Ухвала
26 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 447/142/18
провадження № 61-6341ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Крата В. І., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 08 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , треті особи: Новосілко-Опарська сільська рада Миколаївського району Львівської області, Миколаївська державна нотаріальна контора Львівської області про визнання заповіту недійсним та встановлення родинних відносин,
16 січня 2018 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом про визнання заповіту недійсним та встановлення родинних відносин.
Рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 29 листопада 2019 року позовні вимоги задоволено частково.
Встановлено факт родинних відносин між фізичними особами, а саме: що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Новосілки-Опарські Миколаївського району Львівської області, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка та жителька села Новосілки-Опарські Миколаївського району Львівської області, доводилася рідною тіткою по батьковій лінії (рідна сестра батька ОСОБА_6 ) ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 і ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 .
В іншій частині у позові відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного суду від 08 лютого 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 29 листопада 2019 року скасовано в частині відмови у визнанні заповіту недійсним.
Ухвалено в цій частині нове рішення. Визнано недійсним заповіт складений від імені ОСОБА_5 , посвідчений 30 червня 2017 року секретарем Новосілко-Опарської сільської ради Миколаївського району Львівської 0бласті Дякунчаком Олегом Юрійовичем за реєстровим номером № 28.
В іншій частині рішення суду залишено без змін.
15 квітня 2021 року (згідно штемпеля на поштовому конверті) ОСОБА_7 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного суду від 08 лютого 2021 року у вказаній справіз пропуском строку на касаційне оскарження встановленого у частині першій статті 390 ЦПК України.
У касаційній скарзі викладено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження мотивовано тим, що строк на касаційне оскарження пропущений через те, що повний текст оскарженої постанови відповідач отримав 25 березня 2021 року, про що надає докази.
Відповідно до частин першої, другої статті 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Зважаючи на те, що особа, яка подала касаційну скаргу отримала оскаржене судове рішення 25 березня 2021 року і подав касаційну скаргу протягом тридцяти днівз дня вручення йому судового рішення, наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження належить визнати поважними, строк касаційного оскарження необхідно поновити.
Згідно із частиною першою статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України.
Доводи касаційної скарги містять підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, що неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права. Зазначено, що апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 515/1104/17, від 27 березня 2019 року у справі № 491/1528/15-ц, від 06 червня 2019 року у справі № 342/139/16-ц, від 19 червня 2019 року у справі № 554/11179/13-ц, від 02 листопада 2020 року у справі № 326/81/15, від 20 березня 2020 року у справі № 320/8118/17, від 06 березня 2018 року у справі № 0910/1403/2012-ц, від 16 вересня 2020 року у справі № 671/248/19, від 10 липня 2019 року у справі № 396/1116/17, від 18 вересня 2019 року у справі № 496/6194/14-ц, від 16 травня 2018 року у справі № 564/1226/16-ц та постанові Верховного Суду України від 29 лютого 2012 року у справі № 6-9цс12.
У касаційній скарзі викладено клопотання про зупинення виконання (дії) постанови Львівського апеляційного суду від 08 лютого 2021 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку.
Клопотання мотивовано тим, що зупинення виконання та дії постанови призведе до недопущення відчуження спірного майна, яке є предметом заповіту, оскільки потягне за собою необхідність подання інших позовів.
Тлумачення частини восьмої статті 394, статті 436 ЦПК України свідчить, що заява про зупинення дії та виконання рішення має містити обґрунтування необхідності зупинення його дії та виконання судового рішення. Проте вказані в клопотанні обставини щодо зупинення дії та виконання судового рішення не свідчать про наявність підстав для зупинення дії та виконання і до заяви не додано будь-яких доказів, які б підтверджували необхідність зупинення дії та виконання судового рішення. Тому у задоволенні заяви слід відмовити.
Керуючись статтями 260, 389, 390, 392, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк касаційного оскарження постанови Львівського апеляційного суду від 08 лютого 2021 року.
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 08 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , треті особи: Новосілко-Опарська сільська рада Миколаївського району Львівської області, Миколаївська державна нотаріальна контора Львівської області про визнання заповіту недійсним та встановлення родинних відносин.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання та дії постанови Львівського апеляційного суду від 08 лютого 2021 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку відмовити.
Витребувати із Миколаївського районного суду Львівської області цивільну справу № 447/142/18.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, в 10-денний строк з дня отримання ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді М. М. Русинчук
Н. О. Антоненко
В. І. Крат