Постанова
Іменем України
27 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 504/2824/17
провадження № 61-15092св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Крата В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , Суворовський відділ державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області, Державне підприємство «СЕТАМ»,
треті особи: приватний нотаріус Лиманського районного нотаріального округу Драгой Наталія Іллівна, Красносільська сільська рада Комінтернівського району Одеської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , підписану представником Погорілим Олександром Валентиновичем, на постанову Одеського апеляційного суду від 10 липня
2019 року у складі колегії суддів: Журавльова О. Г., Комлевої О. С., Кравця Ю. І.,
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , Суворовського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області (далі - Суворовський ВДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області), Державного підприємства «СЕТАМ» (далі - ДП «СЕТАМ»), треті особи: приватний нотаріус Лиманського районного нотаріального округу Драгой Наталія Іллівна (далі - приватний нотаріус Драгой Н. І.), Красносільська сільська рада Комінтернівського району Одеської області (далі - Красносільська сільська рада), про визнання дій старшого державного виконавця незаконними, визнання недійсним та скасування протоколу про проведення електронних торгів, результатів електронних торгів, акта державного виконавця про проведення електронних торгів, свідоцтва про придбання майна на електронних торгах та визнання права власності на майно.
На обґрунтування позовних вимог зазначав, що на примусовому виконанні у Суворовському ВДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області перебуває виконавчий лист № 523/2925/13, виданий 28 січня 2014 року Суворовським районним судом міста Одеси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 грошової суми у розмірі 170 621,66 грн.
Ухвалою Суворовського районного суду міста Одеси від 03 листопада 2016 року у справі № 523/15754/16-ц за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця в порядку забезпечення скарги зупинено передачу на реалізацію житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_1 , до вирішення справи по суті.
Позивач вказував, що державному виконавцю було відомо про подання до суду заяви про забезпечення скарги та про існування ухвали про вжиття заходів забезпечення скарги. Ігноруючи встановлену заборону суду, державний виконавець продовжив передання житлового будинку на реалізацію до ДП «СЕТАМ», що призвело до реалізації майна з прилюдних торгів та подальшої реєстрації права власності за переможцем торгів - ОСОБА_2 .
З огляду на викладене, ОСОБА_1 просив суд:
визнати незаконними дії старшого державного виконавця Суворовського ВДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області Бабіча В. І. щодо передачі арештованого нерухомого майна, а саме: житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , для реалізації на електронні торги;
визнати недійсним та скасувати протокол про проведення електронних торгів від 15 грудня 2016 року № 4220605 з реалізації житлового будинку;
визнати недійсним та скасувати результати електронних торгів, оформлених протоколом проведення електронних торгів від 15 грудня 2016 року № 220605 по лоту №184737 з реалізації зазначеного житлового будинку;
визнати недійсним та скасувати акт державного виконавця про проведення електронних торгів з реалізації арештованого майна від 21 грудня 2016 року за виконавчим листом № 523/2925/13 у виконавчому провадженні № 41878062;
визнати недійсним та скасувати свідоцтво про придбання на електронних торгах житлового будинку № 1266 , виданого 30 грудня 2016 року приватним нотаріусом Драгой Н. І.;
визнати право власності на зазначений житловий будинок за
ОСОБА_1 .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 30 січня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано недійсним та скасовано протокол про проведення електронних торгів від 15 грудня 2016 року № 4220605 з реалізації житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнано недійсним та скасовано результати електронних торгів, оформлених протоколом про проведення електронних торгів від 15 грудня 2016 року
№ 220605 по лоту № 184737 з реалізації житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнано недійсним та скасовано акт державного виконавця про проведення електронних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна від 21 грудня 2016 року за виконавчим листом від 28 січня 2014 року № 523/2925/13 у виконавчому провадженні № 41878062.
Визнано недійсним та скасовано свідоцтво про придбання на електронних торгах житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 з прилюдних торгів, серія та номер: 1266, видане 30 грудня 2016 року приватним нотаріусом Драгой Н. І.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що при реалізації арештованого нерухомого майна державним виконавцем було порушено порядок реалізації майна, оскільки існувала пряма заборона суду на передачу майна на реалізацію, а порушення, допущені державним виконавцем, є суттєвими та впливають на права і законні інтереси позивача.
Постановою Одеського апеляційного суду від 10 липня 2019 року апеляційну скаргу ДП «СЕТАМ» задоволено.
Рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 30 січня
2018 року скасовано, ухвалено нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення.
