вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"15" березня 2021 р. Справа№ 910/6232/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тищенко А.І.
суддів: Скрипки І.М.
Іоннікової І.А.
секретар судового засідання: Бендюг І.В.,
за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 15.03.2021,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕКС-РАЙТ"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.09.2020
у справі № 910/6232/20 (суддя Турчин С.О.)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "Ю-БЕЙС"
про забезпечення позову
у справі за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕКС-РАЙТ"
до 1. Публічного акціонерного товариства "БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ", м. Київ
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "Ю-БЕЙС"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1: 1. Товариство з обмеженою відповідальністю "ОЛЬВИТА"
2. Державна організація (установа, заклад) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-2 Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КАНТІЄРО"
про визнання недійсними результатів торгів та визнання недійсним договору
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "Ю-БЕЙС"
до 1. Публічного акціонерного товариства "БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ"
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕКС-РАЙТ"
про визнання недійсними договорів,
Короткий зміст первісних та зустрічних позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕКС-РАЙТ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до 1) Публічного акціонерного товариства "БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "Ю-БЕЙС", у якому просить суд (з урахуванням заяви про зміну предмета позову):
- визнати недійсними результати відкритих торгів (електронного аукціону) №UA - EA-2020-03-12-000009-b, проведених 18 березня 2020 року із використанням електронної торгової системи з реалізації лоту № GL18N016951, оформленими протоколом №UA - EA-2020-03-12-000009-b від 18.03.2020, в частині відступлення права вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛЬВИТА" за кредитним договором №5714/20/8-1 від 15.02.2008, укладеним між Публічним акціонерним товариством "БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОЛЬВИТА".
- визнати недійсним договір №UA - EA-2020-03-12-000009-b/42/1 про відступлення прав вимоги від 22.04.2020, укладений Публічним акціонерним товариством "БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "Ю-БЕЙС", в частині відступлення права вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛЬВИТА" за кредитним договором №5714/20/8-1 від 15.02.2008, укладеним між Публічним акціонерним товариством "БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОЛЬВИТА".
08.09.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "Ю-БЕЙС" подано до Господарського суду міста Києва зустрічний позов до Публічного акціонерного товариства "БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕКС-РАЙТ" про:
- визнання недійсним договору факторингу №98688-23/14-1 від 04.09.2014, укладений між Публічним акціонерним товариством "БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕКС-РАЙТ";
- визнання недійсним договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором від 08.10.2014, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою Н.М. за реєстровим №811, укладений між Публічним акціонерним товариством "БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕКС-РАЙТ".
Короткий зміст заяви про забезпечення позову
14.09.2020 через канцелярію суду Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "Ю-БЕЙС" було подано заяву про забезпечення позову та заяву про доповнення заяви про забезпечення позову, в яких він просив суд вжити заходи забезпечення позову та заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі Міністерству юстиції України, його структурним підрозділам та територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві і Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, відкриття та/або закриття розділів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо наступного нерухомого майна:
- салатний корпус з вбудованим АПК ІІ-а черга, загальною площею 3058,4 кв.м. розташований за адресою: Київська обл., Бориспільський р., с. Щасливе, вулиця Героїв Майдану, будинок 20-Г (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2121300632208);
- земельна ділянка, кадастровий номер: 3220888001:01:006:0019 площею 1,4 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2121249732208).
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2021 у справі № 910/6232/20 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "Ю-БЕЙС" про забезпечення позову задоволено частково.
З метою забезпечення позову у справі №910/6232/20 заборонено державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі Міністерству юстиції України, його структурним підрозділам та територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві і Севастополі державним адміністраціям, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, відкриття та/або закриття розділів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо наступного нерухомого майна:
- салатний корпус з вбудованим АПК ІІ-а черга, загальною площею 3058,4 кв.м. розташований за адресою: Київська обл., Бориспільський р., с. Щасливе, вулиця Героїв Майдану, будинок 20-Г (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2121300632208);
- земельна ділянка, кадастровий номер: 3220888001:01:006:0019 площею 1,4 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2121249732208).
