Постанова від 26.04.2021 по справі 906/597/19

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

26 квітня 2021 року Справа № 906/597/19

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Петухов М.Г., суддя Гудак А.В. , суддя Маціщук А.В.

секретар судового засідання Мазур О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу заступника керівника Житомирської обласної прокуратури

на рішення Господарського суду Житомирської області від 22.01.2021р.

(ухвалене о 12:18 год. у м. Житомирі, повний текст складено 01.02.2021р.)

у справі №906/597/19 (суддя Кравець С.Г.)

за позовом керівника Новоград-Волинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі:

1) Городницької селищної ради

2) Чижівської сільської ради

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Кленова Агро"

про стягнення 713956,01грн.

за участю представників сторін:

прокурор - Безпалов А.В.;

від Городницької селищної ради - не з'явився;

від Чижівської сільської ради - не з'явився;

від відповідача - Гладишева С.Д.

ВСТАНОВИВ:

Керівник Новоград-Волинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Городницької селищної ради, Чижівської сільської ради звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кленова Агро" про стягнення 713 956 грн 01 коп.

В обґрунтовування позовних вимог вказує, що у ході розслідування кримінального провадження за ознаками складу злочину, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України за фактом самовільного зайняття ТОВ "Кленова Агро" земельних ділянок на території Курчицької та Кленівської сільських рад Новоград-Волинського району, начальнику Державної інспекції сільського господарства в Житомирській області було направлено лист щодо проведення обстеження земельних ділянок, які використовує ТОВ "Кленова Агро" на території Новоград-Волинського району з метою встановлення можливого факту самовільного використання вказаним підприємством земельних ділянок.

Прокурор зазначає, що 06.09.2016 державним інспектором сільського господарства Житомирської області Михаловським Ю.Д. складено акт обстеження земельної ділянки №32/09, в якому зазначено, що ТОВ "Кленова Агро" на території Кленівської сільської ради використовує земельні ділянки із невитребуваних (нерозподілених) земельних ділянок, і має місце факт самовільного зайняття земельних ділянок сільськогосподарського призначення площею 115,73га.

Продовжує, що 06.09.2016 державним інспектором сільського господарства Житомирської області Михаловським Ю.Д. складено акт обстеження земельної ділянки №33/09, в якому зазначено, що в результаті обстеження земельної ділянки встановлено, що на території Курчицької сільської ради ТОВ "Кленова Агро" використовує земельні ділянки із не витребуваних (нерозподілених) земельних ділянок загальною площею 35,65га (рілля), що свідчить про факт самовільного зайняття земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

Пояснює, що обґрунтованість позову вбачається, з ухвали Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 19.02.2019 у справі №285/1310/17 за результатами розгляду кримінального провадження №42016061240000013 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, якою було закрито кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.197-1 КК України.

Новоград-Волинська місцева прокуратура, посилаючись на приписи статей 1166, 1172, 1177 ЦК України вказує, що внаслідок дій щодо самовільного зайняття земельних ділянок на території Курчицької та Кленівської сільських рад, ТОВ "Кленова Агро" було завдано шкоди в загальному розмірі 713956,01грн, які прокуратура і просить стягнути з відповідача на користь позивачів.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 22.01.2021 у справі №906/597/19 у задоволенні позову керівника Новоград-Волинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі: Городницької селищної ради та Чижівської сільської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кленова Агро" про стягнення 713 956 грн 01 коп. відмовлено.

Суд зазначив про правомірність звернення прокурора з цим позовом в інтересах Городницької селищної ради та Чижівської сільської ради, оскільки мала місце усвідомлена пасивна поведінка позивачів, тобто нездійснення захисту інтересів держави, та відсутність наміру здійснювати такі дії в майбутньому, та дійшов висновку, що прокуратурою виконано передбачені чинним законодавством вимоги та належним чином обґрунтовано підстави для представництва інтересів держави в господарському суді.

Господарського суду Житомирської області звернув увагу, що для застосування такої міри відповідальності як стягнення шкоди, прокурор та/або позивач повинні довести наявність шкоди (її розмір), протиправність дій відповідача, та причинний зв'язок між шкодою позивача та протиправними діями відповідача.

Місцевий господарський суд констатував, що в силу приписів ч.8 ст.75 ГПК України, обставини встановлені в ухвалі Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 19.02.2019 у справі №285/1310/17 підлягають доказуванню в загальному порядку при розгляді справи господарським судом, і не мають преюдиційного характеру.

Вказав, що поряд з цим, до матеріалів даної справи прокурором не надано будь-яких протоколів допиту свідків, пояснень ОСОБА_1 , інших осіб щодо обставин фактичного використання відповідачем земельних ділянок площею 115,73га на території Кленівської сільської ради та площею 35,65га на території Курчицької сільської ради.

Оцінюючи надані прокурором акти обстеження №32/09 та №33/09 від 06.09.2016, складені державним інспектором сільського господарства Житомирської області Михайловим Ю.Д., суд першої інстанції зазначив, що повноваження з державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів станом на 06.09.2016 були покладені на Державну інспекцію сільського господарства, що спростовує доводи відповідача, наведені в поясненнях від 06.10.2020 про те, що такі повноваження належали Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальним органам.

У той же час, взявши до уваги, що до матеріалів справи прокурором не додано наказу інспекційного органу про здійснення відповідного заходу та предмету перевірки суб'єкта господарювання, а також те, що акти обстеження не містять відомостей про те, що під час проведення перевірки були присутні особи суб'єкта господарювання щодо якого здійснювалась перевірка, та те, що відповідачеві направлення на перевірку (планову чи позапланову) не надсилались, суд дійшов висновку, що було не дотримано процедури проведення перевірки.

Також, суд першої інстанції констатував, що акти обстеження земельних ділянок складені з порушенням законодавства та підсумував, що прокурором не доведено належними та допустимими доказами самовільне зайняття відповідачем земельних ділянок загальною площею 115,73га та 35,65га на території Курчицької та Кленівської сільських рад.

Крім того, місцевий господарський суд врахував відсутність розрахунку розміру шкоди та окремо зазначив, що матеріали справи не містять відомостей щодо нормативно-грошової оцінки самовільно зайнятих земельних ділянок (невитребуваних, нерозподілених земельних ділянок) загальною площею 35,65га на території Курчицької сільської ради та загальною площею 115,73 га на території Кленівської сільської ради, які є складовою формули розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.

Також, у зв'язку із відмовою в позові, судом першої інстанції було відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності.

