Постанова
Іменем України
21 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 642/8473/14-ц
провадження № 61-4943св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - Харківська міська рада,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Ленінського районного суду міста Харкова від 18 грудня 2014 року у складі судді Бородіної О. В. та постанову Харківського апеляційного суду від 05 лютого 2020 року у складі колегії суддів: Овсяннікової А. І., Коваленко І.П., Сащенко І. С.
Історія справи
Короткий зміст позовної заяви
У вересні 2014 року Харківська міська рада звернулась з позовом до ОСОБА_1 про внесення змін до договору оренди землі.
Позов мотивований тим, що між сторонами 13 липня 2005 року укладений договір оренди землі в місті Харкові строком до 01 грудня 2029 року, за яким відповідачу у користування надано земельну ділянку загальною площею 0,0244 га по АДРЕСА_1 . Розмір орендної плати в місяць- 809,30 грн., на рік -9711,60 грн.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення не рідше ніж один раз на 5-7 років.
Рішенням Харківської міської ради від 03 липня 2013 року № 1209/13 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01 січня 2013 року, за якою базова вартість одного квадратного метра земель міста Харкова становить 291,18 грн.
Дана нормативна грошова оцінка земель міста Харкова застосовується з 01 січня 2014 року.
Попередня вартість 1 кв. м землі у місті Харкові була визначена станом на 01 січня 2007 року на підставі рішенні Харківської міської ради від 25 грудня 2007 року та від 27 лютого 2008 року та була введена в дію з 01 березня 2008 року.
Зміни до договорів оренди землі, пов'язані зі зміною розміру орендної плати, оформлюються додатковою угодою до договору оренди землі згідно з Порядком оформлення договорів оренди землі у місті Харкові, затвердженим рішенням Харківської міської ради від 29 грудня 2012 року.
Департаментом земельних відносин Харківської міської ради одержаний витяг з державного земельного кадастру про земельну ділянку; виконаний розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку комунальної власності станом на 01 січня 2013 року; одержаний витяг № 274 від 08 листопада 2013 року з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.
Департаментом земельних відносин запропоновано укласти додаткову угоду до договору та сплатити кошти за внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та за надання інформації з Реєстру у формі витягу.
Відповідь на лист-пропозицію Харківською міською радою отримано не було.
Ухилення відповідача від підписання додаткової угоди до договору оренди землі завдає збитків територіальній громаді м. Харкова у вигляді неодержаного доходу за користування земельною ділянкою комунальної власності.
Просили змінити розмір орендної плати за землю внаслідок збільшення грошової оцінки землі, встановити його у розмірі 2 293,77 грн. на місяць шляхом затвердження відповідної додаткової угоди, де також передбачено зміну орендної плати внаслідок зміни нормативної грошової оцінки землі та стягнути судові витрати.
Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Заочним рішенням Ленінського районного суду міста Харкова від 18 грудня 2014 року залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 05 лютого 2020 року позовні вимоги Харківської міської ради задоволено.
Внесено зміни до договору оренди землі від 13 липня 2005 року № 7280/05 шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору оренди землі у викладеній редакції.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Харківської міської ради витрати по сплаті судового збору у розмірі 243,60 грн.
Задовольняючи заявлені вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, що вимогами чинного законодавства передбачено право позивача вимагати від орендаря приведення договору оренди землі у відповідність до вимог законодавства шляхом внесення відповідних змін з метою усунення порушення сторонами договору вимог законодавства, обов'язкового для позивача і відповідача.Зміни до договорів оренди землі пов'язані зі зміною розміру орендної плати, які оформлюються додатковою угодою до договору оренди відповідно до Порядку оформлення договорів оренди землі у місті Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради Харківської області від 19 грудня 2012 року № 960/12. Згідно з пунктом 3 Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01 січня 2013 року, затвердженого рішенням Харківської міської ради Харківської області від 25 вересня 2013 року № 1269/13, зміна нормативної грошової оцінки земель є підставою для внесення змін до договору оренди землі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У березні 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яку в квітні 2020 року уточнив, просив скасувати постанову Харківського апеляційного суду від 05 лютого 2020 року та заочне рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 18 грудня 2014 року та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що при ухваленні заочного рішення судом не було належно повідомлено його про розгляд справи. Відповідно до правових висновків у постанові від 20 червня 2018 року № 127/2871/16 та від 12 серпня 2019 року № 1340/5463/18, суд мав вжити достатніх заходів до повідомлення відповідача про дату та час судового засідання, проте виніс рішення без його присутності, тим самим обмежив його у праві доступу до правосуддя, як складової права на справедливий суд.