Стягувачем за даною ухвалою визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "Ю-БЕЙС" (03150, м. Київ, ВУЛИЦЯ ВЕЛИКА ВАСИЛЬКІВСЬКА, будинок 55, ідентифікаційний код 42901825)
Боржником 1 за даною ухвалою визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕКС-РАЙТ" (01004, м.Київ, ВУЛИЦЯ ГОРЬКОГО, будинок 9, ідентифікаційний код 39114819)
Боржником 2 за даною ухвалою визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КАНТІЄРО" (04071, місто Київ, вул.Костянтинівська, будинок 32, офіс 8, ідентифікаційний код 43186135).
Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача за зустрічним позовом, за захистом яких він звернувся до суду.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕКС-РАЙТ" звернулось до суду з апеляційною скаргою, просить оскаржувану ухвалу скасувати, та у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "Ю-БЕЙС" про забезпечення позову відмовити у повному обсязі, мотивуючи свої вимоги тим, що судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, заявником не доведені обставини, які мають значення для справи а які суд визнав встановленими.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що вжиті заходи забезпечення позову не є співмірними та адекватними заявленим ТОВ «ФК Ю-Бейс» позовними вимогами, що вказує на порушення судом першої інстанції вимог статті 136 Господарського процесуального кодексу України.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
Не погоджуючись з поданою апеляційною скаргою, Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "Ю-БЕЙС" та Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КАНТІЄРО" подали відзиви, у яких просять відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а оскаржувану ухвалу залишити без змін. В обґрунтування своїх доводів учасники справи зазначають, що позивач за зустрічним позовом достатнім чином обґрунтував необхідність вжиття заходів забезпечення позову тим, що не дивлячись на наявність судового спору за первісним та зустрічним позовами, апелянт своїми зверненнями до Колегії Мінюсту підтвердив свої намагання вирішити спір поза межами правового поля існуючого судового спору у справі №910/6232/20 шляхом скасування реєстраційних дій, наслідком чого за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ТОВ «ФК «Ю-Бейс» буде позбавлено статусу іпотекодержателя, а ТО» ФК «Кантієро» буде позбавлено статусу власника. З огляду на що наявна підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Явка представників у судове засідання
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольвіта" в судове засідання 15.03.2020 не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за штрих-кодом 0411633817634.
Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи ( його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (частина третя статті 202 Господарського процесуального кодексу України).
З огляду на викладене, а також враховуючи те, що явка представників учасників справи в судові засідання не була визнана обов'язковою, судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість здійснення розгляду апеляційної скарги у даній справі за відсутності представників третьої особи-1 на стороні відподвіача-1, оскільки вона не скористалася своїми правами, передбаченими статтею 42 Господарського процесуального кодексу України.
Обставини справи встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Заява про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "Б-Бейс" обґрунтована наявністю припущення щодо того, що відповідач за зустрічним позовом (ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕКС-РАЙТ") намагається вирішити наявний спір про право шляхом звернення до Колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України зі скаргою про скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на предмет іпотеки за договором іпотеки від 19.02.2008, що фактично унеможливить виконання рішення суду, у разі задоволення зустрічного позову.
В частині задоволення заяви, суд першої інстанції дійшов до висновків про те, що обрані позивачем засоби забезпечення позову є співмірним і відповідають критеріям розумності, обґрунтованості та адекватності, забезпечують збалансованість інтересів учасників спірних правовідносин, запобігають порушенням у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних інтересів учасників процесу, відповідають інституту забезпечення позову в господарському процесі.
Разом з тим судом першої інстанції встановлено, що у відповідності до 02.11.2019 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту права власності" від 03.10.2019 № 159-ІХ, яким внесено зміни у Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", зокрема виключено абзац третій пункту 2 частини першої статті 6, а саме із числа суб'єктів, що здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації було виключено акредитованих суб'єктів. У зв'язку із наведеним, заяву про забезпечення позову у частині заборони акредитованим суб'єктам вчиняти будь-які реєстраційні дії залишено без задоволення.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення заяви позивача та вжиття заходів забезпечення позову, з огляду на таке.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку, зокрема, обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість вчинення відповідачем певних дій не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Крім цього, при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS № 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").
