ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
20 квітня 2021 року Справа № 924/1222/18
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючий суддя Маціщук А.В., суддя Петухов М.Г. , суддя Гудак А.В.
секретар судового засідання Шилан О.С.
за участю представників сторін:
прокурора - Прокопчук О.В.
позивача - не з'явився
відповідача - адв. Федонюк Г.С.
розглянувши апеляційну скаргу відповідача Приватного підприємства „Аграрна компанія 2004”
на рішення Господарського суду Хмельницької області від 22.10.2020 р. ухваленого суддею Танасюк О.Є. у м.Хмельницькому, повний текст складено 29.10.2020 р.
у справі № 924/1222/18
за позовом Першого заступника керівника Городоцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Закупненської селищної ради, Хмельницька область, Чемеровецький район, смт. Закупне
до Приватного підприємства „Аграрна компанія 2004”, Хмельницька область, Волочиський район, с. Попівці
про стягнення 5509067,42 грн., з яких: 4942993,14 грн. - кошти на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури смт. Закупне, 44690,07 грн. - пеня, 521384,21 грн. - 3% річних
Відповідно до рішення Господарського суду Хмельницької області від 22.10.2020 р. у справі № 924/1222/18 позов задоволено частково. Згідно з рішенням суду підлягає стягненню з Приватного підприємства „Аграрна компанія 2004” на користь Закупненської селищної ради 4942993,14 грн. коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури смт. Закупне, 44690,07 грн. пені, 44690,07 грн. 3% річних. Відмовлено у стягненні 476694, грн. 3% річних.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач Приватне підприємство „Аграрна компанія 2004” подав апеляційну скаргу до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 22.10.2020 р. у даній справі в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову повністю.
Вважає, що під час ухвалення оскаржуваного рішення судом першої інстанції мало місце нез'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведеність обставин, які мають значення для справи і які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного та необґрунтованого рішення. Вважає, що рішення суду не відповідає нормі ст. 236 ГПК України.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що підписавши договір про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури селища Закупне, відповідач погодив розмір сплати грошових коштів як пайової участі та зобов'язався їх сплатити у визначений договором строк - до 31.08.2018 р.
Вважає, що суд неповно з'ясував обставини, які входять до предмету доказування, оскільки відсутнє документальне підтвердження правомірності розрахунку розміру пайової участі, що є підставою для відмови в задоволенні позову.
Звертає увагу, що 17.05.2019 р. позов прокурора було залишено без розгляду на підставі п. 1 ч.1. ст.226 ГПК України і тільки 17.09.2020 р. провадження у справі було поновлено та продовжено розгляд справи по суті зі стадіі судових дебатів. Відповідач в дебатах не міг подати інші докази, які стосувались розгляду справи, тому тільки повідомив про те, що за такий проміжок часу (більше одного року) обставини, які досліджувались при розгляді справи по суті, істотно змінились і об'єкт, передбачений договором пайової участі, не введений та не буде введений в експлуатацію.
Під час виконання будівельних робіт виникла необхідність зміни проектних рішень, приведення у відповідність до чинних норм та перерахунку кошторисної вартості, тому були внесені зміни до проекту будівництва, які були підтвердженні експертним звітом від 06.11.2019 р. за проектом «Нове будівництво комплексу для приймання, очищення, сушіння, зберігання та відвантаження зерна по вул. Станційна, 6 в смт Закупне, Чемеровецького району, Хмельницької області (коригування)». Оскільки був виконаний новий експертнмй звіт, тому експертний звіт щодо розгляду проектної документації в частині міцності, надійності та довговічності об'єкта будівництва від 16.03.2017 р. вважається таким, що втратив чинність.
28 листопада 2019 року Приватному підприємству «Аграрна компанія 2004» як замовнику об'єкта Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області видано Сертифікат серія ХМ 162193322030, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації.
