вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
(додаткова)
"27" квітня 2021 р. Справа№ 873/33/21
Північний апеляційний господарський суд
суддя: Михальська Ю.Б.
секретар судового засідання: Білоус О.О.
за участю представників: не з'явились,
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Нор-Ест Агро» про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу за результатами розгляду заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 09.03.2021 у третейській справі №6/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нор-Ест Агро»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «АПК Колос-Агро»
про стягнення заборгованості,
Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 09.03.2021 у третейській справі №6/21 у складі судді Мамченко Ю.В. позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Нор-Ест Агро» до Товариства з обмеженою відповідальністю «АПК Колос-Агро» задоволено частково.
Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «АПК Колос-Агро» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нор-Ест Агро» суму заборгованості, пені, нарахованих 30% річних на підставі договору та інфляційних втрат за Договором купівлі-продажу №59/20/56 від 10.03.2020 у розмірі 8926 (вісім тисяч дев'ятсот двадцять шість) гривень 11 копійок.
Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «АПК Колос-Агро» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нор-Ест Агро» третейський збір у сумі 289,00 гривень.
12.03.2021 (про що свідчить відбиток поштового штемпеля на конверті) Товариство з обмеженою відповідальністю «Нор-Ест Агро» звернулося до Північного апеляційного господарського суду із заявою про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 09.03.2021 у третейській справі №6/21.
За результатами розгляду вказаної заяви ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2021 у складі судді Михальської Ю.Б. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Нор-Ест Агро» про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 09.03.2021 у третейській справі №6/21 задоволено, вирішено після набрання ухвалою законної сили видати наказ на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 09.03.2021 у третейській справі №6/21 наступного змісту: «Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «АПК Колос-Агро» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нор-Ест Агро» суму заборгованості, пені, нарахованих 30% річних на підставі договору та інфляційних втрат за Договором купівлі-продажу №59/20/56 від 10.03.2020 року у розмірі 8 926 (вісім тисяч дев'ятсот двадцять шість) гривень 11 копійок, а також витрати по оплаті третейського збору у сумі 289 (двісті вісімдесят дев'ять) гривень 00 копійок».
Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «АПК Колос-Агро» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нор-Ест Агро» витрати по сплаті судового збору за подання заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду в розмірі 1 135 (одна тисяча сто тридцять п'ять) гривень 00 копійок.
19.04.2021 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Нор-Ест Агр» подав заяву про покладення на Товариство з обмеженою відповідальністю «АПК Колос-Агро» судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 200,00 грн, понесених позивачем у зв'язку із розглядом справи №873/33/21.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.04.2021 призначено розгляд вказаної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Нор-Ест Агро» на 27.04.2021, повідомлено учасників справи про розгляд заяви в судовому засіданні.
Представник ТОВ «Нор-Ест Агро» у судове засідання, призначене на 27.04.2021 не з'явився, у поданій суду заяві про відшкодування судових витрат просив розглянути заяву у відсутності представника ТОВ «Нор-Ест Агро».
Представник ТОВ «АПК Колос-Агро» в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, письмових пояснень із приводу поданої позивачем заяви суду не надав, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи не до суду не надходило.
Згідно статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Зважаючи на те, що відповідач був належним чином повідомлений про місце, дату і час розгляду заяви позивача, а позивач просив здійснити розгляд заяви у відсутності його представника, суд визнав за можливе розглянути вказану заяву без участі представників сторін.
Розглянувши в судовому засіданні подану ТОВ «Нор-Ест Агро» заяву, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для її часткового задоволення з огляду на наступне.
Як вбачається зі змісту заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 09.03.2021 у третейській справі №6/21 представником позивача у відповідності до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України в останній було зроблено заяву про відшкодування судових витрат, докази понесення яких та їх розміру позивач зобов'язався подати після ухвалення рішення.
Із поданих до суду доказів вбачається та судом встановлено, що 07.12.2020 між ТОВ «Нор-Ест Агро», як Клієнтом, та Адвокатським бюро «Василя Бонтлаба», як Бюро, укладено Договір №07-12-2020 про надання правової допомоги (далі, Договір), відповідно до пункту 1.1. якого бюро зобов'язується здійснити захист, представництво в суді або надати інші види правової допомоги Клієнту на умовах і в порядку, що визначені даним договором, а Клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання Договору.
