Справа № 636/4547/20
Провадження № 2/636/481/21
26 квітня 2021 року м. Чугуїв
Чугуївський міський суд Харківської області у складі:
головуючого - судді Оболєнської С.А.,
за участю секретаря судового засідання - Гамоліної О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Чугуєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
встановив:
Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та просить визнати його таким, що втратив право користування житловим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 , посилаючись на те, що їй на праві власності належить житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . У зазначеному будинку зареєстрований відповідач, однак з 30.01.2004 року за адресою реєстрації не проживає, у зв'язку з чим вона не може повною мірою реалізувати своє право на вільне володіння, користування та розпорядження своїм майном, зокрема, оформити субсидію.
Від позивача у судове засідання надійшла заява, згідно якої вона просила позов задовольнити та розглядати справу без її участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, причину неявки суду не повідомив, про дату та час розгляду справи, згідно ч.8 ст.128 ЦПК України, повідомлявся своєчасно та належним чином, шляхом направлення судових повісток, про що свідчать зворотні повідомлення про вручення поштового відправлення, які містяться в матеріалах справи, відзив на позовну заяву із зазначенням заперечень проти позову з посиланням на докази, якими вони обґрунтовуються, не надав, заяв про розгляд справи в його відсутності не надходило.
Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін за доказами, що містяться в матеріалах справи.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Спірним житловим приміщенням є житловий будинок АДРЕСА_1 , який згідно договору купівлі-продажу серії АЕА № 677274, виданого 11.07.2001 року, посвідченого державним нотаріусом Чугуївської державної нотаріальної контори Дідік Є.Г., зареєстрованого в Чугуївському МБТІ 17.08.2001 року за № 55, належить позивачу по справі - ОСОБА_1 (а.с.6,7).
У зазначеному будинку згідно довідки №02-01-27/3318 від 29.12.2020 року виконавчого комітету Малинівської селищної ради Чугуївського району Харківської області, зареєстрований відповідач по справі ОСОБА_2 (а.с.24).
Однак, згідно акту про обстеження домоволодіння від 09.12.2020 року виконавчого комітету Малинівської селищної ради Чугуївського району Харківської області, відповідач ОСОБА_2 за адресою реєстрації: АДРЕСА_1 , з 30.01.2004 року не мешкає (а.с.8).
Таким чином суд вважає, що відсутність відповідача понад рік свідчить про те, що він добровільно залишив спірне житлове приміщення.
Згідно зі ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Суб'єктами права приватної власності, згідно ст.325 ЦК України, є фізичні та юридичні особи. Відповідно до ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.
Права власника житлового будинку, квартири визначені ст. 383 Цивільного кодексу України, яка передбачає право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.
У разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права.
Згідно ст. 7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Як вбачається із вказаної норми, зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено на підставі рішення суду, зокрема, про позбавлення права користування житловим приміщенням.
У зв'язку з цим, позовні вимоги в частині скасування реєстрації відповідача задоволенню не підлягають, оскільки заявлені передчасно.
Відповідно до ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
На підставі наданих позивачем доказів та відповідно до ст. 405 ЦК України, суд вважає, що відповідач відсутній в спірному житловому приміщенні понад рік без поважних причин, і визнає його такою, що втратив право користування спірним житловим приміщенням.
Судом не встановлено обставин, які б свідчили про поважність причин відсутності відповідача в спірному житловому приміщенні, та відсутня будь-яка домовленість між сторонами з цього приводу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 5, 13, 76-81, 128, 223, 263, 265, 268, 280-282 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, - задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 .
В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до або через Чугуївський міський суд Харківської області.
Позивач: ОСОБА_1 , ІН НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , паспорт НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Cуддя: С.А. Оболєнська