28 квітня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/10505/20 (755/4515/19)
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Ткаченко Н.Г.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 з доданими до неї матеріалами
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2021
за заявою ОСОБА_1
за участю заінтересованих осіб:
суб'єкт оскарження Приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Солонько Микола Миколайович
стягувач Повне товариство "Універса;льний ломбард "Грошовичо'Ок" Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова допомога" і компанія"
про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню
у справі № 755/4515/19
за позовом Повного товариства "Універсальний ломбард "Грошовичо'Ок" Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова допомога" і компанія"
до ОСОБА_1
про стягнення 713 534,63 грн
у межах справи №910/10505/20
за заявою ОСОБА_1
про неплатоспроможність боржника фізичної особи,-
Безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2021 у справі № 910/10505/20 (755/4515/19).
Подана касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст. 290 ГПК України, якою передбачено вимоги щодо форми і змісту касаційної скарги, що є підставою для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.
Статтею 290 ГПК України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.
Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 ч. 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч.2 ст. 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абз. 1 п. 5 ч. 2 ст. 290 цього Кодексу).
У разі подання касаційної скарги на підставі п. 2 ч.2 ст. 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (абз. 2 п. 5 ч. 2 ст. 290 цього Кодексу).
Скаржник повинен чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.
У разі подання касаційної скарги на підставі п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
Оскаржуючи в касаційному порядку судові рішення на підставі п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України необхідно зазначити, яке саме процесуальне порушення з передбачених ч. 1, 3 ст. 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.
У разі оскарження судового рішення суду на підставі п. п. 3, 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, скаржник має зазначити про відсутність такого висновку щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; та/або зазначити підставу касаційного оскарження з урахуванням ч. 1, 3 ст. 310 ГПК України.
При цьому, необхідно враховувати, що за змістом п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через не дослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу.
Якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
Отже, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 287 ГПК України у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) ч. 2 ст. 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Касаційна скарга ОСОБА_1 зводиться до викладення фактичних обставин справи із посиланням на те, що судом апеляційної інстанції постанову ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права. При цьому, скаржником не наводиться відповідної норми (норм) права, єдину практику застосування якої (яких) необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає непогодження із ним, що є підставою для залишення касаційної скарги без руху.
Крім того, відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 290 ГПК України до касаційної скарги додаються, зокрема, документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент подачі касаційної скарги) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п. п. 7 п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції чинній на момент звернення з касаційною скаргою ставка судового збору за подання апеляційної та касаційної скарги на ухвалу суду становила 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2021 року встановлений у розмірі 2 270, 00 грн.
Відтак, звертаючись у квітні 2021 року до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, із касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2021 у справі № 910/10505/20 (755/4515/19), скаржнику належало сплатити судовий збір у розмірі 2 270, 00 грн.
Проте, ОСОБА_1 до касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі за подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду.
Відповідно до ч. 2 , 5 ст. 292 та ст. 174 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Відтак, касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2021 у справі № 910/10505/20 (755/4515/19) підлягає залишенню без руху на підставі ст. 174 ГПК України, з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме, подати суду заяву із зазначенням підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст.287 цього Кодексу підстави (підстав) та подати до суду належні докази, що підтверджують сплату судового збору у розмірі 2 270, 00 грн за реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК у м. Києві / Печерс. р-н/22030102
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007
Код банку отримувача (МФО): 899998
Код класифікації доходів бюджету: 22030102
Найменування податку, збору, платежу: Судовий збір (Верховний Суд, 055)
Символ звітності банку: 207.
Вимоги до платіжного документу встановлює Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджена постановою Національного банку України від 21.01.2004 № 22.
Згідно з пунктом 3.7. цієї Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу.
Крім того, у платіжному дорученні на безготівкове перерахування судового збору, квитанції установи банку про прийняття платежу готівкою які додаються до позовної заяви (заяви, скарги) мають міститься відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором із зазначенням номеру справи у межах якої подається відповідна позовної заяви (заяви, скарги) та дата судового рішення яке оскаржується.
Усунувши недоліки, заявнику касаційної скарги необхідно подати суду докази про дату вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, для визначення дотримання заявником касаційної скарги строку на усунення недоліків касаційної скарги, встановленого ч. 2 ст.174 ГПК України.
Згідно з ч. 4 ст. 174 та ч. 2 ст.292 ГПК України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 174, 234, 235, 287, 290, 292 ГПК України, Суд,-
1.Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2021 у справі № 910/10505/20 (755/4515/19) - залишити без руху.
2.Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме подати до суду заяву із зазначенням підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст.287 цього Кодексу підстави (підстав) та надати суду належні докази, що підтверджують сплату судового збору у розмірі 2 270, 00 грн.
3.У разі невиконання у встановлений строк вимог даної ухвали, касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає поверненню.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Касаційного господарського суду
у складі Верховного Суду Ткаченко Н.Г.