Наведенні факти не прийняті судом до уваги, хоча є загальнодоступними та знаходяться на Порталі державної електронної системи у сфері будівництва на сайті https://e-construction.gov.ua.
З 01.01.2019 р. набрали чинності зміни до ст. 40 «Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту» Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», згідно яких не залучаються до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту об'єкти, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до силосів для зерна та складських майданчиків (для зберігання сільськогосподарської продукції).
Здійснювати новий розрахунок пайової участі до договору пайової участі немає правової підстави, оскільки на момент затвердження нової кошторисної документації 2019 року щодо об'єкту: «Нове будівництво комплексу для приймання, очищення, сушіння, зберігання та відвантаження зерна по вул.Станційна, 6 в смт Закупне, Чемеровецького району, Хмельницької області (коригування)» пайова участь у будівництві таких об'єктів скасована законодавцем та відсутнє правове регулювання такої процедури.
Відповідно до частини 3 статті 5 ЦК України якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Скаржник доводить, що судом першої інстанції не досліджувалось та не надано висновків щодо: відповідності розрахунок пайової участі актам цивільного законодавства; граничного розміру пайової участі, який встановлений Закупненською селищною радою, так як в матеріалах справи відсутній Порядок участі замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної інфраструктури селища Закупне, затвердженого рішенням 20 сесії селищної ради від 12.09.2017 р. № 3; факту введення в експлуатацію об'єкта будівництва, що передбачений договором пайової участі та згідно якого зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва.
Вважає, що сторони не погодили та не встановили чіткі умови застосування пені у договорі, у зв'язку з чим вона не підлягає застосуванню. Однак, враховуючи вищевикладені доводи щодо недоведення позивачем та не перевірки судом правильності нарахування розміру пайової участі у відповідності зі зведеним кошторисним розрахунком вартості будівництва, що зданий в експлуатацію, тому розміру, який відображений в договорі, відсутні підстави для нарахування пені та 3% річних.
Враховуючи, що фактичні обставини, які мають значення для вирішення справи судом першої інстанції не встановленні, оскаржуване рішення не відповідає вимогам ст.ст. 236-237 ГПК України щодо оцінки доказів та законності й обґрунтованості, тому наявні підстави для скасування рішення про задоволених позовних вимог.
Скаржник просить урахувати викладене і скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 22 жовтня 2020 року у справі № 924/1222/18 щодо задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Хмельницька обласна прокуратура подала відзив на апеляційну скаргу. Хмельницька обласна прокуратура апеляційну скаргу не визнає, вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені фактичні обставини справи, дана їм правильна оцінка, а висновки суду відповідають матеріалам справи і закону, а доводи скаржника є безпідставними.
Вважає, що недійсність договору від 12.04.2018 прямо не встановлена законом та не визнана судом, він є дійсним і підлягає виконанню на умовах цього договору, отже відповідач зобов'язаний сплатити кошти в загальній сумі 4942993,14 грн. за погодженим графіком до 31.08.2018 р.
Безпідставними є доводи скаргжника, що оскільки об'єкт не прийнято в експлуатацію, тому у відповідача не виникли зобов'язання сплатити кошти за договором. Так, статтею 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником коштів до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію. При цьому п.2.1 договору визначено, що строк (графік) сплати пайової участі (виконання зобов'язань замовника) до 31.08.2018 р.
Звертає увагу, що розмір пайової участі визначений з урахуванням положень ст.40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (щодо граничного розміру), Порядку участі замовників у створенні і розвитку інженерно- транспортної та соціальної інфраструктури селища Закупне, затвердженого рішенням 20 сесії Закупненської селищної ради № 3 від 12.09.2017 р., на підставі даних проектно-кошторисної документації, наданої ПП «Аграрна компанія 2004», та становить 3 відсотка від загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування, яка визначена проектною документацією. Підписавши договір, відповідач погодився з розміром пайової участі в сумі 4942993,14 гривень. Разом з тим, відповідач з моменту підписання договору не звертався до позивача з пропозиціями внести зміни до договору в частині розміру пайової участі, і такі зміни не вносились в судовому порядку.
