Постанова
Іменем України
21 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 724/520/20
провадження № 61-16362св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач),
Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач -ОСОБА_1
відповідач - відділ освіти, молоді та спорту Недобоївської сільської ради Хотинського району Чернівецької області,
треті особи: начальник відділу освіти, молоді та спорту Недобоївської сільської ради Хотинського району Чернівецької області Кирнац Надія Дмитрівна, Недобоївська сільська рада Хотинського району Чернівецької області,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційні скаргивідділу освіти, молоді та спорту Недобоївської сільської ради Хотинського району Чернівецької області, начальника відділу освіти, молоді та спорту Недобоївської сільської ради Хотинського району Чернівецької області Кирнац Надії Дмитрівни на рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 15 липня 2020 року у складі судді Гураль Л. Л., додаткове рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 24 липня 2020 року у складі судді Гураль Л. Л. та постанову Чернівецького апеляційного суду від 08 жовтня 2020 року у складі колегії суддів: ПерепелюкІ.Б., Владичана А. І., Кулянди М. І.
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відділу освіти, молоді та спорту Недобоївської сільської ради Хотинського району Чернівецької області, треті особи: начальник відділу освіти, молоді та спорту Недобоївської сільської ради Хотинського району Чернівецької області Кирнац Н. Д., Недобоївська сільська рада Хотинського району Чернівецької області, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 30 серпня 2005 року згідно наказу відділу освіти Хотинської районної державної адміністрації № 378 він переведений на посаду директора Недобоївського загальноосвітнього навчального закладу.
05 березня 2020 року він подав заяву про звільнення із займаної посади за власним бажанням.
Того ж дня йому видано трудову книжку із записом про звільнення на підставі наказу відділу освіти, молоді та спорту Недобоївської сільської ради від
05 березня 2020 року № 3-к/тр, із яким його ознайомлено не було, про що свідчить відсутність підпису в наказі.
Його звільнення відбулося з грубим порушенням, оскільки він вправі був до закінчення строку попередження відкликати свою заяву і звільнення в цьому випадку не проводиться.
Відповідач, звільнивши його із займаної посади в день подання заяви, порушив гарантоване право, передбачене статтею 43 КЗпП України, на відкликання такої заяви протягом чотирнадцяти днів, а також порушив процедуру звільнення, оскільки в порушення статей 47, 116 КЗпП України розрахунок в день звільнення з ним проведений не був та відповідач не надав довідку про належні суми при звільненні.
За вимушений прогул з 06 березня 2020 року по 02 квітня 2020 року середній заробіток складає 12 255 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Хотинського районного суду Чернівецької області від 15 липня
2020 року, залишеним без змін постановою Чернівецького апеляційного суду від 08 жовтня 2020 року, позов задоволено.
Скасовано наказ начальника відділу освіти, молоді та спорту Недобоївської сільської ради Хотинського району Чернівецької області від 05 березня 2020 року №3-к/тр про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Недобоївського закладу середньої освіти І-ІІІ ступенів.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді директора Недобоївського закладу середньої освіти І-ІІІ ступенів з 06 березня 2020 року.
Стягнено з відділу освіти, молоді та спорту Недобоївської сільської ради Хотинського району Чернівецької області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 06 березня 2020 року по 15 липня
2020 року в сумі 56 688,72 грн.
Стягнено з відділу освіти, молоді та спорту Недобоївської сільської ради Хотинського району Чернівецької області в дохід держави судовий збір в сумі
1 681,60 грн.
Додатковим рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від
24 липня 2020 року, залишеним без змін постановою Чернівецького апеляційного суду від 08 жовтня 2020 року, допущено до негайного виконання рішення суду
в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді директора Недобоївського закладу середньої освіти І-ІІІ ступенів та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.
Суди попередніх інстанцій керувалися тим, що працівник, який попередив роботодавця про розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, має право відкликати раніше подану заяву про звільнення за власним бажанням, при цьому це - безумовне право працівника, яке не може бути порушене. Роботодавець не вправі звільнити працівника до закінчення двотижневого строку після подання заяви про звільнення, якщо працівник про це не просить. У заяві позивача про звільнення з роботи від 05 березня 2020 року не зазначені жодні поважні причини, які б указували на відсутність потреби попереджати роботодавця за два тижні про наступне звільнення, у відповідача не було права та обов'язку для звільнення позивача саме з 05 березня 2020 року.