Розглядаючи спірні правовідносини місцевий господарський суд застосував відповідні положення ст. ст. 11, 16, 256, 261, 267, 1166 ЦК України, ст. ст. 90, 122, 123, 124, 125, 134, 152, 188, 211 Земельного кодексу України, ст. ст. 1, 4, 5, 6, 9, 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", ст.13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", Порядок планування та здійснення контрольних заходів з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства, затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 132 від 25.02.2013.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням із апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду звернувся заступник керівника Житомирської обласної прокуратури у якій просить рішення Господарського суду Житомирської області від 22.01.2021р. у справі №906/597/19 скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Прокурор зазначає, що суд першої інстанції помилково прийшов до висновку, що в ухвалі Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 19.02.2019 у справі №285/1310/17 наведено лише зміст обвинувального акту та безпідставно не взяв до уваги обставини встановлені в межах розгляду кримінального провадження.

З посиланням на правову позицію викладену у постанові Вищого господарського суду України від 02.09.2017 у справі № 916/3175/16, прокурор зазначає, що ухвала суду, яка встановлює істотні обставини скоєння злочину, обов'язково враховується господарським судом при розгляді справи, хоча і не має преюдиціального значення.

Також, вважає помилковими висновки суду першої інстанції, що недоведеність позовних вимог за поданими до справи доказами, є підставою вважати, що нарахування шкоди в загальній сумі 713 956 грн 01 коп. проведено не у відповідності до приписів чинного законодавства. Крім того, помилковим на думку прокурора, є посилання на відсутність у матеріалах справи відомостей щодо нормативно-грошової оцінки самовільно зайнятих земельних ділянок, які є складовою формули розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земель.

З посиланням на п.4 Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття та знесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, доводить, що суд дійшов помилкового висновку, що у формулі визначення розміру шкоди застосовується нормативно грошова оцінка самовільно зайнятих земель, оскільки у останній використовується лише коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, який дорівнює добутку коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за 2007 та наступні роки.

Скаржник вказує, що суд не витребовував у сторін протоколів огляду місця події складених у кримінальному провадженні чи допитів свідків або інших матеріалів перевірки державного інспектора сільського господарства Житомирської області, щодо відсутності яких суд послався як на підставу для відмови в позові.

З посиланням на ст.269 ГПК України прокурор просить про долучення та дослідження протоколів огляду місця події від 06.09.2016 та протоколу допиту ОСОБА_1 від 30.11.2016, договору про надання с/г послуг № 66/03-К, а також наказу від 11.09.2013 №1 на відсутність яких посилається суд першої інстанції, як на одну із підстав відмови у задоволені позовних вимог.

Заступник керівника Житомирської обласної прокуратури констатує, що відповідач ТОВ "Кленова Агро" самовільно, за відсутності правових підстав використовував земельну ділянку у своїй господарській діяльності, отримав від незаконного використання доходи, чим завдав шкоди позивачам, розрахунок розміру якої доведено належними доказами.

З огляду на вищевикладене просить рішення Господарського суду Житомирської області від 22.01.2021 у справі № 906/597/19 скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Від ТОВ "Кленова Агро" надійшов відзив на апеляційну скаргу заступника керівника Житомирської обласної прокуратури, відповідно до якого просить оскаржене рішення суду першої інстанції залишити без змін, а в задоволенні апеляційної скарги - відмовити.

На спростування доводів, викладених в апеляційній скарзі, вказує на таке.

Ухвала Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 19.02.2019 про закриття провадження та звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності не має для суду преюдиційного значення. При цьому, вказана ухвала стосується відповідальності фізичної особи - ОСОБА_1 , а не ТОВ "Кленова Агро". Звертає увагу, що станом на 06.09.2016 (дату проведення перевірки), ОСОБА_1 був керівником не лише ТОВ "Кленова Агро", а і ряду інших аграрних підприємств, зокрема, Фермерського господарства "АФК 2008", Фермерського господарства "Зоря Полісся", Товариства з обмеженою відповідальністю "Неділище Агро". Тому, на думку відповідача, не можуть бути підставою для покладення такої відповідальності на ТОВ "Кленова Агро" відомості щодо певної особи, яку фактично звільнено від відповідальності.

Щодо актів обстеження земельних ділянок від 06.09.2016 за №№ 33/09, 32/09 складених державним інспектором сільського господарства у Житомирській області Михаловським Ю.Д., відповідач вказує, що такі акти були складені із порушенням законодавства та процедури проведення перевірки, оскільки станом на 06.09.2016 повноважень у Державної інспекції сільського господарства на проведення перевірок та складання за їх результатами актів не було. Такими повноваженнями було наділено Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру; державним інспектором сільського господарства було повністю проігноровано вимоги Порядку планування та здійснення контрольних заходів з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.02.2013 №132, а також вимоги Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Вказує, що вищезазначені Акти обстеження земельних ділянок не були оскаржені, оскільки вони не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні ст. 17 КАС України та не зумовлюють виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність), яких перевірялась, тому їх висновки не можуть бути предметом спору.

Зазначає, що прокурором не доведено наявності вказаних елементів складу правопорушення, як і не підтверджено самого факту самовільного зайняття земельних ділянок.

Звертає увагу, що в Актах обстеження земельних ділянок від 06.09.2016 визначено форму власності земельних ділянок, що були об'єктом огляду, як державну, однак прокурором не обґрунтовано у такому випадку підстав для звернення з цим позовом у інтересах органів місцевого самоврядування (Городницької та Чижівської сільських рад), які відповідно до ст. 122 Земельного Кодексу України є розпорядниками земельних ділянок комунальної форми власності.

Також, відповідач заперечує проти долучення на стадії апеляційного розгляду справи нових доказів, що не були подані до суду першої інстанції, з огляду те, що справа розглядалась за правилами загального позовного провадження і підготовче засідання суду тривало з 27.08.2019 року до 30.11.2020. Сторони приймали участь у підготовчому засіданні та скористалися своїм правом на подання позову, заперечень, пояснень та додаткових доказів, проте не намагались подати до суду першої інстанції доказів, що наразі долучаються до апеляційної скарги.

Посилається і на те, що судом першої інстанції неодноразово надавалась можливість сторонам надати додаткові докази, проте прокурор не вчинив відповідних дій та не подав у якості доказів документів, що містилися в матеріалах кримінальної справи та не повідомляв місцевий господарський суд про неможливість подання відповідних доказів у встановлений судом строк в порядку ч. 4 ст. 80 ГПК України.

За наведеного вище, відповідач просить залишити апеляційну скаргу прокурора без задоволення, а рішення Господарського суду Житомирської області від 22.01.2021 без змін.