Пунктом 1.2. Договору передбачено, що бюро приймає доручення клієнта та бере на себе зобов'язання надати Клієнту правову допомогу, в тому числі, але не виключно:
- представництво інтересів Клієнта у судових органах та у справах досудового врегулювання спорів та/або надання консультацій щодо захисту та представництва Клієнта в суді;
- правовий захист інтересів Клієнта;
- надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань;
- складання звернень (заяв, скарг, пропозицій) та інших документів правового характеру.
- складання процесуальних документів (заперечень, клопотань, претензій, вимог, позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, заяв про вжиття заходів забезпечення позову, заяв по суті справу, скарг та інших документів відповідно до вимог процесуального законодавства).
- представництво та захист інтересів Клієнта з усіма необхідними правами у відносинах з будь-якими фізичними та юридичними особами, в усіх підприємствах, установах і організаціях, незалежно від підпорядкування, форм власності, галузевої належності, в державних органах та органах місцевого самоврядування, в судах України усіх рівнів, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів», третейських судах, передбачених Законом України «Про третейські суди», в органах Міністерства юстиції України (включаючи Департамент державної виконавчої служби), в органах державної виконавчої служби всіх рівнів, перед приватними виконавцями будь-якого виконавчого округу, арбітражними керуючими, ліквідаторами з усіма правами, наданими Кодексом адміністративного судочинства, Цивільним процесуальним кодексом України, Господарським процесуальним кодексом України, Кодексом України з процедур банкрутства, Законом України «Про виконавче провадження», Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» та іншими актами законодавства України, а також з усіх інших питань, що стосуються діяльності Клієнта та необхідні для виконання даного Договору.
У відповідності до пункту 2.2. Договору безпосереднє представництво інтересів Клієнта від імені Бюро за цим договором здійснює Адвокат Бонтлаб Василь Васильович на підставі документів, передбачених процесуальним законодавством. Бюро може залучати до виконання укладених ним договорів про надання правової допомоги інших адвокатів на договірних засадах. При цьому зобов'язане забезпечити дотримання професійних прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності.
Розділом 5 Договору сторони обумовили умови розрахунків, зокрема, згідно пункту 5.1. розмір гонорару, який Клієнт сплачує Бюро за надану в межах цього Договору правову допомогу, визначається сторонами в акті здачі-приймання виконаної правової допомоги, який є невід'ємною частиною цього Договору і враховує обсяг та складність правової допомоги, тривалість часу, необхідного для її виконання, досвід та кваліфікацію Адвоката, строки, ступінь терміновості виконання правової допомоги та інші суттєві обставини.
Бюро надає Клієнту електронною поштою або в паперовому вигляді акт здачі-приймання виконаної правової допомоги, в якому зазначається зміст наданої правової допомоги, розмір гонорару, який підлягає сплаті відповідно до умов Договору, додаткові витрати, які були понесені Бюро понад узгоджену суму гонорару (якщо такі мали місце) (пункт 5.2. Договору).
Акт здачі-приймання виконаної правової допомоги підписується Сторонами в розумні інтервали часу після надання правової допомоги та оплати наданої правової допомоги і фіксує факт надання правової допомоги, яка передбачена цим Договором (пункт 5.3. Договору).
Розрахунки за цим Договором здійснюються шляхом перерахування Клієнтом грошових коштів на поточний рахунок Бюро (пункт 5.4. Договору).
На підтвердження надання послуг за вказаним Договором 14.04.2021 між ТОВ «Нор-Ест Агро» та Адвокатським бюро «Василя Бонтлаба» підписано Акт здачі-приймання правової допомоги №2-04, у відповідності до якого сторони підтвердили, що загальна вартість наданої правової винагороди складає 10 200,00 грн.