За приписами ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Кожен, чиї права та свободи, визначені в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження (ст. 13 Конвенції).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року в справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
При цьому, обов'язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову.
Колегія суддів погоджується висновком суду першої інстанції щодо задоволення заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову, з огляду на таке.
Згідно з частиною 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
Згідно з частиною 4 статті 139 Господарського процесуального кодексу України у заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.
Отже, з положень частини 4 статті 139 Господарського процесуального кодексу України слідує, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Як зазначено вище, позивачем за первісним позовом (ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕКС-РАЙТ") заявлено вимоги про:
- визнання недійсними результатів відкритих торгів (електронного аукціону) №UA - EA-2020-03-12-000009-b, проведених 18 березня 2020 року із використанням електронної торгової системи з реалізації лоту № GL18N016951, оформленими протоколом №UA - EA-2020-03-12-000009-b від 18.03.2020, в частині відступлення права вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛЬВИТА" за кредитним договором №5714/20/8-1 від 15.02.2008, укладеним між Публічним акціонерним товариством "БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОЛЬВИТА";
- визнання недійсним договору №UA - EA-2020-03-12-000009-b/42/1 про відступлення прав вимоги від 22.04.2020, укладеного Публічним акціонерним товариством "БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "Ю-БЕЙС", в частині відступлення права вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛЬВИТА" за кредитним договором №5714/20/8-1 від 15.02.2008, укладеним між Публічним акціонерним товариством "БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОЛЬВИТА".
В обґрунтування позовних вимог ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕКС-РАЙТ" посилається на те, що на підставі договору факторингу №98688-23/14-1 від 04.09.2014 та договору про відступлення права вимоги від 08.10.2014, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою Н.М. за реєстровим №811, ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕКС-РАЙТ" набуло право вимоги за кредитним договором №5714-20/8-1 від 15.02.2008 та за іпотечним договором від 19.02.2008, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою Н.М. за реєстровим №553, які укладені між Публічним акціонерним товариством "БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОЛЬВИТА". У первісному позові ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕКС-РАЙТ" оспорює відчуження Публічним акціонерним товариством "БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "Ю-БЕЙС" майна позивача (права вимоги до ТОВ "ОЛЬВИТА" за кредитним договором №5714/20/8-1 від 15.02.2008 та іпотечним договором від 19.02.2008).
Права вимоги за кредитним договором від 15.02.2008 №5714-20/8-1 та за іпотечним договором від 19.02.2008 за реєстровим №533 перейшло до ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "Ю-БЕЙС" на підставі договору відступлення права вимоги № UA-EA-2020-03-12-000009-b/42/l від 22.04.2020, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н.В. за реєстровим №617.
Отже, за первісним позовом оспорюється перехід права вимоги від ПАТ "БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ" за кредитним договором №5714-20/8-1 від 15.02.2008 та за договором іпотеки від 19.02.2008, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою Н.М. за реєстровим №553, які укладені між Публічним акціонерним товариством "БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОЛЬВИТА".
Водночас, Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "Ю-БЕЙС" звернулось до суду із зустрічним позовом до Публічного акціонерного товариства "БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕКС-РАЙТ" про визнання недійсним договору факторингу від 04.09.2014 №98688-23/14-1 та визнання недійсним договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором від 08.10.2014, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою Н.М. з реєстровим №811, що укладені між ПАТ "БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ" та ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕКС-РАЙТ".
В обґрунтування зустрічного позову ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "Ю-БЕЙС" посилається на правомірність набуття ним права вимоги на підставі договору №UA - EA-2020-03-12-000009-b/42/1 про відступлення прав вимоги від 22.04.2020; на недійсність договору факторингу від 04.09.2014 №98688-23/14-1, а також на наявність ознак нікчемності відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який укладений між ПАТ "БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ" та ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕКС-РАЙТ"; на недійсність договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором від 08.10.2014.
Позивачем за зустрічним позовом оспорюється наявність права вимоги за кредитним договором №5714-20/8-1 від 15.02.2008 та за договором іпотеки від 19.02.2008, у тому числі права на предмет іпотеки на спірне майно у позивача за первісним позовом (ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕКС-РАЙТ").