У відповіді на відзив заступник керівника Житомирської обласної прокуратури зазначає, що:

- прокурором в повному обсязі доведено, що директор ТОВ "Кленова Агро" ОСОБА_1 , який будучи посадовою особою юридичної особи, в супереч вимогам ст. ст. 116, 123, 122, 125, 126 Земельного кодексу України здійснював самовільне використання земельних ділянок без відповідних правовстановлюючих документів, чим завдав шкоди бюджету територіальних громад на загальну суму 713 956 грн 01 коп.;

- суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність прокурором та позивачами заявлених вимог письмовими доказами наявними у справі, та невідповідністю решти документів критеріям доказів, які можуть підтверджувати ці вимоги. Однак такі висновки суду першої інстанції є передчасними, зробленими без належного з'ясування всіх обставин, що мають значення для розгляду заявлених вимог про стягнення шкоди;

- долучення прокурором нових доказів зумовлено виключно обґрунтуванням суду прийнятого рішення, про відсутність у справі доказів, які у прокурора на час розгляду справи в суді фактично були відсутні;

- повноваження щодо державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів станом на 06.09.2016 були покладені на Державну інспекцію сільського господарства, що спростовує доводи відповідача, наведені у відзиві, що такі повноваження належали Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальним органам;

- відділом у Новоград-Волинському районі ГУ Держгеокадастру у Житомирській області здійснено розрахунок розміру шкоди заподіяної ТОВ "Кленова Агро" внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок. Так, шкода внаслідок самовільного зайняття ТОВ "Кленова Агро" земельної ділянки загальною площею 35,65 га на території Курчицької сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області становить 168 136 грн 69 коп., а земельної ділянки загальною площею 115, 73 га на території Кленівської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області - становить 545 819 грн 32 коп.

За наведеного прокурор вважає, що відзив ТОВ "Кленова Агро" є необґрунтованим.

ТОВ "Кленова Агро" подало до суду апеляційної інстанції клопотання, відповідно до якого просило суд поновити строк на подання доказів та долучити докази до матеріалів справи, а саме: копії адвокатських запитів від 17.03.2021 та 18.03.2021; копію відповіді Держгеокадастру у Житомирській області від 23.03.2021 №7/322-21-0.19; копію відповіді Держгеокадастру у Житомирській області від 24.03.2021 року №29-6-0.19- 26/115-21; інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 24.03.2021 (т. 10, а. с. 115-137).

Апеляційний господарський суд зауважує, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч.3 ст. 269 ГПК України).

Обґрунтовуючи подання таких доказів до суду апеляційної інстанції відповідач зазначає, що скаржником до апеляційної скарги було долучено нові докази, які не були подані до суду першої інстанції, а тому відповідач також вважає за необхідне надати отримані 24.03.2021 докази на спростування доводів апеляційної скарги та нових доказів прокурора.

Однак, суд апеляційної інстанції не може залишити поза увагою те, що такі докази є не лише новими в справі, а й були отримані/виготовлені після ухвалення рішення суду першої інстанції в цій справі. При цьому, відповідач не вказує причин, за наявності яких в нього були відсутні можливості звернутися з відповідними адвокатськими запитами до ГУ Держгеокадастру в Житомирській області та отримати на них відповіді під час розгляду справи в суді першої інстанції, який тривав 1,5 роки з 24.06.2019 по 22.01.2021 (т.1, а. с. 1-2; т. 9, а. с. 161-170).

Тому, суд апеляційної інстанції відхиляє клопотання ТОВ "Кленова Агро" про долучення доказів до справи, а відповідним доказам не надає оцінку.

Городницька селищна рада та Чижівська сільська рада не скористалися правом подати відзив на апеляційну скаргу прокурора, що відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

В судових засіданнях Північно-західного апеляційного господарського суду 05.04.2021 та 26.04.2021 прокурор підтримав доводи, наведені в апеляційній скарзі, стверджує, що судом першої інстанції при винесенні оскарженого рішення було порушено норми матеріального та процесуального права. Зазначив, що прокурор звертаючись до суду з цим позовом належним чином його обґрунтував та надав відповідні докази.

З огляду на вказане, просить рішення Господарського суду Житомирської області від 22.01.2021 у справі № 906/597/19 скасувати та ухвалити нове, котрим позовні вимоги задоволити в повному обсязі.

Представник відповідача в судових засіданнях зазначала, що з доводами скаржника не погоджується, вважає їх безпідставними, а оскаржене рішення таким, що відповідає встановленим обставинам справи та нормам закону. Вказала, що позовні вимоги в цій справі не підтверджуються належними та допустимими доказами. З огляду на зазначене, просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

В судове засідання 26.04.2021 представники Городницької селищної ради та Чижівської сільської ради не з'явилися.

Поруч з цим, від Городницької селищної ради надійшов лист, відповідно до якого Городницька селищна рада просить розглянути справу без участі її представника та зазначає, що не заперечує проти позову (т. 10, а. с. 177).

Враховуючи приписи ст.ст. 269, 273 ГПК України про межі та строки перегляду справ в апеляційній інстанції, той факт, що Чижівська сільська рада була належним чином та своєчасно повідомлена про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать копія реєстру на відправку рекомендованої кореспонденції від 06.04.2021 та роздруківка з веб-сайту Укрпошта про відстеження поштового відправлення, направленого Чижівській сільській раді (т. 10, а. с. 180-181), а також те, що явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалася, колегія суддів визнала за можливе завершувати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників Городницької селищної ради та Чижівської сільської ради .

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при ухвалені рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з такого.

Судом апеляційної інстанції встановлено та як убачається з матеріалів справи, що 04.12.2014 розпорядженням голови Новоград-Волинської районної державної адміністрації Житомирської області №643 "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості)" було надано дозвіл ТОВ "Кленова Агро" на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) з метою надання їх в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в тому числі: за рахунок невитребуваних земельних часток (паїв) із земель реформованого КСП "Хміль" на території Кленівської сільської ради за номерами земельних ділянок орієнтованою площею - 133,45 га, в тому числі: рілля площею 83,76га, пасовища площею 49,69 га (т. 2, а. с. 11).

В подальшому, 03.06.2016 розпорядженням голови Новоград-Волинської районної державної адміністрації Житомирської області №358 "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості)" було надано дозвіл ТОВ "Кленова Агро" на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) з метою надання їх в оренду строком на 7 (сім) років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок невитребуваних земельних часток (паїв) із земель реформованого КСП імені Чапаєва на території Курчинської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області орієнтовною площею 19,4461га (т. 2, а. с. 14).

Розпорядженням голови Новоград-Волинської районної державної адміністрації Житомирської області від 02.09.2016 №546 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості)" було затверджено ТОВ "Кленова Агро" технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок із земель не витребуваних паїв загальною площею 76,4704 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Кленівської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області. Також вказаним розпорядженням надано ТОВ "Кленова Агро" в оренду невитребувані земельні частки (паї) загальною площею 76,7404 га в тому числі: рілля площею 76,4704 га, строком на 7 (сім) років або до моменту отримання власниками земельних ділянок (паїв) правовстановлюючих документів взамін сертифікатів на право на земельні частки (паї), для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель реформованого КСП "Хміль" на території Кленівської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області (т. 2, а. с. 12-13).