Апеляційний суд виходив із того, що доводи апеляційної скарги про те, що позивач написав заяву про звільнення з роботи за власним бажанням та наполягав звільнити його саме в день написання заяви, не обґрунтовані; позивачем у заяві не зазначено, з якої дати він просив його звільнити, та підстави, які унеможливлюють подальше продовження роботи. Доводи апеляційної скарги щодо неможливості ОСОБА_1 продовжити роботу з тих підстав, що на його місце запрошено іншого працівника, є безпідставними, оскільки відповідач не надав суду доказів, що на посаду позивача прийнято за договором іншу особу - ОСОБА_2 за запрошенням у порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації за погодженням між керівниками відповідно до частини четвертої статті 24 КЗпП України.
Аргументи учасників справи
У листопаді 2020 року начальник відділу освіти, молоді та спорту Недобоївської сільської ради Хотинського району Чернівецької областіКирнац Н. Д. подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, недослідження судами зібраних у справі доказів, невідповідність висновків судів фактичним обставинам справи, просила скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі; стягнути з позивача судові витрати по справі.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що висновки судів щодо застосування статей 24, 38 КЗпП України не відповідають правовим позиціям, викладеним
у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 січня 2020 року у справі № 521/18227/18 (провадження № 61-14698св19) та від 28 серпня 2019 року у справі
№ 216/3923/16-ц (провадження № 61-41355св18).
Висновок судів про застосування до спірних правовідносин частини другої статті 38 КЗпП України є помилковим, оскільки в зазначеній нормі йдеться про працівника, який не залишив роботи, тобто бажає працювати і працює, або з'являється на роботу і намагається її виконувати та не залишає роботу після строку попередження, не вчиняє дій, які свідчать про розірвання трудового договору. У випадку звільнення ОСОБА_1 він роботу залишив, не прийшов на наступний день для передачі товарно-матеріальних цінностей або ж виконувати свої звичні обов'язки директора, до подання до суду позовної заяви 02 квітня
2020 року не звертався до відділу освіти чи органу місцевого самоврядування із заявою про відкликання попередньої заяви про своє звільнення. Судом першої інстанції не враховані та не встановлені судом обставини відсутності
ОСОБА_1 на роботі без поважних причин 06, 10 - 13, 16 - 20, 23 - 27 березня
2020 року, незвернення позивача у визначений законом строк із заявою про відкликання своєї заяви про звільнення, що разом із фактом отриманням трудової книжки та підписом в книзі наказів з кадрових питань свідчить про фактичне припинення трудових відносин із позивачем, про яке він знав.
Посилання судів першої та апеляційної інстанцій на висновок у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 травня 2020 року у справі № 279/3334/17-ц (провадження № 61-38688св18) про те, що сторони трудових правовідносин не можуть
в односторонньому порядку змінювати строки попередження, не застосовується до спірних правовідносин у справі, що переглядається, у яких обидві сторони визначили за своєю згодою строк фактичного звільнення: адміністрація - видавши наказ про звільнення, трудову книжку і розрахунок при звільненні,
а працівник - отримавши трудову книжку, не звернувшись із заявою про відкликання заяви про звільнення та не продовживши роботу без поважних причин по теперішній час. Строк попередження не застосовувався, виходячи з дій обох сторін, а не в односторонньому порядку.
Судом апеляційної інстанції безпідставно відмовлено відділу освіти, молоді та спорту Недобоївської сільської ради Хотинського району Чернівецької області
у задоволенні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні
з повідомленням сторін.
Судами попередніх інстанцій прийнято рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки особи, що не була залучена до участі у справі, а саме -
ОСОБА_2 , яку призначено на посаду директора Недобоївського ЗЗСО І-ІІІ ступенів з 01 липня 2020 року за результатами проведеного конкурсу за строком трудовим договором терміном на 2 роки.
