Справа №718/620/21
Провадження №1-кп/718/29/21
26.04.2021 року м. Кіцмань Чернівецька область
Кіцманський районний суд Чернівецької області, у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Кіцмань, кримінальне провадження №12021263110000018, внесене в ЄРДР 27.02.2021 року з обвинувальним актом відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Неполоківці, Кіцманського району Чернівецької області, українця за національністю, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, неодруженого, працюючого АТ «Чернівцігаз» слюсарем, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого Кіцманським районним судом 19.05.2020 за ч. 1 ст. 122 КК України до 6 місяців виправних робіт з відрахуванням 10 відсотків із суми заробітку в дохід держави-
у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,-
за участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_3
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
26 лютого 2021 року близько 08 год. 00 хв. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи у житловому будинку своєї колишньої співмешканки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительки АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклого конфлікту, вчинив із останньою словесну суперечку, в ході якої, діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи кримінально караний характер своїх дій, наніс їй один удар долонею в праву частину обличчя, після чого ногою наніс один удар в праве стегно та, тримаючи в руках мобільний телефон, наніс один удар в область голови останньої, чим завдав тілесних ушкоджень.
У результаті вказаних дій у ОСОБА_5 наявні тілесні ушкодження у вигляді синців: в ділянці чола справа, в ділянці правого стегна; забійної рани в тьмяно-потиличній ділянці голови зліва.
Згідно висновку експерта Кіцманського Міжрайонного відділення Чернівецького обласного бюро судово-медичної експертизи №18-МД від 27.02.2021 року, дані тілесні ушкодження виникли від дії твердих предметів, внаслідок нанесення їй ударів кулаком, мобільним телефоном у голову, ногою у праве стегно сторонньою особою, і відносяться: синці - до легких тілесних ушкоджень; рана - до легких тілесних ушкоджень, які призвели до короткочасного розладу здоров'я. Вищевказані тілесні ушкодження не характерні для самоспричинення власноруч потерпілою, а також для самостійного падіння останньої з висоти власного росту з послідуючим ударянням об грунтову поверхню землі.
Своїми діями ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 2 ст. 125 КК, а саме умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Позиція учасників провадження.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 після роз'яснення йому суті обвинувачення, свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 2 ст. 125 КК України - визнав повністю. Пояснив, що всі обставини, викладені у пред'явленому йому обвинуваченні відповідають дійсності. Пояснив, що того дня дійсно наніс удар долонею по обличчі ОСОБА_5 , після чого ногою наніс удар в праве стегно та , тримаючи мобільний телефон потерпілої наніс їй один удар в область голови. В результаті завданого удару по голові у потерпілої виступила кров і він намагався надати їй допомогу. Шкодує про свій вчинок.
Потерпіла ОСОБА_5 пояснила, що обвинувачений - її колишній співмешканець , який часто перебуває в стані сп'яніння та наносить їй тілесні ушкодження, за що також в 2020 році був притягнутий до кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 122 КК України. 26.02.2021 року о 08 годині ранку , будучи в неї вдома в м.Кіцмань, обвинувачений побив її, після чого забрав її мобільний телефон, щоб вона не викликала працівників поліції, та наніс їй телефоном удар по голові. При призначенні покарання покладається на розсуд суду.
Прокурор у судовому засідання, у зв'язку із повним визнанням обвинуваченим своєї вини, запропонував порядок дослідження доказів, передбачений ч.3 ст. 349 КПК України.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, так як проти цього не заперечували учасники судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.
Таким чином, розглянувши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд вважає, що вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України доведена повністю.
Оскільки обвинуваченим, іншими учасниками судового розгляду не оспорювалися фактичні обставини справи, ОСОБА_3 правильно зрозумів зміст пред'явленого йому обвинувачення, в учасників процесу відсутні сумніви у добровільності та істинності його позицій, суд, керуючись ч.3 ст. 349 КПК України, за згодою всіх учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, та обмежив вивчення фактичних обставин справи допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів справи, які характеризують його особу, документів, що стосуються речових доказів та процесуальних витрат.
При цьому, судом з'ясовано чи правильно учасники кримінального провадження розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
Покази обвинуваченого, надані ним у судовому засіданні, послідовні та логічні, а тому не викликають сумнівів суду в правильності розуміння ним змісту обставин, добровільності та істинності його позиції.