З матеріалів справи вбачається, що у подальшому, на підставі договору відступлення прав вимоги від 06.05.2020, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лапкевич Т.В. за реєстровим №523, право вимоги за зазначеними кредитним та іпотечним договором перейшло від ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "Ю-БЕЙС" до ТОВ ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КАНТІЄРО".
Як підтверджено Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №216050219 від 13.07.2020 та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №216058603 від 13.07.2020, ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КАНТІЄРО" 13.07.2020 звернуло стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності на підставі договору іпотеки від 19.02.2008 посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою Н.М. за реєстровим №553. Право власності зареєстровано на підставі рішень державного реєстратора виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області Чижевської З.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 13.07.2020 №53093406 (салатний корпус), та №53092495 (земельна ділянка).
Разом з тим, за доводами позивача за зустрічним позовом ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "Ю-БЕЙС" стало відомо, що 08.09.2020 ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕКС-РАЙТ" (відповідач за зустрічним позовом) звернулось до Колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України зі скаргою на рішення Державного реєстратора Броварської міської ради Київської області Чижевської З.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 13.07.2020 №53093406 (щодо реєстрації права власності на салатний корпус), та №53092495 (щодо реєстрації права власності на земельну ділянку), з вимогою скасування таких рішень.
Зі змісту вказаної скарги судом встановлено, що ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕКС-РАЙТ" стверджує, що ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "Ю-БЕЙС" не набуло право вимоги за іпотечним договором від 19.02.2008, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою Н.М. за реєстровим №553 та з огляду на відсутність правових підстав для внесення змін до Державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обтяжень, оскільки ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "Ю-БЕЙС" не було зареєстровано іпотеку.
Суд зазначає, що як за первісним та за зустрічним позовами оспорюються правочини, згідно із якими здійснено відступлення прав вимоги за кредитним договором №5714-20/8-1 від 15.02.2008 та за договором іпотеки від 19.02.2008 та наявність права на майнові права за вказаними договорами, у тому числі права на предмет іпотеки за договором іпотеки від 19.02.2008, яким є нерухоме майно:
- салатний корпус з вбудовами АПК ІІ-а черга, загальною площею 3058,4 кв. м, що розташований за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Щасливе, вул. Леніна, 20-Г;
- земельна ділянка, площею 1,4000 га, за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Щасливе, вул. Леніна, 20-Г; кадастровий номер земельної ділянки: 3220888001:01:006:0019; цільове призначення земельної ділянки: для розташування і обслуговування об'єктів нерухомості (господарських будівель і дворів).
Наявність права вимоги за кредитним договором №5714-20/8-1 від 15.02.2008 та за договором іпотеки від 19.02.2008, у відповідності до п.6.3. договору іпотеки, ст.589 Цивільного кодексу України, ст.7 Закону України "Про іпотеку" надає право кредитору (іпотекодержателю) задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки.
Фактично спір у справі по суті стосується прав щодо нерухомого майна (салатний корпус з вбудовами АПК ІІ-а черга, загальною площею 3058,4 кв. м, що розташований за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Щасливе, вул. Леніна, 20-Г та земельна ділянка, площею 1,4000 га, за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Щасливе, вул. Леніна, 20-Г; кадастровий номер земельної ділянки: 3220888001:01:006:0019), яке відступлене за договорами відступлення прав вимоги за іпотечним договором від 19.02.2008, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою Н.М. за реєстровим №553 (за договором №UA - EA-2020-03-12-000009-b/42/1 про відступлення прав вимоги від 22.04.2020 - зустрічному позивачу; за договором про відступлення права вимоги за іпотечним договором від 08.10.2014 - первісному позивачу).
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи позивача, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення у випадку задоволення позову.
У той же час, за змістом частини 2 статті 136 ГПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Предметом позову за зустрічним позовом є вимоги про визнання недійсним договору факторингу від 04.09.2014 №98688-23/14-1 та визнання недійсним договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором від 08.10.2014, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою Н.М. з реєстровим №811, предметом іпотеки за яким є зазначене вище нерухоме майно (салатний корпус та земельна ділянка). Тобто спір немайнового характеру.