У листопаді 2020 року відділ освіти, молоді та спорту Недобоївської сільської ради Хотинського району Чернівецької області подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, незаконність та необґрунтованість оскаржених судових рішень, просив скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити
в повному обсязі.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди попередніх інстанцій застосували норми права (статті 24, 38 КЗпП України) без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах: Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 січня 2020 року у справі № 521/18227/18 (провадження
№ 61-14698св19), від 28 серпня 2019 року у справі № 216/3923/16-ц (провадження № 61-41355св18), а також положення статей 7, 368, 369 ЦПК України без урахування висновку, викладеного у постановах: Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 лютого 2020 року в справі № 753/17720/18 (провадження № 61-17201св19), від 19 серпня 2020 року у справі № 201/6193/18 (провадження № 61-16737св19), від 19 серпня 2020 року у справі № 337/2328/18 (провадження № 61-19338св19), від 09 вересня 2020 року у справі № 561/504/17 (провадження № 61-16396св18), від 09 вересня 2020 року 533/430/18 (провадження № 61-11602св19); Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 жовтня 2020 року у справі № 183/7617/18 (провадження № 61-22882св19).
Судами не враховано, що в матеріалах справи відсутня заява позивача про відкликання його заяви про звільнення від 05 березня 2020 року та про те, що він бажає продовжити роботу на умовах трудового договору. Позивач свою заяву про звільнення від 05 березня 2020 року не відкликав та на роботу після звільнення не вийшов, що свідчить про його волевиявлення на припинення трудових відносин із відповідачем. У суду першої інстанції існувала можливість поновити порушене право позивача шляхом зміни дати припинення трудових відносин з метою недопущення зловживань з боку працівника, який ввів в оману роботодавця щодо бажаної дати звільнення з метою подальшого звернення до суду з позовною заявою про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року помилково відмовлено відповідачу в задоволенні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, оскільки зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що ним заявлені вимоги майнового та немайнового характеру.
Ухвала Чернівецького апеляційного суду від 21 серпня 2020 року, якою вирішено розгляд скарги здійснювати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження та відкрито апеляційне провадження, не відповідає вимогам частини третьої статті 34, частини першої статті 359 ЦПК України, оскільки постановлення такої ухвали належить до повноважень суду апеляційної інстанції, тобто колегії суддів у складі трьох суддів, та не може вирішуватися суддею-доповідачем одноособово.
Суд першої інстанції прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси особи, що не була залучена до участі у справі - ОСОБА_2 , яка відразу після того, як їй стало відомо про ухвалення судом першої інстанції оскаржених рішення та додаткового рішення, подала заяву про приєднання до апеляційної скарги відділу освіти, молоді та спорту Недобоївської сільської ради. Проте ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 07 жовтня 2020 року зазначену заяву ОСОБА_2 повернуто заявнику без розгляду, оскільки заява подана до апеляційного суду з порушенням строків і законом не передбачена можливість поновлення пропущеного строку для подання заяви про приєднання до апеляційної скарги. Такий висновок є помилковим, оскільки до заяви про приєднання до апеляційної скарги застосовуються положення статей 356, 357,185 ЦПК України.
У лютому 2021 року ОСОБА_1 подав до суду відзив, у якому просив оскаржені судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість її доводів.
У березні 2021 року відділ освіти, молоді та спорту Недобоївської сільської ради Хотинського району Чернівецької області подав до Верховного Суду додаткові пояснення на відзив ОСОБА_1 , у яких просив оскаржені рішення скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рух справи
Ухвалами Верховного Суду від 29 січня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційними скаргами відділу освіти, молоді та спорту Недобоївської сільської ради Хотинського району Чернівецької області, начальника відділу освіти, молоді та спорту Недобоївської сільської ради Хотинського району Чернівецької області Кирнац Н. Д .
Ухвалою Верховного Суду від 12 квітня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
В ухвалахВерховного Суду від 29 січня 2021 року вказано, що: наведені
у касаційній скарзі відділу освіти, молоді та спорту Недобоївської сільської ради Хотинського району Чернівецької області доводи містять підстави, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (суд першої та апеляційної інстанцій в оскаржених судових рішеннях порушили норми процесуального права та застосували норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: від 22 січня
2020 року у справі № 521/18227/18, від 28 серпня 2019 року у справі
№ 216/3923/16-ц, від 05 лютого 2020 року у справі № 753/17720/18, від 19 серпня 2020 року у справі № 337/2328/18, від 19 серпня 2020 року у справі
№ 201/6193/18, від 09 вересня 2020 року у справі № 561/504/17, від 09 вересня 533/430/18, від 12 жовтня 2020 року у справі № 183/7617/18); наведені
у касаційній скарзі начальника відділу освіти, молоді та спорту Недобоївської сільської ради Хотинського району Чернівецької областіКирнац Н. Д. доводи містять підстави, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (суд першої та апеляційної інстанцій
в оскаржених судових рішеннях порушили норми процесуального права та застосували норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі № 521/18227/18, від 28 серпня 2019 року у справі
№ 216/3923/16-ц, у постанові Верховного Суду України від 26 жовтня 2016 року
у справі № 6-1269цс16).