Апеляційний суд вказав, що ДП «СЕТАМ» розміщує інформацію в системі електронних торгів виключно на підставі документів, наданих відповідним органом державної виконавчої служби. Відповідно до пункту 2 розділу
XI Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5, підставами для зупинення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) в цілому або за окремим лотом є, зокрема, рішення суду щодо зупинення реалізації арештованого майна; зупинення вчинення виконавчих дій у випадках, визначених Законом України «Про виконавче провадження» тощо. Проте матеріали справи не містять доказів, що на час проведення торгів до ДП «СЕТАМ» надходила ухвала Суворовського районного суду міста Одеси від 03 листопада 2016 року у справі
№ 523/15754/16-ц, якою було зупинено передачу на реалізацію майна, та постанова державного виконавця про зупинення вчинення виконавчих дій.
Дії державного виконавця щодо визначення вартості майна боржника у виконавчому провадженні є підготовчими діями з метою проведення прилюдних торгів, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів та мають самостійний спосіб та строки оскарження, а тому не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними, якщо їх не оскаржено та не визнано незаконними у визначений законодавством спосіб.
Висновок суду першої інстанції про те, що при реалізації арештованого нерухомого майна державним виконавцем було порушено порядок реалізації майна, оскільки існувала пряма заборона суду на передачу майна на реалізацію та порушення з боку державного виконавця, є помилковим. Суд врахував, що ухвалою Суворовського районного суду міста Одеси від 10 березня 2017 року, яка була залишена без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 04 травня 2017 року, скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця ВДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області Бабіч В. І., заінтересовані особи: ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 було залишено без розгляду. Постановою Верховного Суду від 19 вересня 2018 року ухвалу Суворовського районного суду міста Одеси від 10 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 04 травня 2017 року залишено без змін. Вказані обставини спростовують висновки суду першої інстанції, що під час реалізації арештованого нерухомого майна державним виконавцем було порушено порядок реалізації майна з підстав існування заборони суду на передачу майна на реалізацію.
Короткий зміст вимог та доводи касаційної скарги
У серпні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Касаційна скарга мотивована тим, що висновок апеляційного суду про те, що оскільки до ДП «СЕТАМ» не надходило ухвали Суворовського районного суду міста Одеси від 03 листопада 2016 року про зупинення передачі майна на реалізацію та за умови відсутності порушень правил проведення електронних торгів, існування зазначеної заборони (зупинення) не є підставою для визнання торгів недійсними, є помилковим.
У справі, що розглядається, суди встановили, що ухвалою Суворовського районного суду міста Одеси від 03 листопада 2016 року у справі
№ 523/15754/16-ц зупинено передачу на реалізацію житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, який належав позивачу, до вирішення справи по суті. Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Принцип обов'язковості судових рішень в цивільному судочинстві додатково закріплений статтею 18 ЦПК України, відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Наведений принцип поширює свою дію на всі судові рішення без виключення,
в тому числі й ухвали суду. Висновки щодо застосування вказаних норм
у аналогічних правовідносинах, викладено у постановах Верховного Суду від
18вересня 2018 року у справі № 826/14632/17, від 10 квітня 2018 року у справі № 820/9811/13-а та у постанові Верховного Суду України від 25травня 2016 року у справі № 6-605цс16.
На час складання та затвердження акта про реалізацію майна, обмеження, встановлені ухвалою Суворовського районного суду міста Одеси від 03 листопада 2016 року у справі №523/15754/16-ц, були чинними. Констатуючи відсутність порушень з боку ДП «Сетам» та відсутність доказів доведення відповідної інформації до відома посадових осіб відповідача, суд апеляційної інстанції не врахував, що визначальним є сам факт наявності відповідних обмежень.Крім того, уматеріалах справи №523/15754/16-ц міститься відмітка про надсилання вказаної ухвали державному виконавцю.
Аргумети інших учасників справи
У жовтні 2019 року ДП «СЕТАМ» подало відзив на касаційну скаргу, який підписаний представником ОСОБА_5 . У відзиві представник відповідача просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржену постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
Відзив на касаційну скаргу мотивований тим, що 15 грудня 2016 року ДП «СЕТАМ» були проведені електронні торги за лотом № 184737 з реалізації житлового будинку, загальною площею 35,8 кв. м, шо розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
ДП «СЕТАМ» розміщує інформацію в системі електронних торгів виключно на підставі документів, наданих відповідним органом державної виконавчої служби.
Відповідно до пункту 2 розділу XI Порядку підставами для зупинення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) в цілому або за окремим лотом є, зокрема, рішення суду щодо зупинення реалізації арештованого майна; зупинення вчинення виконавчих дій у випадках, визначених Законом України «Про виконавче провадження» тощо. Разом з тим, до ДП «СЕТАМ» не надходило ні ухвали Суворовського районного суду міста Одеси від 03 листопада 2016 року у справі № 523/15754/16-ц, якою було зупинено передачу на реалізацію майна, ні постанови державного виконавця про зупинений вчинення виконавчих дій. При цьому жодним нормативно-правовим актом України на організатора торгів не покладено обов'язку перевірити наявність заборон на передачу на реалізацію майна боржника. Таким чином, ДП «СЕТАМ» не було допущено порушень порядку проведення електронних торгів за лотом № 184737 - житловий будинок, загальною площею 35,8 кв. м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
У жовтні 2019 року ОСОБА_2 подала відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення.