Отже, судове рішення у разі задоволення такого позову не вимагатиме його примусового виконання. Відтак у цьому даному випадку не повинна досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а досліджується та оцінюється така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких позивач звернувся до суду.
Аналогічний висновок викладено у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, а також у постанові Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №904/2641/19.
Отже, у вирішенні питання про забезпечення позову у цій справі слід здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги та імовірності утруднення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав чи інтересів позивача за зустрічним позовом.
Надавши оцінку наведеним заявником обґрунтуванням, оцінивши надані заявником докази в підтвердження викладених у заяві обставин щодо необхідності вжиття заходів до забезпечення позову, з урахуванням обставин щодо реєстрації права власності на нерухоме майно за ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КАНТІЄРО", враховуючи подану ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕКС-РАЙТ" скаргу до Колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України про скасування рішень держаного реєстратора щодо реєстрації прав на спірне нерухоме майно за існування судового спору, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача за зустрічним позовом, за захистом яких він звернувся до суду.
Суд враховує, що одним із завдань господарського судочинства у відповідності до вимог статті 2 Господарського процесуального кодексу України є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів юридичних осіб.
За змістом рішення Конституційний Суд України від 01.12.2004 року у справі №1-10/2004 року щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний інтерес), поняття "право" та "охоронюваний законом інтерес" особи, що вживаються в законах, знаходяться у логічно-смисловому зв'язку та означають прагнення до користування матеріальним та/або нематеріальним благом, легітимний дозвіл, що є об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних потреб особи, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально-правовим засадам.
Інтерес позивача за зустрічним позовом, за захистом якого він звернувся до суду, полягає у наявності права вимоги за кредитним договором №5714-20/8-1 від 15.02.2008 та за договором іпотеки від 19.02.2008, у тому числі права на предмет іпотеки на нерухоме майно (салатний корпус та земельна ділянка), якими (правами вимоги) ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "Ю-БЕЙС" може розпоряджатися на власний розсуд, зокрема, відчужувати, відступати, тощо. При цьому встановлення обставин недійсності чи відсутності підстав недійсності договору №UA - EA-2020-03-12-000009-b/42/1 про відступлення прав вимоги від 22.04.2020 під час вирішення первісного позову безпосередньо впливатиме на права позивача у контексті приписів ст.216 Цивільного кодексу України, якою передбачені правові наслідки недійсності правочину. При цьому судом береться до уваги і наявність судового спору за первісним позовом.
Подальші дії щодо відчуження нерухомого майна (предмету іпотеки) призведе до нівелювання охоронюваного законом інтересу позивача за зустрічним позовом, за захистом якого він звернувся до суду.
Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.
Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб. Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
У п. 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) 119961 ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02).
Ефективний засіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.
Заходи щодо забезпечення позову мають застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
З огляду на викладене вище, у даному випадку, за висновками суду, застосування обраного заявником заходу забезпечення позову направлено, насамперед, на забезпечення дійсної ефективності судового захисту та упередження можливості додаткового порушення прав та законних інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу.
Наведене підтверджує наявність обґрунтованих підстав для вжиття заходів до забезпечення позову.
Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачений порядок проведення державної реєстрації прав.
Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (ч.2 ст.18 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень",).
Згідно з пунктами 6, 12, 14 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб'єкта державної реєстрації прав або нотаріуса; розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на таке майно, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав; уразі коли під час розгляду заяви встановлено наявність підстав, передбачених законом для зупинення розгляду заяви, державний реєстратор невідкладно приймає рішення щодо зупинення розгляду заяви.
Відповідно до частини 1 статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" проведення реєстраційних дій зупиняється на підставі судового рішення про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, або на підставі заяви власника об'єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об'єкта нерухомого майна.
З аналізу наведених норм вбачається, що підставою для відмови державним реєстратором у проведенні реєстраційних дій є судове рішення про заборону вчинення реєстраційних дій.
