Провадження № 33/803/680/21 Справа № 205/1644/21 Суддя у 1-й інстанції - Скрипник К. О. Суддя у 2-й інстанції - Іванченко О. Ю.
27 квітня 2021 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Іванченко О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі, справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Неруш О.В. в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 березня 2021 року, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, фізичну особу-підприємця, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 164, ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, -
Постановою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 березня 2021 року, визнано винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 164, ч. 1 ст. 155-1 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, без конфіскації продукції. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 454,00 грн.
Судом першої інстанції встановлено, що при перевірці ФОП ОСОБА_1 17.02.2021 року о 13.25 год., було встановлено порушення порядку проведення розрахунків в кафе, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 , без наявності (придбання) відповідної ліцензії, а саме, в період з 23.07.2020 року по 27.07.2020 року було здійснено реалізацію алкогольних напоїв, без відповідної ліцензії. Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги ст. 15 ЗУ Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
За даним фактом складений протокол про адміністративне правопорушення № 73 від 17 лютого 2021 року за ч.1 ст. 164 КУпАП.
Також, при перевірці ФОП ОСОБА_1 17.02.2021 року о 13.25 год., було встановлено порушення порядку проведення розрахунків в кафе, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 , а саме, проведено розрахункову операцію без застосування реєстратора розрахункових операцій та без видачі відповідного розрахункового документа встановленої форми, горілки «прайм» 100 грн., на суму 20 грн., чим порушила п.п. 1,2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями).
За даним фактом складений протокол про адміністративне правопорушення № 72 від 17 лютого 2021 року за ч.1 ст. 155-1 КУпАП.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою, захисник Неруш О.В. в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції, закрити провадження у справі на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків передбачених ст. 38 КУпАП.
Разом із апеляційною скаргою, захисник подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції. В обгрунтування клопотання захисник зазначив, що повний текст постанови було отримано 31 березня 2021 року, та останній день строку на її оскарження припадає на вихідний день, тому апеляційна скарга подана у перший робочий день, після вихідних.
В обгрунтування апеляційної скарги, апелянт зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною та такою, що підлягає скасуванню.
Зазначає, що судом першої інстанції не було взято до уваги, що реалізація ОСОБА_1 в період з 23.07.2020 року по 27.07.2020 року алкогольних напоїв без відповідної ліцензії не є триваючим правопорушенням, а є закінченим з моменту такої реалізації.
Вказує, що станом на 24.03.2021 року з дня реалізації ОСОБА_1 алкогольних напоїв без відповідної ліцензії з 25.07.2020 минуло більше трьох місяців, а тому суд першої інстанції мав закрити провадження у справі на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст. 38 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 та її захисник Неруш О.В. підтримали доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити в повному обсязі.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи наведені в апеляційній скарзі, вислухавши пояснення ОСОБА_1 , апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Частиною 7 ст. 294 КУпАП передбачено, що суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.
Ці вимоги судом першої інстанції були виконанні в повному обсязі.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164, ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим.
Цей висновок суду підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, а саме протоколом про адміністративне правопорушення № 73 від 17.02.2021 року, актом фактичної перевірки №329/04/36/07/10/РРО/ НОМЕР_1 від 18.02.2021 р.; письмовими поясненнями ОСОБА_1 ; протоколом про адміністративне правопорушення № 72 від 17.02.2021 року.
Зазначені докази у своїй сукупності є підтвердженням наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164, ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.
Об'єктивних підстав ставити під сумнів достовірність наведених доказів та викладених в них обставин, суд апеляційної інстанції не вбачає.
Разом з тим, суд погоджується з доводами апелянта стосовно необхідності закриття провадження у справі на підставі ст. 38 КУпАП.
Відповідно до ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 164-14, 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення.
Як вбачається з правових висновків, викладених в п. 17, 18 постанови Верховного Суду від 03 травня 2018 року по справі № 487/2854/17, Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить визначення поняття "триваюче" правопорушення. Проте, в теорії адміністративного права під триваючим правопорушенням розуміють тривале невиконання вимог правової норми у вигляді дії або бездіяльності. Характер триваючого правопорушення оцінюється судом в кожному конкретному випадку індивідуально. Верховний Суд у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 804/401/17 зазначив, що триваюче правопорушення - це проступок, пов'язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об'єктивно існує цей обов'язок, виконанням обов'язку відповідним суб'єктом або припиненням дії відповідної норми закону.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 дійсно було здійснено продаж алкогольних напоїв, без відповідної ліцензії. Вказане порушення ОСОБА_1 було самостійно припинено 28 липня 2020 року отриманням ОСОБА_1 нової ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
Таким чином, правопорушення було припинено 28 липня 2020 року належним виконанням обов'язку.
Разом з тим, оскаржувану постанову відносно ОСОБА_1 винесено 24 березня 2021 року, тобто після спливу строку накладення адміністративного стягнення.
Отже на момент розгляду справи суддею місцевого суду передбачені ст. 38 КУпАП строки накладення адміністративного стягнення закінчились.
Відповідно до п. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодекс.
За таких обставин постанова судді місцевого суду підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП, а апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Апеляційну скаргу захисника Неруш Олександра Васильовича в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - задовольнити.
Постанову Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 березня 2021 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 164, ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, - скасувати, а провадження у справі закрити у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду О.Ю. Іванченко