Просить суд апеляційну скаргу ПП «Аграрна компанія 2004» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 22.10.2020 р. у справі № 924/1222/19 - без змін.
Позивач Закупненська селищна рада відзиву на апеляційну скаргу суду не подала.
У зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Олексюк Г.Є. і зміною складу колегії суддів Північно-західний апеляційний господарський суд прийняв до провадження справу № 924/1222/18 колегією суддів у складі: головуючий суддя Маціщук А.В., суддя Гудак А.В., суддя Петухов М.Г.
Закупненська селищна рада не забезпечила явку представника в судове засідання 20.04.2021 р., подала суду клопотання про розгляд справи без участі її представника /а.с. 54 у т.3/.
Представник Приватного підприємства „Аграрна компанія 2004” підтримала доводи апеляційної скарги. Прокурор заперечила щодо задоволення апеляційної скарги.
Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши в судовому засіданні пояснення прокурора та представника Приватного підприємства „Аграрна компанія 2004”, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного судового рішення норм матеріального процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено наступне.
12.04.2018 р. Закупненська селищна рада/замовник та Приватне підприємство „Аграрна компанія 2004” уклали договір про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури селища Закупна, за умовами якого замовник у зв'язку із будівництвом комплексу для приймання, очищення, сушіння, зберігання та відвантаження зерна за адресою зв'язку: вул. Станційна, 6, смт. Закупне, Чемеровецький район Хмельницької області, зобов'язується взяти пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури смт. Закупне та перерахувати до місцевого бюджету грошові кошти в розмірі 4942993,14 грн. як пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури смт. Закупне у розмірі, що дорівнює 3,0 % від загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування, яка визначена проектною документацією, та затверджена в установленому законодавством порядку. Розмір внеску та порядок його оплати визначені за п. 2.1. договору в сумі 4942993,14 грн., що Приватне підприємство „Аграрна компанія 2004” зобов'язане перерахувати єдиним платежем до 31.08.2018 р.
Умовами п. 3.1. договору визначено, що кошти, отримані як пайова участь замовників об'єктів містобудування, можуть використовуватися виключно на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури смт. Закупне.
Пунктом 4.1. договору передбачено, що у разі невиконання замовником будівництва умов договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури смт. Закупне щодо перерахування в повному обсязі коштів, Закупненська селищна рада здійснює необхідні заходи щодо примусового стягнення вказаних коштів у судовому порядку.
Відповідно до п. 4.2. договору замовник у випадку несвоєчасної сплати внеску, передбаченого розділом 1 договору, сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на частину несвоєчасно сплачених за договором коштів, що діє на дату настання платежу (можуть передбачатися інші штрафні санкції).
Згідно з п. 5.1. договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання ними своїх зобов'язань за цим договором.
Відповідно до п. п. 6.2., 6.3. договору одностороння зміна умов або одностороння відмова від цього договору неприпустима. У випадках, не передбачених даним договором, сторони керуються чинним законодавством України.
Договір підписаний сторонами та скріплений їх печатками /а.с. 13-14/.
Згідно з рішенням Господарського суду Хмельницької області від 23.10.2019 р. у справі № 924/638/19, яке залишене без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.02.2020 р., відмовлено у задоволенні позову Приватного підприємства „Аграрна компанія 2004” до Закупненської селищної ради про визнання недійсним договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури селища Закупне від 12.04.2018 р.
У справі № 924/638/19 суди дійшли висновку, що строк (термін) виконання зобов'язання за договором про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури селища Закупне визначений вказівкою на конкретну дату, до настання якої (31.08.2018 р.) позивач зобов'язувався виконати свій обов'язок по сплаті коштів на пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури селища Закупне. Суди зазначили, що конструкція ст. 530 ЦК України ототожнює поняття строк та термін в контексті виконання зобов'язання, з огляду на що доводи позивача ПП „Аграрна компанія 2004” про невідповідність п. 2.1 договору Цивільному кодексу України та Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" є безпідставними.