Розпорядженням голови Новоград-Волинської районної державної адміністрації Житомирської області від 11.01.2017 №29 "Про затвердження технічної документації" було затверджено ТОВ "Кленова Агро" технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) загальною площею 19,4461 га та надано ТОВ "Кленова Агро" в оренду невитребувані земельні частки (паї) загальною площею 19,4461 га, строком на 7 (сім) років або до моменту отримання власниками земельних часток (паїв) (т. 2, а. с. 15).

В матеріалах справи наявні договори оренди земельних ділянок, акти приймання-передачі земельних ділянок, що надаються в оренду, укладені з фізичними особами та з Новоград-Волинською районною державною адміністрацією (т. 2, а. с. 21-216; т. 4, а. с. 1-218; т. 5, а. с. 1-177; т. 6, а. с. 1-213; т. 8, а. с. 2-232).

29.08.2016 прокуратурою було зареєстроване кримінальне провадження №4201606112400000013 за ознаками складу злочину, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України за фактом самовільного зайняття ТОВ "Кленова Агро" земельних ділянок на території Курчицької та Кленівської сільських рад Новоград-Волинського району. У ході розслідування кримінального провадження, начальнику Державної інспекції сільського господарства в Житомирській області було направлено лист №6099вих16 від 31.08.2016 щодо проведення обстеження земельних ділянок, які використовує ТОВ "Кленова Агро" на території Новоград-Волинського району з метою встановлення можливого факту самовільного використання вказаним підприємством земельних ділянок (т. 7, а. с. 89).

06.09.2016 державним інспектором сільського господарства Житомирської області Михаловським Ю.Д. складено акт обстеження земельної ділянки №32/09, в якому зазначено: площа земельної ділянки - 250,50га; площа на якій вчинено правопорушення чи яку необхідно обстежити перед видачею дозволу чи після проведення рекультивації порушених земель - 115,73га; форма власності - державна; категорія земель - сільськогосподарського призначення; цільове призначення - для ведення сільськогосподарського виробництва; наявність правовстановлюючих документів - відсутні. В даному акті вказано, що в результаті обстеження земельної ділянки встановлено, що на території Кленівської сільської ради використовує земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі договорів оренди земельних ділянок часток (паїв), що укладені з їх власниками - фізичними особами на загальну площу 134,77га. Також вказано, що окрім того даний суб'єкт господарювання на території вказаної сільської ради використовує земельні ділянки із невитребуваних (нерозподілених) земельних ділянок загальною площею 115,73га (рілля) які обробляються єдиним масивом згідно проектно-технічної документації із землеустрою щодо організації територій земельних часток (паїв), та складання документів, які посвідчують право власності на земельну ділянку громадянам реформованого КСП "Хміль", на території Кленівської сільської ради Новоград-Волинського району. За результатами обстеження інспектором вказано, що зважаючи на використання вказаних земельних ділянок, відповідно до вимог ст.1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" свідчить про факт самовільного зайняття земельних ділянок сільськогосподарського призначення площею 115,73га ТОВ "Кленова Агро" (т. 1, а. с. 16).

Також, 06.09.2016 державним інспектором сільського господарства Житомирської області Михаловським Ю.Д. складено акт обстеження земельної ділянки №33/09, в якому зазначено: площа земельної ділянки - 201,65га; площа на якій вчинено правопорушення чи яку необхідно обстежити перед видачею дозволу чи після проведення рекультивації порушених земель - 35,65га; форма власності - державна; категорія земель - сільськогосподарського призначення; цільове призначення - для ведення сільськогосподарського виробництва; наявність правовстановлюючих документів - відсутні. В акті вказано, що в результаті обстеження земельної ділянки встановлено, що на території Курчицької сільської ради ТОВ "Кленова Агро" використовує земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі договорів оренди земельних ділянок часток (паїв), що укладені з їх власниками - фізичними особами на загальну площу 166,00га. Також вказано, що окрім того даний суб'єкт господарювання на території вказаної сільської ради використовує земельні ділянки із невитребуваних (нерозподілених) земельних ділянок загальною площею 35,65га (рілля), які обробляються в урочищах "Хутір", "Смухове", "Подстанція", "Суріни дуби", "Купівля", "Садок", "біля річки Церем" на території Курчицької сільської ради. За результатами обстеження інспектором в акті вказано, що зважаючи на використання вказаних земельних ділянок, відповідно до вимог ст.1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", свідчить про факт самовільного зайняття земельних ділянок сільськогосподарського призначення площею 35,65га ТОВ "Кленова Агро" (т. 1, а. с. 17).

В листі від 01.11.2016 №8-606-99.2-1976/2-16, наданому на запит Новоград-Волинської місцевої прокуратури №7257вих16 від 31.10.2016, Управлінням Держгеокадастру у Новоград-Волинському районі Житомирської області повідомлено, що орієнтований розмір шкоди заподіяної ТОВ "Кленова Агро" внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок (невитребуваних, нерозподілених земельних ділянок) загальною площею 35,65га на території Курчицької сільської ради за 2016 рік становить 168136,69грн; загальною площею 115,73 га на території Кленівської сільської ради за 2016 рік становить 545819,32грн (т.1, а. с. 15).

Рішенням Чижівської об'єднаної територіальної громади №8/1-16 від 29.12.2016 "Про припинення діяльності органів місцевого самоврядування, що входять до складу Чижівської об'єднаної територіальної громади" вирішено припинити юридичну особу - Курчицьку сільську раду Новоград-Волинського району Житомирської області шляхом приєднання до Чижівської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області, яку визначено правонаступником активів та пасивів, всіх майнових прав та обов'язків Курчинської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області (т. 1, а. с.9-10).

Також, 29.12.2016 рішенням Городницької об'єднаної територіальної громади №5-01/2016 від 29.12.2016 "Про припинення діяльності органів місцевого самоврядування, що входять до складу Городницької об'єднаної територіальної громади" вирішено припинити юридичну особу - Кленівську сільську раду та вважати Городницьку селищну раду правонаступником активів, пасивів всіх майнових прав та обов'язків Кленівської сільської ради (т.1, а. с. 12-14).

Ухвалою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 19.02.2019 у справі №285/1310/17 за результатами розгляду кримінального провадження №42016061240000013 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, було закрито кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.197-1 КК України (т. 1, а. с. 14).