Суд апеляційної інстанції унеможливив встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення справи, оскільки ухвалою Харківського апеляційного суду від 05 лютого 2020 року залишив без задоволення клопотання про призначення земельно-технічної експертизи з метою визначення правильності розрахунків Харківської міської ради та застосованих нею коефіцієнтів при визначенні суми упущеної вигоди.
При розгляді справи, суд апеляційної інстанції за своїм власним трактуванням застосував правовий висновок Верховного Суду України у постанові від 18 травня 2016 року у справі № 6-325цс16 та не застосував норму права у подібних правовідносинах, які викладені в постановах Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 645/1972/16-ц, від 24 липня 2019 року у справі № 644/9862/14-ц, від 04 листопада 219 року у справі № 641/7169/16-ц.
Позиція інших учасників справи
У червні 2020 року Харківська міська рада подала відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 18 грудня 2014 року та постанову Харківського апеляційного суду від 05 лютого 2020 року без змін.
Відзив мотивований тим, що судами підтверджений факт того, що нормативна грошова оцінка земель є основною для визначення розміру орендної плати, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати та внесення відповідних змін до договору оренди землі шляхом укладення додаткової угоди до нього, з чим Харківська міська рада згодна в повному обсязі.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 18 травня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі № 642/8473/14-ц та витребувано справу з суду першої інстанції.
У червні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 01 квітня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України); якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 18 травня 2020 року зазначено, що касаційна скарга містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження: суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: від 09 жовтня 2019 року у справі № 645/1972/16-ц; від 24 липня 2019 року у справі № 644/9862/14-ц; від 04 листопада 2019 року у справі № 641/7169/16-ц та судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України.
Фактичні обставини
Суди встановили, що 13 липня 2005 року між Харківською міською радою та ОСОБА_1 укладений договір оренди землі, за умовами якого відповідач отримав у строкове платне користування до 01 грудня 2029 року земельну ділянку загальною площею 0,0244 га по АДРЕСА_1 . Розмір орендної плати в місяць- 809,30 грн., на рік -9711,60 грн.
Пунктами 5, 9, 10 зазначеного договору передбачено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 257578 грн. та розмір щомісячної орендної плати з 2007 року становить 809,30 грн. з урахуванням індексів інфляції.
Розмір орендної плати переглядається у разі: а) зміни умов господарювання, передбачених договором; б) зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів; в) унаслідок інфляції - щорічно; г) погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; д) в інших випадках, передбачених законом (пункт 13 договору оренди землі).
Рішенням Харківської міської ради №1209/13 від 03 липня 2013 року затверджено «Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01 січня 2013 року», у тому числі й базову вартість одного квадратного метра землі міста Харкова в розмірі 291,18 грн, яка отримана на підставі витрат на освоєння й облаштування території міста станом на 01 січня 2013 року та підлягає в подальшому індексації в порядку, встановленому законодавством України.
Пунктом 2 цього рішення встановлено, що рішення вводиться в дію з моменту оприлюднення в установленому законодавством порядку, а нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01 січня 2013 року застосовується з 01 січня 2014 року.
Рішенням від 25 вересня 2013 року № 1269/13 Харківська міська рада Харківської області затвердила Порядок впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01 січня 2013 року та встановила, що зміни до договорів оренди землі, пов'язані зі зміною розміру орендної плати, оформлюються додатковою угодою до договору оренди відповідно до Порядку оформлення договорів оренди землі у місті Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради Харківської області від 19 грудня 2012 року № 960/12.
Згідно з пунктом 3 Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01 січня 2013 року, затвердженого рішенням Харківської міської ради Харківської області від 25 вересня 2013 року № 1269/13, зміна нормативної грошової оцінки земель є підставою для внесення змін до договору оренди землі.
Департаментом земельних відносин Харківської міської ради підготовлено додаткову угоду до договору оренди від 13 липня 2005 року, за умовами якої змінено нормативну грошову оцінку земельної ділянки та розмір орендної плати й зазначено, що розмір орендної плати складає 5,6 % від її нормативної грошової оцінки і складає 27525,29 грн. або в місяць - 2293,77 грн.
19 грудня 2013 року Департаментом земельних відносин Харківської міської ради направлено ОСОБА_1 лист-пропозицію про зміну договору оренди землі та підписання додаткової угоди до договору оренди землі.
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів приймає доводи касаційної скарги з таких підстав.
Згідно частини першої статті 158 ЦПК України (в редакції, чинній на момент розгляду справи судом першої інстанції) розгляд судом цивільної справи відбувається в судовому засіданні з обов'язковим повідомленням осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до частини п'ятої статті 74 ЦПК України (в редакції, чинній на момент розгляду справи судом першої інстанції) судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі.