21.08.2018 р. листом № 02-22/145 Закупненською селищною радою на адресу ПП „Аграрна компанія 2004” надіслано нагадування про сплату коштів пайової участі єдиним платежем до 31.08.2018 р. /а.с. 17 у т.1/.
У зв'язку із невиконанням умов договору 25.09.2018 р. Закупненська селищна рада Хмельницької області на адресу ПП „Аграрна компанія 2004” надіслала претензію № 02-22/161 з вимогою сплатити кошти за договором від 12.04.2018 р. в розмірі 5068937,90 грн., з яких: 4942993,14 грн. - борг, 9750,56 грн. - 3% річних, 116194,20 грн. - пеня. Претензія була одержана відповідачем, що підтверджується повідомленням про вручення кореспонденції /а.с. 18-21/, однак залишена останнім без реагування.
24.10.2018 р. Закупненською селищною радою Хмельницької області на адресу ПП „Аграрна компанія 2004” повторно надіслано претензію від 23.10.2018 р. № 02-22/180 з вимогою сплатити кошти за договором від 12.04.2018 р. в розмірі 5216821,42 грн., з яких: 4942993,14 грн. - борг, 21126,22 грн. - 3 % річних, 252702,06 грн. - пеня. Претензія була одержана відповідачем, що підтверджується повідомленням про вручення кореспонденції /а.с. 22-24/, однак залишена останнім без реагування.
Господарський суд Хмельницької області відповідно до оскаржуваного рішення частково задоволив позов першого заступника керівника Городоцької місцевої прокуратури та стягнув з Приватного підприємства „Аграрна компанія 2004” на користь Закупненської селищної ради 4942993,14 грн. коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури смт. Закупне відповідно до умов договору, 44690,07 грн. пені за період з 01.09.2018 р. по 19.12.2018 р., 44690,07 грн. 3% річних за період з 01.09.2018 р. по 19.12.2018 р. і відмовив у стягненні 476694, грн. 3% річних.
Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позову з урахуванням наступного.
Правовідносини, які склались між сторонами на підставі договору від 12.04.2018 р. про пайову участь у розвитку інфраструктури та досліджуються судом у даній справі, регулюються нормами Конституції України, глави 48 та 51 Цивільного кодексу України, нормами Господарського кодексу України, Законами України “Про місцеве самоврядування в Україні”, “Про регулювання містобудівної діяльності”, “Про інвестиційну діяльність” та нормами Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні”.
Відповідно до норм ст. 11, 14 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 144 Господарського кодексу України майнові права та майнові обов'язки суб'єкта господарювання можуть виникати: з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать; з актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у випадках, передбачених законом; внаслідок створення та придбання майна з підстав, не заборонених законом; внаслідок заподіяння шкоди іншій особі, придбання або збереження майна за рахунок іншої особи без достатніх підстав; внаслідок порушення вимог закону при здійсненні господарської діяльності; з інших обставин, з якими закон пов'язує виникнення майнових прав та обов'язків суб'єктів господарювання.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності в Україні визначені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності". Відповідно до ч. 2, 3 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвиток зазначеної інфраструктури.
Отже, на замовника забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті покладено зобов'язання взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту шляхом перерахування замовником до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури на підставі договору про пайову участь між замовником та органом місцевого самоврядування, укладення якого є обов'язковим.
Згідно з ч. 5 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.
Як зазначено вище, матеріалами справи підтверджено, що 12.04.2018 р. Закупненська селищна рад та Приватне підприємство „Аграрна компанія 2004” як замовник уклали договір про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури селища Закупна, за умовами якого замовник у зв'язку із будівництвом комплексу для приймання, очищення, сушіння, зберігання та відвантаження зерна зобов'язаний перерахувати до місцевого бюджету грошові кошти в розмірі 4942993,14 грн. як пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури смт. Закупне у строк до 31.08.2018 р.
