29.04.2021 м.Дніпро Справа № 908/176/21
Центральний апеляційний господарський суд у складі головуючого судді: Іванова О.Г. - доповідач
перевіривши матеріали апеляційної скарги Державного підприємства "Дослідне господарство "ШИРОКЕ" Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України" на рішення Господарського суду Запорізької області від 23.03.2021, ухвалене суддею Смірновим О.Г. (м. Запоріжжя) повний текст якого підписаний 31.03.2021, у справі №908/176/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арні 2010", м. Запоріжжя
до Державного підприємства "Дослідне господарство "ШИРОКЕ" Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України", Запорізька область, Веселівський район, село Широке
про стягнення 415 079,89 грн.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 23.03.2021 позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з Державного підприємства "Дослідне господарство "ШИРОКЕ" Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Арні 2010", заборгованість в сумі 365434 грн. 48 коп., пеню в сумі 16882 грн. 74 коп., три проценти річних в сумі 13863 грн. 05 коп., інфляційні витрати в сумі 18245 грн. 80 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 6216 грн. 39 коп.
У задоволенні іншої частини позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Арні 2010" до Державного підприємства "Дослідне господарство "ШИРОКЕ" Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України" відмовлено.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Державне підприємство "Дослідне господарство "ШИРОКЕ" Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України", в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Вирішуючи питання про відповідність апеляційної скарги нормам чинного законодавства, суд вирішив, що скаргу слід залишити без руху, враховуючи наступне.
Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлені форма і зміст апеляційної скарги, зокрема, в апеляційній скарзі мають бути зазначені: у чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо) (п.5 ч.2 статті 258 ГПК України); нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції (п.6 ч.2 ст.258 ГПК України).
Так, згідно мотивів апеляційної скарги відповідач, із посиланням на норми права, не погоджується із незастосуванням судом першої інстанції наслідків спливу строків позовної давності щодо позовних вимог про стягнення пені. В той же час, просить скасувати рішення про стягнення основного боргу, індексу інфляції, відсотків річних. Мотивів же у чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, саме в цій частині вимог не наводить.
При цьому, пунктом 2 частини 3 статті 258 ГПК України передбачено, що до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".
Частиною 1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з п.п.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви майнового характеру заявник має сплатити 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підпунктом 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відповідно до матеріалів справи, Позивачем, заявлено вимоги про стягнення з Відповідача заборгованості за поставлений товар у загальному розмірі 415 079,89 грн. (з яких: 365 434,48 грн. основного боргу, 17 536,56 грн. пені, 13 863,05 грн. 3% річних та 18 245,80 грн. інфляційних втрат), тобто заявлені вимоги майнового характеру.
За подання вказаного позову позивачем правильно обчислений та сплачений судовий збір в сумі 6226,20 грн за платіжним дорученням № 6502 від 15.01.2021 (а.с.11).
Отже, в разі оскарження скаржником рішення господарського суду в повному обсязі судовий збір за подання апеляційної скарги мав становити суму 6226,20 грн х 150% = 9339,30 грн. та мав бути сплачений на наступні реквізити Центрального апеляційного господарського суду:
Отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл/Шев.р/22030101
Код отримувача (ЄДРПОУ): 37988155
Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО): 899998
Рахунок отримувача: UA678999980313131206082004628
Код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від _______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі __________ (номер справи), Центральний апеляційний господарський суд (назва суду, де розглядається справа).
Втім, за положеннями ч.4 ст.6 Закону України "Про судовий збір" якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Оскаржуваним рішенням позовні вимоги задоволені частково, у загальному розмірі 414 426,07 грн, таким чином, якщо скаржник оспорює рішення лише в задоволеній частині вимог, тобто сум, що підлягають стягненню з відповідача, то судовий збір має становити (414 426,07 грн х 1,5% =6216,39 х 150%)= 9324,59 грн.
При цьому, якщо апелянт оскаржує рішення лише щодо стягнення суми пені (16882 грн. 74 коп.) про безпідставне незастосування наслідків спливу строку позовної давності якої ним наведені доводи в апеляційній скарзі, то судовий збір має становити суму 3405,00 грн (оскільки у даному випадку оскаржувана сума становить 16882,74 грн, тобто за подання позовної заяви підлягає сплаті сума, що є меншою від 1 розміру прожиткового мінімуму, а відтак, за подання позовної заяви слід враховувати суму судового збору, що становить 1 розмір прожиткового мінімуму - 2270,00 грн. х 150%).
Суд констатує, що прохальна частина апеляційної скарги не містить вимоги про часткове скасування рішення суду в задоволеній частині, а містить вимогу про скасування рішення та ухвалення нового про відмову в задоволенні позовних вимог повністю, таким чином, скаржнику слід також уточнити вимоги апеляційної скарги в якій частині він оскаржує рішення суду, з наведенням обґрунтованих мотивів його невідповідності нормам права.
В даному випадку суд апеляційної інстанції враховує висновки, наведені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.04.2019 у справі №908/1514/18, що саме скаржник у прохальній частині своєї скарги має чітко та недвозначно викласти свої кінцеві підсумкові вимоги щодо оскаржуваного судового рішення, в межах яких суд апеляційної інстанції і розглядає апеляційну скаргу та, відповідно, зазначає в своїй постанові про її повне чи часткове задоволення з відповідним розподілом судових витрат, а не перекладати на суд обов"язок тлумачити чи здогадуватися, що мав на увазі скаржник.
При цьому слід зазначити, що відповідачем (скаржником) судовий збір сплачений не був в жодній із вказаних сум, відповідних доказів апеляційна скарга не містить, як і відсутнє посилання на наявність таких доказів у додатку до апеляційної скарги.