Відзив на касаційну скаргу мотивований тим, що позивач не спростував висновку суду апеляційної інстанції щодо ненадходження до ДП «СЕТАМ» ухвали Суворовського районного суду міста Одеси від 03 листопада 2016 року про зупинення передачі майна на реалізацію, за умови відсутності порушень Правил проведення електронних торгів та існування заборони, яка не є підставою для визнання торгів недійсними.
Висновок суду першої інстанції про те, що під час реалізації арештованого нерухомого майна державний виконав ець порушив порядок реалізації майна, оскільки існувала пряма заборона суду на передачу майна на реалізацію та порушення з боку державного виконавця, є помилковим.
Апеляційний правильно врахував, що ухвалою Суворовського районного суду міста Одеси від 10 березня 2017 року, яка залишена без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 04травня 2017 року, скаргу
ОСОБА_1 на дії державного виконавця Суворовського ВДВС ГТУЮ в Одеській області Бабіч В. І., заінтересовані особи: ОСОБА_3 , ФОП
ОСОБА_4 залишено без розгляду. Постановою Верховного Суду від
19 вересня 2018 року ухвалу Суворовського районного суду міста Одеси від
10 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 04 травня 2017 року залишено без змін.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 12 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу із суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», який набрав чинності 08 лютого 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що підстав для її задоволення немає.
Суди встановили, що на примусовому виконанні у Суворовському ВДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області, перебував виконавчий лист, виданий 28 січня 2014 року Суворовським районним судом міста Одеси, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 грошової суми в розмірі 170 621,66 грн.
Під час проведення виконавчих дій державний виконавець провів оцінку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 який належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину.
Не погодившись із проведеною оцінкою, ОСОБА_1 подав до Суворовського районного суду міста Одеси скаргу на дії державного виконавця та заяву про забезпечення скарги.
Ухвалою Суворовського районного суду міста Одеси від 03 листопада 2016 року у справі № 523/15754/16-ц вжито заходи забезпечення скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Суворовського ВДВС ГТУЮ в Одеській області
Бабіч В. І. та зупинено передачу на реалізацію житлового будинку з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , до вирішення справи по суті.
Відповідно до протоколу № 220605 проведення електронних торгів 15 грудня 2016 року відбулися торги, за результатами яких ОСОБА_2 придбала житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 за 81 812,00 грн.
Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 14 травня 2017 року, 30 грудня 2016 року приватний нотаріус Драгой Н. І. на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів зареєструвала право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 .
Суд першої інстанції, задовольняючи позов частково, виходив з того, що під час реалізації арештованого нерухомого майна державний виконавець порушив порядок реалізації майна, оскільки на час проведення торгів існувала пряма заборона суду на передачу майна на реалізацію. При цьому, порушення, допущені державним виконавцем, є суттєвими.
Апеляційний суд дійшов висновку про відсутність порушень правил проведення електронних торгів з боку ДП «СЕТАМ», а дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення торгів, мають самостійний спосіб та строки оскарження, тому не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними, якщо їх не оскаржено та не визнано незаконними у зазначений спосіб, тому вважав, що підстав для задоволення позову немає. Висновок суду першої інстанції про те, що при реалізації арештованого нерухомого майна державним виконавцем було порушено порядок реалізації майна, оскільки існувала пряма заборона суду на передачу майна на реалізацію, є помилковим.
Колегія суддів погоджується із висновком апеляційного суду з таких підстав.
Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2020 року в справі № 761/26815/17 (провадження
№ 61-16353сво18) зроблено висновок, що «недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим».
У постанові Верховного Суду України від 06 квітня 2016 року по справі
№ 3-242гс16 зроблено висновок, що при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити чи мало місце порушення вимог Тимчасового порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.
У пунктах 45-47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 367/6231/16-ц (провадження № 14-529цс19) зазначено, що «відчуження майна з електронних торгів належить до угод купівлі-продажу і така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, установлених частинами 1-3 та частинами 5, 6 статті 203 ЦК, зокрема, у зв'язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства (частина 1 статті 215 цього Кодексу). Для застосування наслідків недотримання вказаних вимог, при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити чи мало місце порушення вимог Тимчасового порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів. Апеляційний суд вірно вказував, що до предмета доказування в даній справі належало дотримання порядку проведення прилюдних торгів, а саме встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених Тимчасовим порядком, а саме: правил які визначають процедуру підготовки, проведення електронних торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмового повідомлення державному виконавцю, стягувану та боржнику про дату, час та місце проведення електронних торгів, а також стартову ціну реалізації майна тощо) (розділ 3); правил, які регулюють сам порядок проведення електронних торгів (розділ 5); правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів (розділ 7). Разом із тим порушення, допущені державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом про ВП 1999, до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо (ст. ст. 18, 24-27, 32, 33, 55, 57 цього Закону), підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом (зокрема, частиною сьомою статті 24, частиною четвертою статті 26, частиною третьою статті 32, частиною третьою статті 36, частиною другою статті 57, статей 55, 85 цього Закону)».