Зазначений вище акт містить перелік послуг, наданих Адвокатським бюро «Василя Бонтлаба» в рамках супроводження інтересів ТОВ «Нор-Ест Агро» у даній справі, зокрема:
- аналіз рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 09.03.2021 у справі №6/21 - 3 години;
- аналіз судової практики апеляційних господарських судів як судів першої інстанції та Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду як суду апеляційної інстанції щодо розгляду заяв про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду - 2 години;
- підготовка заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 09.03.2021 у справі №6/21, направлення поштою заяви про видачу виконавчого документа відповідачу та до Північного апеляційного господарського суду - 4 години;
- ознайомлення із ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2021 у справі №873/33/21 в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Виконання вимог ухвали Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2021 у справі №873/33/21 шляхом направлення на адресу Північного апеляційного господарського суду «Письмової інформації» - 1 година;
- участь Адвоката Бонтлаба В.В. у судовому засіданні Північного апеляційного господарського суду у справі №873/33/21 із розгляду заяви ТОВ «Нор-Ест Агро» про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 09.03.2021 у справі №6/21, яке відбулося 13.04.2021: підтримання правової позиції, надання усних пояснень у справі - 1 200,00 грн;
- гонорар адвоката у зв'язку із прийняттям позитивного для Клієнта рішення - задоволення заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 09.03.2021 у справі №6/21 - 2000,00 грн.
Пунктом 2 вказаного Акту сторони погодили, що вартість однієї години правової допомоги Бюро складає 700,00 гривень, участь у судовому засіданні 1 200,00 грн, а розмір гонорару при позитивному рішенні на користь клієнта - 2000,00 грн.
Підписанням цього акту сторони підтвердили, що фінансових та інших претензій згідно Договору №07-12-2020 про надання правової допомоги від 07.12.2020 одна до одної не мають. Правова допомога надана у повному обсязі. Клієнт стверджує про повне виконання Бюро наданої правової допомоги на загальну суму 10 200,00 грн.
Представництво інтересів ТОВ «Нор-Ест Агро» у Північному апеляційному господарському суді здійснював адвокат Адвокатського бюро «Василя Бонтлаба» Бонтлаб В.В. (свідоцтво про право на зайняття адвокатського діяльністю №3280 від 24.04.2008) на підставі довіреності б/н від 07.05.2020.
За надання відповідних правових послуг на підставі наведених договору та акту ТОВ «Нор-Ест Агро» сплатило на користь Бюро грошові кошти у розмірі 10 200,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №6556 від 14.04.2021.
Як зазначає представник ТОВ «Нор-Ест Агро» у поданій заяві, сторонами під час надання послуг та виконання робіт щодо надання адвокатських послуг враховано стислі строки на подання заяви вих.№12-1/03 від 12.03.2021 про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 09.03.2021 у справі №6/21, а також визначення/обумовлення перед виконавцем даної справи як пріоритетної поряд з іншими справами виконавця за умовами необхідності дотримання принципу інтенсивності та професійності під час виконання робіт та надання послуг.
Статтею 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Водночас, відповідно до статті 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
У частині 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Частинами 1-2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Однак, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Водночас, за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 вказаної статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Такий висновок викладений у постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18, від 22.11.2019 у справі №910/906/18 та у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.
За змістом положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
Відтак, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.02.2021 у справі №920/39/20, від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19 та у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
До того ж, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04, п. 269). (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Питання оцінки співрозмірності суми адвокатських послуг, заявлених до стягнення, пов'язано з оцінкою доказів у справі з урахуванням обставин конкретної справи.
Отже, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Також суд звертає увагу на те, що постановою Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 вирішено виключну правову проблему щодо можливості віднесення до судових витрат додаткового гонорару, передбаченого договором про надання правничої допомоги, залежно від результатів розгляду справи, тобто, так званого гонорару успіху.
У вказаній постанові висловлено наступну правову позицію: «Не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.». При цьому Велика Палата Верховного Суду, вказала, що відмовляючи у задоволенні заяви про розподіл витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 5 000,00 грн, передбаченому пунктом 4.2. додаткової угоди, суди не врахували, що відповідна сума, обумовлена сторонами до сплати у твердому розмірі під відкладальною умовою, є складовою частиною гонорару адвоката, тож належить до судових витрат, тому дійшла висновку, що суди не навели доводів та доказів нерозумності цих витрат, їх неспівмірності з ціною позову, складністю справи та її значенням для позивача і вимоги позивача про стягнення «гонорару успіху» задовольнила пропорційно до розміру задавлених вимог.
Отже, «гонорар успіху», у разі його погодження умовами договору, може включатись до витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає розподілу, водночас, при визначенні суми відшкодування суд аналогічно має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).
Суд, дослідивши матеріали справи, а також вказаний в акті здачі-приймання правової допомоги опис наданих послуг, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, встановив, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу 10 200,000 грн не є співмірним із: складністю справи; виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
На переконання суду, аналіз рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 09.03.2021 у справі №6/21 в обсязі 3-х годин є завищеним з підстав того, що ТОВ «Нор-Ест Агро» було обізнане з відповідним рішенням третейського суду, а подання заяви про видачу наказу на виконання вказаного рішення третейського суду не потребувало аналізу суті спору, вирішеного третейським судом, та мотивів прийняття відповідного рішення.