Натомість, у змісті апеляційної скарги (п.2 прохальної частини скарги) заявлене клопотання про відстрочення скаржнику сплати судового збору, яке мотивовано посиланням на ст.8 Закону України "Про судовий збір", незадовільним фінансовим становищем підприємства відповідача, відносно якого станом на 13.04.2021 відкрито справу про банкрутство №908/100/21.
Вказане клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині 1 цієї статті.
Вказані зміни до Закону України "Про судовий збір" внесені Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147-VIII та набрали чинності з 15.12.2017.
Аналіз вказаної правової норми дає підстави зазначити, що сплату судового збору може бути відстрочено/розстрочено або звільнено від такої сплати з огляду на суб'єктний склад заявника (п.п.1, 2 ч.1 ст.8 Закону) та предмет позову (п.3 ч.1 ст.8 Закону). До суб'єктів, яким Законом надається право на відстрочення/розстрочення сплати судового збору або звільнення від такої сплати відносятьсялише фізичні особи, предметом позову має бути захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав та відшкодування шкоди здоров'ю.
Разом з тим, як вбачається із матеріалів апеляційної скарги, апелянт не є фізичною особою, а предмет позову не становить захист вище перелічених категорій прав, отже, зазначена норма Закону до скаржника не може бути застосована; крім того, підстави, наведені у статті 8 Закону України "Про судовий збір", є вичерпними при вирішенні питання про відстрочення/розстрочення сплати судового збору або звільнення від такої сплати.
Апеляційний господарський суд звертає увагу скаржника, що частиною 2 статті 6 та частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Визначений частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, за яких допускається відстрочення сплати судового збору заявнику або звільнення від сплати судового збору при зверненні до суду із заявою (скаргою), є вичерпним, тому не допускається його розширення з ініціативи суду лише з урахуванням майнового стану сторони за відсутності умов, передбачених частиною 1 статті 8 цього Закону; при цьому, зазначених заявником апеляційної скарги підстав для звільнення від сплати судового збору дана норма Закону України "Про судовий збір" не містить.
Аналогічні висновки наведені в ухвалі Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.08.2020 по справі №905/1005/18.
Оцінивши доводи, наведені скаржником на обґрунтування вимог заявленого ним клопотання, суд апеляційної інстанції не вбачає, у даному випадку, наявності обставин, які б відповідали зазначеним вище критеріям, узгоджувались з наведеними законодавчими приписами в контексті визначених законодавцем умов та підстав для звільнення від сплати судового збору, що могли б зумовити вчинення такої процесуальної дії.
Таким чином, положеннями статті 8 Закону України "Про судовий збір" не передбачено можливості відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги з підстав, викладених в заявленому клопотанні.
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, тому самі лише обставини, пов'язані з відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для відстрочення від такої сплати або звільнення від такої сплати.
Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).
Європейський суд з прав людини в рішенні "Креуз проти Польщі" у справі 28249/95 від 19 червня 2001 року зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
При цьому посилання апелянта на те, що відносно підприємства відповідача відкрито справу про банкрутство не приймаються судом апеляційної інстанції, з урахуванням висновків, наведених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.05.2020 у справі №917/1423/19, відповідно до якого перебування боржника в процедурі банкрутства на стадії санації не є підставою для звільнення від сплати судового збору чи відстрочення сплати судового збору.
Частиною 2 ст.260 Господарського процесуального кодексу України регламентовано, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
За приписами ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст. 174 ГПК України).
Зважаючи на викладене, апелянту надається право протягом встановленого судом строку усунути недоліки апеляційної скарги та уточнити вимоги прохальної частині скарги (щодо повного чи часткового оскарження рішення суду), навести мотиви у чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи саме в частині стягнення основного боргу, відсотків річних, інфляційних втрат, та в залежності від частини оскарження рішення сплатити судовий збір у сумі 9339,30 грн грн. або в сумі 9324,59 грн., або в сумі 3405,00 грн.
У разі, якщо апелянт не усуне недоліки апеляційної скарги в строк установлений судом, заява (скарга) вважається неподаною та повертається скаржнику (ч. 4 ст. 174, ч.ч.6, 8 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись ст. ст.174, 234-235, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити у задоволенні клопотання Державного підприємства "Дослідне господарство "ШИРОКЕ" Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України" про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду.
2. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Дослідне господарство "ШИРОКЕ" Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України" на рішення Господарського суду Запорізької області від 23.03.2021 у справі №908/176/21 (суддя Смірнов О.Г.) залишити без руху.
3. Апелянту протягом 10 днів з дня отримання цієї ухвали усунути вказані недоліки апеляційної скарги, а саме:
- уточнити вимоги прохальної частині скарги (щодо частини оскарження рішення)
- в разі оскарження задоволеної частини вимог навести мотиви у чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи саме в частині стягнення основного боргу, відсотків річних, інфляційних втрат;
- в залежності від частини оскарження рішення сплатити судовий збір у сумі 9339,30 грн грн. або в сумі 9324,59 грн., або в сумі 3405,00 грн на відповідні реквізити суду апеляційної інстанції докази чого надати суду.
4. У разі не усунення недоліків у зазначений судом строк настають наслідки, передбачені ч.4 ст. 174, ч.6, 8 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Інформацію по справі учасники справи можуть отримати на сторінці Центрального апеляційного господарського суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою https://court.gov.ua/fair/sud4876/ або переглянути процесуальні документи по справі на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/
Головуючий суддя О.Г. Іванов