Керівник Новоград-Волинської місцевої прокуратури, вважаючи, що внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок на території Курчицької та Кленівської сільських рад, ТОВ "Кленова Агро" було завдано шкоди в загальному розмірі 713 956 грн 01 коп., звернувся до суду із позовом в цій справі.

Аналізуючи встановлені обставини справи та переглядаючи спірні правовідносини на предмет наявності правових підстав для задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції приймає до уваги наступні положення діючого законодавства з урахуванням фактичних обставин справи.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

За приписами ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Предметом позову в цій справі є стягнення з відповідача 713 956 грн 01 коп., завданої внаслідок дій щодо самовільного зайняття земельних ділянок на території Курчицької та Кленівської сільських рад.

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до статті 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Статтею 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" передбачено, що нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно з положеннями статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Статтею 152 Земельного кодексу України встановлено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до приписів ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина перша статті 1166 Цивільного кодексу України).

Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов'язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкода заподіяна не з її вини (частина друга статті 1166 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка її завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням земельного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Стаття 1166 ЦК України містить правило про загальний (генеральний) делікт, відповідно до якого будь-яка шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, повинна бути відшкодована особою, яка її завдала, в повному обсязі. Отже, загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавача шкоди (цивільне правопорушення).

При цьому, для настання деліктної відповідальності необхідна наявність всіх складових правопорушення.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо).

Виходячи з загальних принципів цивільного права для застосування такої міри відповідальності, як стягнення шкоди потрібна наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою, що є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди. Тобто, відсутність у діях особи умислу або необережності звільняє її від відповідальності, крім випадків, коли за нормами ЦК відповідальність настає незалежно від вини.

Тобто, для застосування такої міри відповідальності як стягнення шкоди, прокурор та/або позивач повинні довести наявність шкоди (її розмір), протиправність дій відповідача, та причинний зв'язок між шкодою позивача та протиправними діями відповідача.

Прокурор зазначає, що у період березень-вересень 2016 ОСОБА_1 , будучи директором ТОВ "Кленова Агро", в порушення вимог законодавства, діючи умисно, самовільно зайняв земельні ділянки сільськогосподарського призначення (невитребувані (нерозподілені) земельні ділянки) №№22, 23, НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 41, 42, 44, 63, 64, 73, 74, 76, 77, 95, 132, 134, 135, 143, 147, 150, 165, 178, 182, 205, 211, 226, 229, 230, 235, 240, 271, 251, 252, 253, 258, 419, 422, 429, 438, 435, 440, 441, 444, 445, 446, 449, 450, 453, 455, 460, 461, 468, 494, загальною площею 115,73га, які розташовані на території Кленівської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області та земельні ділянки сільськогосподарського призначення (невитребувані (нерозподілені) земельні ділянки) №№ НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , 186, 187, 208, 214, 205, 206, 207, 252, 253, 254, 255, 265, 266, 267, 453, 454, 455, 456, 458, 302, 321, 323, 326, 327, загальною площею 35,65га, які розташовані на території Курчицької сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області шляхом використання найманої техніки та працівників організував обробіток вказаних земельних ділянок, вирощування та збирання врожаю сільськогосподарських культур на них.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, під час розгляду справи в суді першої інстанції прокурор посилався на ухвалу Новоград-Волинського міськрайонного суду від 19.02.2019 у справі №285/1310/17 та акти обстеження №32/09 та №33/09 від 06.09.2016, складені державним інспектором сільського господарства Житомирської області Михайловим Ю.Д.

Надаючи оцінку, ухвалі Новоград-Волинського міськрайонного суду від 19.02.2019 у справі №285/1310/1, як доказу в ці справі, суд зазначає таке.

Згідно ст.211 Земельного Кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельної ділянки.

Вище вказано, що ухвалою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 19.02.2019 у справі №285/1310/17 за результатами розгляду кримінального провадження №42016061240000013 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнено від кримінальної відповідальності передбаченої ч.1 ст.197-1 КК України у зв'язку із зміною обстановки. Цією ж ухвалою закрито кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.197-1 КК України.

Зазначеною ухвалою встановлено, що:

- наказом № 1 від 11.09.2013 ОСОБА_1 прийнятий на посаду директора ТОВ "Кленова Агро". У період березня - вересня 2016 року ОСОБА_1 будучи директором ТОВ "Кленова Агро" в порушення вимог законодавства, діючи умисно, не маючи відповідних правовстановлюючих документів, самовільно зайняв земельні ділянки сільськогосподарського призначення (невитребувані (нерозподілені) земельні ділянки) -№№22, 23, НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_5 , 27, 28, 29,30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 41, 42, 44, 63, 64, 73, 74, 76, 77, 95, 132, 134, 135, 143, 147, 150, 165, 178, 182, 205 , 211, 226, 229, 230, 235, 240, 271, 251, 252, 253, 258, 419, 422, 429, 438, 435, 440, 441, 444, 445, 446, 449, 450, 453, 455, 460, 461, 468, 494 загальною площею 115,73 га, які розташовані на території Кленівської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області та шляхом використання найманої техніки та працівників організував обробіток вказаних земельних ділянок, вирощування та збирання врожаю сільськогосподарських культур на них. В результаті таких протиправних дій ОСОБА_1 , державі, в особі Кленівської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області заподіяно шкоду в суму 545 819 грн 32 коп.;

- ОСОБА_1 будучи на посаді генералі директора ТОВ "Кленова Агро", упродовж березня - вересня 2016 року в порушення вимог законодавства, діючи умисно, не маючи відловідних правовстановлюючих документів, самовільно зайняв земельні ділянки сільськогосподарського призначення (невитеребувані (нерозподілені) земельні ділянки) №№ НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_6 , 187, 208, 214, 205, 206, 207, 252, 253, 254, 255, 263, 266, 267, 453, 454, 455, 456, 458, 302, 321, 323, 326, 327, загальною площею 35,65 га які розташовані на території Курчицької сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області та шляхом використання найманої техніки та працівників організував обробіток вказаних земельних ділянок, вирощування та збирання врожаю сільськогосподарських культур на них. В результаті таких протиправних дій ОСОБА_1 , державі, в особі Курчицької сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області заподіяно шкоду в сумі 168 136 грн 69 коп.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За приписами ч. 7 ст. 75 ГПК України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для господарського суду.

Згідно ч. 6 ст. 75 ГПК України однією з підстав звільнення від доказування є саме обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

В той же час, частиною 8 статті 75 ГПК України передбачено, що обставини, встановлені, зокрема, ухвалою про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, підлягають доказуванню в загальному порядку при розгляді справи господарським судом.

Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що при розгляді справи господарським судом обставини, встановлені ухвалою про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності підлягають доказуванню в загальному порядку.