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції
в межах доводів та вимог касаційних скарг, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті
1 частини другої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті
4 частини другої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Позиція Верховного Суду
Касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
У частині третій статті 368 ЦПК України передбачено, що розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 21 серпня 2020 року вирішено розгляд скарги здійснювати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання (а. с. 165).
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі
і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 лютого 2020 року в справі № 753/17720/18 (провадження № 61-17201св19) зроблено висновок, що «приписи частини першої статті 369 ЦПК України щодо письмового провадження за наявними у справі матеріалами можуть бути застосовані судами апеляційної інстанції лише
у випадку, якщо позивачем заявлені виключно вимоги майнового характеру
і розмір ціни позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. Якщо ж у справі наявні вимоги немайнового характеру, то розгляд такої справи у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні
з повідомленням учасників справи».
Аналогічний висновок викладений у постановах: Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 серпня 2020 року у справі № 337/2328/18 (провадження № 61-19338св19), від 09 вересня 2020 року у справі № 561/504/17 (провадження № 61-16396св18), від 09 вересня 2020 року 533/430/18 (провадження № 61-11602св19); Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 жовтня
2020 року у справі № 183/7617/18 (провадження № 61-22882св19).
Аналогічний висновок викладений і в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 серпня 2020 року у справі № 201/6193/18 (провадження № 61-16737св19), в якій також зазначено, що: «із змісту позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що нею були заявлені вимоги про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Отже, розгляд цієї справи судом апеляційної інстанції мав відбуватися з повідомленням учасників справи і колегія суддів вважає помилковим висновок апеляційного суду про можливість розгляду цієї справи
в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників».
У справі, що переглядається, ОСОБА_1 заявлено майнову (стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу) та немайнові (скасування наказу, поновлення на роботі) вимоги.
За таких обставин є помилковим висновок апеляційного суду про можливість розгляду цієї справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін, оскільки розгляд цієї справи судом апеляційної інстанції мав відбуватися
з повідомленням учасників справи.
Оскільки встановлено підстави для скасування постанови апеляційного суду, то суд касаційної інстанції інші підстави відкриття касаційного провадження не аналізує.
Висновки за результатами розгляду касаційних скарг
Доводи касаційних скарг дають підстави для висновку, що оскаржена постанова апеляційного суду постановлена без додержання норм процесуального права.
У зв'язку з наведеним колегія суддів Верховного Суду вважає, що касаційні скарги слід задовольнити частково, постанову апеляційного суду скасувати і передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Щодо судових витрат
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України
у постанові суду касаційної інстанції має бути зазначено про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Порядок розподілу судових витратвирішується за правилами, встановленими
в статтях 141-142 ЦПК України. У частинах першій, тринадцятій статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
У постанові Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року в справі № 530/1731/16-ц (провадження
№ 61-39028св18) зроблено висновок, що: «У разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом із тим, у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення
з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат».
Аналогічної позиції дотримується і Велика Палата Верховного Суду (див. постанови від 27 листопада 2019 року у справі № 242/4741/16-ц (провадження
№ 14-515цс19), від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження
№ 12-161гс19)).
Тому розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, здійснюється тим судом, який ухвалює (ухвалив) остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 400, 402, 411, 416 ЦПК, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційні скарги відділу освіти, молоді та спорту Недобоївської сільської ради Хотинського району Чернівецької області, начальника відділу освіти, молоді та спорту Недобоївської сільської ради Хотинського району Чернівецької областіКирнац Надії Дмитрівни задовольнити частково.
Постанову Чернівецького апеляційного суду від 08 жовтня 2020 року скасувати.
Справу № 724/520/20 передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції постанова Чернівецького апеляційного суду від 08 жовтня 2020 року втрачає законну силу.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді: Н. О. Антоненко
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
М. Ю. Тітов