У свою чергу, визначені в акті №2-04 послуги щодо аналізу судової практики в обсязі 2 годин, підготовки заяви про видачу наказу на виконання рішення третейського суду в обсязі 4 годин, на думку суду, не відповідають та є неспівмірними обсягам наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Щодо вартості послуг участі адвоката в судовому засіданні 13.04.2021, то необхідно зазначити, що з огляду на хід судового засідання, яке не характеризувались тривалістю (менше 10 хв.) та особливою складністю, участь представника ТОВ «Нор-Ест Агро» в судовому засіданні, яка оцінена адвокатом Бонтлабом В.В. в сумі 1 200,00 грн, є також завищеною.
Щодо «гонорару успіху», то позивачем у попередньому орієнтованому розрахунку судових витрат не зазначалось про будь-які домовленості між клієнтом та адвокатом щодо можливості сплати додаткового гонорару за прийняття позитивного рішення на користь клієнта, розмір такого гонорару. Умовами Договору сторонами не визначено такого виду гонорару як «гонорару успіху», при цьому, у пункті 5.1. Договору вказано, що в акті приймання-передачі виконаної правової допомоги розмір гонорару визначається в залежності від обсягу та складності правової допомоги, тривалості часу, необхідного для її виконання, строків, тощо, у той час як «гонорар успіху» від вказаних критеріїв не залежить, а залежить від результатів вирішення відповідного спору.
Визначені ТОВ «Нор-Ест Агро» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 200,00 грн є завищеними порівняно із ціною позову в даній справі (8 926,11 грн) та можуть становити надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу судових витрат.
Із наданих заявником доказів не вбачається та судом не встановлено, що витрати ТОВ «Нор-Ест Агро» у розмірі 10 200,00 грн (враховуючи предмет та підстави заявлених вимог у справі №873/33/21, обставини даної справи та її складність) мають характер необхідних, а їх розмір є розумним та виправданим, як обов'язкової умови для відшкодування таких витрат у повному обсязі іншою стороною.
За таких обставин, оцінивши витрати ТОВ «Нор-Ест Агро» з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також часу, який міг би витратити адвокат на підготовку заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду як кваліфікований фахівець, суд дійшов висновку, що оскільки дана справа не потребувала затрат значного часу та великого обсягу юридичної і технічної роботи під час підготовки до розгляду, та керуючись критеріями реальності та розумності понесених витрат, їх обґрунтованості та пропорційності до предмету спору, характеру та обсягу наданих адвокатом послуг, справедливим та співрозмірним є призначення відшкодування позивачу за рахунок відповідача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 2 500,00 грн. В іншій частині стягнення судових витрат у сумі 7 700,00 грн суд відмовляє із зазначених вище підстав.
Відповідно до частини 3 статті 233 Господарського процесуального кодексу України суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.
Враховуючи вищевикладене, оскільки під час прийняття ухвали від 13.04.2021 Північним апеляційним господарським судом не було вирішено питання про судові витрати за правничу допомогу, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви ТОВ «Нор-Ест Агро» про відшкодування судових витрат у справі №873/33/21 шляхом ухвалення додаткової ухвали згідно приписів статті 244 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Нор-Ест Агро» про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №873/33/21 задовольнити частково.
2. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «АПК Колос-Агро» (30320, Хмельницька обл., Ізяславський район, с. Плужне, вул. Бортника, буд. 5, код ЄДРПОУ 38668129) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нор-Ест Агро» (09800, Київська обл., Тетіївський район, м. Тетіїв, вул. Соборна, буд. 3) 2 500 (дві тисячі п'ятсот) грн 00 коп витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку із розглядом справи №873/33/21 у Північному апеляційному господарському суді.
3. Видати наказ після набрання законної сили цією ухвалою.
Додаткова ухвала, якщо вона не буде оскаржена в апеляційному порядку, набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку на підставі частини 5 статті 244 Господарського процесуального кодексу України до Верховного Суду у строк, передбачений статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст додаткової ухвали складено та підписано 28.04.2021.
Суддя Ю.Б. Михальська