Тому, враховуючи, що кримінальне провадження №42016061240000013 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України було закрито ухвалою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 19.02.2019 у справі №285/1310/17, то встановлені в ній обставини, в силу приписів ч. 8 ст. 75 ГПК України, не є преюдиційними для господарського суду та підлягають доказуванню в загальному порядку.

На стадії апеляційного провадження прокурором, до апеляційної скарги було долучено;

- копію заяви Новоград-Волинської місцевої прокуратури про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження № 42016061240000013 від 03.02.2021 (т. 10, а. с. 49);

- копію протоколу огляду місця події від 06.09.2016 на території Курчицької сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області (т. 10, а. с. 26-31);

- копію протоколу огляду місця події від 06.09.2016 на території Кленівської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області (т. 10, а. с.32-36);

- копію протоколу допиту свідка ОСОБА_1 від 30.11.2016 (т. 10, а. с. 37-40);

- копію договору про надання с/г послуг № 66/03-К від 01.03.2016 з додатком № 1 (т. 10, а. с. 41-47);

- копію наказу від 11.09.2016 №1 про призначення ОСОБА_1 на посаду директора (т. 10, а. с. 48).

Такі докази до суду першої інстанції прокурором подано не було.

За приписами ч. 3 ст. 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Мотивуючи неподання таких доказів суду першої інстанції прокурор вказує, що матеріали кримінального провадження були відсутні, як у Новоград-Волинської місцевої прокуратури, так і у Житомирської обласної прокуратури і були отримані лише 09.02.2021.

Надаючи оцінку таким твердженням прокурора, суд бере до уваги таке.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч. ч. 1, 2 ст. 2 ГПК України).

Згідно із ст. 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Частинами 1-4 статті 13 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо (ст. 15 ГПК України).

Відповідно до норм ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними. Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено цим Кодексом, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи. У разі подання заяви про те, що доданий до справи або поданий до суду учасником справи для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є підробленим, особа, яка подала цей документ, може просити суд до закінчення підготовчого засідання виключити його з числа доказів і розглядати справу на підставі інших доказів.

Системний аналіз статей 80, 269 ГПК України свідчить про те, що докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на позивача покладено обов'язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого строку, це наявність об'єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких також покладений на учасника справи (у цьому випадку - прокурора) (висновок викладений в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 913/317/18 та від 22.05.2019 у справі № 5011-15/10488-2012).

Суд враховує, що одним із елементів права на суд (окрім права на доступ) є принцип процесуальної рівноправності сторін, або так званий принцип "рівної зброї" ("equality of arms") згідно з яким кожній стороні має бути надано розумну можливість подати обґрунтування своєї позиції за умов, які б не ставили цю сторону у становище істотно невигідне по відношенню до опонента.

Цей принцип вимагає насамперед рівності сторін спору в їхніх процесуальних можливостях щодо подання доказів і пояснень у судовому провадженні (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Dombo Beheer B.V. v. The Netherlands" від 27.10.1993 та "Ankerl v. Switzerland" від 23.10.1996).

Окрім того, суд апеляційної інстанції бере до уваги висновок Верховного Суду викладений в постанові від 30.03.2018 у справі № 910/24486/16 за яким неналежне виконання стороною свого процесуального обов'язку з доведення у суді першої інстанції обставин, на які остання (сторона) посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, не може бути компенсоване цим учасником судового процесу на наступних етапах розгляду справи (у судах апеляційної чи касаційної інстанцій). В іншому випадку зазначене могло б призвести до безпідставного скасування законного та обґрунтованого рішення суду першої інстанції.

За наведеного, апеляційний господарський суд констатує, що скаржником не надано доказів щодо неможливості подання, доданих до апеляційної скарги, до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього, а тому надає оцінку таким доказам, оскільки останні є недопустимими доказами.

В той же час, під час розгляду справи в суді першої інстанції не було надано інших доказів на підтвердження обставин фактичного використання відповідачем земельних ділянок площею 115,73га на території Кленівської сільської ради та площею 35,65га на території Курчицької сільської ради, які були зібрані під час кримінального провадження №42016061240000013.

Також, суд вважає за необхідне вказати, що зі змісту ухвали Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 19.02.2019 у справі №285/1310/17 не вбачається визнання ОСОБА_1 своєї вини.

Апеляційний господарський суд не може залишити поза увагою і те, що ОСОБА_1 , станом на 06.09.2016, був керівником інших юридичних осіб, зокрема: ФГ "АФК 2008", ФГ "Зоря Полісся", ТОВ "Неділище Агро". Вказане підтверджується витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т. 9, а. с. 46-63).

Щодо актів обстеження №32/09 та №33/09 від 06.09.2016, складені державним інспектором сільського господарства Житомирської області Михайловим Ю.Д., суд зазначає таке.

Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель визначені Законом України "Про державний контроль за використанням та охороною земель".

Статтею 4 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" встановлено, що об'єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.

Згідно ч.2 статті 5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державний контроль за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Норми ст.6 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" визначають повноваження центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Статтею 9 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" встановлено, що державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються, зокрема, шляхом проведення перевірок.

Частиною 1 статті 188 Земельного кодексу України передбачено, що державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Указом Президента України від 13.04.2011 №459/2011 "Про державну інспекцію сільського господарства України" було утворено державну інспекцію сільського господарства України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.06.2015 №447 "Про ліквідацію територіальних органів Державної інспекції сільського господарства" вирішено ліквідувати Державну інспекцію сільського господарства. Пунктом 2 вказаної постанови передбачено, що територіальні органи, які ліквідуються, подовжують виконання своїх функцій і повноважень до їх передачі відповідним органам виконавчої влади.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 №910-р було погоджено пропозицію Міністерства аграрної політики та продовольства України щодо можливості забезпечення здійснення покладених на Державну службу з питань геодезії, картографії та кадастру постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №15 "Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру" функцій і повноважень Державної інспекції сільського господарства, що припиняється, із здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Тобто, саме з моменту прийняття Кабінету Міністрів України розпорядження від 30.11.2016 №910-р Держгеокадастр отримав всі функції та повноваження із здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів, передбачені Законом України від 19.02.2003 "Про державний контроль за використанням та охороною земель", які раніше здійснювала Державна інспекція сільського господарства України.

Листом №10-6-0.47-8376/2-20 від 20.11.2020 Головне управління Держгеокадстру у Житомирській області повідомило, що на момент проведення перевірки від 06.09.2016 Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області не здійснювало повноважень державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використання та охороною земель усіх категорій та форм власності (т.9, а.с.119).

Тому, станом на 06.09.2016 (дата складання актів обстеження №32/09 та №33/09) повноваження щодо державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів були покладені на Державну інспекцію сільського господарства.