Тобто, для визнання судом електронних торгів недійсним необхідним є: наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними (порушення правил проведення електронних торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб'єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 02 травня 2018 року у справі № 910/10136/17, від 14 лютого 2018 року у справі
№ 490/5475/15, дії державного виконавця щодо визначення вартості майна боржника у виконавчому провадженні є підготовчими діями з метою проведення прилюдних торгів, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів та мають самостійний спосіб та строки оскарження, а відтак не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними, якщо їх не оскаржено та не визнано незаконними в зазначений спосіб.
Згідно з пунктом 2 розділу XI Порядку реалізації арештованого майнапідставами для зупинення електронних торги (торгів за фіксованою ціною) в цілому або за окремим лотом є, зокрема, рішення суду щодо зупинення реалізації арештованого майна; зупинення вчинення виконавчих дій у випадках визначених Законом України «Про виконавче провадження» тощо. Проте матеріали справи не містять підтвердження того, що на час проведення торгів до ДП «СЕТАМ» надходила ухвала Суворовського районного суду міста Одеси від 03 листопада 2016 року у справі №523/15754/16-ц, якою було зупинено передачу на реалізацію майна, або постанова державного виконавця про зупинення вчиненні виконавчих дій.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі
№ 756/1529/15-ц (провадження № 14-242цс18) вказано, що «суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до вимог ЦПК України, у межах заявлених ними вимог і на підставі доводів, поданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції. При цьому суд апеляційної інстанції перевіряє законність рішення суду першої інстанції в межах тих обставин та подій, які мали місце під час розгляду справи судом першої інстанції».
Аналіз матеріалів справи свідчить, що:
ухвалу Суворовського районного суду міста Одеси від 03 листопада
2016 року у справі № 523/15754/16-ц постановлено за відсутності учасників справи;
відомості про направлення копії ухвали Суворовського районного суду міста Одеси від 03 листопада 2016 року на адресу ДП «СЕТАМ» та органу державної виконавчої служби (державному виконавцю) відсутні.
Встановивши, що ухвала Суворовського районного суду міста Одеси від 03 листопада 2016 року про зупинення передачі на реалізацію житлового будинку з надвірними спорудами на адресу ДП «СЕТАМ» і органу державної виконавчої служби не направлялась, а дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил електронних торгів, мають самостійний спосіб та строки оскарження, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що оспорювані електронні торги проведені з додержанням встановлених законодавством правил проведення електронних торгів. У зв'язку з цим апеляційний суд правильно відмовив у позові.
При цьому суд апеляційної інстанції правильно врахував, що ухвалою Суворовського районного суду міста Одеси від 10 березня 2017 року, яка була залишена без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 04 травня 2017 року, скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Суворовського ВДВС ГТУЮ в Одеській області Бабіч В. І., заінтересовані особи: ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 було залишено без розгляду. Постановою Верховного Суду від 19 вересня 2018 року ухвалу Суворовського районного суду міста Одеси від 10 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 04 травня 2017 року залишено без змін. Тобто станом на 04 травня 2017 року та на час ухвалення рішення судом першої інстанції у цій справі ухвала Суворовського районного суду міста Одеси від 03 листопада 2016 року, якою задоволено заяву про вжиття заходів забезпечення скарги ОСОБА_1 та зупинено передачу на реалізацію житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_1 , до вирішення справи по суті, втратила правове значення.
Доводи касаційної скарги про те, що ухвала про вжиття заходів забезпечення скарги направлялась на адресу державного виконавця та ДП «СЕТАМ», колегія суддів відхиляє, оскільки вони не підтверджені належними доказами.
Таким чином, апеляційний суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції, ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Оскаржена постанова апеляційного суду ухвалена з правильним застосуванням норм матеріального права та з додержанням норм процесуального права, доводи касаційної скарги є необґрунтованими.З огляду на викладене Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення,
а оскарженої постанови апеляційного суду - без змін.
Керуючись статтями 400 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової
палати Касаційного цивільного суду,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , підписану представником ОСОБА_7 , залишити без задоволення.
Постанову Одеського апеляційного суду від 10 липня 2019 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді М. М. Русинчук
Н. О. Антоненко
В. І. Крат