Оскільки спір у справі по суті стосується нерухомого майна, яке відступлене за договорами відступлення за іпотечним договором від 19.02.2008, враховуючи, що позивач за зустрічним позовом звернувся до суду із вимогами, які у разі їх задоволення судом, не вимагатимуть подальшого примусового виконання рішення суду, врахувавши обставини цієї справи, приймаючи до уваги, що право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації у встановленому чинним законодавством порядку, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що обраний заявником спосіб забезпечення у вигляді заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав вчиняти реєстраційні дії щодо нерухомого майна є розумним, обґрунтованим та адекватним.
Права та інтереси позивача за зустрічним позовом, про захист яких він просить суд, співвідносяться з майновими наслідками заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав вчиняти реєстраційні дії щодо нерухомого майна.
Заходи забезпечення позову, які заявник просить вжити у поданій заяві, стосуються нерухомого майна, які є предметом договору іпотеки, права вимоги за яким відступлені за оспрюваними договорами, а отже відповідають предмету позовних вимог.
При цьому, судом враховано, що заходи забезпечення позову є тимчасовими, на період вирішення спору по суті, з метою запобігання розширення кола осіб, прав і інтересів яких стосується вирішення спору та зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки, що можуть істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду.
Оскільки судом встановлено обґрунтованість необхідності вжиття заходів забезпечення позову, між позовними вимогами, що пред'явлені заявником та обраним засобом забезпечення позову існує зв'язок, суд першої інстанції прийшов до висновку, з яким погоджується суд апеляційної інстанції, про обґрунтованість визначених заходів до забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав вчиняти реєстраційні дії щодо нерухомого майна є розумним, обґрунтованим та адекватним.
За висновками суду, визначені заявником заходи забезпечення позову гарантуватимуть виконання рішення суду, у випадку задоволення позовних вимог, та гарантуватимуть ефективний захист оспорюваних прав та інтересів заявника, за захистом яких звернулося до суду.
Окрім того, забезпечення позову у справі по суті спрямоване на збереження та захист прав і законних інтересів іпотекодержателя цього об'єкта нерухомого майна, а тому обрані заходи забезпечення позову жодним чином не будуть порушувати збалансованість інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу.
Отже, зазначені заходи забезпечення позову у вигляді заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав вчиняти реєстраційні дії щодо нерухомого майна є розумними, адекватними та ефективними способами забезпечення позову та відповідають меті вжиття заходів щодо забезпечення позову, якою є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів заявника, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що обрані позивачем за зустрічним позовом засоби забезпечення позову є співмірним і відповідають критеріям розумності, обґрунтованості та адекватності, забезпечують збалансованість інтересів учасників спірних правовідносин, запобігають порушенням у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних інтересів учасників процесу, відповідають інституту забезпечення позову в господарському процесі. Відтак наявні підстави для вжиття заходів забезпечення позову у справі шляхом:
- заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, відкриття та/або закриття розділів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо наступного нерухомого майна:
- салатний корпус з вбудованим АПК ІІ-а черга, загальною площею 3058,4 кв.м. розташований за адресою: Київська обл., Бориспільський р., с. Щасливе, вулиця Героїв Майдану, будинок 20-Г (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2121300632208);
земельна ділянка, кадастровий номер: 3220888001:01:006:0019 площею 1,4 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2121249732208).
Разом з тим, слід зазначити, що 02.11.2019 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту права власності" від 03.10.2019 № 159-ІХ, яким внесено зміни у Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", зокрема виключено абзац третій пункту 2 частини першої статті 6, а саме із числа суб'єктів, що здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації було виключено акредитованих суб'єктів. З огляду на викладені обставини, заява про забезпечення позову у частині заборони акредитованим суб'єктам вчиняти будь-які реєстраційні дії підлягає залишенню залишає без задоволення.
Відтак, заява Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "Ю-БЕЙС" про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятої ухвали наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянтів по суті їх скарг в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують викладених в ухвалі висновків.
Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що ухвала Господарського суду міста Києва від 15.09.2020 у справі №910/6232/20 обґрунтована, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для її скасування не вбачається, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕКС-РАЙТ" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.09.2020 у справі №910/6232/20 залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.09.2020 у справі №910/6232/20 залишити без змін.
Матеріали оскарження №910/6232/20 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено: 28.04.2021.
Головуючий суддя А.І. Тищенко
Судді І.М. Скрипка
І.А. Іоннікова