Згідно із ст. 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" визначено повноваження державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель та дотриманням вимог законодавства України про охорону земель. Так, державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, зокрема, мають право:

- безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель;

- давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків;

- складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності;

- викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань, пов'язаних з порушенням земельного законодавства України;

- передавати до органів прокуратури, органів досудового розслідування акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки кримінального правопорушення;

- проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням земельного законодавства України.

На час складання актів обстеження №32/09 та №33/09 від 06.09.2016 державним інспектором сільського господарства Житомирської області Михайловим Ю.Д. був чинний Порядок планування та здійснення контрольних заходів з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства, затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 132 від 25.02.2013, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.03.2013 (далі - Порядок № 132).

Відповідно до п.1.2. Порядку № 132 цей порядок визначає процедуру планування та здійснення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, які використовуються ними у процесі ведення господарської діяльності, визначає організаційні заходи, які необхідно здійснити перед початком проведення перевірок, загальні вимоги до їх здійснення, а також вимоги до оформлення матеріалів за результатами проведених перевірок. Вказаний Порядок був діючим на станом на час проведення перевірки.

Згідно із п.1.3-1.5 Порядку № 132, інспекційні органи здійснюють планові та позапланові заходи державного нагляду (контролю). Планові та позапланові заходи здійснюються шляхом проведення перевірок, обстежень земельних ділянок. Цей Порядок поширюється на суб'єктів господарювання, господарська діяльність яких пов'язана з використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності, в частині дотримання ними вимог земельного законодавства, встановленого законодавством порядку використання та охорони земель, а також на інспекційні органи в частині дотримання ними визначених Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та цим Порядком процедур здійснення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю).

Пунктом 3.6. Порядку № 132 передбачено, що перед здійсненням позапланового заходу інспекційний орган інформує у разі можливості суб'єкта господарювання про його проведення. Повідомлення про проведення позапланового заходу направляється з використанням засобів факсимільного зв'язку або про його проведення повідомляється телефоном. У разі неможливості своєчасного повідомлення суб'єкта господарювання про проведення позапланового заходу (через обмежені строки на його проведення, відсутність телефонного та факсимільного зв'язку, інформації про номери телефонів та місцезнаходження/місце проживання) захід проводиться без попереднього повідомлення суб'єкта господарювання.

Пунктами 4.1, 4.2 Порядку № 132 визначено, що для здійснення планового чи позапланового заходу інспекційний орган видає наказ, який підписує керівник інспекційного органу чи посадова особа, що виконує його обов'язки. Наказ має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися відповідний захід, та предмет перевірки. На підставі наказу інспекційний орган оформляє направлення на проведення планової/позапланової перевірки, яке підписується керівником чи заступником керівника інспекційного органу та засвідчується печаткою інспекційного органу.

Згідно з п.5.1 Порядку № 132 державні інспектори, які беруть участь у здійсненні відповідних заходів, зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання чи уповноваженій ним особі або фізичній особі - підприємцю чи її представнику направлення на проведення планової/позапланової перевірки та службові посвідчення, що засвідчують їх особи, і надати їм копію направлення на проведення планової/позапланової перевірки, яка вручається вищезазначеним особам під підпис.

Державні інспектори не мають права здійснювати відповідні заходи без наявності направлення на проведення планової/позапланової перевірки та службових посвідчень. Суб'єкти господарювання, що перевіряються, мають право не допускати державних інспекторів до проведення відповідних заходів, якщо вони не пред'явили документи, визначені пунктом 5.1 цього розділу (п.5.2 Порядку № 132).

В п. 6.2. Порядку № 132 передбачено, що акт перевірки складається у двох примірниках і підписується не пізніше останнього дня проведення перевірки державними інспекторами, які проводять відповідний захід, керівником суб'єкта господарювання або уповноваженою ним особою чи фізичною особою - підприємцем або її представником. Перший примірник акта залишається в інспекційному органі, який проводить перевірку, другий - вручається керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі чи фізичній особі - підприємцю або її представнику. При врученні акта перевірки у примірнику акта, який залишається в інспекційному органі, робиться відмітка про дату вручення акта та ставиться підпис особи, яка його отримує. Якщо державні інспектори беруть участь у проведенні спільної перевірки разом з іншими контролюючими органами, вони складають в межах наданих повноважень окремий акт перевірки та передають копію такого акта керівнику, що очолює робочу групу.

Згідно з п.6.3 Порядку № 132 якщо керівник суб'єкта господарювання або уповноважена ним особа чи фізична особа - підприємець або її представник не погоджуються з актом перевірки, вони підписують акт із зауваженнями. Зауваження є невід'ємною частиною акта перевірки і повинні надаватись суб'єктом господарювання не пізніше трьох робочих днів з дня підписання акта перевірки із зауваженнями.

Відповідно до п.6.4 Порядку № 132, у разі відмови суб'єкта господарювання від ознайомлення з актом перевірки, його підписання, надання пояснень, отримання копії акта перевірки державні інспектори, що здійснюють планову/позапланову перевірку, вносять до акта перевірки відповідний запис, засвідчуючи це своїми підписами. Другий примірник акта перевірки направляється суб'єкту господарювання поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох робочих днів після закінчення здійснення відповідного заходу. На примірнику акта перевірки, який залишається в інспекційному органі, робиться відмітка про дату його надсилання поштою із зазначенням прізвища та ініціалів особи, яка відправила акт перевірки суб'єкту господарювання.

В той же час, в порушення норм вказаного Порядку № 132, матеріали господарської справи не містять:

- доказів на підтвердження неможливості своєчасного повідомлення суб'єкта господарювання про проведення позапланової перевірки (п.3.6 Порядку);

- наказу інспекційного органу про здійснення відповідного заходу та предмету перевірки суб'єкта господарювання (п. 4.1. Порядку № 132);

- доказів надання під підпис та/або направлення державним інспектором сільського господарства керівнику суб'єкта господарювання чи уповноваженій ним особі направлення на проведення планової/позапланової перевірки (п.5.1 Порядку № 132);

- докази направлення відповідачу актів обстеження земельних ділянок №32/09 та №33/09 від 06.09.2016 після їх складання (п. 6.4 Порядку № 132).

Також, в порушенням п. 5.6. Порядку № 132 акти обстеження не містять відомостей про те, що: під час проведення перевірки були присутні особи суб'єкта господарювання щодо якого здійснювалась перевірка, оскільки, в актах обстеженнях №32/09 та №33/09 від 06.09.2016 в графі "підписи осіб, які були присутні при перевірці" не містять підпису відповідача).