В частині першій статті 76 ЦПК України (в редакції, чинній на момент розгляду справи судом першої інстанції), визначено, що судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку.
Європейський суд з прав людини вказав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (GUREPKA v. UKRAINE (No. 2), № 38789/04, § 23, ЄСПЛ, від 08 квітня 2010 року).
Європейський суд з прав людини зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року).
Аналіз матеріалів справи свідчить, що дані про належне повідомлення відповідача про час і місце судового розгляду в суді першої інстанції відсутні, оскільки рекомендовані повідомлення про судові засідання на 17 листопада 2014 року, 01 грудня 2014 року повернулись з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а. с. 104,107). Крім того, відсутнє повідомлення про час і місце судового розгляду на 18 грудня 2014 року.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 лютого 2021 року в справі № 361/8730/15-ц (провадження № 61-17263св20) зазначено, що «Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою. У справі, що переглядається: в матеріалах справи містяться судові повістки про виклик до суду ОСОБА_2 (т. 1. а. с. 18-19, 24-25, 29-30); даних про отримання ОСОБА_2 повісток про судові засідання матеріали справи не містять; ОСОБА_2 в апеляційній скарзі (т. 1. а. с. 105 - 106) вказував про неповідомлення судом першої інстанції ОСОБА_2 про судові засідання».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 березня 2021 року в справі № 211/1971/15-ц (провадження № 61-14285св20) зазначено, що «відповідно до пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України (в редакції, чинній на момент розгляду справи апеляційним судом за апеляційною скаргою ОСОБА_3 ) порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою. ОСОБА_3 при зверненні із заявою про перегляд заочного рішення (т. 2, а. с. 98 - 103) та із апеляційною скаргою (т. 2, а. с. 186 - 193) вказував, що не отримував ніяких повідомлень про позов та заочне рішення було ухвалене за його відсутності в суді першої інстанції. Проте суд апеляційної інстанції не звернув увагу, що пунктом 3 частини третьої статті 376 ЦПК України передбачено обов'язкову підставу для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 березня 2021 року в справі № 592/6348/13 (провадження № 61-15768св20) зазначено, що «матеріали справи не містять даних про належне повідомлення судом першої інстанції відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про розгляд справи на 03 вересня 2013 року, 27 вересня 2013 року та 25 жовтня 2013 року, оскільки згідно з довідками поштових установ конверти поверталися до суду із позначкою «за закінченням терміну зберігання», що відповідно до вимог частини третьої статті 74 ЦПК України (в редакції, чинній на момент розгляду справи судом першої інстанції) не може свідчити про належне їх повідомлення. Отже, відсутні докази належного і завчасного повідомлення судом першої інстанції ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про дату та час судових засідань. Заочне рішення суду першої інстанції ухвалене за їх відсутності. Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки є порушенням статті 129 Конституції України та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод…..Зазначені порушення судом першої інстанції норм процесуального права в силу вимог пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, а не залишення судового рішення суду першої інстанції без змін, як помилково дійшов висновку суд апеляційної інстанції».
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України (в редакції, чинній на момент розгляду справи апеляційним судом за апеляційною скаргою ОСОБА_1 ) порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
ОСОБА_1 при зверненні із заявою про перегляд заочного рішення (арк. спр. 135) та із апеляційною скаргою (арк. спр.183) вказував, що не був повідомлений судом про дату, час і місце судового засідання, що підтверджується відсутністю підпису на рекомендованих повідомленнях про вручення не отримував ніяких повідомлень про позов та заочне рішення було ухвалене за його відсутності в суді першої інстанції.
Проте суд апеляційної інстанції не звернув увагу, що пунктом 3 частини третьої статті 376 ЦПК України передбачено обов'язкову підставу для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.
У частині четвертій статті 411 ЦПК України закріплено, що справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 400 ЦПК України).
З урахуванням необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів: Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 лютого 2021 року в справі № 361/8730/15-ц (провадження № 61-17263св20), від 24 березня 2021 року в справі № 211/1971/15-ц (провадження № 61-14285св20), від 31 березня 2021 року в справі № 592/6348/13 (провадження № 61-15768св20), колегія суддів вважає, що оскаржена постанова апеляційного суду ухвалена без додержання норм процесуального права. У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає необхідним касаційну скаргу задовольнити, оскаржену постанову апеляційного суду скасувати і передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Харківського апеляційного суду від 05 лютого 2020 року скасувати.
Справу № 642/8473/14-ц передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
З моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції скасована постанова Харківського апеляційного суду від 05 лютого 2020 року втрачає законну силу.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді: Н. О. Антоненко
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
М. Ю. Тітов