Розмір внеску та порядок його оплати визначені рішенням двадцятої сесії Закупненської селищної ради від 12.09.2017 р. № 3 „Про затвердження Порядку участі замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури смт Закупне, затвердження типовою договору про пайову участь та визнання таким, що втратило чинність рішення сесії Закупненської селищної ради” відповідно до Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності”.
Судом встановлено і сторонами підтверджено, що у визначений договором (п. 2.1.) строк до 31.08.2018 р. замовник кошти не перерахував.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Згідно з частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов'язання.
Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Скаржник в апеляційній скарзі доводить, що позовні вимоги є недоведеними, оскільки відсутнє документальне підтвердження правомірності розрахунку розміру пайової участі, що є підставою для відмови в задоволенні позову. Звертає увагу, що до проекту будівництва були внесені зміни, які підтвердженні експертним звітом від 06.11.2019 р. щодо розгляду проектної документації за проектом «Нове будівництво комплексу для приймання, очищення, сушіння, зберігання та відвантаження зерна по вул. Станційна, 6 в смт Закупне, Чемеровецького району, Хмельницької області (коригування)» (потужністю 108994,2 т, площа забудови 8829,68 м2). З виданою нового експертного звіту вбачається, що експертний звіт щодо розгляду проектної документації в частині міцності, надійності та довговічності об'єкта будівництва від 16.03.2017 р. вважається таким, що втратив чинність.
Апеляційному суду скаржник надав відомості про те, що 28 листопада 2019 року Приватному підприємству «Аграрна компанія 2004» як замовнику об'єкта Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області виданий Сертифікат серія ХМ 162193322030, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації.
Такі докази, як Декларацію про початок виконання будівельних робіт від 30.03.2017 р., Експертний звіт щодо розгляду проектної документації в частині міцності, надійності та довговічності об'єкта будівництва № 23-00046-17 від 16.03.2017 р. з додатком, експертний звіт № 23-0420-19 від 06.11.2019 р. з додатком, Акт готовності об'єкта до експлуатації від 20.11.2019 р., Сертифікат серії ХМ 162193322030 від 28.11.2019 р. про закінчення будівництва об'єкта та готовність його до експлуатації /а.с. 21-46 у т.3/ відповідач надав суду апеляційної інстанції. Суду першої інстанції такі докази не надавались, оскільки, як пояснив скаржник, після того, як Верховний Суд постановою від 12.08.2020 р. залишив без змін постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.10.2019 р. у даній справі і ухвалою від 22.09.2020 р. суд першої інстанції поновив провадження у справі, розгляд справи № 924/1222/18 був продовжений відразу зі стадіі судових дебатів. У зв'язку з цим у відповідача була відсутня процесуальна можливість подавати нові докази та посилатись на факти, які виникли дослідження доказів.
Колегія суддів відхиляє такі доводи, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Доводи скаржника, що відповідач/скаржник був позбавлений можливості надати суду першої інстанції додаткові пояснення і докази після повернення матеріалів справи з Верховного Суду, а також те, що Господарський суд Хмельницької області відразу перейшов до дебатів спростовані матеріалами справи. Так, з протоколів судових засідань від 06.10.2020 р. та від 07.10.2020 р. /а.с. 145, 160 у т.1/ вбачається, що суд перейшов до розгляду справи по суті, заслухав пояснення сторін і дослідив докази. Представник відповідача не був присутній в судовому засіданні 07.10.2020 р., що об'єктивно не позбавляло відповідача з урахуванням норм ст..42, 74, 80 ГПК України можливості надати суду необхідні докази засобами поштового зв'язку або через канцелярію суду. Крім того, обставини здачі об'єкта в експлуатацію, на які посилається скаржник, не впливають на правильність висновку суду першої інстанції про необхідність виконання умов укладеного договору та стягнення 4942993,14 грн. коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури смт. Закупне.