Окрім того, в акті обстеження земельної ділянки №32/09 від 06.09.2016 зазначено, що ТОВ "Кленова Агро" використовує земельні ділянки із невитребуваних (нерозподілених) земельних ділянок загальною площею 115,73га, які обробляються єдиним масивом на території Кленівської сільської ради, однак відсутні відомості про фактичне місцезнаходження таких земельних ділянок загальна площа яких 115,73га (т.1, а. с. 16).

В свою чергу, в акті обстеження земельної ділянки №33/09 від 06.09.2016 також зазначено, що ТОВ "Кленова Агро" використовує земельні ділянки із невитребуваних (нерозподілених) земельних ділянок загальною площею 35,65га, які обробляються у урочищах "Хутір", "Смухове", "Подстанція", "Суріни дуби", "Купівля", "Садок", "біля річки Церем" на території Курчицької сільської ради (т.1, а.с.17).

Згідно з п.6.1 Порядку № 132, у разі необхідності в акті перевірки наводиться план-схема місця розташування земельної ділянки (схематичний абрис чи викопіювання з картографічних матеріалів планів земельної ділянки з прив'язкою до місцевості та зазначенням суміжних землекористувачів). На плані-схемі вказується загальна площа земельної ділянки та площа, на якій виявлено порушення (забруднення, самовільне зайняття, нецільове використання земельної ділянки тощо).

Вищевказані акти обстеження земельних ділянок не містять інформації про стан використання земельних ділянок, а також того, яким чином інспектором було визначено, що відповідач зайняв саме 115,73га земельної ділянки з загальної площі земельної ділянки 250,50га на території Кленівської сільської ради та 35,65га земельної ділянки з загальної площі земельної ділянки 201,65га на території Курчицької сільської ради; план-схема земельних ділянок в актах не відображена як і не зазначено, що така план-схема є додатком до вказаних актів.

Також, зі змісту актів №32/09 та №33/09 від 06.09.2016 судом встановлено, що в них відсутні відомості про місцезнаходження юридичної особи - ТОВ "Кленова Агро", яка перевіряється.

За наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що державним інспектором сільського господарства при проведенні обстеження 06.09.2016 земельних ділянок на території Кленівської та Курчицької сільських рад не було дотримано процедури проведення перевірки, передбаченої Порядком № 132, а тому такі докази є не допустимими та не можуть бути покладені в основу судового рішення в цій справі.

Тому, враховуючи викладене, апеляційний господарський суд погоджується із судом першої інстанції про недоведеність прокурором обставин самовільного зайняття відповідачем земельних ділянок загальною площею 115,73га та 35,65га на території Курчицької та Кленівської сільських рад, а відповідні доводи апеляційної скарги спростовуються викладеним.

Щодо розмір шкоди, який прокурором визначено на підставі листа Головного управління Держгеокадастру у Новоград-Волинському районі від 01.11.2016 №8-606-99.2-1976/2-16, суд зазначає таке.

В листі Головного управління Держгеокадастру у Новоград-Волинському районі від 01.11.2016 №8-606-99.2-1976/2-16 зазначено, що:

- орієнтовний розмір шкоди заподіяної ТОВ "Кленова-Агро" внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок (невитребуваних, нерозподілених земельних ділянок) загальною площею 35,65га на території Курчицької сільської ради за 2016 рік становить 168 136 грн. 69 коп.;

- орієнтовний розмір шкоди заподіяної ТОВ "Кленова-Агро" внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок (невитребуваних, нерозподілених земельних ділянок) загальною площею 115,73 га на території Кленівської сільської ради за 2016 рік становить 548 819 грн 32 коп.

Тобто, розмір шкоди, котрий прокурор просить стягнути з відповідача є орієнтовним, а до самого листа не додано доказів як саме здійснювався такий розрахунок та на підставі яких документів та вимог законодавства, зокрема Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 №963.

Щодо листа №35-4102вих19 від 25.10.2019 в якому, з посиланням на інформацію Відділу Держгеокадастру у Новоград-Волинському районі №32-6-0.19-229/115-19 від 24.10.2019 та п.4 Методики, наведено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, відповідно до якої шкода визначена в розмірі 713956,01грн (т.7, а.с.85-88).

При цьому, суд зазначає, що в постанові Верховного Суду від 25.02.2020 у справі №922/748/19 викладено висновок щодо необхідності перевірки судом обґрунтованості розрахунку позовних вимог, заявлених позивачем саме як безпідставно збережені грошові кошти в розмірі орендної плати за користування відповідачем сформованою земельною ділянкою.

В цій справі прокурор заявив позов про стягнення шкоди, завданої внаслідок самовільного зайняття відповідачем земельних ділянок.

Основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 ПК України (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 у справі №920/739/17).

За змістом статей 15, 20, 21 Закону України "Про Державний земельний кадастр" до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки як нормативна грошова оцінка. Внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру є обов'язковим. Відомості про нормативну грошову оцінку земель вносяться до Державного земельного кадастру на підставі технічної документації з такої оцінки.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про оцінку земель", нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Згідно з абзацом 3 частини 1 статті 13 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки, зокрема, комунальної власності.

Зважаючи на наведені норми, визначення розміру орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної власності, у розмірі якої нараховано заявлену до стягнення суму шкоди, здійснюється на основі нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

При цьому, наявність між сторонами позадоговірних кондикційних правовідносин не є підставою для незастосування при визначенні розміру несплаченої відповідачем орендної плати за земельну ділянку як безпідставно збережених грошових коштів затвердженої у встановленому законом порядку нормативної грошової оцінки цієї ділянки.

Відповідно до частини 2 статті 20 та частини 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Апеляційний господарський суд, звертає увагу на те, що прокурором не долучено до матеріалів справи витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, які на думку прокурора були самовільно зайняті відповідачем.

Враховуючи всі вищевикладені обставини в сукупності та кожну обставину окремо, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про правомірність відмови судом першої інстанції у задоволенні позовних вимог керівника Новоград-Волинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Городницької селищної ради та Чижівської сільської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кленова Агро" про стягнення 713 956 грн 01 коп., з огляду на недоведеність позовних вимог.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних в справі доказів.

В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не підтверджуються встановленими обставинами справи, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, рішення Господарського суду Житомирської області від 22.01.2021р. у справі №906/597/19 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу заступника керівника Житомирської обласної прокуратури - без задоволення.

Керуючись статтями 269, 270, 273, 275-279, 282 ГПК України, Північно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу заступника керівника Житомирської обласної прокуратури залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Житомирської області від 22.01.2021р. у справі №906/597/19 - без змін.

2. Справу № 906/597/19 надіслати Господарському суду Житомирської області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, строках та порядку встановлених статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "29" квітня 2021 р.

Головуючий суддя Петухов М.Г.

Суддя Гудак А.В.

Суддя Маціщук А.В.