Таким чином, оцінивши показання обвинуваченого, які він надав суду вільно, без примусу та тиску, будучи ознайомленим із положеннями ст.ст. 349, 394 КПК України, і які узгоджуються між собою та не суперечать обставинам, викладеним в обвинувальному акті, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 125 КК України, за обставин наведених у вироку.
Кваліфікація дій обвинуваченого судом
З огляду на наведене, виходячи з вимог ст.337 КПК України, зокрема те, що судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, суд, розглянувши дане кримінальне провадження дійшов висновку, що дії ОСОБА_3 кваліфіковано вірно за ч. 2 ст. 125 КК України, оскільки останній вчинив умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я потерпілої ОСОБА_5 .
Підстав, у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення, чи його зміни, суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини та її основоположних свобод не встановлено.
Мотиви призначення покарання.
Вирішуючи питання щодо виду та міри покарання, яке слід призначити обвинуваченому, суд виходить із наступного.
Так, відповідно до ст. 65 КК України, п.1 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24 жовтня 2003 року, під час призначення покарання у кожному конкретному випадку суд має враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винуватого та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
Частиною 2 статті 4 КК України передбачено, що кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Так, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального проступку, дані про особу винного, який раніше судимий за злочин проти життя та здоров'я потерпілої ОСОБА_5 , тобто за ч.1ст.122 КК України, призначене покарання у виді 6 місяців виправних робіт відбув, однак на час розгляду справи у суді судимість не погашена у встановленому законом порядку, не одружений, має на утриманні малолітню доньку, позитивно характеризується по місцю реєстрації, офіційно працевлаштований в АТ «Чернівцігаз» слюсарем експлуатації та ремонту підземних газопроводів, де характеризується позитивно, на обліку у лікаря психіатра не перебуває. Однак, зареєстрований з діагнозом F10-0 у наркологічному кабінеті Кіцманського районної лікарні. (а.с.37)
Обставинами, згідно ст. 66 КК України, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 суд визнає - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_3 - вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя.
Таким чином, виходячи з засади співмірності призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Беручи до уваги зазначене, суд вважає, що ОСОБА_3 необхідно і доцільно призначити покарання в межах, визначених санкцією ч. 2 ст. 125 КК України, у редакції чинній на час вчинення кримінального правопорушення.
При цьому, суд виходить як із суспільної небезпеки вчиненого, наявності пом'якшуючих покарання обставин, та однієї обтяжуючої обставини, думку потерпілої про призначення покарання, приходить до висновку, що ОСОБА_3 слід призначити покарання у вигляді одного місяця арешту, яке буде достатнім і необхідним для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, та відповідатиме його особі і буде достатнім для досягнення передбачених ст. 50 КК України цілей покарання.
При цьому, суд не знаходить підстав для застосування до обвинуваченого іншого виду покарання, не пов'язаного із ізоляцією від суспільства, оскільки виправні роботи на 6 місяців, що вже призначались ОСОБА_3 вироком суду від 19.05.2020 року, виявилися недостатніми для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень відносно потерпілої ОСОБА_5 .
Мотиви інших рішень.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не обирався, клопотань щодо його обрання до суду не надходило, а тому відсутні підстави для вирішення питань пов'язаних із запобіжним заходом відносно обвинуваченого, оскільки відповідно до статей 22, 26 КПК України, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами, які є вільними у використанні своїх процесуальних прав, - суд не вбачає підстав для застосування запобіжного заходу.
Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не було заявлено.
Процесуальні витрати - відсутні. Питання про долю речового доказу суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
На підставі вищенаведеного та керуючись ч.3 ст. 349, ст.ст. 100, 124, 337, 348, 369-371, 373-374, 376, 392-395 КПК України, суд, -
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді арешту на строк один місяць.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з дня набрання вироком законної сили.
Речовий доказ CD-Rкомпакт-диск, із надписом PATRON, на якому файл під назвою «00000_00000020210227010348_0081.МР4», формату мр4, що зберігається в матеріалах кримінального провадження - залишити при справі . (а.с.21)
Вирок не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не заперечувалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
З інших підстав вирок може бути оскаржений до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя: ОСОБА_1