Отже, колегія суддів в даному випадку не вбачає об'єктивних причин неможливості подання скаржником доказів суду першої інстанції при розгляді справи. Разом з тим, доводи скаржника з посиланням на такі нові докази не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції.
Судом враховано, що частиною 9 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.
Як зазначено вище, сторони за умовами договору відповідно до рішення селищної ради та норм Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначили сплату замовником/відповідачем коштів у сумі 4942993,14 грн. як пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури смт. Закупне в строк до 31.08.2018 р.
Договір про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури селища Закупне від 12.04.2018 р., укладений ПП „Аграрна компанія 2004” та Закупненською селищною радою, є чинним, за згодою сторін чи в судовому порядку не розірваний, недійсним не визнаний. Таким чином, договір є обов'язковим до виконання, і обов'язок відповідача сплатити кошти настав 31.08.2018 р., до закінчення будівництва об'єкта та введення його в експлуатацію, про що виданий Сертифікат серії ХМ 162193322030 від 28.11.2019 р.
Оскільки обов'язок сплатити кошти на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури настав 31.08.2018 р., колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги, що пайова участь в даному випадку не має сплачуватись оскільки з 01.01.2019 р. набрали чинності зміни до ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», і відповідно до нової редакції ст..40 не залучаються до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту об'єкти, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до силосів для зерна та складських майданчиків (для зберігання сільськогосподарської продукції).
Так, 20.09.2019 р. прийнятий Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні”, який набрав чинності 17.10.2019 р. У п.2 розд.ІІ Прикінцевих та перехідних положень цього Закону визначено, що договори про сплату пайової участі, укладені до 1 січня 2020 року, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання.
Отже, відповідач в порушення умов п. 2.1 договору не виконав оплату в сумі 4942993,14 грн. до 31.08.2018 р., тому позовна вимога про стягнення 4942993,14 грн. коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури смт. Закупне є обґрунтованою і правомірно задоволена судом першої інстанції.
Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).
Частиною другою ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Пунктом п. 4.2. договору сторони визначили, що замовник у випадку несвоєчасної сплати внеску, передбаченого розділом 1 договору, сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на частину несвоєчасно сплачених за договором коштів, що діє на дату настання платежу (можуть передбачатися інші штрафні санкції).
Оскільки має місце невиконання грошового зобов'язання із сплати коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури смт. Закупне у розмірі 4942993,14 грн. в обумовлений договором строк, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції підставно покладено на відповідача стягнення пені в сумі 44690,07 грн., обрахованої в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за період прострочення з 01.09.2018 р. по 19.12.2018 р. за обґрунтованим розрахунком прокурора.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення вимоги про стягнення 3% річних у сумі 44690,07 грн., обрахованій за період з 01.09.2018 р. по 19.12.2018 р., і про відмову у стягненні 476694, грн. річних, оскільки ця сума помилково заявлена прокурором і не підтверджена розрахунком.
Підсумовуючи викладене, за результатом перегляду рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення Господарського суду Хмельницької області від 22.10.2020 р. у справі № 924/1222/18 відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві, тому відсутні підстави для його зміни чи скасування. Доводи Приватного підприємства „Аграрна компанія 2004”, викладені в апеляційній скарзі, спростовані матеріалами справи.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника згідно з ст.129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 276, 281 - 282 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Приватного підприємства „Аграрна компанія 2004” залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 22.10.2020 р. у справі № 924/1222/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.
Матеріали справи № 924/1222/18 повернути Господарському суду Хмельницької області.
Повний текст постанови складений 27 квітня 2021 року
Головуючий суддя Маціщук А.В.
Суддя Петухов М.Г.
Суддя Гудак А.В.