА_2 помер у с. Фотовиж, після чого тітка отримала свідоцтво про його смерть в м. Севськ, РФ, позаяк він був громадянином Росії, а місцем його реєстрації було м. Севськ.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 повідомила, що була сусідкою ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які жили разом як чоловік і дружина в с. Фотовиж, утримували господарство. За деякий час до смерті, точний період свідок не пам'ятає, ОСОБА_2 проживав у дочки в Росії, але потім повернувся в с. Фотовиж, де і помер, дочка забрала його для поховання в Росію.
За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 .
Разом з цим остання як онука спадковдавця ОСОБА_2 та відповідно його спадкоємець за законом п'ятої черги не позбавлена права звернутись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини безпосередньо після смерті ОСОБА_2 .
На підставі викладеного та керуючись статтями 265, 293, 294, 315, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду через Глухівський міськрайонний суд Сумської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складене 29 квітня 2021 року.
Суддя Л.М. Усенко